Справа № 183/4987/21
№ 2/183/3199/21
19 листопада 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судового засідання Устименко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення суми боргу за договором позики, стягнення штрафних санкцій, -
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог стягнути з ОСОБА_2 на користь його користь борг:
- за Договором позики від 30 листопада 2019 року у розмірі 23760,77 грн. (500 доларів США та 5000,00 грн.), три відсотки річних за Договором позики від 30 листопада 2019 року за період з 01 березня 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 1029,52 грн., індекс інфляції за Договором позики від 30 листопада 2019 року за період з 01 березня 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 2799,02 грн.;
- борг за Договором позики від 20 грудня 2019 року у розмірі 34000,00 грн., три відсотки річних за Договором позики від 20 грудня 2019 року за період з 29 лютого 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 1475,96 грн., індекс інфляції за Договором позики від 20 грудня 2019 року за період з 29 лютого 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 4005,20 грн.,
- за Договором позики від 05 лютого 2020 року у розмірі 68420,75 грн. (700 доларів США та 1745 євро), три відсотки річних за Договором позики від 05 лютого 2020 року за період з 02 липня 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 2274,75 грн., індекс інфляції за Договором позики від 05 лютого 2020 року за період з 02 липня 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 6472,60 грн.;
- борг за Договором позики від 20 лютого 2020 року у розмірі 30000,00 грн., три відсотки річних за Договором позики від 20 лютого 2020 року за період з 31 березня 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 1226,09 грн., індекс інфляції за Договором позики від 20 лютого 2020 року за період з 31 березня 2020 року по 10 серпня 2021 року у розмірі 3267,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що 30 листопада 2019 року між ним та ОСОБА_2 , був укладений Договір позики, в письмовій формі шляхом написання розписки. Відповідно до умов Договору позики № 1 позивач передав, а відповідач отримав у борг грошові кошти у розмірі 700 доларів США (станом на 10 серпня 2021 року за курсом НБУ становить 18760,77 грн.) та 5000,00 грн. За користування коштами процентна ставка не встановлена. Умовами цього договору передбачено строк повернення зазначеної суми до 29 лютого 2020 року.
20 грудня 2019 року між сторонами був укладений ще один Договір позики, в письмовій формі шляхом написання розписки. Відповідно до умов цього Договору позики позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти у розмірі 34000,00 грн., за користування коштами процентна ставка не встановлювалася між сторонами, повернення зазначеної суми позики за цим договором визначено до 28 лютого 2020 року.
05 лютого 2020 року між сторонами був укладений ще один Договір позики, в письмовій формі шляхом написання розписки, умовами якого передбачено, що позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти у розмірі 500 доларів США (станом на 10 серпня 2021 року за курсом НБУ становить 13400,55 грн.) та 1745 євро (станом на 10 серпня 2021 року за курсом НБУ становить 55020,20 грн.). процентна ставка за цим договором між сторонами також не визначалася, повернення суми позики визначено до 01 липня 2020 року.
20 лютого 2020 року між сторонами був укладений наступний Договір позики, в письмовій формі шляхом написання розписки, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн., повернення означеної суми позики визначено до 30 березня 2020 року.
Таким чином, позивач посилається на те, що сторонами було укладено усього 4 договори позики на загальну суму 156 181,52 грн. (з урахуванням курсу НБУ станом на 10 серпня 2021 року).
Однак, відповідач до цього часу свої зобов'язання за договорами щодо повернення грошових коштів у строки, визначені договором, не виконав, внаслідок чого позивач, посилаючись на вимоги ст. 1046 ЦК України, просить стягнути з відповідача на його користь борг за договорами позики у зазначеному вище розмірі.
Крім того, посилаючись на вимоги ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та індекс інфляції за кожним договором.
Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року відкрите загальне позовне провадження (а.с. 38).
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача - адвокат Дмитрук О.М. звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, в якій позов підтримала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, причина неявки суду не відома, тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд, з погодження позивача, провів заочний розгляд справи.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Суду надано копію договору позики від 30 листопада 2019, у відповідності до якого ОСОБА_2 отримав в борг у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 700 доларів США та зобов'язався їх повернути у строк до 29 лютого 2020 року (а.с. 21).
У відповідності до копії розписки від 20.12.2019 року ОСОБА_2 отримав в борг у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 34000 гривень та зобов'язався їх повернути у строк до 28 лютого 2020 року (а.с. 22).
У відповідності до копії розписки від 05.02.2020 року ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 500 доларів США та 1745 Євро, зобов'язавшись їх повернути у строк до 01 липня 2020 року (а.с. 23).
Крім того, 20 лютого 2020 року ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 30000 гривень, зобов'язавшись їх повернути у строк до 30 березня 2020 року (а.с. 24).
Зазначені договори, відповідно до вимог ч.1 ст. 1047 ЦК України, є такими, що укладені у письмовій формі, оскільки їх сума більш, ніж у 10 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму громадян.
Як зазначає позивач у своєму позові, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення боргу у строки, визначені в кожному договорі.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону, а саме.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Судом встановлено, не спростовано сторонами, що на момент розгляду справи судом зобов'язання щодо повернення боргу за договорами позики від 30.11.2019 року, від 20.12.2019 року, від 05.02.2020 року, від 20.02.2020 року відповідачем не виконано.
Вирішуючи позов в частині стягнення боргу за договором позики від 30.11.2019 року, суд, виходячи з положень ст. 524 ЦПК України, вважає за стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором позики від 30.11.2019 року у розмірі 18509,89 грн. Такий розрахунок боргу був здійснений судом, з урахуванням офіційного курсу валют, встановлених на момент прийняття рішення (700 доларів США х 26,4427=18509,89).
При розрахунку боргу з урахування індексу інфляції та 3% річних, суд керується наступними нормами закону.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначеним вище Договором не встановлений інший розмір процентів за користування позикою, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором позики з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції за період з 01 березня 2020 року 19 листопада 2021 року вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 955,67 грн., а також індекс інфляції у розмірі 2595,51 грн.
Всього до стягнення за договором позики від 30.11.2019 року підлягає грошова сума у розмірі 22061,07 грн.
За договором позики від 20.12.2019 року суд керується переліченими вище нормами закону, які регулюють спірні правовідносини, та з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин щодо відсутності виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем за цим договором, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 34000 гривень, індекс інфляції та 3% річних за період з 29 лютого 2020 року по 19 листопада 2021 року, що за підрахунками суду складає 4767,55 грн. та 1758,20 грн., - відповідно. Всього, за підрахунками суду, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за цим договором підлягає стягненню борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 40525,75 грн.
При розрахунку боргу за договором позики від 05.02.2020 року, суд з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин та відсутності доказів про виконання боржником умов договору позики, керуючись, в тому числі вимогами ст. 524 ЦК України щодо валюти зобов'язання, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, розрахованих судом за період з 02 липня 2020 року по 19 листопада 2021 року, у розмірі 79349,71 грн. ((500 доларів США*26,4427=13221,35) + (1845єврох29,9688= 55292,44) = 68513,79 грн. + 7989,09 грн. (інфляційне збільшення) + 2846,62 (3% річних)).
За договором позики від 20.02.2020 року суд також керується переліченими вище нормами закону, які регулюють спірні правовідносини, та з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин щодо відсутності виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем за цим договором, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 30000 гривень, індекс інфляції та 3% річних за період з 01 квітня 2020 року по 19 листопада 2021 року, що за підрахунками суду складає 4767,55 грн. та 1758,20 грн., - відповідно. Всього, за підрахунками суду, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за цим договором підлягає стягненню борг у розмірі 30000 грн., та з урахуванням індексу інфляції (676,23 грн.) та 3% річних (796,44 грн.), всього у розмірі 31472,67 грн.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути, сплачені ним судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1787,32 грн. (а.с. 11).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення суми боргу за договором позики, стягнення штрафних санкцій, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), борг за договором позики від 30.11.2019 року у розмірі 18509 гривень 89 копійок, індекс інфляції за період з 01 березня 2020 року по 19 листопада 2021 року у розмірі 2595,51 грн., 3% річних за період з 01 березня 2020 року 19 листопада 2021 року у розмірі 955,67 грн., а всього 22061 гривень 07 копійок (двадцять дві тисячі шістдесят одна гривня, 07 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), борг за договором позики від 20.12.2019 року у розмірі 34000 гривень, індекс інфляції за період з 29 лютого 2020 року по 19 листопада 2021 року у розмірі 4767 гривен 55 копійок, 3% річних за період з 29 лютого 2020 року по 19 листопада 2021 року у розмірі 1758 гривень 20 копійок, а всього 40525 гривень 75 копійок (сорок тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень, 75 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), борг за договором позики від 05.02.2020 року у розмірі 79349,71 гривень, індекс інфляції за період з 02 липня 2020 року 19 листопада 2021 року у розмірі 7989 гривен 09 копійок, 3% річних за період з 02 липня 2020 року по 19 листопада 2021 року у розмірі 2846 гривень 62 копійок, а всього 79349 гривень 71 копійок (сімдесят дев'ять тисяч триста сорок дев'ять, 71 копійка).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), борг за договором позики від 20.02.2020 року у розмірі 30000 гривень, індекс інфляції за період з 01 квітня 2020 року 19 листопада 2021 року у розмірі 676,23 грн., 3% річних за період з 01 квітня 2020 року по 19 листопада 2021 року у розмірі 796,44 грн., а всього 31472 гривень 67 копійок (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят дві, 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1787 гривень 32 копійки (одна тисяча сімсот вісімдесят сім гривень, 32 копійки).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів, з дня отримання ним копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сорока О.В.