Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про банкрутство
"22" листопада 2021 р.Справа № 922/4373/21
Господарський суд Харківської області у складі: судді Усатого В.О.,
розглянувши заявуОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
До Господарського суду Харківської області від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява (вх. 4373/21), в якій фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник зазначає, що станом на момент подання заяви розмір прострочених зобов'язань перед кредиторами становить значно більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Заявник вказує, що припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; крім того, заявник повідомляє, що існують обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021, визначено склад суду для розгляду даної заяви: головуючий суддя (суддя - доповідач) Усатий В.О.
Ухвалою суду від 04.11.2021 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.
Встановлено ОСОБА_1 10-ти денний строк з моменту отримання нею копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом подання до суду:
- документів, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
- конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; копії трудової книжки (за наявності);
- копії трудової книжки;
- декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, в тому числі за 2021 рік;
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- інформація та доказів про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
- належних та допустимих доказів виникнення заборгованості заявника, їх документальне підтвердження;
- проекту плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
- документів, що посвідчують особу заявника.
Роз'яснено заявникові, що у разі не усунення виявлених судом недоліків протягом встановленого строку, заява вважатиметься неподаною та повертається заявникові.
Крім того, в ухвалі суду від 04.11.2021 зауважено, що порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
В ухвалі суду від 04.11.2021 зазначено, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України. Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи до часу формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
В ухвалі від 04.11.2021 суд зауважив, що зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20). Однак, судом зауважено, що боржником не надано належних та допустимих доказів можливості в подальшому здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого у справі про її неплатоспроможність, оскільки в поданій заяві ОСОБА_1 не зазначає про наявність майна, як рухомого так і не рухомого, яке б належало їй на праві власності та могло б бути реалізоване, у тому числі для подальшого здійснення оплати праці арбітражному керуючому.
19.11.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. 27291) про усунення недоліків.
Дослідивши матеріали заяви про неплатоспроможність та заяви про усунення недоліків в їх сукупності судом встановлено наступне.
Боржницею на підтвердження у останньої відсутності статусу фізичної особи-підприємця додано до заяви витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 5852674700 від 27.10.2021. До того ж, ОСОБА_1 додала довідку, видану Департаментом Інформатизації МВС України № 21306436660190292844, згідно якої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 12.11.2021 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Судом встановлено, що в матеріалах заяви містяться конкретизований список кредиторів, відомості про всі наявні рахунки боржника, копія трудової книжки, докази виникнення заборгованості заявника з їх документальним підтвердженням; проект плану реструктуризації боргів; документи, що посвідчують особу заявника, декларації про майновий стан боржника за 2018, 2019, 2020 роки.
Однак, ОСОБА_1 не погоджується з вимогою ухвали суду від 04.11.2021 про необхідність надання декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, в тому числі за 2021 рік.
Суд повторно звертає увагу на те, що у зв'язку з тим, що заява про неплатоспроможність подана в листопаді 2021 року (кінець поточного року), є доцільним надати декларацію про майновий стан боржника також і за 2021 рік.
Суду є незрозумілими заперечення та відмова заявниці щодо подачі декларації за 11 місяців у 2021 році, оскільки заява про неплатоспроможність подана в листопаді 2021 року (кінець поточного року), отже, дані про майновий стан боржника впродовж 2021 року містять важливу інформацію, яку повинен досліджувати суд при вирішенні питання про прийняття заяви про неплатоспроможність. Такі відомості прямо впливають на встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття заяви про неплатоспроможність. 11 місяців є тривалим терміном, протягом якого майновий стан заявниці міг зазнати суттєвих змін, що прямо вплине на висновок суду щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі.
Крім того, в заяві ОСОБА_1 не погоджується з вимогою ухвали суду від 04.11.2021 щодо необхідності надання заявником доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі та порядку встановленому Кодексом України з процедур банкрутства. Натомість заявниця зазначає, що нею з арбітражним керуючим Білявським В.В. було укладено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 12.10.2021. Заявниця повідомляє, що нею на виконання умов договору вже було здійснено дві оплати у розмірі 3405,00 грн. На додаток, ОСОБА_1 вказує, що "шляхом жорсткої економії та допомоги від чоловіка зуміє виплатити основну винагороду арбітражного керуючого".
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, чоловіком заявниці є ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 . Судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі № 922/1967/21 визнано банкрутом ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
До того ж, згідно плану реструктуризації боргів, наданим ОСОБА_1 , витрати боржниці перевищують дохід на 4640,00 грн.
Вищезазначені обставини жодним чином не підтверджують спроможність ОСОБА_1 в подальшому здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у встановленому законом розмірі.
Крім того, в матеріалах заяви міститься договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 12.10.2021 укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Білявським В.В. (далі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що цей Договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією.
Поряд з цим, пунктом 3.1 Договору чітко визначено, що оплата послуг розпорядника майна становить 17 842,50 грн за весь строк виконання повноважень.
Згідно п. 3.3 Договору, ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату частинами, а саме: 3 405 грн протягом перших двох місяців і по 2785,60 протягом чотирьох наступних, щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, боржницею долучено квитанцію про оплату від 17.05.2021 у розмірі 3405,00 грн та квитанцію про оплату від 18.10.2021 у розмірі 3 405,00 грн.
Вищезазначені квитанції містять таке призначення платежу: "Аванс. винагор. арбітр. керуюч. за дог. про оплату праці, винагор. та відшкод. витр. арбітр. керуюч. від 05.05.21 р. ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , Господар. суд Харків. обл".
З огляду на викладене, суд зауважує на тому, що призначення платежу відповідно до наданих квитанцій НЕ співпадає з договором, наданим заявницею, оскільки як встановлено та зазначено вище до заяви додано договір з арбітражним керуючим від 12.10.2021, в той час як відповідно до поданих заявницею квитанцій у призначеннях платежу значиться договір від 05.05.2021. Однак, до заяви ОСОБА_1 вх. 4373/21 НЕ надано договору від 05.05.2021, який значиться як підстава для здійсненого авансування винагороди.
Отже, заявницею не надано доказів авансування винагороди арбітражному керуючому відповідно до укладеного між ними договору, який додано до заяви.
Більше того, суд повторно звертає увагу на те, що при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає КЕРУЮЧОГО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ.
Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень КЕРУЮЧОГО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, боржник має надати докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, розрахованому наступним чином: (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 5) х 3, що станом на момент подання ОСОБА_1 заяви про неплатоспроможність складає 35685,00 грн.
Є незрозумілим встановлення та розрахунок послуг арбітражного керуючого за виконання послуг РОЗПОРЯДНИКА МАЙНА, оскільки як зазначено вище, у справі про неплатоспроможність призначається КЕРУЮЧИЙ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ.
Крім того, у договорі від 12.10.2021, сторонами визначено розмір винагороди у сумі 17 842,50 грн. Вищезазначені умови та розмір заробітної плати, яку боржник планує виплачувати арбітражному керуючому за виконання повноважень керуючого реструктуризації прямо суперечать імперативним приписам Кодексу України з процедур банкрутства та суперечать висновкам та правовій позиції Верховного Суду.
Таким чином, ухвала суду від 04.11.2021 про залишення заяви про неплатоспроможність без руху отримана заявником 10.11.2021, встановлений процесуальним законом та судом строк усунення недоліків сплинув, а станом на 22.11.2021 від заявника не надійшло декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2021 рік, а також доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у визначеному Кодексом України з процедур банкрутства та ухвалі суду від 04.11.2021 розмірі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
У той же час, частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі ст. ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частинами 1, 2, 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Оскільки, заявником не усунуті недоліки, які були визначені в ухвалі суду від 04.11.2021, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та звернути її увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, повернення заяви про відкриття провадження у справі не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Крім того, судом встановлено наступне.
24.05.2021 фізична особа ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вже зверталась до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність у порядку п.4 ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на те, що найближчим часом вона не зможе виконати грошові зобов'язання (загроза неплатоспроможності) перед кредиторами на загальну суму понад 145 883,47 грн. Також в своїй заяві зазначає, що нею укладено угоду з арбітражним керуючим Черкасовим С.А., в якій останній погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризації відповідно до умов якого ОСОБА_4 вносить (перераховує) оплату рівними частинами по 3405,00 грн щомісячно протягом 10 місяців на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 визначено склад суду для розгляду даної заяви (вх. 1969/21): головуючий суддя (суддя-доповідач): Міньковський С.В.
Ухвалою суду від 27.05.2021 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. 1969/21 від 24.05.2021) залишено без руху. Повідомлено про виявлені судом недоліки та зобов'язано заявника надати суду: належні докази, які свідчать про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у відповідності до п.4 ч.2 ст. 115 Кодексу України; докази на підтвердження наявності майна достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність або докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 30645,00 грн на депозитний рахунок господарського суду Харківської області; проект плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 16.06.2021 у справі № 9221969/21 повернуто заяву фізичної особи ОСОБА_4 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Повідомлено заявника, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).
В наступному, 05.07.2021 фізична особа ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повторно звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність у порядку п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на те, що боржник припинив погашення кредитів та здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань у продовж 2 місяців, а також має перед кредиторами заборгованість на загальну суму понад 315 162,09 грн. Також в своїй заяві зазначає, що нею укладено угоду з арбітражним керуючим Черкасовим С.А., в якій останній погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризації відповідно до умов якого ОСОБА_4 вносить (перераховує) оплату рівними частинами по 3405,00 грн щомісячно протягом 10 місяців на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 визначено склад суду для розгляду даної заяви (вх. 2664/21): головуючий суддя (суддя-доповідач): Міньковський С.В.
Ухвалою суду від 09.07.2021 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. 2664/21 від 05.07.2021) залишено без руху. Повідомлено про виявлені судом недоліки та зобов'язано заявника надати суду: докази на підтвердження наявності майна достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність або докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 30645,00 грн на депозитний рахунок господарського суду Харківської області; проект плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Роз'яснено заявнику необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду. Попереджено заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Поряд з цим, цією ж ухвалою, суд звернув увагу заявника на те, що ухвалою суду від 16.06.2021 у справі № 922/1969/21 Господарським судом Харківської області було повернуто заяву ОСОБА_4 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність без розгляду, зокрема, і з тих же підстав, з яких суд залишає без руху дану заяву ОСОБА_4 у справі № 922/2664/21.
Визначено, що подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи із зазначенням тих самих обставин, які вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвалу з викладеними відповідними роз'ясненнями та мотивами, може свідчити про неповагу до суду та зловживання заявником своїми правами.
Приймаючи до уваги те, що заявником не було усунуто недоліки, виявлені ухвалою суду від 09.07.2021, ухвалою суду від 10.08.2021 у справі № 922/2664/21 повернуто заяву фізичної особи ОСОБА_4 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Повідомлено заявника, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).
06.09.2021 фізична особа ОСОБА_4 знову звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність фізичної особи на підставі книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 визначено склад суду для розгляду даної заяви (вх. 3577/21): головуючий суддя (суддя-доповідач): Кононова О.В.
Ухвалою суду від 07.09.2021 заяву (вх. 3577/21 від 06.09.2021) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.
Встановлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 10-ти денний строк з моменту вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом подання до суду:
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі, встановленому абзацом 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Роз'яснено заявникові, що невиконання вимог даної ухвали у встановлений строк є підставою для її повернення заявникові.
Ухвалою суду від 07.10.2021 у справі № 922/3577/21 повернуто заяву Фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. 3577/21 від 06.09.2021) та додані до неї документи. Звернено увагу Фізичної особи ОСОБА_1 на те, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_4 неодноразово зверталась до господарського суду з заявою про відкриття провадження про її неплатоспроможність із зазначенням тих самих обставин, які вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвалу з викладеними відповідними роз'ясненнями та мотивами, поряд з цим, виявлені ухвалами суду недоліки заявниця не виправляла, а навпаки майже ідентичні заяви повторно подавала до суду.
Всупереч попередженню господарським судом у справі № 922/2664/21, що поведінка заявниці може свідчити про неповагу до суду та зловживання заявником своїми правами, ОСОБА_4 і в подальшому звертається до суду з аналогічною заявою БЕЗ УСУНЕННЯ виявлених судом недоліків, що свідчить про зловживання процесуальними правами та можливість застосування судом до ОСОБА_4 заходів процесуального примусу, визначених главою 9 ГПК України.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що систематичне, неодноразове недотримання ОСОБА_4 вимог процесуального закону свідчить зловживанням процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному їх використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, саме на суд покладається обов'язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання тотожних скарг та заяв, які були вже повернуті судом, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Водночас, системно-логічне тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку про те, що зазначений перелік не є вичерпним, а прийняття рішення щодо наявності у діях учасників процесу ознак зловживання правами належить до повноважень суду да здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин справи, оцінки дій учасників процесу та інших осіб тощо.
Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Виходячи з вищенаведеного, суд повторно попереджає ОСОБА_5 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та можливість застосування засобу реагування суду на таке зловживання.
Керуючись ч. 1 ст. 2, абз. 6 ч. 2 ст. 30, ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 6 ст. 12, ст. ст. 43, 174, 233-235 ГПК України, суд
Повернути заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Попередити ОСОБА_5 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та наслідки такого зловживання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України.
Додаток: заява про неплатоспроможність на 6 аркушах.
Суддя Усатий В.О.