Справа № 417/123/21
Провадження № 22-ц/810/569/21
21 жовтня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Стахової Н. В.,
суддів: Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,
за участю секретаря
судового засідання Залюшного О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в спрощеному провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марківського районного суду Луганської області від 02 квітня 2021 року, ухваленого Марківським судом Луганської області у складі судді Шкирі В. М., в приміщенні того ж суду
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович,
У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (далі ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», відповідач) про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 13.05.2020 № 11586 про звернення стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 60 016,47 грн таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в грудні 2020 року з його заробітної плати за місцем роботи - Марківське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» було утримано частину заробітку згідно з постановою приватного виконавця Клименка Р.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.07.2020. Однак з ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» та з іншими банками чи кредитними установами він ніяких договорів не укладав, непогашених кредитів не має.
Позивач вказував, що зазначений виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив чи існувала заборгованість, оскільки жодних повідомлень-письмових вимог про усунення порушень від ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» він не отримував, кредитних договорів з відповідачем не укладав. Крім того, 02.03.2020 приватному нотаріусу Колейчику В.В. наказом Міністерства Юстиції України було анульовано доступ до державних реєстрів.
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 02 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Марківського районного суду Луганської області від 02 квітня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов задовольнити.
Скаржник зазначає, що ніяких договорів з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» не укладав, жодних документів від приватного виконавця Клименка Р.В. не отримував. Звертає увагу на те, що приватним нотаріусом Колейчик В.В. порушено вимоги ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не перевірив чи існувала заборгованість, оскільки жодних повідомлень-письмових вимог про усунення порушень від ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» він не отримував, кредитних договорів з відповідачем не укладав, тому нічого не може зазначити щодо суми заборгованості. Вимоги суду щодо витребування вказаного доказу у приватного нотаріуса Колейчика В. В. не було виконано. Разом з тим, позивач виконав вимоги ч. 6 ст. 177 ЦПК України та надав заяву про розгляд справи у його відсутність. При цьому він не мав змоги знати про невиконання третьою особою вимоги суду щодо надання витребуваних доказів, оскільки це є обов'язком учасника справи. Суд явку позивача обов'язковою не визнавав, не посприяв йому в реалізації своїх прав та не роз'яснив наслідки невиконання обов'язків іншими учасниками справи, поклавши на позивача відповідальність за невиконання своїх обов'язків третьою особою.
Відзиву на апеляційну скаргу до Луганського апеляційного суду від учасників справи не надходило.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник відповідача ТОВ ФК «Сіті Фінанс» у судове засідання не з'явився, належним чином і в установленому законом порядку повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з довідкою про причини повернення на поштовому конверті рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки на 31.08.2021 не вручено приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчику В. В. з причини «адресат відсутній за вказаною адресою», отже останній, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, доводи скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх ви
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду даної справи є виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитом, який суду як доказ позивачем не наданий, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості безпосередньо його дослідити та надати йому оцінку. Інших доказів на підтвердження обставин, викладених у позові (документів, що стали підставою для видачі ймовірного виконавчого напису) також позивачем не подано.
Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи встановлено, що 13.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 59516,47 грн яка складається з:
простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 46696,19 грн;
простроченої заборгованості за комісією в сумі 2288,50 грн;
простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом
в розмірі 10531,78 грн.
За загальним правилом статей 15,16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першої другою 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. за №1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При цьому, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно п.п. 3.1., 3.2. п.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 (п. 3.5. Порядку).
Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав стягувача шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, а перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Проте, безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
З урахуванням приписів ст.15,16,18 ЦК України, ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
Для правильного застосування положень ст.87,88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником (пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87,88Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилався на те, що йому не було відомо про вчинення виконавчого напису, будь-яких вимог відповідача про необхідність погашення заборгованості він не отримував, ніяких договорів з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» не укладав, тому про існування заборгованості йому нічого не відомо.
Вказані доводи позивача є слушними.
Судом першої інстанції не було вчинено дій для з'ясування, які саме докази були надані нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості позивача ОСОБА_1 .
Доказів існування заборгованості узагалі та в саме такому розмірі, як зазначено у виконавчому написі нотаріуса, відповідачем не надано, як не надано і доказів на спростування доводів позивача щодо неотримання ним вимоги відповідача про усунення порушень за кредитним договором.
До того ж нотаріус вчинив виконавчий напис, як вбачається з наданих приватним виконавцем документів, на підставі незавіреного нотаріусом договору про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, оскільки судом зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, то відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, змінює розподіл судових витрат.
Так, при поданні позовної заяви позивач сплатив 908 грн судового збору, за подання апеляційної скарги 1362 грн. Тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 2270 грн.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Марківського районного суду Луганської області від 02 квітня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11586, вчинений 13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 60016,47 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 09 листопада 2021 року.
Головуючий
Судді: