Ухвала
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 368/306/20
провадження № 61-16188ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Федора Петровича на постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати дійсним заповіт ОСОБА_3 від 21 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Мозговим В. В. та зареєстрований в реєстрі за № 3795, за яким ОСОБА_3 заповів йому земельну ділянку, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 167853, виданого 24 березня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією та зареєстрованого у Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 010601400650.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року позов задоволено. Визнано дійсним заповіт ОСОБА_3 від 21 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Мозговим В. В. та зареєстрований в реєстрі за № 3795, за яким він заповів ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 167853, виданого 24 березня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією та зареєстрованого у Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 010601400650.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року (повний текст якої складено 06 вересня 2021 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
30 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф. П. подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 681,60 грн, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які ОСОБА_1 здані на пошту 10 листопада 2021 року. Вимоги ухвали заявником виконано.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф. П. вказав, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в рішенні Верховного Суду України від 02 червня 2010 року у справі № 6-24817св08 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 березня 2018 року у справі № 0910/1403/2012-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 1254 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Федора Петровича на постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року.
Витребувати з Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу № 368/306/20 за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 17 грудня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко