Справа № 755/14648/21
№ 1-кп/755/1414/21
"11" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040002354 від 14.07.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, працюючого начальником складу у ТОВ «Текстиль контакт», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 14 липня 2021 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 10, та, проходячи повз будинок, що знаходиться за вищевказаною адресою, під козирком виявив поліетиленовий пакет, всередині якого, знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору та припускаючи, що у знайденому ним поліетиленовому пакеті знаходиться психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, у нього виник умисел, спрямований на незаконне придбання даної психотропної речовини, для подальшого власного вживання без мети збуту. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 підняв із землі знайдений ним поліетиленовий пакет прозорого кольору, роздивився його вміст, впевнився, що всередині знаходилась психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, тим самим, вчинив незаконне придбання, помістив безоплатно придбаний ним вказаний поліетиленовий пакет, до своєї сумки, яка була при ньому, та став незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту, після чого, зберігаючи при собі порошкоподібну речовину білого кольору, пішов у своїх особистих справах. Того ж дня, 14.07.2021 року, приблизно о 12 годині 38 хвилин, працівниками поліції, за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 10, було виявлено ОСОБА_3 , який повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. У подальшому, 14.07.2021 року, у період часу з 13 години 52 хвилини до 13 години 58 хвилин, під час проведення огляду місця події, що проводився на ділянці місцевості за вказаною вище адресою, у присутності двох понятих на прохання працівників поліції, ОСОБА_3 добровільно дістав із сумки, яка була при ньому, один поліетиленовий пакет, в якому була психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,162 г. Після чого, дізнавач відділу дізнання вилучив добровільно надану, виявлену в ОСОБА_3 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,162 г., яку останній незаконно придбав та зберігав для подальшого власного вживання без мети збуту.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-21/34684-НЗПРАП від 10.08.2021 року: 1. Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено. 2. Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,162 г.
Амфетамін, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 2 грудня 2009 року), «Список № 2 психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є психотропною речовиною, обіг яких обмежено.
Згідно з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини амфетаміну, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за ч. 1 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно 14 липня 2021 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, він знаходився за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 10, де під козирком побачив поліетиленовий пакет, в якому знаходився амфетамін, який він підняв із землі та поклав до своєї сумки., оскільки допускав, що там знаходиться. Далі, того ж дня, його зупинили працівники поліції, яким він повідомив, що зберігає при собі амфетамін та у присутності понятих його у нього вилучили. Зокрема, показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального проступку, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, розуміє, що його дії були незаконними, прохав суворо його не карати та не позбавляти волі, оскільки зробив для себе висновки, до кримінальної відповідальності притягується вперше, нічого протиправного більше не вчиняв.
Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального проступку, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального проступку, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: висновку експерта № СЕ-19/111-21/34684-НЗПРАП від 10.08.2021 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 16.08.2021 року та матеріалів, що характеризують особи обвинуваченого ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав повністю, жалкує про вчинене), наявності пом'якшуючої обставини, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази у даному кримінальному проваджені відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обрано.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-21/34684-НЗПРАП від 10.08.2021 року в розмірі 1372 гривні 96 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: поліетиленовий пакет ЕХР3601567, у якому знаходиться психотропна речовина, наркотична речовина. Загальна маса наданої психотропної речовини складає 0,270 г; маса амфетаміну в речовині становить 0,162 г; загальна маса наданої наркотичної речовини 1,71 г, маса канабісу 1,62 г, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя