Справа № 726/1827/21
Провадження №2-з/726/18/21
Категорія
22.11.2021 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Байцар Л. В. розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову,-
01.11.2021 на адресу Садгірського районного суду м.Чернівці надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок протиправних діянь відповідача.
01.11.2021 року подана до суду заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка знаходиться у приватний власності у відповідача ОСОБА_4 , (згідно відомостей з державного реєстру №22948573101 речових прав на нерухоме майно), до вирішення судового спору по суті, оскільки, на думку позивачів, відповідач має намір продати вищевказану квартиру або її зруйнувати. Також в забезпечення позову, просять заборонити відповідачу ОСОБА_4 проводити будівельно-монтажні роботи за адресою АДРЕСА_1 до вирішення судового спору по суті.
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 11.11.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено по суті.
12.11.2021 року через канцелярію суду повторно подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , до вирішення судового спору по суті, з тим же обгрунтуванням, без надання квітанцій про сплату судового збору.
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 12.11.2021 року заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто заявнику.
17.11.2021 року втретє позивачами подана до суду заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка знаходиться у приватний власності у відповідача ОСОБА_4 , до вирішення судового спору по суті. Також в забезпечення позову, просять заборонити відповідачу ОСОБА_4 проводити будівельно-монтажні роботи за адресою АДРЕСА_1 до вирішення судового спору по суті.
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 17.11.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено по суті.
22.11.2021 року позивачами подана до суду заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 65150 грн., яка знаходиться у приватний власності у відповідача ОСОБА_4 , до вирішення судового спору по суті, оскільки, на думку позивачів, відповідач має намір продати вищевказану квартиру або її зруйнувати. Також в забезпечення позову, просять заборонити відповідачу ОСОБА_4 проводити будівельно-монтажні роботи за адресою АДРЕСА_1 до вирішення судового спору по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як роз'яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Видами забезпечення позову, відповідно до п.п. 1,2,4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України є: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
Згідно з ч.1. ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об"єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Під час розгляду справи № 760/22785/18-ц (провадження № 61-1817св19)Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку: «Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). … Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.»
Крім цього, заявником не надано доказів того, що відповідач планує чи намагається відчужити належне йому майно, і не існує інших можливостей для відшкодування спричиненої шкоди в разі задоволення позову. Припущення про можливе невиконання чи утруднення виконання рішення суду не є достатньо обґрунтованим, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу. Крім цього, суд враховує, що рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 12.02.2019 року з відповідача на користь позивачів була стягнуто сума у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, судові витрати. Рішення виконано, виконавче провадження закрито у зв'язку з виконанням.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Крім цього, працівниками канцелярії Садгірського районного суду м.Чернівці 22.11.2021 року складено акт, про те, що в поданій заяві про забезпечення позову зазначені заявниками, проте відсутні наступні додатки: ксерокопія ухвали судді Садгірського районного суду м.Чернівці від 17.11.2021 року; договір надання правової допомоги адвоката від 08.02.2016 року; ксерокопія квитанції Садгірського відділення Чернівецької філії Приватбанк від 05.02.2016 року про сплату реєстраційного збору; відомості з державного реєстру №22948573101 речових прав на нерухоме майно, оформленого та виданого від 08.02.2016 року ЄДРПОУ 2483813852.
Отже, всупереч вищевказаним положенням ст.ст.12, 81 ЦПК України до заяви про забезпечення позову заявником не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували обставини у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.
Зокрема, заявник не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем ОСОБА_4 вживаються будь-які заходи з будівельно-монтажних робіт та дій за адресою АДРЕСА_1
В той же час, заява про забезпечення позову не містить жодного доказу на підтвердження того, що наявні реальні факти, які вказують на вчинення саме відповідачем ОСОБА_4 продажу вищевказану квартиру або її зруйнуння. А також дій, спрямованих на проведення будівельно-монтажні роботи за адресою АДРЕСА_1
Наведені заявником підстави для забезпечення позову є формальними припущеннями.
Крім вищезазначеного, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки майбутнього позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
На підставі викладенного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв"язку між заходом щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв"язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; відсутності пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 149-153, 260 ЦПК України,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м.Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л. В. Байцар