Справа № 226/2644/21
ЄУН № 226/2644/21
Провадження № 2/226/791/2021
18 листопада 2021 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Клепка Л.І.,
при секретарі Новиковій К.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Вугледарська державна нотаріальна контора, про стягнення недотриманих пенсійних виплат, набутих в порядку спадкування, та визнання права власності в порядку спадкування за законом на неотримані пенсійні виплати, -
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Бурдужа А.В., звернулася до суду з позовом до Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недотримані пенсійні виплати, набуті в порядку спадкування, та визнання права власності в порядку спадкування за законом на неотримані пенсійні виплати.
В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк померла її мати ОСОБА_2 , 1931 року народження, після смерті якої відкрилася спадщина на недоотримані нею за життя пенсійні виплати. 08.02.2021 їй, як спадкоємцю першої черги за законом, державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману матір'ю пенсію в розмірі 110933,41 грн., з яких їй було виплачено відповідачем лише 96924,74 грн. Вважаючи, що відповідачем було незаконно обмежено виплати, які увійшли до складу спадщини, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь 14008,67грн. Крім того, зазначає, що до складу спадщини, на яку їй було видано нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до довідки Покровського об'єднаного УПФ України в Донецькій області, увійшла не вся сума недоотриманої матір'ю пенсії, так як згідно письмового розрахунку відповідача, який вона отримала після одержання свідоцтва про право на спадщину за законом, було виявлено, що розмір нарахованої та неотриманої спадкодавцем пенсії за період з липня 2016 по квітень 2020 становить 138081,28грн. У зв'язку з цим вона звернулася до нотаріуса Вугледарської нотаріальної контори з заявою про видачу їй додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом на суму 27147,87грн., які не увійшли до складу спадщини, проте у видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на пенсійні виплати в розмірі 27147,87грн. та стягнути їх з відповідача на її користь. Також просить стягнути з відповідача на її користь судовий збір, сплачений нею при подачі позову до суду, в розмірі 908 грн.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, до судового засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду не надали. Відповідач правом відзиву на позов не скористався.
Приймаючи до уваги положення ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18-19).
Згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 08.02.2021року державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори Коржевніковою Л.Я. у спадковій справі №130/2020, реєстр №101, спадкоємцем її майна, яке складається з недоотриманої пенсії в розмірі 110 933,41грн., що зберігається в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, є її донька ОСОБА_1 (а.с.25). Свідоцтво видано на підставі довідки Покровського об'єднаного УПФ України Донецької області від 05.10.2020 року за №0581-07-8/13879 (а.с.22, 25).
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку про фактично нараховану та виплачену пенсію ОСОБА_2 , розмір невиплаченої їй пенсії за період з липня 2016 по квітень 2020 року становить 138081,28 грн. Разом з тим, згідно зазначеного розрахунку, на запит нотаріуса щодо розміру недоотриманої ОСОБА_2 пенсії УПФ повідомило, що недоотримана нею пенсія становить 110933,41грн., виплачено спадкоємцю 96924,74грн. (а.с.35-37).
Різниця між сумою, зазначеною в свідоцтві про право на спадщину за законом, і фактично отриманою спадкоємцем, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 14008,67 грн., а різниця між загальною сумою нарахованої пенсії за період з липня 2016 по квітень 2020 року і тією, що увійшла до складу спадщини, становить 27147,87грн (138081,28 - 110933,41).
Згідно постанови державного нотаріуса Вугледарської державної нотаріальної контори від 12.07.2021, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотримані кошти пенсійних виплат, що належали спадкодавцю ОСОБА_2 , було відмовлено, що стало підставою звернення позивачки до суду з вимогою про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на недоотримані пенсійні виплати в розмірі 27147,87грн.
Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно за ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, відповідно до ст.1227 ЦК України передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст вищевказаних норм також узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину, не розповсюджуються.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене правило закріплене і в ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Зі змісту постанови Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №570/6046/14-ц вбачається, що під час розгляду справ про визнання права власності на майно в порядку спадкування суду слід перевіряти чи були спадкоємцем здійснені всі необхідні заходи щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, чи вимагав він у відповідності до приписів пунктів 1, 3 глави 13 розділу I Порядку від нотаріуса винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва), чи оскаржував таку постанову у судовому порядку або відразу звернувся до суду за правилами позовного провадження.
У постанові від 17 квітня 2019 року по справі №227/1969/16-ц про визнання права власності на спадкове майно Верховний Суд в якості однієї із підстав для залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову вказав, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. У постанові від 23 вересня 2019 року по справі №641/4101/16-ц Верховний суд зробив висновок про те, що якщо відсутність умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Вищевикладене свідчить про те, що основним позасудовим способом оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса. Це пояснюється тим, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є виключним способом захисту прав спадкоємця, який може застосовуватися лише у випадку об'єктивної відсутності умов для отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку та неможливості усунення обставин, які створюють відсутність таких умов.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою нотаріуса від 12.07.2021 позивачці відмовлено у видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом на кошти, які складають різницю між тими, що були нараховані спадкодавцю, які становлять 138081,28грн, та тими, що увійшли до складу спадшини, які складають 110933,41грн
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним».
Згідно абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, встановивши, що позивачка має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, а відповідачем здійснюється незаконне перешкоджання реалізації прав позивачки, як спадкоємця, на отримання належного їй спадкового майна, що складається із неотриманої спадкодавцем за життя пенсії, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь несплачених їй відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом 14008,67 грн. та визнання за нею права власності на невиплачену частину суми пенсії в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 в розмірі 27147,87грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі, що складаються з судового збору в розмірі 908 грн, сплачених позивачем при зверненні до суду, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (податковий номер НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, (ЄДРПОУ 42169323), місце розташування: м. Мирноград, Донецька область, вулиця Центральна, буд.13, третя особа - Вугледарська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 23599749), місцерозташування: Донецька область, м.Вугледар, вул.Трифонова, 30, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на неотримані пенсійні виплати та стягнення набутих в порядку спадкування недоотриманих пенсійних виплат задовольнити.
Стягнути з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 недоплачену їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори, суму пенсійних виплат в розмірі 14008,67грн., набутих нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на недоотримані пенсійні виплати в розмірі 27147 (двадцять сім тисяч сто сорок сім) грн 87 коп., що залишилися після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.І.Клепка