Справа № 161/12836/21
Провадження № 1-кп/161/925/21
м. Луцьк 22 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12021035610000069 від 04.03.2021, що надійшов з Луцької окружної прокуратури відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Інта, Автономної Радянської Соціалістичної Республіки Комі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, пенсіонера, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню доньку 2014 року народження, не судимого
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,
03.03.2021 року, близько 21:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, під час словесного конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс ряд ударів кулаками обох рук в ділянку голови та тулуба ОСОБА_4 , один удар коліном правої ноги в ділянку нижньої частини черевної порожнини та не менше двох ударів обома ногами в ділянку стегон, при цьому, обома руками заламував кисті рук потерпілої.
Внаслідок нанесених ударів потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою та синця лівої кисті, забою та синця грудної клітки, закритої травми та синців живота, синців в ділянці правого плеча, в ділянці лівого плеча, на передній поверхні лівої молочної залози, на зовнішній поверхні правого стегна, на передній поверхні лівого стегна, садна в ділянці лівої кисті та на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, які, згідно висновку експерта №148 від 10.03.2021, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується умисне нанесення потерпілій легких тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій не визнав. Суду дав показання, що 03.03.2021 будучи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 він з донькою сів вечеряти та після 21.00 год. зібрався лягати спати, при цьому ОСОБА_4 дивилась фільм-жахів, на що він їй зробивши зауваження, виник конфлікт. Після того, пішов спати із донькою у кімнату, однак потерпіла прийшла до нього і руками подряпала йому обличчя, била по ногам, він її відштовхнув схопивши за руки, які тримав за кисті. В подальшому ОСОБА_4 викликала працівників поліції. Син ОСОБА_7 весь час був під час їхнього конфлікту. Ударів ОСОБА_4 він не наносив.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового провадження доказами.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 вказала, що 03.03.2021 року о 20.45 год. будучи дома дивилась на своєму телефоні відео, що стосувалось працевлаштування закордон, однак ОСОБА_6 це не сподобалось, він сказав, щоб діти лягали спати та відключив інтернет. Після того, почав її бити кулаком та штовхнув, в кімнату зайшов їхній син ОСОБА_7 і почав плакати. Після конфлікту в кімнату також зайшла донька ОСОБА_8 , яка на момент побиття знаходилась у ванній кімнаті. Удари зі сторони ОСОБА_6 їй наносили в область грудей, живіт, сонячне сплетіння, також заламував кисті рук.
Неповнолітній свідок ОСОБА_7 в присутності законного представника ОСОБА_9 та педагога ОСОБА_10 в судовому засіданні вказав, що 03.03.2021 року він перебуваючи у своїй кімнаті почув мамин крик, зайшовши до батьків в кімнату побачив, як батько ОСОБА_6 бив маму ОСОБА_4 , удари наносив кулаком руки в живіт, голову. В подальшому ОСОБА_4 вийшла у кухню викликала працівників поліції. Конфлікт виник через те, що ОСОБА_4 дивилась у телефоні кіно, а ОСОБА_6 вимкнув їй телефон. На момент конфлікту його сестра ОСОБА_8 перебувала у ванній кімнаті. Після нанесення ударів тато ОСОБА_6 пробачення у мами не просив.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.03.2021 із фототаблицею, за участю потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що остання деталізувала власні покази та розповіла про обставини нанесення обвинуваченим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 03.03.2021. Такі її показання повністю відповідають показанням, даним нею в ході судового розгляду.
Висновком судово-медичної експертизи №148 від 10.03.2021 яким встановлено, що ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою та синця лівої кисті, забою та синця грудної клітки, закритої травми та синців живота, синців в ділянці правого плеча, в ділянці лівого плеча, на передній поверхні лівої молочної залози, на зовнішній поверхні правого стегна, на передній поверхні лівого стегна, садна в ділянці лівої кисті та на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виникнення вище вказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного росту - малоймовірні.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.05.2021, за участю свідка ОСОБА_7 під час якого останній підтвердив факт нанесення ударів обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_4 .
Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що конфлікт спричинила саме потерпіла ОСОБА_4 та наносила йому удари, оскільки вони будь якими доказами не підтверджуються і суперечать дослідженим доказам у справі, не відповідають обставинам, встановленим під час судового провадження та суд розцінює такі, як намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за скоєне ним діяння.
Досліджені в судовому засіданні докази суд, відповідно до ст.ст.85, 86 КПК України вважає належними, допустимими та, відповідно до ст.94 КПК України, достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Враховуючи, що показання потерпілої, дані нею безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема висновком експерта про отримані тілесні ушкодження, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановлені даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 у спричиненні потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, кваліфікуючи його дії за ч.1 ст. 125 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення злочину у присутності дитини та вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального проступку, визнаного судом доведеним не визнав, а тому і не розкаявся у вчиненому, вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку, та є умисним, однак він не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, є особою пенсійного віку, тому суд призначає покарання в межах санкції ст.125 ч.1 КК України, у виді штрафу.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім того, потерпіла ОСОБА_4 , подала до суду цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку потерпіла ОСОБА_4 оцінює у 650 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральних збитків.
Згідно частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
На підставі ст. 128, 129 КПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - цивільний позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь потерпілої ОСОБА_4 650 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди.
Матеріальна шкода судом стягується з врахування розміру пред'явленого обвинувачення та документального підтвердження понесених витрат.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує в сукупності негативні наслідки, які настали для потерпілої, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких вона зазнала , ступінь вини завдавача шкоди і його майновий стан, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд оцінює завдану моральну шкоду у розмірі 5 тис. гривень. Вищевказані обставини встановлені в ході розгляду цивільного позову та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь потерпілої ОСОБА_4 650 (шістсот п'ятдесят) гривень матеріальної шкоди та 5 000 (п'ять тисяч) гривень моральних збитків.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1