17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 906/1060/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської районної спілки споживчих товариств
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 (колегія суддів у складі: Розізнана І.В. - головуючий, Мельник О.В., Грязнов В.В.)
за позовом Коростишівської міської ради
до: 1) Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"
2) Коростишівської районної спілки споживчих товариств
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Міський ринок" Коростишівської міської ради
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, заборону здійснювати незаконну діяльність ринку на самовільно зайнятій земельній ділянці
за участю:
позивача: 1) Слівінський А.О. (адвокат), 2) Кохан І.М. (міський голова)
відповідача 1: Невисевич О.М. (самопредставництво)
відповідача - 2: Невисевич М.В. (голова правління)
третьої особи: Паперник О.Є. (самопредставництво),
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Коростишівська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (далі - відповідач-1), Коростишівської районної спілки споживчих товариств (далі - відповідач-2), згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просила:
зобов'язати відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку запасу комунальної форми власності та об'єкт її благоустрою у вигляді асфальтобетонного покриття, площею 10 200 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, місто Коростишів, вулиця Шевченко, 40, шляхом припинення використання такої площі в якості торговельних майданчиків з передачею їх в оренду третім особам;
заборонити відповідачам використання самовільно зайнятої земельної ділянки запасу комунальної форми власності у вигляді об'єкту її благоустрою асфальтобетонного покриття, площею 10 200 кв.м. (Житомирська область, Коростишівський район, місто Коростишів, вулиця Шевченко, 40), в тому числі шляхом розпорядження таким майном, шляхом укладення відносно нього будь-яких правочинів з третіми особами, до моменту набуття такого права у встановленому законом порядку.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі самовільно займають спірну земельну ділянку, за відсутності правовстановлюючих документів на неї, яка належить позивачу, та незаконно здійснили її благоустрій у вигляді асфальтобетонного покриття, чим порушили право позивача на користування вказаною земельною ділянкою.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.06.2020 (суддя Кудряшова Ю.В.), в позові відмовлено повністю.
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки це є втручанням у мирне володіння нерухомим майном, яке належить на праві власності відповідачу-2 та унеможливить ним розпоряджатись, а також унеможливить відповідачам здійснювати господарську діяльність.
2.3. Оскарженою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме зобов'язано відповідачів звільнити земельну ділянку, на якій знаходиться асфальтобетонне покриття, площею 10 200 кв.м., за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Шевченко, 40, що використовується відповідачами для організації ведення торговельної діяльності за відсутності належним чином оформлених документів на землю. В іншій частині позову відмовлено.
2.4. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю, а матеріали справи не містять розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачам, чим останні порушують право позивача. Відмовляючи в позові в частині заборони відповідачам використовувати самовільно зайняту земельну ділянку, апеляційний суд послався на те, що задоволення позовної вимоги про звільнення земельної ділянки включає в себе заборону відповідачам використовувати земельну ділянку, у тому числі шляхом розпорядження, укладення правочинів з третіми особами.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18, від 14.05.2020 у справі № 908/394/19, від 13.09.2019 у справі № 910/2944/18, від 03.09.2019 у справі № 904/5076/18, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18 та у постанові Верховного Суду України від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15.
4. Мотивувальна частина
4.1. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.2. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права й обов'язки учасників спору) та об'єкт (предмет). Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
4.3. У справі, що переглядається у касаційному порядку, суди встановили, що рішенням позивача від 28.03.2009 № 909 "Про розгляд клопотання Коростишівської районної спілки споживчих товариств" вирішено дозволити замовити технічну документацію із землеустрою по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки, що посвідчує право користування земельною ділянкою на умовах оренди Коростишівській районній спілці споживчих товариств для обслуговування майнового комплексу за рахунок земель запасу Коростишівської міської ради.
4.4. Також встановлено, що судовим рішенням у справі № 906/609/15 визначено, що 30.05.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Коростишівського РУЮ було зареєстровано право власності за відповідачем-2 на майновий комплекс, розташований по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві у цілому на 8 об'єктів нерухомості за виключенням приміщення кафе "Шинок" загальною площею 1730,1 кв. м.
4.5. Суди встановили, що у відповідача-2, як власника майнового комплексу кооперативного ринку, починаючи з 29.12.2003 виникло право одержати земельну ділянку у користування на праві оренди без проведення земельних торгів.
4.6. На підставі рішення позивача від 18.12.2018 № 602 "Про прийняття на баланс Коростишівської міської ради основних засобів" прийнято на баланс міської ради об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальтобетонним покриттям загальною площею 10200 кв.м, який розташований за адресою: вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві.
4.7. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.2019 у справі №906/41/19, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019, відмовлено в задоволенні позову Коростишівської районної спілки споживчих товариств до Коростишівської міської ради про скасування рішення Коростишівської міської ради № 602 від 18.12.2018. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що земельна ділянка за адресою: м.Коростишів, вул. Шевченка, 40 станом на 24.01.2019 перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Коростишева, а правовстановлюючі документи на підтвердження права власності чи права користування вказаною земельною ділянкою Коростишівською районною спілкою споживчих товариств не надані. Також не надані докази на підтвердження будівництва відповідачем - 2 асфальтобетонного покриття за вказаною адресою, тому ним не доведено порушення його права внаслідок прийняття міською радою рішення №602 від 18.12.2018.
4.8. Крім того встановлено, що рішенням позивача від 23.04.2019 № 721 передано в оперативне управління відповідача-1 об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальтобетонним покриттям загальною площею 10200 кв.м, вартістю 214672,00 грн, що розташований за адресою вул. Шевченка, 40 в м. Коростишів.
Згідно з актом приймання-передачі об'єкта благоустрою, затвердженого міським головою м. Коростишева 10.05.2019, позивач передає, а відповідач - 1 приймає об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальтобетонним покриттям (інвентарний номер 101300044) загальною площею 10200 кв.м первинною та залишковою вартістю 214672 грн, 1985 року випуску (побудови).
4.9. Встановленим є те, що спірна земельна ділянка за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Шевченка, 40 є комунальною власністю і відповідно до ст. 12 ЗК України перебуває у розпорядженні Коростишівської міської ради.
4.10. За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна заява та апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню із прийняттям нового судового рішення про зобов'язання Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" та Коростишівської районної спілки споживчих товариств звільнити земельну ділянку на якій знаходиться асфальтобетонне покриття площею 10 200 кв.м за адресою Житомирська область м. Коростишів, вул. Шевченко, 40, що використовується Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" та Коростишівською районною спілкою споживчих товариств для організації ведення торгівельної діяльності.
4.11. При цьому в даному випадку, як встановлено цим судом, задоволення такої позовної вимоги не призведе до неможливості користування нерухомим майном відповідачів, а матиме на меті правове врегулювання відносин між сторонами щодо спірної земельної ділянки.
4.12. Суд касаційної інстанції зазначає, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, є відмінними від тих, що наявні у наведених скаржником у касаційній скарзі судових рішеннях.
4.13. Скаржник також не навів у касаційній скарзі порівняльного викладення предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених фактичних обставин, які мали місце у зазначених ним у касаційній скарзі судових рішеннях суду касаційної інстанції, та постанови суду апеляційної інстанції, що переглядається у касаційному порядку у даній справі, який би надавав суду касаційної інстанції можливість оцінити доводи скаржника.
4.14. Отже, висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведених постановах Верховного Суду, та на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними із тими, що встановлені судами попередніх інстанцій у даній справі, що переглядається у касаційному порядку.
4.15. Відповідно до п.5 ч.1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.16. За наведених обставин, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача-2.
4.17. У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів ст. 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,
Касаційне провадження за касаційною скаргою Коростишівської районної спілки споживчих товариств на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 906/1060/18 закрити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
В.Ю. Уркевич