Справа № 308/1500/19
17 листопада 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В. за участі секретаря Химинець О.Я., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна,
Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 17.11.2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.11.2021 року.
Позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить виділити ОСОБА_4 в натурі належну частину об'єкта незавершеного будівництва 88,9 % відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно будь-якого з варіантів розподілу запропонованого інженером з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 у висновках № 71-1/1218 та № 71-2/1218 від 27.12.2018 року щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна в натурі; здійснити розподіл земельної ділянки кадастровий №2124886301:02:010:0159, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та виділити ОСОБА_4 в натурі належну їй частину для обслуговування частини об'єкта незавершеного будівництва 88,9 % відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 9605 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного судді Закарпатської області від 05 квітня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03 травня 2019 року.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 серпня 2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному порядку у відкритому судовому засіданні.
Згідно розпорядження №736 від 22.10.2019 р. матеріали справи № 308/1500/19 підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв"язку із тим, що суддя Тхір О.А. відрахована зі штату Ужгородського міськрайонного суду (закінчення строку тимчасового переведення ) згідно Наказу Ужгородського міськрайонного суду №300/02-06 від 20.09.2019 року.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019, визначено головуючого суддю: Олексій Васильович Фазикош.
04.06.2021 від позивача ОСОБА_4 , надійшло клопотання про призначення судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної. Позивач у клопотанні на вирішення експертам поставив наступні запитання:
Яка ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва 88,9% відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий №2124886301:02:010:0159 за вказаною адресою?
Чи можливо провести реальний розподіл об'єкта незавершеного будівництва 88,9% відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ідеальних долей його співвласників, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по Ѕ частини кожного, на дві окремі, індивідуально-визначені, ізольовані квартири? Якщо так, то які можливі варіанти розподілу?
Враховуючи можливість такого реального розподілу будинковолодіння, чи наявна, з врахуванням нормативно-правових актів, технічна можливість реального розподілу земельної ділянки кадастровий №2124886301:02:010:0159 за вказаною адресою у відповідності до ідеальних долей його співвласників, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по Ѕ частини кожного. Якщо так, то які можливі варіанти розподілу?
Якщо розподіл в ідеальних частках не можливий, то які можливі варіанти поділу в натурі даного будинковолодіння і земельної ділянки з можливими пропозиціями щодо переобладнання відповідно до зазначених вище умов з незначним відхиленням ідеальних часток, зазначити розрахунок компенсації, а також визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу зменшилась?
Які будівельні роботи потрібно виконати по переобладнанню будинковолодіння за кожним із варіантів поділу, чи можливі такі роботи без втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування?
Проведення експертизи просить доручити ЛЬВІВСЬКОМУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОМУ ІНСТИТУТУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ, 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54.
При цьому, в поданому клопотанні позивач вказує, що варіант розподілу будівлі було подано позивачем враховуючи висновки запропоновані інженером з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 у висновках. Разом з тим вказує, що відповідач не допускає позивача як до вищевказаного будинку так і до земельної ділянки на якій розташований будинок, тому не має можливості замовити висновок про варіант розподілу земельної ділянки та подати його до суду. Вказує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подавав, натомість ним подані письмові пояснення, в ході розгляду справи відповідач та його представники заперечили висновки інженера щодо варіанту розподілу, оскільки спеціаліст не оглядав такий будинок з середини.
02.07.2021 від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Меренича М.І., надійшли заперечення на клопотання про призначення судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Так, посилаючись на норми ч.3 ст. 177, п.8 ч.2 ст. 197, ст. 222 ЦПК України, він просить суд залишити клопотання про призначення експертизи від 04.06.2021 без розгляду. Зокрема в запереченнях представник відповідача зазначає, що представник позивача під час стадії підготовчого провадження у справі був присутній у всіх засіданнях, не заявляв жодних клопотань, а також не зазначав на необхідності часу чи бажання заявити клопотання. Вважає, що клопотання позивача про призначення експертизи по справі подане з пропуском строку встановленого законом для подання відповідного клопотання (клопотання має бути подане на стадії підготовчого провадження).
06.07.2021 від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Бондарєвої О.С., надійшли заперечення щодо клопотання про призначення експертизи. Зокрема представник відповідача вказує на те, що питання, які сторона Позивачки пропонує поставити на вирішення експерта є некоректними і не відповідають фактичному стану речей. Також, вказує і на те, що: Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Однак клопотання Представника Позивачки не містить прохання про призначення комплексної судової експертизи, що в подальшому унеможливить складання експертами висновку, у відповідності до положень п.п.4.14-4.17 вказаної Інструкції.
Окрім того посилаючись на п.п.5.1.6 Розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, (який передбачає, що для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (виділу частки; визначення порядку користування) об'єктів нерухомого майна (житлових будинків, квартир, об'єктів комерційного та промислового призначення) та надання варіантів такого розподілу експерту необхідно надати правовстановлювальні документи на об'єкт нерухомості, дані щодо часток співвласників, документ про приймання в експлуатацію об'єкта, матеріали технічної інвентаризації. дані щодо фактичного використання нерухомого майна) представник відповідача вказує на те, що, в матеріалах даної конкретної цивільної справи відсутні і стороною Позивача не надані ані документ про приймання в експлуатацію об'єкта, ані матеріали технічної інвентаризації. Крім цього, самою Позивачкою і її представником не заперечується той факт, що спірне будинковолодіння - це незавершений будівництвом об'єкт, а не житловий будинок. В той же час, стороною Відповідача подано суду Звіт про проведення технічного обстеження від 26.11.2020 року, який засвідчує, що експлуатація даного спірного нерухомого майна, як і здача об'єкту в експлуатацію, є неможливими через певні порушення.
Окрім того, представник відповідача вказує і на те, що в п.п. 5, 6 Розділу II вказаних Науково-методичних рекомендацій також окреслено, які питання можуть бути поставлені на вирішення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз. Однак, на переконання представника відповідача, клопотання представника Позивачки не містить в собі прохання про призначення та проведення даного виду експертного дослідження (експертизи).
З огляду на вказане представник відповідача по справі вважає, що в задоволенні клопотання представника позивачки від 04.06.2021 року про призначення і проведення судової будівельно-технічної експертизи та судової земельно-технічної експертиз слід відмовити.
06.07.2021 представником позивача ОСОБА_4 , адвокатом Йосипчук О.Й., подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Так, представник позивача зазначає, що позивачем на стадії підготовчого судового засідання не заявлялося клопотання про призначення експертизи оскільки до позовної заяви були додані позивачем висновки № 71-1/1218 та № 71-2/1218 від 27.12.2018 року інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 про варіанти розподілу будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем на стадії підготовчого розгляду справи такі висновки ФОП ОСОБА_5 не заперечувалися та не ставилися під сумнів ні визначена вартість вищевказаної будівлі ні варіант розподілу такої будівлі.
При цьому адвокат вказує, що вже після закінчення підготовчого судового засідання, а саме в ході розгляду справи по суті відповідач та його представники заперечили щодо задоволення позову посилаючись на те, що подані позивачем суду вищевказані висновки інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 від 27.12.2018 року щодо варіантів розподілу, а також висновок про оцінку майна, є неспроможними і що з такими вони не погоджуються. При цьому, своїх варіантів розподілу вказаного нерухомого майна відповідач суду не надав. Тому позивачем заявлено суду клопотання про призначення експертизи вже після проведення підготовчого судового засідання, виходячи з вимог ст.103 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, що потребує спеціальних знань у галузі будівництва.
Представник позивача стверджує, що вказані обставини і обґрунтовують поважність причин не заявлення позивачем клопотання про призначення вищевказаної експертизи на стадії підготовчого судового засідання.
Таким чином враховуючи наведене, адвокат Йосипчук О.Й., просить суд поновити позивачу процесуальний строк для заявлення клопотання від 04.06.2021 року про призначення у даній справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
06.07.2021 від представника відповідача по справі адвоката Меренича М.І., надійшло клопотання в якому він просить суд при вирішенні питання про призначення експертизи (будівельно-технічної) врахувати питання, які подаються Відповідачем по справі.
Зокрема: Яка дійсна ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 ?
Чи технічно можливий поділ житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до часток в розмірі по 1/2 частині ?
Які можливі варіанти поділу даного будинку на два ізольовані рівноцінні об'єкти відповідно до часток у власності позивача та відповідача по У частині ?
Які переобладнання необхідно здійснити для поділу будинку відповідно до варіантів розподілу ?
Якщо поділ будинку, за адресою АДРЕСА_1 , технічно можливий з незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного з співвласника іншому щодо кожного варіанту виділу будинку ?
Які можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , у відповідності до варіантів поділу житлового будинку ?
Проведення експертизи просили доручити Закарпатському відділенні Львівського НДІСЕ (вул.Гойди, 8 м. Ужгород).
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином. Разом із тим, від представника позивача адвоката Йосипчук О.Й., надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримують.
Окрім того, просив: задовольнити заявлене позивачкою клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, з врахуванням клопотання про поновлення процесуального строку для подання такого клопотання. Проведення експертизи прошу доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, мЛьвів, вуя.Липинського, 54); не брати до уваги питання подані представником відповідача 06.07.2021 року для вирішення експертизи, оскільки відповідач мав, та до цього часу має можливість самостійно замовити таку експертизу так як спірні об'єкти нерухомості знаходяться у повному його користуванні. Крім цього, адвокат звертає увагу суду на те, що представник відповідача в питаннях вказує один з об'єктів спірної нерухомості як «житловий будинок», що є не вірним. В даному випадку предметом розподілу є об'єкт незавершеного будівництва 88,9 % відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка за вказаною адресою.
Відповідач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили суд, при розгляді клопотання про призначення експертизи врахувати подані ними заперечення, а також, в разі призначення судової експертизи врахувати запропоновані ними питання та експертну установу.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку:
Позивачем до суду подано клопотання про призначення експертизи, разом із тим, також представником позивача подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Суд вирішуючи питання про поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи у даній справі вважає за необхідне зазначити наступне:
Строки, встановлені судом для подання доказів, є процесуальними і можуть бути поновлені, якщо пропущені учасником справи з поважних причин.
Частинами 2,5 ст. 83 ЦПК, визначено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд бере до уваги аргументи представника позивача щодо поважності пропуску процесуального строку щодо заявалення клопотання про призначення судової експертизи. Зокрема те, що позивачем на стадії підготовчого судового засідання не заявлялося клопотання про призначення експертизи оскільки до позовної заяви були додані висновки № 71-1/1218 та № 71-2/1218 від 27.12.2018 року інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 про варіанти розподілу будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем на стадії підготовчого розгляду справи такі висновки ФОП ОСОБА_5 не заперечувалися та не ставилися під сумнів ні визначена вартість вищевказаної будівлі ні варіант розподілу такої будівлі.
Суд приймає до уваги, що підстави для подання заяви про призначення експертизи виникли внаслідок того, що до суду під час розгляду справи по суті надійшли письмові пояснення відповідача та надані ним в ході судового розгляду по суті пояснення, стосовно доступу до будинку та земельної ділянки, які послугували підставою для звернення з відповідним клопотанням.
Разом із тим, після закінчення підготовчого судового засідання, а саме в ході розгляду справи по суті відповідач та його представники заперечили щодо задоволення позову посилаючись на те, що подані позивачем до суду вищевказані висновки інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 від 27.12.2018 року щодо варіантів розподілу, а також висновок про оцінку майна, є неспроможними і що з такими вони не погоджуються. Зокрема вказуючи що спеціаліст не оглядав об'єкт з середини.
Поряд з цим, позивач вказує, що доступу до спірного об'єкту нерухомості у неї немає, а тому забезпечити вхід до нього експерта, з метою огляду вона неспроможна.
В судовому засіданні відповідач зазначав, що перешкод для доступу експерту для проведення експертизи у разі необхідності створювати не буде.
З огляду на предмет заявлених позовних вимог та поважність причин пропуску звернення до суду з клопотанням про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, суд вважає, що потрібно поновити строк на подання заяви про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, оскільки необхідність проведення експертизи є вирішальним.
Суд також враховує вказані позивачем обставини, які трапились саме у вказаний період і які можна розглядати як певні об'єктивні перешкоди у підготовці даного клопотання. Суд вважає можливим поновити строк подання даного клопотання, як такий, що пропущений з обставин, які у сукупності можна визнати поважною причиною.
Судом враховується, що клопотання позивача про призначення у даній справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи у справі заявлено одразу після задоволення судом клопотання представників відповідача про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень, та додаткових доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, а також з урахуванням пояснень відповідача в частині можливості надання доступу до об'єкта проведення експертизи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причини причин пропуску строку на заявлення відповідного клопотання у зв"язку з чим строк на подання клопотання про призначення експертизи підлягає поновленню.
Суд враховує положення ст.103 ЦПК, ст.ст.76-81 ЦПК України, враховує, що експертних висновків жодна з сторін не подала; що призначення експертизи є належним способом доказування у даній справі, враховуючи позовні вимоги; що для відповідей на поставлені запитання дійсно необхідні спеціальні знання у галузях, інших від права; що для встановлення деяких обставин справи висновок експертизи взагалі може розглядатись як чи не єдиний можливий для позивача спосіб доказування.
Враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу дійсної вартості нерухомого майна, варіантів поділу такого майна, з метою забезпечення прав сторін на змагальність процесу, а також те, що для з'ясування обставин, що мають значення у справі необхідні спеціальні знання, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення у справі комплексної судової будівельно- технічної та земельної експертизи.
Окрім того, суд вважає,що залишення без розгляду заяви позивача в даному випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Крім цього при вирішенні вказаного питання, судом враховується і рішення Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
З огляду на предмет заявлених позовних вимог та поважність причин пропуску звернення до суду з клопотанням про призначення судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, суд вважає за необхідне поновити строк на подання заяви про призначення експертизи, оскільки висновок за результатами її проведення, має важливе значення для подальшого розгляду даної справи та прийняття судом мотивованого, законного рішення.
Так, при вирішенні питання про призначення експертизи суд враховує те, що позивачем було запропоновано варіант розподілу будівлі, що викладено нею в позові, з урахуванням уточнених вимог. В той же час запропонований позивачем розподіл, було обрано виходячи з двох варіантів запропонованих інженером з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 у вказаних висновках № 71-1/1218 та № 71-2/1218 від 27.12.2018 року.
Проте, відповідач в ході судового розгляду справи та його представники заперечили щодо задоволення позову посилаючись на те, що подані суду вищевказані висновки інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 від 27.12.2018 року щодо варіантів розподілу, а також висновок про оцінку майна є неспроможними так як будівля не оглядалася спеціалістами з середини. При цьому, своїх варіантів розподілу вказаного нерухомого майна відповідач суду не надав.
Окрім того, суд вважає, що доцільним є саме призначення експертизи ухвалою суду, що в свою чергу виключатиме підстави для сумніву у такому висновку і оскільки виникає необхідність у забезпеченні доступу до майна для його обстеження, та що таке майно знаходиться у володінні відповідача, а не позивача.
Вирішуючи клопотання про призначення експертизи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Від представника відповідача по справі 06.07.2021 надійшла заява в якій він просить суд, при вирішенні питання щодо призначення експертизи врахувати запропоновані стороною відповідача питання.
Статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Положеннями частини третьої-п'ятої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Разом із тим, при визначенні обсягу та змісту питання, що мають бути поставлені на вирішення судової оціночно-будівельної експертизи, судом враховується відповідні рекомендації наведені в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу від 26.12.2012 №1950/5).
Окрім того суд керується і ч.ч.5,6 ст. 103 ЦПК України, які передбачають, що учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Таким чином при визначенні переліку питань що слід поставити на вирішення судової експертизи, суд вважає за необхідне взяти до уваги і питання подані представником відповідача у клопотанні від 06.07.2021. При цьому варто зазначити, що перелік питань запропонованих стороною відповідача фактично збігається із питаннями, що вказані позивачем у клопотанні про призначення експертизи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
З урахуванням того, що для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Щодо експертної установи, якій слід доручити проведення вказаної експертизи, то суд погоджується з запропонованою позивачем експертною установою. Підстав для відводів експертам на даний час не встановлено і відповідачем не заявлено про наявність таких. Відомостей щодо відсутності у експертів вказаної установи та/або в установи необхідних дозволів і відповідної кваліфікації- не виявлено. Щодо позиції відповідача про доручення проведення експертизи саме Закарпатському відділенню Львівського НДІСЕ, слід зазначити, що він є структурним підрозділом Львівського НДІСЕ - експертної установи якій просить доручити проведення експертизи позивач.
Таким чином суд вважає, що є всі підстави для призначення у даній справі судової комплексної будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення експертам поставити наступні запитання:
Яка ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва 88,9% відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий №2124886301:02:010:0159 за вказаною адресою?
Чи можливо провести реальний розподіл об'єкта незавершеного будівництва 88,9% відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ідеальних долей його співвласників, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по Ѕ частини кожного, на дві окремі, індивідуально-визначені, ізольовані квартири? Якщо так, то які можливі варіанти розподілу?
Враховуючи можливість такого реального розподілу будинковолодіння, чи наявна, з врахуванням нормативно-правових актів, технічна можливість реального розподілу земельної ділянки кадастровий №2124886301:02:010:0159 за вказаною адресою у відповідності до ідеальних долей його співвласників, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по Ѕ частини кожного. Якщо так, то які можливі варіанти розподілу?
Якщо розподіл в ідеальних частках не можливий, то які можливі варіанти поділу в натурі даного будинковолодіння і земельної ділянки з можливими пропозиціями щодо переобладнання відповідно до зазначених вище умов з незначним відхиленням ідеальних часток, зазначити розрахунок компенсації, а також визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу зменшилась?
Які будівельні роботи потрібно виконати по переобладнанню будинковолодіння за кожним із варіантів поділу, чи можливі такі роботи без втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування ?
Яка ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день проведення експертизи?
Проведення експертизи доручити експертам Львівської науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 252 ч. 1п. 5 ЦПК України,суд може за заявою учасника справи, а також за власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи
Згідно ст. 253 ч. 1п. 9 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку призначення експертизи.
Приймаючи до уваги, що проведення необхідних досліджень та виготовлення висновку експерта займе тривалий час, суд вважає за необхідне зупинити провадження в справі на час проведення експертизи.
Керуючись ст.ст.81,84,103,104,109,139,234,252,253, 353 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_4 про поновлення пропущеного процесуального строку - задовольнити.
Поновити ОСОБА_4 строк на подання заяви про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по справі.
Клопотання позивача про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи задовольнити.
Призначити по цивільній справі №308/1500/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна - комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення експертам поставити наступні запитання:
1.Яка ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва 88,9% відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий №2124886301:02:010:0159 за вказаною адресою?
2.Чи можливо провести реальний розподіл об'єкта незавершеного будівництва 88,9% відсотків готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ідеальних долей його співвласників, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по Ѕ частини кожного, на дві окремі, індивідуально-визначені, ізольовані квартири? Якщо так, то які можливі варіанти розподілу?
3.Враховуючи можливість такого реального розподілу будинковолодіння, чи наявна, з врахуванням нормативно-правових актів, технічна можливість реального розподілу земельної ділянки кадастровий №2124886301:02:010:0159 за вказаною адресою у відповідності до ідеальних долей його співвласників, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по Ѕ частини кожного. Якщо так, то які можливі варіанти розподілу?
4.Якщо розподіл в ідеальних частках не можливий, то які можливі варіанти поділу в натурі даного будинковолодіння і земельної ділянки з можливими пропозиціями щодо переобладнання відповідно до зазначених вище умов з незначним відхиленням ідеальних часток, зазначити розрахунок компенсації, а також визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу зменшилась?
5.Які будівельні роботи потрібно виконати по переобладнанню будинковолодіння за кожним із варіантів поділу, чи можливі такі роботи без втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування ?
6.Яка ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день проведення експертизи?
Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_4 , в частині вирішення питань1-5, із наведеного вище переліку.
Оплату за проведення експертизи в частині вирішення 6-го питання із наведеного переліку, покласти на відповідача ОСОБА_1 .
Роз'яснити позивачу та відповідачу положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме: «у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні».
Зобов'язати сторони надати доступ експертам до будинку та земельної ділянки що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.
В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 308/1500/19.
Копію ухвали направити сторонам до відома, експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош