79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.11.2021 справа № 914/2935/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут», м.Львів
до відповідача: Воютицької сільської ради, с. Воютичі, Самбірський район, Львівська область
про: стягнення штрафних санкцій в розмірі 13 331, 16 грн.
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Махник О.В.
Представники учасників справи:
від позивача: Морганюк Ю.Є. - представник;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Благогаз збут» до Воютицької сільської ради про стягнення штрафних санкцій в розмірі 13 331, 16 грн.
Ухвалою суду від 29.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2935/21; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначити на 01.11.2021.
Ухвалою суду від 01.11.2021 розгляд справи по суті відкладено на 22.11.2021.
У судове засідання 22.11.2021 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.
У судове засідання 22.11.2021 представник відповідача не з'явився.
Водночас, станом на 22.11.2021 від відповідача не надходило відзиву на позов та інших заяв і клопотань. Крім того, судом встановлено, що судову кореспонденцію з ухвалами суду відповідач отримує, про що свідчить інформація відстеження поштових відправлень за трек-номерами - 7901414162811 та 7901414171152.
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасників справи.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 11.01.2020 між позивачем (постачальником) і відповідачем (споживачем) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11/01/20т, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити споживачеві у 2020 році природний газ в обумовлених у договорі та додатковій угоді №1/1 від 09.11.2020 до договору обсягах. У договорі сторонами було погоджено, що якщо фактично спожитий обсяг газу буде відрізнятися від обсягу, визначеного у договорі, споживач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятися від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення (+/- 3-5%) та 20% штрафу (якщо відхилення перевищуватиме 5%). Враховуючи наведене відповідачу нараховано штраф за небаланс постачання природного газу у листопаді 2020 - 9 528,60 грн, у грудні 2020 - 2 313,12 грн. Крім того, між сторонами у справі укладено Договір компенсації витрат на оплату за розподіл потужності №177 від 18.06.2020, відповідно до п. 5.1. та п. 6.3., позивач нарахував відповідачу штраф за перебір замовлених потужностей, який за розрахунками позивача становить: за листопад 2020 року - 1 196,85 грн; за грудень 2020 року - 292,59 грн. Так як у добровільному порядку штрафи споживачем сплачені не були, позивач звернувся із цим позовом до суду про стягнення з відповідача 13 331,16 грн. штрафних санкцій.
Правова позиція відповідача.
Відповідач, не скористався процесуальним правом, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, відзиву на позовну заяву не подав.
Відтак, суд вирішує справу за наявними у матеріалах справи доказами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
11.01.2020 між Воютицькою сільською радою (далі- відповідач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» (далі- позивач, постачальник) було укладено договір №11/01/20/т на постачання природного газу (надалі - договір).
Відповідно п. 1.1.та п. 1.4. договору, постачальник зобов'язується передати у власність відповідачу (споживачу) у 2020 році природних газ, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначену договором. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).
Сторонами укладено додаткову угоду до договору №1/1 від 09.11.2020.
Так, відповідно до умов п.1 додаткової угоди №1/1 сторони керуючись п. 2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922- VII від 25.12.2015 року, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника сторони виклали пункти 1.2., 1.3. договору в наступній редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 35,83188 тис. куб. м».
« 1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях, тис, куб, м: січень - 5,33972; лютий - 5,24808; березень - 4,56308; квітень - 0,76011; травень - 0,0176; червень - 0,00913; липень - 0,00436; серпень - 0,00436; вересень - 0,00423; жовтень - 0,63696; листопад - 9,000; грудень - 10,24425.
Сторонами в розділі 2 договору було передбачено обсяг природного газу та умови його постачання.
Згідно п. 2.8. договору постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го (двадцять п'ятого) числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.
Відповідно до п. 2.5. договору, обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +/-10% від підтвердженого обсягу природного газу.
У пункті 2.9. договору сторони погодили порядок визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами.
Відповідно до п. 2.9.1. договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
Згідно п. 2.9.2.-2.9.3. договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п. 2.9.4. договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Так, відповідно до умов п.1.2. додаткової угоди №1/1 сторони виклали пункт 3.2. договору в наступній редакції:
« 3.2. Ціна газу включає вартість доступу до потужностей та становить:
У період з моменту укладення договору - до 31.09.2020 року включно: 5 500,00 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1 100,00 грн, всього з ПДВ - 6 600,00 грн.
У період з 01.10.2020 року - до 31.12.2020 року включно: 6 0550,00 грн, крім того ПДВ 1 210,00 грн, всього з ПДВ - 7 260,00 грн.».
Відповідно до п. 4.2. та п. 4.2.1. договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачувати до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання.
Так, відповідно до умов п.2. додаткової угоди №1/1 сторони у зв'язку із набранням чинності Постанови №1611 від 26.08.2020 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», викласти пункти 2.4. та 6.2.3. договору у наступній редакції:
« 2.2. Обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен відрізнятися (у будь-яку сторону) від підтвердженого обсягу газу більше ніж на +-3% за обліковий період (добу, місяць)».
« 6.2.3. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), споживач зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.
У випадку, якщо вказане у договорі відхилення перевищуватиме 5% - споживач зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.».
Відповідно до умов п.4. додаткової угоди №1/1 сторони погодили, що дана додаткова угода набирає чинності та поширює дію на відносини починаючи з 01 жовтня 2020 року, як це передбачено відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.
Як встановлено судом, у листопаді 2020 року із замовлених відповідачем 9,000 тис. м3 газу було відібрано 5,21790 тис. м3 газу, що підтверджується Актом приймання- передачі природного газу №РН-0002510 за листопад 2020р.; у грудні 2020 року із замовлених відповідачем 10,24425 тис. м3 газу було відібрано 8,03082 тис. м3 газу, що підтверджується Актом приймання- передачі природного газу № РН-0003195, №РН-0002940 за грудень 2020р.
У зв'язку, з вищенаведеним позивачем проведено нарахування штраф за небаланс постачання природного газу: у листопаді 2020 - 9 528,60 грн.; у грудні 2020 - 2 313,12 грн.
18 червня 2020 року між Воютицькою сільською радою (далі- відповідач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» (далі- позивач, постачальник) було укладено договір №177 компенсації витрат на оплату за розподіл потужності.
Відповідно до п.5.1. Договору розподіл потужності розраховується за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Станом на 2021р. і на момент підписання цього Договору тариф становить за розподіл потужності однієї тисячі ментів кубічних 148,99 грн. Без ПДВ, окрім того ПДВ20%-24,83 грн., разом з ПДВ-148,99 грн.
Відповідно до п.6.3. Договору у випадку перевищення Стороною 2 розміру договірних потужностей за період газового місяця Сторона 2 сплачує додаткову компенсацію.
Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності, який надаються Стороні 2 до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Сторона 2 зобов'язана здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
На підставі наведеного, у листопаді - грудні 2020р.. Відповідач замовив у Постачальника наступні ліміти на постачання природного газу:
у листопаді - 5,15106 тис.м.куб., а фактично спожив 5,21790 тис.м.куб.;
у грудні- 8 тис.м.куб., а фактично спожив 8,03082 тис.м.куб.
Позивачем проведено нарахування по штрафних санкціях (перебір замовлених потужностей ): у листопаді 2020 - 1 196,85 грн.; у грудні 2020 - 292,59 грн.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури:
- №СФ-Ш-13-49 на загальну суму 10 725,45 грн, з яких: штраф за небаланс об'єму постачання природного газу за листопад 2020 року - 9 528,60 грн, штраф за перебір замовлених потужностей за листопад 2020 року - 1 196,85 грн.;
- №СФ-Ш-15-27 на загальну суму 2 605,71 грн, з яких: штраф за небаланс об'єму постачання природного газу за грудень 2020 року - 2 313,12 грн, штраф за перебір замовлених потужностей за грудень 2020 року - 292,59 грн.
Аргументи та висновки суду.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №11/01/20т від 11.01.2020 року, з врахуванням додаткової угоди до нього: №1/1 від 09.11.2020 та договір №177 компенсації витрат на оплату за розподіл потужності від 18.06.2020.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт поставки позивачем природного газу відповідачеві за договором №11/01/20т від 11.01.2020 року, з врахуванням додаткової угоди до нього: №1/1 від 09.11.2020, підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за листопад 2020 року та за грудень 2020 року.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, положення якої є аналогічні до положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SАР, оскільки відповідно до ч. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідні розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до ч. 5 розділу 1 Правил постачання природного газу Інформаційна платформа - це електронна платформа, функціонування та корегування якою забезпечується оператором ГТС, відтак показники подобового споживання, що відображені на ній є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку природного газу. Дані інформаційної платформи SАР вказані у розрахунку штрафних санкцій, у розділі факт після коригування (тис.м.куб.).
Сторонами у договорі на постачання природного газу була передбачена відповідальність як за перебір обумовленого ліміту газу, так і його недобір у визначеному періоді.
Судом встановлено, що небаланс у листопаді 2020 року становив 9 528,60 грн, у грудні 2020 року становив 2 313,12 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до умов п.2. додаткової угоди №1/1 сторони у зв'язку із набранням чинності Постанови №1611 від 26.08.2020 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», викласти пункти 2.4. та 6.2.3. договору у наступній редакції:
« 2.2. Обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен відрізнятися (у будь-яку сторону) від підтвердженого обсягу газу більше ніж на +-3% за обліковий період (добу, місяць)».
« 6.2.3. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), споживач зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.
У випадку, якщо вказане у договорі відхилення перевищуватиме 5% - споживач зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.».
Враховуючи те, що відповідач порушив п. 6.2.3. договору, він зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф за небаланс газу у розмірі 9 528,60 грн за листопад 2020 року, 2 313,12 грн за грудень 2020 року.
Щодо штрафу за перебір замовлених потужностей (компенсації вартості послуги доступу до потужностей), що передбачений в п. 6.3 договору №177 компенсації витрат на оплату за розподіл потужності від 18.06.2020, то такий розраховується з врахуванням вартості небалансу об'єму постачання, та у листопаді 2020 року становить 1 196,85 грн, у грудні 2020 року становить 292,59 грн.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури:
- №СФ-Ш-13-49 на загальну суму 10 725,45 грн, з яких: штраф за небаланс об'єму постачання природного газу за листопад 2020 року - 9 528,60 грн, штраф за перебір замовлених потужностей за листопад 2020 року - 1 196,85 грн.;
- №СФ-Ш-15-27 на загальну суму 2 605,71 грн, з яких: штраф за небаланс об'єму постачання природного газу за грудень 2020 року - 2 313,12 грн, штраф за перебір замовлених потужностей за грудень 2020 року - 292,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи: витягом з журналу з реєстрації вихідної кореспонденції від 19.02.2021,; списком згрупованих відправлень від 19.02.2021 (штрихкодовий ідентифікатор 0500363054644); трекінгом з сайту АТ “Укрпошта”.
Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів погашення штрафних санкцій до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог повністю.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів” на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №59 від 16.09.2021.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Воютицької сільської ради (81453, Львівська область, Самбірський район, с. Воютичі, вул. Шкільна, 19; ідентифікаційний код 04369908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд.86В, кв.1; ідентифікаційний код 41849377) 13 331,16 грн штрафних санкцій та 2 270,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 24.11.2021.
Суддя Синчук М.М.