22 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4223/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Джарти В.В.)
від 21.07.2021,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кропивна Л.В., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
від 28.10.2021,
за позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",
про визнання припиненими зобов'язань за кредитними договорами,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у справі №910/4223/21 позовну заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" повернуто заявнику на підставі частини 6 статті 180 Господарського процессуального кодексу України повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, АТ "Нікопольський завод феросплавів" подав касаційну скаргу.
Касаційний господарський суд, розглянувши подану касаційну скаргу вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У березні 2021 року АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «КБ «Приватбанк» про визнання припиненими усіх зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором № 4М1540Д від 01.07.2008. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не визнається факт наявності підстав припинення усіх зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором № 4М1540Д від 01.07.2008.
20.07.2021 до Господарського суду міста Києва від АТ «Нікопольський завод феросплавів» до АТ «КБ «Приватбанк» подано позов, в якому заявник просив суд визнати недостовірною інформацію, поширену (оприлюднену) у пунктах 100, 101, 107, 108, 113, 114, 124, 125, 130, 140, 141, 160, 185-191 позову (VERIFIED COMPLAINT EFiled: May 21 2019 04^57PM EDT Transaction ID 63283684 Case № 2019-0377), поданого до Суду Штату Делавер Сполучених Штатів Америки (THE COURT OF CHANCERY OF THE STATE OF DELAWARE).
Право подати до однієї або декількох сторін позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення позовів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, встановлених процесуальним законодавством.
На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому, під предметом спору необхідно розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.
Повертаючи заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів", місцевий господарській суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції правильно вказав, що позовні вимоги АТ "Нікопольський завод феросплавів" знаходяться поза предметом первісних позовних вимог, а тому не можуть бути розглянуті як вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Судами зазначено, що вимоги АТ "Нікопольський завод феросплавів" спрямовані на захист особистих немайнових прав вказаного товариства, адже право на добре ім'я та ділову репутацію є складовою правоздатності товариства як юридичної особи, тоді як предметом спору у справі № 910/4223/21 є підтвердження судом охоронюваного законом інтересу АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" вважати себе вільним від зобов'язань боржника за кредитним договором при суперечливій поведінці кредитора.
Згідно з частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що поданий АТ "Нікопольський завод феросплавів" позов не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим подана заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, обґрунтовано повернута заявнику.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у справі №910/4223/21, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 293, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у справі №910/4223/21.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у справі №910/4223/21 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
І. Кондратова