36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.11.2021 Справа № 917/1433/21
за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601
до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)", вул. Лісна 1/2, с. Кустолово-Суходілка, Машівський район, Полтавська область, 39433
про стягнення 86 877,29 грн.
Суддя Ціленко В.А.
Секретар судового засідання: Білоус О.В.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику представників сторін, відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору: Розглядається позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ про зобов'язання ліквідаційної комісії з припинення Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" визнати грошові вимоги у розмірі 564 317,51 грн., зобов'язати включити їх до передавального акту та про стягнення 86 877,29 грн. донарахованих сум річних та інфляційних витрат за порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач у встановлений судом строк, без поважних причин, відзив на позов не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Міністерство юстиції України, як засновник, прийняло рішення про припинення юридичної особи - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" в результаті його реорганізації, про що 14.05.2021 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 1005721270063000065, встановлено строк для заявлення кредиторських вимог до 15.07.2021 року.
Позивач у справі посилається на те, що надіслав у визначений строк беззаперечні кредиторські вимоги на суму 564 317,51 грн. на які не отримав відповіді про їх включення або відмову про включення до передавального акту, тому просить суд зобов'язати Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)", с. Кустолово-Суходілка, Машівський район визнати грошові вимоги та включити до передавального акту 564 317,51 грн. невиконаних зобов'язань, стягнути не підтверджені судовим рішенням збитки у сумі 5 490, 80 грн. за використання природного газу в обсязі меншому від замовленого, 58 351,64 грн. інфляційних витрат та 23 034,85 грн. 3% річних за період невиконання судових рішень.
При ухваленні рішення судом враховано наступне.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, де одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання (ст. 714 Цивільного кодексу України).
Як свідчать укладені між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" Договори: № 5452/18-ТЕ-24 від 26.12.2018 року; № 5451/18-Б0-24 від 26.12.2018 року предметом поставки є природній газ, тому договірні відносини регулюються і спеціальним законодавством, а саме Законом України "Про ринок природного газу", Положенням про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 року № 867, Правилами постачання природного газу затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494.
На підставі положень ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, у визначені строки, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Як вбачається із наданих позивачем доказів на виконання умов зазначених Договорів (з урахуванням змін, що вносились додатковими угодами) споживач замовив у постачальника за Договором від 26.12.2018 року № № 5452/18-ТЕ-24 в період з 01.12.2018 по 30.04.2019 обсяг (об'єм) природного газу в кількості 71,0 тис. куб. метрів, у тому числі у березні 2019 року 20,000 тис. куб. м, але фактично спожив 0,000 тис. куб. м (газ не використовував), тобто, на 20,000 тис. куб. м менше (відхилення від замовленого обсягу - 100,00%).
Згідно з пунктом 3.13 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 даного договору. При цьому розмір збитків визначається підпунктом 3.13.1. пункту 3.13, а саме: якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий період.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього Договору здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб. м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до пунктів 3.13.1 або - 3.13.2 пункту 3.13 наведеного Договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Передбачене договором право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період також кореспондується з положеннями підпунктом 1 пункту 1 розділу VIII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496, згідно з яким якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період. За результатами виявлених порушень, відповідно до пункту З Правил, представником постачальника складається акт-претензія.
За підсумками березня 2019 року з'ясувалося, що різниця між замовленим за згаданим договором обсягом природного газу та фактично використаним перевищила 5% (тобто у розрахункових періодах споживач використав природний газ в обсязі, меншому від замовленого). Зважаючи на це, постачальник, відповідно до пунктів 3,13 та 5.7 Договору, пункту 1 розділу VII Правил постачання природного газу, склав і направив на адресу споживача акт-претензію від 27.05.2019 № 26-1570-19 про сплату (відшкодування) збитків у сумі 53 874,79 грн.
Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" листом від 18.06.2019 № 22/381 визнало заявлену в акті-претензії суму збитків. Однак згодом Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зменшило зазначену суму збитків, визначила, що відшкодуванню підлягає сума збитків у розмірі у 4 575,67 грн, про що повідомила боржника листом від 15.11.2019 № 26/9-3464-19.
Таким чином, сума збитків, що підлягає відшкодуванню Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" згідно з умовами договору від 26.12.2018 № 5452/18-ТЕ-24 становить 4 575,67 грн.
На виконання умов Договору споживач замовив за Договором 26.12.2018 року №5451/18-БО-24 у постачальника в період з 01.12.2018 по 30.04.2019 обсяг (об'єм) природного газу в кількості 16,0 тис. куб. метрів, у тому числі у березні 2019 року 4,000 тис. куб. м, але фактично спожив 0,000 тис. ) куб. м (газ не використовував), тобто, на 4,000 тис. куб. м менше (відхилення від замовленого обсягу - 100,00%).
Відповідно до пункту 3.13 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 даного договору. При цьому розмір збитків визначається підпунктом 3.13.1, пункту 3.13, а саме: якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від заявленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього Договору, здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб. м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до пунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 наведеного Договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунків збитків;
- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність пред постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Передбачене договором право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період також також кореспондується з положеннями підпунктом І пункту 1 розділу VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 за № 1382/27827, згідно з яким якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період. За результатами виявлених порушень, відповідно до пункту 3 Правил, представником постачальника складається акт-претензія.
За підсумками березня 2019 року різниця між замовленим за згаданим договором обсягом природного газу та фактично використаним перевищила 5% (тобто у розрахункових періодах споживач використав природний газ в обсязі, меншому від замовленого) у зв'язку з чим, постачальник, відповідно до пунктів 3.13 та 5.7 Договору, пункту 1 розділу VII Правил постачання природного газу, склав і направив на адресу споживача акт-претензію від 27.05.2019 №26-1569-19 про сплату (відшкодування) збитків у сумі 10 774,96 грн.
Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" листом від 18.06.2019 №22/382 визнало заявлену в акті-претензії суму збитків.
Однак, у подальшому НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” зменшила зазначену суму збитків, визначив, що відшкодуванню підлягає сума збитків у розмірі 915,13 грн, про що повідомила боржника листом від 15.11.2019 №26/9-3462-19.
Таким чином, сума збитків, що підлягає відшкодуванню споживачем згідно з умовами договору від 26.12.2018 №5451/18-БО-24 становить 915,13 грн.
На підставі викладеного, позов в частині стягнення 5 490,80 грн. збитків від замовленого за укладеними договорами обсягу природного газу фактично використано в межах обсягів є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Щодо стягнення 58 351,64 грн. інфляційних втрат та 23 034,65 грн. 3% річних судом враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки мажуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішеннями суду в господарських, цивільних або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особи, стосовно якої встановлено ці обставини. Отже, рішення Господарського суду Полтавської області від 20.01.2020 року в справі № 917/2133/19 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
Господарський суд Полтавської області рішенням від 05.02.2019 у справі № 917/1626/18 позов задовольнив, стягнув з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" 73 109,98 грн основного боргу; 9 185,17 грн пені; 3 084,84 грн 3% річних; 9 005,38 грн інфляційних втрат; 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" виконало зазначене судове рішення, однак, у зв'язку з тривалим невиконанням грошового зобов'язання за договором від 29.08.2016 №3804/1617-ТЕ-24, підтвердженого судовим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, додатково заявляє грошові вимоги щодо сплати інфляційних втрат за весь невиконання судового рішення, а також 3% річних від простроченої суми станом на 31.05.2021 (розрахунок додається), а саме:
- 7 858,84 грн - інфляційні збитки;
- 1 616,43 грн - 3% річних.
Господарський суд Полтавської області рішенням від 20.01.2020 у справі № 917/2133/19 позов задовольнив, стягнув з Державного підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)" 110 172,60 грн основного боргу; 8 771,02 грн пені; 10 394,54 грн інфляційних втрат; 4 352,48 грн 3% річних; 2 005,36 грн витрат по сплаті судового збору.
Таким чином, грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)", що випливають з договору постачання природного газу від 13.10.2017 №5192/1718-БО-24 та підтверджені рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.01.2020 у справі № 917/2133/19, становлять загальну суму 135 696,00 грн., з яких:
- 110 172,60 грн. - основний борг;
- 10 394,54 грн. - інфляційні втрати;
- 4 352,48 грн. - 3% річних;
- 8 771,02 грн. - пеня;
- 2 005,36 грн. - витрати по сплаті судового збору.
У зв'язку з тривалим невиконанням грошового зобов'язання за договором від 13.10.2017 №5192/1718-БО-24, у тому числі й підтвердженого судовим рішенням, Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, додатково заявляє грошові вимоги щодо сплати інфляційних втрат за весь невиконання судового рішення, а також 3% річних від простроченої суми станом на 31.05.2021 (розрахунок додається), а саме:
- 14 323,65 грн. - інфляційні втрати;
- 6 076,10 грн. - 3% річних.
Господарський суд Полтавської області рішенням від 16.01.2020 у справі №917/1947/19 позов задовольнив, стягнув з боржника на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 278 189,13 грн основного боргу; 21 396,19 грн пені; 26 258,82 грн інфляційних втрат; 10 849,67 грн 3% річних; 5 050,41 грн витрат по сплаті судового збору.
Таким чином, грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)", що випливають з договору постачання природного газу від 13.10.2017 №5192/1718-БО-24, у тому числі, що підтверджені рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.01.2020 у справі № 917/2133/19, становлять загальну суму 341 744,22 грн., з яких:
- 278 189,13 грн. - основний борг;
- 21 396,19 грн. - пеня;
- 26 258,82 грн. - інфляційні втрати;
- 10 849,67 грн. - 3% річних;
- 5 050,41 грн. - витрати по сплаті судового збору.
Зазначені вимоги є “безспірними”, адже підтверджені рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.01.2020 у справі № 917/1947/19.
Станом на 31.05.2021 Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)"зазначене судове рішення не виконало.
У зв'язку з тривалим невиконанням грошового зобов'язання за договором від 13.10.2017 №5193/1718-ТЕ-24, у тому числі й підтвердженого судовим рішенням, Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, додатково заявляє грошові вимоги щодо сплати інфляційних втрат за весь невиконання судового рішення, а також 3% річних від простроченої суми станом на 31.05.2021 (розрахунок додається), а саме:
- 36 169,15 грн. - інфляційні втрати;
- 15 342,32 грн. - 3% річних.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків тощо (частина перша статті 611 цього Кодексу).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).
Аналіз положень статей 610, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.
Щодо заявлених Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не майнових вимог, факт надсилання 12.07.2021 року за вих. № 39/2-4834-21 вимоги про сплату боргу у сумі 564 317,51 грн. в межах встановленого ліквідаційною комісією строку, підтверджується копією опису потового вкладення та поштовими квитанціями.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
В силу приписів частини шостої статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Згідно з частиною першою статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до приписів частин другої - п'ятої статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
У справі, що розглядається, комісія з припинення відповідача в установлений строк відповіді за результатом розгляду заявлених позивачем кредиторських вимог, відомостей про їх включення або про відмову у включенні до передавального акта не надала, вимогу про сплату боргу не задовольнила.
За таких обставин позов, є таким, що підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)” (вул. Лісна, 1/2, с. Кустолово-Суходілка, Машівський район, Полтавська обл., 39433, ідентифікаційний код 08680626) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) 86 877,29 грн. заборгованості та 4 540,00 грн. судового збору.
3. Зобов'язати визнати грошові вимоги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) у розмірі 564 317,51 грн. та зобов'язати Державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№9)” (вул. Лісна, 1/2, с. Кустолово-Суходілка, Машівський район, Полтавська обл., 39433, ідентифікаційний код 08680626) в особі комісії з припинення включити їх до передавального акта.
4. Копію рішення направити сторонам по справі.
Повне рішення складено 22.11.2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до
набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.А. Ціленко