Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/3231/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Слановій М.Ю.
розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінструментпостач"
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"
про за участю: стягнення 532800,07 грн
представника позивача - Мица Юрій Вікторович, за ордером серії АХ № 1061510 від 09.08.2021 року;
представника відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінструментпостач" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Турбоатом" про стягнення заборгованості за договором № 89 про закупівлю продукції від 12.09.2019 року в сумі 532800,07 грн., з яких 462117,60 грн. основного боргу, 54294,30 грн. інфляційних втрат, 16388,17 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом дев'яти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 20.08.2021 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 19581).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.09.2021 року.
Хід розгляду справи було викладено в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 10.11.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 22.11.2021 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.11.2021 року представник позивача надав заяву про відмову від позову (вх. № 27423) в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.11.2021 року представник відповідача надав клопотання (вх. № 27430) про долучення документів до матеріалів справи.
Представник позивача в підготовчому засіданні 22.11.2021 року підтримав клопотання про часткову відмову від позову.
Представник відповідача в підготовче засідання 22.11.2021 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в розписці про наступні дату, час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
12.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінструментпостач" (позивач) та Акціонерним товариством "Турбоатом" (відповідач, на даний час АТ "Українські енергетичні машини") було укладено договір № 89 про закупівлю продукції, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію відповідно до специфікації № 1 до вказаного договору на загальну суму 831326,64 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов вищезазначеного договору поставив відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.
Проте відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за поставлену продукцію, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за договором № 89 становить 462117,60 грн.
Враховуючи те, що відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товару в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 462117,60 грн. основного боргу, 54294,30 грн. інфляційних втрат, 16388,17 грн. 3% річних.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачем після відкриття провадження у справі, було сплачено суму основного боргу в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 49760 від 08.09.2021 року на суму 200000,00 грн., платіжним дорученням № 6100 від 03.11.2021 року на суму 25550,40 грн. та платіжним дорученням № 6501 від 17.11.2021 року на суму 236587,20 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 462117,60 грн. після відкриття провадження, суд дійшов висновку щодо закриття провадження по справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Щодо стягнення з відповідача 54294,30 грн. інфляційних втрат, 16388,17 грн. та 3% річних, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2021 року позивачем було подано до суду заяву про відмову від позову в частині стягнення 54294,30 грн. інфляційних втрат, 16388,17 грн. та 3% річних.
Статтею 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
В даному випадку, заяву про часткову відмову від позову було подано адвокатом Міца Ю.В., який діє на підставі ордеру серії № АХ № 1061510 від 09.08.2021 року.
Враховуючи вищенаведене, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 54294,30 грн. інфляційних втрат, 16388,17 грн. та 3% річних та закриває провадження в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 статті 231 ГПК України.
Частиною 4 статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
В даному випадку, підставою для закриття провадження в частині стягнення основного боргу слугувала сплата відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі.
Крім того, підставою для часткової відмови від позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат слугувала саме оплата відповідачем боргу в ході розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене та те, що даний спір було доведено до суду з вини відповідача, суд вважає за необхідне покласти судові витрати зі сплати судового збору на відповідача в повному обсязі в сумі 6931,76 грн.
Щодо заявлених позивачем адвокатських витрат в сумі 33000,00 грн., суд зазначає наступне.
Витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В даному випадку, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, позивачем було надано наступні докази:
- договір про надання правової допомоги від 09.08.2021 року;
- додаткову угоду № 1 від 09.08.2021 року;
- виписку по рахунку на загальну суму 33000,00 грн.
Як вбачається із додаткової угоди № 1, адвокат прийняв на себе обов'язок здійснити підготовку матеріалів позовної заяви, подання позову та представництво інтересів позивача у суді першої інстанції у справі щодо стягнення з АТ "Турбоатом" заборгованості перед позивачем за господарськими договорами.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 визначено, що вартість послуг, що будуть надані адвокатом за цією додатковою угодою, погоджена сторонами в сумі 33000,00 грн.
В свою чергу відповідачем було заявлено клопотання про зменшення адвокатських витрат, посилаючись на неспівмірність та недоведеність розміру витрат на послуги адвоката.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи повязані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Даний спір для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, а спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, і великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, такі правовідносини не передбачають. Крім того, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, у даному випадку, враховуючи заперечення відповідача суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою. Погоджуючись із позицією відповідача, суд зазначає, що стягнення з відповідача 33000,00 грн., у даному випадку, становить надмірний тягар для останнього. Крім того, на переконання суду, такий значний розмір витрат на послуги адвоката не можна вважати обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.
Крім того, судом враховано те, що відповідачем було сплачено суму основного боргу після відкриття провадження у справі та не розпочато розгляд справи по суті.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 р. у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26.02.2015 р. у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 33000,00 грн. не є повністю співмірними, не відповідають складності справи, витраченим адвокатом часом та є завищеними щодо іншої сторони спору, а також з урахуванням принципу справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру адвокатських витрат, які підлягають до стягнення з відповідача та вважає за необхідне стягнути на користь позивача 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
В іншій частині стягнення адвокатських витрат, суд відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись статтями 130, 231, 233, 234 ГПК України, суд
Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Провадження у справі № 922/3231/21 в частині стягнення 3% річних у розмірі 16388,17 грн. та інфляційних втрат у розмірі 54294,30 грн. закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Провадження по справі № 922/3231/21 в частині стягнення основного боргу у рзмірі 462117,60 грн. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Стягнути з Акціонерного товариства "Турбоатом" (61037, м. Харків, проспект Московський, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінструментпостач" (61010, м. Харків, вул. Греківська, 77, код ЄДРПОУ 21216885) 6931,76 грн. судового збору та 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
В іншій частині витрат на правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменти її проголошення суддею.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 255-256 ГПК України.
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 24.11.2021 року.
Суддя Н.С. Добреля