Єдиний унікальний номер справи 185/10637/18
Провадження № 1-кп/185/77/21
19 листопада 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370002192 від 07 листопада 2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тимошенко Красногвардійського району, АР Крим, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , строк якого спливає 22 листопада 2021 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої вимагає тривалого часу, у зв'язку із чим є необхідність відкладення розгляду справи з незалежних від суду причин.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою в силу ст. 89 КК України раніше не судимою, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України - є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, не працює, не має місця реєстрації, тобто не має міцних соціальних зв'язків, ухилявся від явки до суду, у зв'язку із чим був оголошений у розшук, що підтверджує ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, що вимагає застосування саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, ОСОБА_3 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжують існувати, є реальним, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.
Таким чином суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, відповідно до ст. 183 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 17 січня 2022 року.
Розмір застави визначити у межах від 20 до 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 71370 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на ОСОБА_3 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1