79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.11.2021 Справа № 914/904/21
За заявою про вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/904/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД “Темпо”, м.Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “КБ “Надра” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ “КБ “Надра” з ринку, м. Київ
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Попович Галина Іванівна, м. Львів
про: визнання іпотеки припиненою, скасування записів про реєстрацію іпотек та заборон
Суддя У.І.Ділай
Секретар М.Р.Дзюба
За участі представників:
Від позивача: М.Г.Матущак - адвокат
Від відповідача: не з'явився
Третя особа відповідача: не з'явився
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
30.09.2021 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/904/21, відповідно до якого позовні вимоги задоволено. Визнано припиненими правовідносини за договором іпотеки від 30.06.2005 №1003, укладеним між Філією ВАТ “КБ “НАДРА” Львівське РУ, суб'єктом підприємницької діяльності Банах В.П. та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Попович Г.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1003. Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Попович Г.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2149393 від 04.07.2005 11:43:02, про реєстрацію обтяження іпотекою нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД “Темпо” (код ЄРДПОУ: 22348732), застосоване при посвідченні договору іпотеки від 30.06.2005, зареєстрованого в реєстрі за номером 1003, на підставі якого внесено запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, номері РПВН: 4205949 нежитлової будівлі “Е-2”, “Е2-1” “Ж-1” “Ж-1” загальною площею 725,8 м , розташованої по вул. Брюховицькій, буд. 35, м. Львів, 79039. Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Попович Г.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2207233 від 21.07.2005 12:08:41, про реєстрацію іпотеки за Філією ВАТ КБ “НАДРА” Львівське РУ (код ЄРДПОУ: 23949103) на об'єкт нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД “Темпо” (код ЄРДПОУ: 22348732), застосовану при посвідченні договору іпотеки від 30.06.2005, зареєстрованого в реєстрі за номером 1003, на підставі якого внесено запис №2207233 в Державному реєстрі іпотек, номер РПВН: 4205949 нежитлової будівлі “Е-2”, “Е2-1” “Ж-1” “Ж-1” загальною площею 725,8 м2, розташованої по вул. Брюховицькій буд. 35, м. Львів, 79039. Визнано припиненими правовідносини за договором іпотеки від 10.02.2004 № 117, укладеним між Філією ВАТ “КБ “НАДРА” Львівське РУ, суб'єктом підприємницької діяльності Банах В.П. та ОСОБА_1 , посвідченими приватним нотаріусом Попович Г.І., зареєстрованим в реєстрі за № 117. Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Попович Г.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2207313 від 21.07.2005 12:18:23, про реєстрацію іпотеки за Філією ВАТ КБ “НАДРА” Львівське РУ (код ЄРДПОУ: 23949103) на об'єкт нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД “Темпо” (код ЄРДПОУ: 22348732), застосовану при посвідченні договору іпотеки від 10.02.2004, зареєстрованого в реєстрі за номером 117, на підставі якого внесено запис № 2207313 в Державному реєстрі іпотек, номер РПВН: 4205949 нежитлової будівлі “Е-2”, “Е2-1” “Ж-1” “Ж-1” загальною площею 725,8 м2 , розташованої по вул. Брюховицькій буд. 35, м.Львів, 79039.
У позовній заяві позивач заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області судове засідання по розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначив на 22.10.2021.
Судове засідання призначене на 22.10.2021 не відбулося, оскільки суддя У.І.Ділай перебувала у відпустці на самоізоляції та на лікарняному з 13.10.2021 до 29.10.2021.
20.10.2021 від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку для подачі доказів.
Ухвалою від 02.11.2021 поновлено строк для подачі доказів. Прийнято заяву до розгляду. Розгляд заяви призначено на 11.11.2021.
Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2021 просив задоволити подану заяву.
У судове засідання 11.11.2021 відповідач та третя особа явку повноважного представника не забезпечили.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд
встановив:
У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги представником відповідача надано: договір про надання правової допомоги № 26/01-21 від 26.01.2021; додаткову угоду №1 від 06.04.2021; акт здачі-приймання від 06.04.2021; детальний опис наданих юридичних послуг (за період з 06 квітня по 30 вересня 2021 року); рахунок від 18.10.2021; квитанцію про оплату витрат на правову допомогу в сумі 15000,00грн; ордер №1012519 від 25.05.2021 виданий адвокату М.Г.Матущак.
При прийнятті рішення суд виходив із такого.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач обґрунтованих заперечень проти стягнення витрат на надання правової допомоги суду не надав.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Стосовно вимоги про стягнення з позивача 50000,00грн заявлених витрат господарський суд звертає увагу на таке.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 26/01-21 від 26.01.2021; додаткову угоду № від 06.04.2021; акт здачі-приймання від 06.04.2021; детальний опис наданих юридичних послуг (за період з 06 квітня по 30 вересня 2021 року).
У п.3.1 договору про надання правової допомоги № 26/01-21 від 26.01.2021 сторони погодили, що за надання послуг (правової допомоги) клієнт сплачуєвинагороду з розрахунку 1600,00грн за одну годину надання послуг без ПДВ.
Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості гонорару (підготовка документів для суду, участь в судових засіданнях тощо), виходячи із критерію розумності їхнього розміру, Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що 1600,00грн за 1 годину роботи є обґрунтованою ставкою оплати послуг адвоката та заявлений до стягнення розмір 43000,00грн витрат на оплату послуг адвоката (27 години затраченого часу) в загальній кількості є достатнім, об'єктивним і співмірним зі складністю справи.
Стосовно вимоги відповідача про стягнення з позивача 7000,00грн гонорару суд зазначає таке.
Як встановлено судом та пояснено представником позивача заявлений розмір 7000,00грн гонорару успіху позивач просить стягнути відповідно до додаткової угоди №1 від 06.04.2021.
Розглянувши матеріали цієї справи та виходячи із змісту додаткової угоди, Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що стороанми в договорі не погоджено додаткової сплати саме гонорару успіху, відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про стягнення 7000,00грн гонорару.
Крім цього, як встановлено судом під час розгляду справи позивача заявляв 5 вимог немайнового характеру. При винесенні рішення від 30.09.2021 суд вирішив стягнути з відповідача 6810,00 грн судового збору (за 3 вимоги немайнового характеру), хоча позов був задоволений повністю. Відтак, господарський суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути ще 4540,00 грн судового збору (за 2 вимоги немайнового характеру).
Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву позивача задоволити частково.
2.Стягнути з ПАТ “КБ “НАДРА” в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Артема, 15, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "ТЕМПО" (вул. Брюховицька, 35, м. Львів, 79039, ідентифікаційний код 22348732) 43000,00грн витрат, пов'язаних з правничою професійною допомогою та 4540,00 грн судового збору.
3.В стягненні 7000,00грн гонорару відмовити.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 18.11.2021.
Суддя Ділай У.І.