Справа № 426/3431/21
про залишення заяви без руху
23 листопада 2021 року м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Река А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області,-
Встановив:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до провадження судді Реки А.С. надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області.
Вивчивши вказану заяву, ознайомившись з доданими до неї документами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Таким чином, заява про встановлення факту повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.
Частина 4 ст. 294 ЦПК передбачає, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, що кореспондується з ч. 3 ст. 42 ЦПК України, яка визначає, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Звертаючись до Сватівського районного суду Луганської області представником заявника не обґрунтовано відношення саме Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області до вказаної справи, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 1221 ЦПК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Частиною третьою зазначеної статті визначено, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Згідно ч.1 ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням. З вищенаведених положень ЦК вбачається, що саме територіальній громаді за місцем відкриття спадщини надане законом право успадковувати майно спадкодавців, у випадку відсутності спадкоємців за законом або за заповітом.
Таким чином, заявнику та її представнику необхідно визначитися із колом заінтересованих осіб у справі із зазначенням у якості заінтересованої особи відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідну сільську, селищну, міську раду).
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику та її представнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 175, 177, 185, 315, 294, 258-261 ЦПК України,-
Ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області - залишити без руху.
Надати заявнику та її представнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Про прийняте рішення повідомити заявника, надіславши їй копію ухвали для відома і виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.С. Река