709/1252/21
24 листопада 2021 року смт Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративні матеріали (протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 437/2021 від 03 листопада 2021 року), які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, працюючої завідувачем Дошкільного навчального закладу ”Веселка”, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно із протоколом № 437/2021 від 03 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , припинивши повноваження депутата Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), оскільки граничний термін подачі був до 11 січня 2021 року, а декларація фактично подана 30 серпня 2021 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, подавала всі декларації, про необхідність подачі яких знала, в тому числі подавала декларацію 16 грудня 2020 року, яку назвала після звільнення. Тобто намірів приховати доходи не мала. Про необхідність подачі окремо декларації перед звільненням - не знала. Коли з сільської ради повідомили про необхідність подачі декларації, подала у серпні 2021 року.
Присутній у судовому засіданні прокурор Степанок О.В. підтримала викладені в адміністративному протоколі та доданих до нього документах обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважала протокол правомірним та таким, що складений відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в межах санкції статті.
Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про час, дату та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлене належним чином, однак явку свого представника у судове засідання не забезпечило.
Розглянувши адміністративні матеріали, заслухавши думку прокурора, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 252 КУпАП України, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З об'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Як вбачається з матеріалів провадження, протоколом № 1 сесії Іркліївської сільської ради VII скликання від 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано обраною депутатом Іркліївської сільської ради VII скликання (а.с. 25-28).
Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані із корупцією, у тому числі за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Діяльність ОСОБА_1 як депутата Іркліївської сільської ради припинено 08 грудня 2020 року (а.с. 30).
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Подання декларацій здійснюється згідно з Законом України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вирішуючи справи цієї категорії суд керується Конституцією України, Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Частиною 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов'язані подати декларацію, зокрема, є формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 45 Закону, тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено взагалі.
Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.
Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень, відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Відповідно до абз.1 п.п. 2 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який затверджено Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016
№ 3 передбачає, що декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.
Разом з тим, відсутність у Законі України "Про запобігання корупції" визначення терміну подання декларації згідно з ч. 2 ст. 45 цього Закону, та враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу в порівнянні з рішенням центрального органу виконавчої влади, відсутність чіткості, точності і передбачуваності положень Закону в зазначеній частині, на переконання суду, не може бути усунуто шляхом видання відповідним державним органом підзаконних нормативно-правових актів, наданням роз'яснень з відповідних питань, які не відповідають положенням вказаного Закону.
Враховуючи викладене, в справі підлягають застосуванню положення ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за фактом несвоєчасної подачі декларації за типом - перед звільненням, підлягає до закриття у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-6, 245, 247, 283-284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Кваша