22 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 320/3288/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 11.02.2021 № 1407-1703/Ф-02/8-1000/21, у проведенні позивачу перерахунку та виплати з 17.07.2018 доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 17.07.2018 перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/3288/21 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Під час розгляду даної адміністративної справи судом з'ясовано, що позовну заяву подано позивачем з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Так, згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправними, на її думку, діями відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсійних виплат, починаючи з 17.07.2018.
Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 17.03.2021 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 17.03.2021), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому у позовній заяві позивач стверджує, що строк звернення до суду з даним позовом нею не пропущено.
Так, позивач зазначає, що про порушення своїх прав та інтересів вона дізналась у лютому 2021 року, отримавши лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.02.2021 № 1407-1703/Ф-02/8-1000/21, а відтак строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати з дати отримання рішення (листа), яким їй відмовлено у перерахунку пенсійних виплат.
Крім того, на думку позивача, шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, оскільки в силу положень частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Наявність у позивача права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком підтверджується, на її думку, також висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 29.11.2019 в адміністративній справі № 608/957/16-а.
Проте, не зважаючи на наведені вище твердження, позивачем заявлено у позовній заяві клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Як вже зазначалось судом вище, посилаючись на положення частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, позивач стверджує, що у даному випадку передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду не застосовується.
Разом з тим вказані доводи не приймаються судом до уваги, оскільки наведена вище норма не встановлює строки звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а визначає норми матеріального права, які регулюють виплату за минулий час уже нарахованих, однак не виплачених з вини територіальних органів Пенсійного фонду України сум пенсій.
Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.11.2019 в адміністративній справі № 608/957/16-а, також не приймається судом до уваги, оскільки дане судове рішення прийняте за інших фактичних обставин справи.
У свою чергу суд звертає увагу позивача на те, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, а відтак позивач з серпня 2018 року знала або повинна була дізнатись про невиплату їй територіальним органом Пенсійного фонду України пенсійних виплат у належному розмірі.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2021 в адміністративній справі № 240/12017/19.
Так, у вказаному вище судовому рішенні Верховний Суд відступив від попередніх висновків з питань застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та зазначив, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому суд касаційної інстанції наголосив, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у спорах цієї категорії.
Відтак шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати не з моменту одержання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.02.2021 № 1407-1703/Ф-02/8-1000/21, а з моменту отримання нею пенсійних виплат, розрахунок яких, на думку позивача, зроблено територіальним органом Пенсійного фонду України невірно.
З огляду на викладене твердження позивача про наявність у неї права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком суд вважає необґрунтованими.
Будь-яких інших належних та достатніх доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату за період з 17.07.2018 по 16.09.2020 (останній день, що передує шести місяцям до дня звернення до суду) доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
У свою чергу відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали їй звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату доплати до пенсії за період з 17.07.2018 по 16.09.2020, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
У свою чергу вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити такі дії у зазначений вище період є похідною від вимоги, строк звернення до суду з якою позивачем пропущено.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 240, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без розгляду в частині:
- позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу за період з 17.07.2018 по 16.09.2020 перерахунок та виплату доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII;
- позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити позивачу за період з 17.07.2018 по 16.09.2020 перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати (видати) сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Харченко С.В.