65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"17" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2298/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Драганова А.І.
при розгляді справи за позовом: Приватного підприємства "Стивідорна Компанія Сенат" (67772, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, вул. Приморська, буд. 1)
до відповідача: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81)
про визнання договору недійсним та стягнення 3 601 939,72 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Поліщук О.Г. - ордер №1041174 від 06.10.2021;
02.08.2021 до Господарського суду Одеської області від Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Приватного підприємства "Стивідорна Компанія Сенат" до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", як така, що помилково направлена до такого суду.
За наслідком автоматичного розподілу справ між суддями позовну заяву Приватного підприємства "Стивідорна Компанія Сенат" розподілено судді Щавинській Ю.М.
Згідно прохальної частини позовної заяви позивач просить суд:
- визнати договір про компенсацію за використання інфраструктури №33-ПД/15 від 16.02.2015, укладений між ПП "Рівер-Транс" та ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", недійсним з моменту його укладання;
- стягнути з ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь ПП "Стивідорна Компанія Сенат" сплачені за договором про компенсацію за використання інфраструктури №33-ПД/15 від 16.02.2015 кошти у сумі 3 140 050,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 383 244,23 грн, 3% річних за користування коштами у сумі 78 644,63 грн.
Ухвалою суду від 14.09.2021 відкрито провадження у справі № 916/2298/21, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на "18" жовтня 2021 р. о 16:30.
18.10.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представників на самоізоляції.
В судове засідання 18.10.2021 представники сторін не з'явились.
Ухвалою суду від 18.10.1021 судом було відкладено підготовче засідання по справі №916/2298/21 на "17" листопада 2021 р. о 12:00.
Про відкладення підготовчого засідання позивача було повідомлено шляхом надіслання ухвали суду на його юридичну адресу, а також шляхом здійснення телефонограми представнику, яким було підписано клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 18.10.2021. Відповідач про відкладення підготовчого засідання був повідомлений шляхом надіслання ухвали суду на його електронну адресу.
В судове засідання 17.11.2021р. з'явився представник відповідача. Позивач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічну підставу залишення позову без розгляду містить п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами виключно в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Як вже було зазначено судом, позивач - Приватне підприємство "Стивідорна Компанія Сенат" в судове засідання 17.11.2021р. не з'явився.
Так, позивач про дату та час розгляду справи був повідомлений шляхом надіслання ухвали суду на його юридичну адресу, яка була повернута до суду неврученою із відміткою про закінчення строку зберігання (а.с.118-120). Крім того судом було здійснено телефонограму (а.с.128) адвокату Скіндер В.Б., яким підписано клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло 18.10.2021 (а.с.106-107).
При цьому, не з'явившись у судове засідання 17.11.2021р., позивач про поважність причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача також не надав.
За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Приймаючи до уваги наведене, оскільки позивач, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 17.11.2021р. не з'явився, не повідомивши при цьому про причини відсутності та не надавши клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що позовна заява Приватного підприємства "Стивідорна Компанія Сенат" підлягає залишенню без розгляду.
При цьому, суд зауважує, що оцінка правомірності дій суду щодо залишення позовної заяви без розгляду у разі нез'явлення позивача до суду, без повідомлення про причини неявки та ненадання клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, була предметом розгляду Верховним Судом у справах №916/81/17, №916/2982/16. Вказана позиція цілком підтримана у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 5.06.2020р. у справі №910/16978/19. При цьому висновки Верховного Суду в силу положень ст. 236 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанцій при застосуванні норм права.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п.п. 4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Приватного підприємства "Стивідорна Компанія Сенат" у справі №916/2298/21 залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності 17.11.2021 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 22.11.2021.
Суддя Ю.М. Щавинська