№ 207/644/21
№ 2/207/786/21
10 листопада 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Подобєд О.К.
при секретарі Пильової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
1. Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Посилаючись на те, що приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за договором позики № AG318036 від 01.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 . Однак, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній був вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, а зазначена у виконавчому написі сума боргу не є безспірною оскільки, зазначену заборгованість за вказаними кредитними договорами позивач не визнає. Письмових вимог про погашення заборгованості із детальним розрахунком сум боргу та письмового повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» він не отримував. У зв'язку з чим просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Киівського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем зареєстрований в реєстрі за № 11756 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за договором позики № AG318036 від 01.05.2019 року складений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 у розмірі 15 632,07 гривень 80 копійок, а також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 гривень 00 копійок.
2. Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача -1 не з'явився. Надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог а.с. 47-52, в також клопотання про зменшення витрат на правову допомогу а.с. 64-65.
Відповідач-2 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином причину неявки суду не повідомив, своїм правом на подачу відзиву не скористався.
В судове засідання третя особа не з'явилась, повідомлена належним чином причину неявки суду не повідомила.
Відповідно до положень ч.1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивачка проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
3. Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Згідно виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайович, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі 15 632,07 гривень згідно договору позики № AG318036 від 01.05.2019 року укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та плату за винення виконавчого напису у розмірі 50 гривень 00 копійок. Стягнення заборгованості проводиться за період з 13.12.2019 року по 28.12.2019 року. Зазначений виконавчий напис був пред'явлений відповідачем до виконання в порядку, визначеному для примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб).
На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оленою Олександрівною було відкрито виконавче провадження, на підставі постанови приватного виконавця № ВП 62780944 було стягнуто заборгованість у розмірі 15 682,07 грн. постановими від 10.08.2020 року також було стягнуто з ОСОБА_1 569,00 грн. - розмір мінімальних витрат та 1568,21 грн. - основної винагороди.
4. Мотиви суду та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
При цьому, положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. І характер правового регулювання цього питання дає підстави прийти до висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням наведеного вище, а також приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», вбачається, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Також боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості та вчинив виконавчий напис за відсутності всіх належних документів.
Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за договором позики № AG318036 від 01.05.2019 року у розмірі 15 632,07 гривень 80 копійок, а також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 гривень 00 копійок.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат у повному обсязі, суд враховує наступне.
Судом враховується, що згідност. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
У відповідності дост. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В позовній заяві позивач вказує, що витрати на професійну правничу допомогу по справі складають 7 000 грн.
Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи, додається, договір № 139/20 від 29.12.2020 року, розрахунок розміру сум, та квитанцію про сплату на суму 7 000 грн. 00 коп.
Згідноч.1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, ст.ст. 19, 141, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 30.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 11756 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заборгованість у розмірі 15 632 гривень 07 копійок, а також плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О.К. Подобєд