вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" листопада 2021 р. Справа№ 910/3242/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Кропивної Л.В.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
від позивача: Осадчук Т.А. (посвідчення від 26.12.2016 №711)
від відповідача: Таргонська О.С. (витяг від 21.04.2021)
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2021 про заміну сторони (боржника) її правонаступником
у справі №910/3242/21 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Головного управління ДФС у м. Києві
про стягнення 9 589,21 грн.,
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2021 заяву Головного управління ДФС у м. Києві про заміну сторони (боржника) її правонаступником задоволено, здійснено на стадії виконання судового рішення від 13.07.2021 у справі №910/3242/21 заміну сторони (боржника) - Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у м. Києві з 01.08.2019 перебуває у стані припинення на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;
- зі змісту постанов Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та № 537 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДФС у м. Києві;
- вказане свідчить про наявність достатніх підстав для здійснення заміни Головного управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головного управління ДПС у м. Києві.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/3242/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про заміну сторони (боржника) - Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві у справі №910/3242/21.
У апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що оспорювана ухвала прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають встановленим обставинам справи.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на те, що:
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у цій справі встановлено, що на даний час юридичну особу відповідача ще не припинено, а отже саме він має відповідати за зобов'язаннями за спірним договором;
- системний аналіз положень ст.ст. 52, 334, 338 ГПК України свідчить про те, що підставою для заміни відповідача правонаступником, можуть служити обставини, що виникли після прийняття рішення судом апеляційної інстанції, при цьому визначальним є характер відносин щодо яких виник спір, в той час як постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та № 537 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» на час прийняття рішення апеляційною інстанцією вже були чинними, і самі по собі не є достатньою підставою для заміни відповідача правонаступником, а інші докази, які б свідчили про те, що в правовому статусі відповідача з часу прийняття наведеного рішення відбулися будь-які зміни, що можуть послужити підставою для заміни особи відповідача у виконавчому провадженні правонаступником, у матеріалах справи відсутні;
- за вказаних обставин, суд першої інстанції оспорюванню ухвалою по суті змінив рішення апеляційної інстанції, що є порушенням норм процесуального права;
- суд першої інстанції при постановленні ухвали виходив з правонаступництва органу державної влади у функціях та повноваженнях (публічних правовідносинах), проте судом не враховано, що предметом судового розгляду в даній справи є клопотання про заміну сторони (боржника) його правонаступником у майнових правовідносинах у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права. При цьому, за змістом положень чинного законодавства належними та допустимими доказами переходу майнових прав і обов'язків до правонаступника в результаті реорганізації органу виконавчої влади шляхом приєднання є: відомості Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади, оскільки такій державній реєстрації передує складання передавального акту, або передавальний акт, що складається до державної реєстрації припинення юридичної особи, проте наявності таких доказів матеріли справи не містять, що свідчить про відсутність підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 справу №910/3242/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2021 комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/3242/21, відкрито апеляційне провадження у справі №910/3242/21 та призначено справу до розгляду 08,09.11.2021 через канцелярію суду від представників сторін надійшли письмові пояснення у справі.
У судовому засіданні 09.11.2021 представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу скасувати.
Представник відповідача, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з травня по вересень 2019 року за договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1980 від 23.01.2013, але неоплачені послуги в сумі 8 462,23 грн., пені в сумі 517,91 грн., 3 % річних в сумі 316,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 292,57 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/3242/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/3242/21 скасовано та прийнято нове рішення яким позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в сумі 8 462,23 грн., 3 % річних в сумі 316,50 грн., інфляційні втрати в сумі 292,57 грн., витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 2 147,40 грн. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3 221,10 грн., в решті позовних вимог відмовлено. (а.с. 196-208 т.1)
21.07.2021 на виконання вказаної постанови господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
05.08.2021 до господарського суду міста Києва від Головного управління ДФС у м. Києві надійшло клопотання про заміну сторони у справі б/н від 04.08.2021 у якому заявник просив замінити сторону - Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.
09.08.2021 до господарського суду міста Києва від Головного управління ДФС у м. Києві надійшло клопотання про заміну сторони - боржника у справі б/н від 05.08.2021 у якому заявник просив замінити сторону - Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві. (а.с.229-236 т.1)
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2021 заяву Головного управління ДФС у м. Києві про заміну сторони (боржника) її правонаступником задоволено, здійснено на стадії виконання судового рішення від 13.07.2021 у справі №910/3242/21 заміну сторони (боржника) - Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Статтею 52 ГПК України встановлено, що:
- у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1);
- усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив (ч. 2);
- про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (ч. 3).
Відповідно до положень ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16).
У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, а саме у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша, друга цієї статті).
Відповідно до ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань щодо можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з травня по вересень 2019 року за договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1980 від 23.01.2013 (далі Договір), але неоплачені послуги в сумі 8 462,23 грн., пені в сумі 517,91 грн., 3 % річних в сумі 316,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 292,57 грн.
З матеріалів справи слідує, що договір було укладено між позивачем як підприємством та Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС як споживачем.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів №229 від 20.03.2013 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів, зокрема і Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів та реорганізовано шляхом приєднання до вказаної особи Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС.
Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби, зокрема і Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС та реорганізовано шляхом приєднання до вказаної особи Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів.
Постановою Кабінету Міністрів України Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби № 296 від 28.03.2018 реорганізовано Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу та, серед іншого, установлено, що:
- Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності;
- Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до КПК України.
Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 19.06.2019 № 537 створено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема і Головне управління ДПС у м. Києві та реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві (відповідач) шляхом приєднання його до Головного управління ДПС у м. Києві.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує що:
- державну реєстрацію юридичної особи - ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві припинено, про що внесено відповідний запис № 10691120011032806 від 25.10.2019;
- Головне управління ДФС у м. Києві (відповідач) з 01.08.2019 перебуває у стані припинення, проте на даний час державну реєстрацію вказаної особи не припинено. (а.с. 127-130 т.1)
За змістом ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 який визначає механізм здійснення заходів,пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі органи виконавчої влади) та їх територіальних органів:
- органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України (п. 2);
- орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (п.п. 4, 5);
- права та обов'язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади (п. 6);
- майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом (п. 7).
За правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 916/376/15-г:
- системний аналіз положень Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у свої сукупності свідчить, що інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб'єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права. У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов'язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акту (ч. 2 ст. 107 ЦК України, п. 7 Порядку № 1074 від 20.10.2011). При цьому юридична особа є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є заява відповідача про заміну сторони (боржника) який є органом державної влади саме у майнових приватних правовідносинах, умовою задоволення вказаної заяви є встановлення обставин переходу майнових прав та обов'язків відповідача у процесі його реорганізації до Головного управління ДПС у м. Києві, які, з урахуванням наведеного, мають підтверджуватися передавальним актом.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище, факт переходу майнових прав та обов'язків відповідача у процесі його реорганізації до Головного управління ДПС у м. Києві має бути підтверджений у порядку, встановленому Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, проте доказів такого переходу матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на заявника (відповідача) покладений обов'язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення поданої ним заяви, тобто, у даному випадку, саме відповідач повинен довести, що за відповідним перевальним актом до Головного управління ДПС у м. Києві перейшли майнові обов'язки відповідача у цій справи, проте належних та допустимих доказів вказаного відповідач до поданих ним заяв не додав.
Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, вкладені у відповідних постановах колегія суддів зазначає про наступне:
- предметом розгляду у поданих у справах № 420/5772/18, № 804/958/17, № 260/453/19 (постанови від 10.09.2020 у справі № 420/5772/18, від 06.10.2020 у справі № 804/958/17, від 30.11.2020 у справі № 260/453/19) були правовідносини у яких відбувається публічне правонаступництво перехід прав та обов'язків у якому оформлюється нормативним актом;
- предметом розгляду у справі № 296/443/16-ц (постанова від 14.09.2020) були вимоги до державного підприємства реорганізація та/або ліквідація якого не регулюється положеннями Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074;
- предметом розгляду у справі № 910/5953/17 (постанова від 16.06.2020) були правовідносини, пов'язані з обставинами правонаступництва акціонерного товариства «Укрзалізниця» стосовно державного підприємства «Донецька залізниця», які також не регулюються вищевказаним порядком, а визначаються Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та прийнятими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та від 12.11.2014 № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємство та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції».
Отже, правовідносини правонаступництва у всіх перелічених вище справах не є тотожними правовідносинам правонаступництва у цій справі, а відтак висновки, викладені у вказаних постановах не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення поданих відповідачем клопотання про заміну сторони у справі б/н від 04.08.2021 та клопотання про заміну сторони - боржника у справі б/н від 05.08.2021.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції мале місце порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а відтак, ухвала господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/3242/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення за результатами розгляду поданих Головним управлінням ДФС у м. Києві клопотання про заміну сторони у справі б/н від 04.08.2021 та клопотання про заміну сторони - боржника у справі б/н від 05.08.2021 яким у задоволені вказаних клопотань відмовляється.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольняється.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову апеляційної скарги покладаються відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/3242/21 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/3242/21 скасувати.
3. У задоволенні клопотання Головного управлінням ДФС у м. Києві про заміну сторони у справі б/н від 04.08.2021 та клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про заміну сторони - боржника у справі б/н від 05.08.2021 відмовити.
4. Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити суду першої інстанції.
6. Матеріали справи №910/3242/21 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 23.11.2021.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.В. Кропивна