16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 461/1311/20
провадження № 61-15484ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури,
17 вересня 2021 року представник ОСОБА_2 , діючий в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: для надання належним чином оформленої касаційної скарги з зазначенням підстав касаційного оскарження.
04 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга, якими недоліки касаційної скарги не усунуті у повному обсязі.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд вказав скаржнику на те, що останньому необхідно було надати виправлену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підстави касаційного оскарження, їх обґрунтування.
В уточненій касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на відсутність правової позиції ВС по викладеним питанням.
Такі доводи дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Диспозицією вищевказаної статті передбачено, що скаржник, подаючи касаційну скаргу на судові рішення, має вказати норму(и) права, з застосуванням якої(их) не він погоджується, зазначити підставу касаційного оскарження та викласти її нормативно-правове обґрунтування.
В свою чергу суд касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду справи справу має провести аналіз правильності застосування судами попередніх інстанції саме цієї норми права та надати висновок щодо застосування саме цієї норми права у спірних правовідносинах.
Скаржником не було чітко зазначено норму права, з застосуванням якої він не погоджується.
Таким чином, скаржником не було виконано у повному обсязі вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо зазначення підстав касаційного оскарження.
За змістом статті 127 ЦПК України встановлений судом строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи те, що скаржник демонструє готовність брати участь у справі, сприяє прискоренню її розгляду, з метою недопущення надмірного формалізму та порушення принципу доступу до правосуддя, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для надання скаржником належним чином оформленої касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вищевказаних вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Керуючись статтями 127, 261 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш