Іменем України
17 листопада 2021 року
Київ
справа №520/10317/2020
адміністративне провадження № К/9901/15136/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Комарової О.М.,
представника відповідача Черніченко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року (головуючий суддя Шляхова О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року (головуючий суддя Рєзнікова С.С., судді Бегунц А.О., Мельникова Л.В.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2020 року Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДПС щодо нескладання графіку погашення податкового боргу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 та невнесення до інформаційної системи органів Державної податкової служби України та інтегрованої картки платника АТ «Харківобленерго» даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 про стягнення податкового боргу у сумі 319977984,59 грн.
Зобов'язано Офіс ВПП ДПС скласти графік погашення податкового боргу АТ «Харківобленерго» у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19.
Зобов'язано відповідача занести в інформаційну систему органів Державної податкової служби України дані про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі № 520/11487/19, складеним на його підставі графіком погашення податкового боргу АТ «Харківобленерго» та відобразити в інтегрованій картці позивача наступний порядок стягнення податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн:
- протягом січня-грудня 2020 року - у сумі 48 000 000 грн, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 4 000 000 грн, у тому числі з податку на додану вартість - З 660 000 грн та з податку на прибуток - 340 000 грн;
- протягом січня 2021 року-листопада 2024 року - у сумі 266311776 грн зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 5 666 208 грн, у тому числі з податку на додану вартість 5183775,57 грн та з податку на прибуток 482432,43 грн;
- в грудні 2024 року 5 666 208, 59 грн, у тому числі податок на додану вартість 5 183 776, 40 грн та податок на прибуток 482432, 19 грн.
Зобов'язано Офіс ВПП ДПС занести в інформаційну систему органів Державної податкової служби України дані про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 та відобразити в інтегрованій картці платника АТ «Харківобленерго» зменшення грошових зобов'язань (податкового боргу) відповідно до встановленого Харківським окружним адміністративним судом способу та порядку виконання рішення у справі № 520/11487/19.
Стягнуто на користь позивача судові витрати у розмірі 8408 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс ВПП ДПС звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зокрема, відповідач вказує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 520/11487/19 задоволено адміністративний позов Офісу ВПП ДПС про стягнення з АТ «Харківобленерго» податкового боргу у розмірі 319977984,59 грн, а також судом встановлено спосіб та порядок виконання цього рішення. Контролюючий орган зазначає, що до наведеного вище рішення суду першої інстанції не може бути застосовано Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок №422), оскільки рішення про розстрочення або відстрочення податкового боргу судом не приймалося. Також, вказує, що податковим органом не приймалося відповідне рішення щодо податкового боргу по АТ «Харківобленерго» та не укладався договір про розстрочення (відстрочення) за процедурою, передбаченою Порядком №422.
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі заяв відповідача, у зв'язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», Наказу Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», у відповідності до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березні 2019 року № 227 та пункту 1 Положення про Північне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643, згідно зі статтею 52 КАС України допущено заміну відповідача у цій справі з Офісу ВПП ДПС на Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ ДПС.
АТ «Харківобленерго» скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Зокрема, позивач посилається на те, що згідно із статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічна правова норма міститься у статті 129-1 Конституції України, якою визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Рішення суду про задоволення позову про стягнення податкового боргу у справі №520/11487/19, яким було встановлено порядок його виконання, набрало чинності 21 січня 2020 року. Податковий орган не скористався своїм правом та не оскаржив вказане рішення суду, а отже на думку позивача, встановлений судом порядок виконання рішення є обов'язковим для податкового органу. Однак, у порушення встановленого судом порядку виконання рішення суду контролюючий орган здійснював погашення податкового боргу відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який як вважає позивач, у даному випадку застосуванню не підлягав. Не застосовуючи для обліку податкового боргу АТ «Харківобленерго» порядок його погашення встановлений рішенням суду, відповідач штучно створив умови для збільшення податкового боргу позивача, оскільки оплата будь-яких зобов'язань в тому числі поточних спрямовувалася контролюючим органом на погашення податкового боргу у справі №520/11487/19, що зумовлювало виникнення податкового боргу в наступних податкових періодах. Такі протиправні дії податкового органу безумовно порушили майнові права позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу ВПП ДПС до АТ "Харківобленерго" про стягнення з рахунків товариства у банківських установах податкового боргу у розмірі 319977984,59 грн. При цьому, судом встановлено порядок його виконання, а саме:
протягом січня-грудня 2020 року - у сумі 48000000 грн, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 4000000 грн, у тому числі з податку на додану вартість - 3660000 грн та з податку на прибуток - 340000 грн;
протягом січня 2021 року-листопада 2024 року - у сумі 266311776 грн зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 5666208 грн, у тому числі з податку на додану вартість 5183775,57 грн та з податку на прибуток 482432,43 грн;
в грудні 2024 року 5666208,59 грн, у тому числі податок на додану вартість 5183776,40 грн та податок на прибуток 482432,19 грн.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 набрало законної сили 21 січня 2020 року.
Листом від 20 січня 2020 року №02-16/570 позивач звернувся до контролюючого органу щодо погодження графіку погашення сум боргу відповідно до рішення у справі № 520/11487/19.
Офіс ВПП ДПС листом від 3 лютого 2020 року №4659/10/28-10-54-20-21 відмовив у погодженні зазначеного графіку через відсутність у відповідача, визначених законом підстав.
Не погодившись з прийнятим контролюючим органом рішенням та вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не складання графіку погашення податкового боргу за рішенням суду, яке набрало законної сили, АТ "Харківобленерго" звернулось до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інспекції виходив з того, що позивачем виконано вимоги частини першої статті 77 КАС України та доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час як, бездіяльність податкового органу щодо не зменшення у картках особового рахунку АТ "Харківобленерго" податкового боргу та не відображення у картках особового рахунку зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами, відповідно до визначеного рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 способу, порушує права позивача, які підлягають судовому захисту саме у спосіб визначений позовними вимогами. Крім того, судом зазначено, що дії податкового органу в частині віднесення коштів АТ "Харківобленерго", шляхом зарахування поточних платежів до існуючого боргу суперечать способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19, що набрало законної сили, а тому не утворює борг по сплаті поточних платежів, які АТ "Харківобленерго" сплачені своєчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Частиною першою статті 100 ПК України передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Розстроченням та відстроченням грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 «Про затвердження Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10 жовтня 2013 року №574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1853/24385 (далі - Порядок № 574).
Згідно підпункту 1.1 пункту 1 Порядку № 574, цей Порядок розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 Порядку № 574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
За приписами підпункту 1 пункту 1 розділу VІ Порядку №422, відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), здійснюється відповідно до статті 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків.
Кожний випадок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу оформлюється окремим рішенням.
Первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є:
рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
додаткова угода до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум;
додаткова угода до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).
В інформаційну систему органів ДФС заносяться дані щодо наданих платнику податків розстрочок (відстрочок) грошових зобов'язань (податкового боргу): документ, що є підставою для розстрочення (відстрочення) зобов'язання (боргу) відповідно до статті 100 розділу 9 глави ІІ Податкового кодексу України, рішення суду, відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення); код та найменування органу ДФС, що прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу); код платника; ознака (розстрочення або відстрочення); номер та дата рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу); номер та дата договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу); дата початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу); період надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (зазначаються дати початку та закінчення нарахування); кількість термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу); номер та дата рішення суду у справі про банкрутство, яким затверджено мирову угоду з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості; код платежу та вид бюджету; сума грошового зобов'язання, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, штрафна (фінансова) санкція; сума податкового боргу, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, пеня, пеня за актом, штрафна (фінансова) санкція.
На підставі показників «період надання розстрочення (відстрочення)» та «кількість термінів розстрочення (відстрочення)» інформаційна система автоматично розраховує графік погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Підпункт 1 пункту 3 розділу VІ Порядку №422, надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов'язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов'язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).
Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов'язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення).
Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що питання розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу визначено статтею 100 глави 9 Розділу ІІ ПК України, а Порядком №422 лише передбачено відображення в інформаційній системі ДФС України (ІКП) вже розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання або податкового боргу, відображення якого у системі здійснюється на підставі: прийнятого керівником рішення, у зв'язку з поданням платником заяви у порядку передбаченому статтею 100 ПК України або за рішенням суду про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що позивачем не подавалося відповідної заяви у порядку передбаченому статтею 100 ПК України про розстрочення або відстрочення податкового боргу, а Офісом ВПП ДПС у свою чергу не приймалося відповідного рішення щодо розстрочення (відстрочення) податкового боргу по АТ «Харківобленерго» та не укладався договір про розстрочення (відстрочення) за процедурою, передбаченою Порядком № 574.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу ВПП ДПС до АТ "Харківобленерго" про стягнення податкового боргу з АТ «Харківобленерго» та визначено порядок виконання судового рішення.
Питання щодо розстрочення або відстрочення виконання вказаного рішення у рішенні суду першої інстанції від18 грудня 2019 року також не вирішувалося.
У своїх рішеннях, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції як на підставу для задоволення позовних вимог посилалися на те, що розглядаючи цей спір ними враховано правову позицію викладену Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року (справа № 805/4622/16-а) та від 8 травня 2018 року (справа №802/777/16-а), які на думку контролюючого органу, ухвалені у подібних правовідносинах.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає такі посилання безпідставними, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Під час розгляду справи, судом встановлено, що обставини наведених вище справ та справи, що розглядається є відмінними.
Але, при цьому необхідно зазначити, що Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року (справа № 805/4622/16-а), зокрема, зазначено, що Порядком №422 визначено лише облік сум погашеного податкового боргу, розстрочених (відстрочених) зобов'язань (боргів ) та внесення таких сум до ІКП, проте не визначено порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків. Відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань (податкового боргу) врегульовано саме нормами Податкового кодексу України, а саме статтею 100, яка є пріоритетною та визначальною для таких правовідносин.
Таким чином, аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства та враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про безпідставність задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Офісу ВПП ДПС щодо нескладання графіку погашення податкового боргу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 та невнесення до інформаційної системи органів Державної податкової служби України та інтегрованої картки платника АТ «Харківобленерго» даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 про стягнення податкового боргу, а також зобов'язання відповідача скласти графік погашення податкового боргу АТ «Харківобленерго» у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Верховний Суд зазначає, що у цій справі судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, надана помилкова правова оцінка обставинам, які повно встановлені під час судового розгляду у суді першої та апеляційної інстанцій, що є підставою для скасування судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2021 року.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх