17 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/4404/15 (922/2095/20)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.
за участю представників:
позивач - Тіторенко І.А.;
відповідачі - не з'явились;
1-ша третя особа - Невечеров Д.В. ;
2-га третя особа - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (вх. №2250Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 25 травня 2021 року (суддя Яризько В.О., повний текст складено 04.06.2021 р.) у справі №922/4404/15 (922/2095/20)
за позовом АТ "УкрСиббанк", м. Київ
до 1. Арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, м. Харків;
2. ОСОБА_2 , м. Харків;
3. ОСОБА_3 , м. Харків
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1. Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", м. Київ
2. ФОП Довгаль Вікторія Вікторівна, м. Харків
про застосування наслідків недійсного договору купівлі-продажу, -
АТ "УкрСиббанк" звернулось до суду з позовною заявою до 1. арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, 2. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить застосувати наслідки недійсного договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , від 19.06.2017 року шляхом:
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію договору іпотеки від 23.05.2018 року укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ АБ "Укргазбанк";
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
- поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Довгаль (до реєстрації шлюбу Седаш) Вікторії Вікторівни на квартиру АДРЕСА_1 ;
- поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про обтяження квартири АДРЕСА_1 , іпотекою AT "УкрСиббанк". Позивач просить також стягнути з Безпалого С.О. сплачений судовий збір за подання позову.
Позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд застосувати наслідки недійсного договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 19.06.2017 року шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень, а саме, записи щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1263945963101):
- рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салигі Н.А. № 41238608 від 23.05.2018 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 ;
- рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салигі Н.А. № 41242647 від 23.05.2018 року про реєстрацію права іпотеки ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК";
- рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця І.О. № 35750262 від 19.06.2017 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 ;
- поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Довгаль (до реєстрації шлюбу Седаш) Вікторії Вікторівни на квартиру АДРЕСА_1 ;
- поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про обтяження квартири АДРЕСА_1 , іпотекою AT "УКРСИББАНК".
Позивач просить також стягнути з Безпалого С.О. сплачений судовий збір за подання позову.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 травня 2021 року (суддя Яризько В.О., повний текст складено 04.06.2021 р.) у справі №922/4404/15 (922/2095/20) позовні вимоги задоволено. Застосовано наслідки недійсного договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 19.06.2017 року шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1263945963101).
Скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салигі Н.А. № 41238608 від 23.05.2018 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 ;
Скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салигі Н.А. № 41242647 від 23.05.2018 року про реєстрацію права іпотеки ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК".
Скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця І.О. № 35750262 від 19.06.2017 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .
Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Довгаль (до реєстрації шлюбу Седаш) Вікторії Вікторівни на квартиру АДРЕСА_1 .
Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про обтяження квартири АДРЕСА_1 , іпотекою AT "УКРСИББАНК".
Стягнуто з арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код 09807750) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 204,00 грн.
Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" з рішенням Господарського суду Харківської області від 25 травня 2021 року (суддя Яризько В.О., повний текст складено 04.06.2021 р.) у справі №922/4404/15 (922/2095/20) не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати.
Крім того, заявник в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на поважність причин пропуску строку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., судді Россолов В.В., Хачатрян В.С. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 25 травня 2021 року у справі №922/4404/15 (922/2095/20) поновлено ПАТ "Укргазбанк" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25 травня 2021 року у справі №922/4404/15 (922/2095/20). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Укргазбанк" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25 травня 2021 року у справі №922/4404/15 (922/2095/20). Сторонам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали. Призначено справу до розгляду на "27" вересня 2021 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Через канцелярію суду від керуючого реалізацією майна ФОП Довгаль В.В. - Безпалого С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення господарського суду скасувати.
У зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С., яка входить до складу колегії суддів, було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.
У судове засідання 17.11.2021 з'явились представники АТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Укргазбанк". Інші учасники справи своїм правом на участь у засіданні суду не скористались.
Колегія суддів, з огляду на передбачений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою і їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідачів і другої третьої особи, за наявними матеріалами у справі.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 269 та ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, встановив наступне.
Постановою господарського суду Харківської області від 28.10.2015 у справі № 922/4404/15 боржника - ФО П Довгаль В.В. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О., якого зобов'язано виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.
Під час ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено майно банкрута - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належала боржнику на праві власності на підставі Договору купівлі - продажу квартири, посвідченого 24.10.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за реєстровим № 5051.
Відповідно до відомостей з державного реєстру іпотек, вищевказана квартира знаходилась в іпотеці ПАТ "УкрСиббанк" на підставі договору іпотеки № 5051 від 24.10.2008 року. Розмір основного зобов'язання складає 78200,00 USD.
В ліквідаційній процедурі ліквідатором вказана квартира була включена до ліквідаційної маси та замовлений аукціон з продажу майна банкрута.
ТОВ "ТБ "Форвард" 23 травня 2017 року проведено аукціон з можливістю зниження початкової вартості по продажу майна банкрута, а саме квартири АДРЕСА_3 , за результатами якого переможцем визнано особу, яка запропонувала 181000,00 грн.
Між ліквідатором ФО П Довгаль В.В., арбітражним керуючим Безпалим С.О. та фізичною особою ОСОБА_2 19.06.2017 було укладено договір купівлі-продажу від 19.06.2017 трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
На підставі цього договору до реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №20986863 про право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме щодо квартири за адресою : АДРЕСА_4 , вбачається, що в подальшому ОСОБА_2 продав квартиру ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу квартири № 489 від 23.05.2018, про що до державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.05.2018 внесено запис за №26278903.
Крім того, 23.05.2018 року ОСОБА_3 за договором іпотеки №2738/05/2018/0272 Z вищезазначену квартиру передано в іпотеку ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", про що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.05.2018 внесено запис за №26282793.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2018 у справі №922/4404/15 визнано недійсними результати аукціону, проведеного 23.05.2017 ТОВ "Торговий будинок "Форвард" з продажу нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 , яке належало на праві власності Довгаль В.В. ; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.06.2017, укладений між ліквідатором банкрута Фізичної особи-підприємця Седаш (до реєстрації шлюбу Довгаль) Вікторії Вікторівни та ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду від 04.06.2019 касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі № 922/4404/15 скасовано, ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.11.2018 у справі №922/4404/15 залишено в силі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.11.2018 у справі № 922/4404/15.
Постановою Верховного Суду від 26.02.2021 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишено без задоволення, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі №922/4404/15 залишено без змін.
У відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Враховуючи те, що судом визнано недійсним договір купівлі - продажу спірної квартири від 19.06.2017 року, який укладено між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Безпалим С.О. та ОСОБА_2 , то, відповідно, дії, вчинені на його виконання, не створюють юридичних наслідків, зокрема, реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 та її подальше відчуження.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні звертає увагу, що ПАТ "Укргазбанк" та арбітражний керуючий Безпалий С.О. посилаються на те, що договір іпотеки не є договором про відчуження майна, при цьому, договір іпотеки, укладений між ОСОБА_7 та ПАТ АБ "Укргазбанк" не визнаний судом недійсним, а позивач просить фактично поновити право власності іншої особи, не довівши порушення своїх прав.
Отже, для відновлення прав за недійсним правочином не потребується визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Також, не мають юридичної сили будь-які правочини, вчинені щодо майна, яке було відчужене за недійсним правочином, оскільки особа не набуває за недійсним правочином права власності на таке майно, а, відповідно, і не набуває прав щодо розпорядження таким майном.
Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Частина 5 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачає, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
У даному випадку внаслідок реалізації квартири АДРЕСА_1 було порушено права ПАТ "УкрСиббанк" як законного іпотекодержателя вказаної квартири, при цьому, в ліквідаційній процедурі встановлено, що Довгаль В.В. має заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк", яка не була погашена.
Щодо заперечень арбітражного керуючого Безпалого С.О., що він є неналежним відповідачем, оскільки не вносив до Державного реєстру відомості, які просить скасувати позивач, суд у рішенні зазначив, що незважаючи на те, що позовна заява розглядається за правилами ГПК України, але розглядається така справа в межах справи про банкрутство. Як вбачається з матеріалів справи № 922/4404/15 саме ліквідатор включив спірну квартиру до ліквідаційної маси банкрута, вчинив дії по одержанню дозволу на продаж квартири, тобто судом наданий дозвіл на продаж квартири саме за клопотанням ліквідатора, та в подальшому вчинив продаж спірної квартири, однак, після визнання судом договору купівлі-продажу квартири недійсною, ним не було вчинено жодних дій, спрямованих на відновлення права власності Довгаль В.В. на таку квартиру.
У відповідності до статті 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належать, в тому числі, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, тому дії учасників цивільних правовідносин мають їй відповідати.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі, шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
За положеннями частини 2 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні таких спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Згідно положень частини 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таким чином, законодавець виключив із зазначеного Закону такий спосіб захисту порушених прав та законних інтересів як скасування на підставі судового рішення запису про проведену державну реєстрацію прав, а позивачем вірно обраний спосіб захисту його прав шляхом скасування рішень про реєстрацію відповідних прав та поновлення записів про право власності та іпотеку, які існували до вчинення недійсного правочину.
Наведене дало суду попередньої інстанції дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже, і їх задоволення.
На підставі наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що наявні підстави для визнання спірного договору іпотеки недійсним на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013, оскільки такий договір укладено без мети здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку ані у короткостроковій, ані у довгостроковій перспективі, є таким, за яким боржник прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій ТОВ "ПФК Магнум", як особи в інтересах якої такий договір укладено.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, судова колегія вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими, при цьому, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Керуючись ст. 269, ст. 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. ст. 276, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 25 травня 2021 року у справі №922/4404/15 (922/2095/20) залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.11.2021 року.
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Слободін М.М.