вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/3415/21
Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД»
про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯБУД ТРЕЙД» та особам, які діють в його інтересах, вчиняти дії
Без виклику учасників судового процесу;
19.11.2021 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» надійшла заява про забезпечення позову (до пред'явлення позову) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯБУД ТРЕЙД».
За наслідками проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначена заява була передана на розгляд судді Сокуренко Л.В.
У заяві про забезпечення позову (до пред'явлення позову) Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» просить суд вжити заходи забезпечення позову, до вирішення справи по суті за позовом ТОВ «ФРЕШ ЛТД» до ТОВ «ЄВРАЗІЯБУД ТРЕЙД» про визнання права власності на ТП-913 шляхом накладення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯБУД ТРЕЙД» та його представникам перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» в користуванні нежитловою будівлею ТП-913 (трансформаторна підстанція) за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 1-Г та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯБУД ТРЕЙД» надати вільний і безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» до нежитлової будівлі ТП-913 (трансформаторна підстанція) за адресою: Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 1-Г.
Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що остання підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд виходив з наступного.
За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, частиною 1 вказаної статті унормовано, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено вище, п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Зі змісту заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» вбачається, що заявником не наведений предмет позову. Ціна позову в сумі 388 000,00 грн., яка зазначена в заяві, не може розцінюватися судом як предмет позову в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявником подано заяву без додержання п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною третьою статті 141 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити ймовірність завдання збитків відповідачу та третім особам.
У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.
Як вже зазначено вище, згідно п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Таке положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Отже, на заявника покладено обов'язок надати пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ», всупереч п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення не наведено.
Суд звертає увагу, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» у заяві про забезпечення позову на те, що, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову в даному випадку не призведуть до істотного порушення законних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯБУД ТРЕЙД», відсутні підстави для застосування судом зустрічного забезпечення у зв'язку із вжиттям запропонованих заходів забезпечення позову не може розцінюватися судом як доказ додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, частиною 2 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб-громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Зі змісту заяви про забезпечення позову (до пред'явлення позову) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» вбачається, що в заяві наявні особи, які можуть отримати статус учасника справи.
Однак, всупереч ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявник додатково не зазначив їх повне найменування, місцезнаходження, поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Тобто, наведене вказує на порушення заявником вищенаведених вимог чинного законодавства України.
Частиною 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, виходячи з того, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» подана без додержання вимог п. п. 3, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо її повернення заявнику.
При цьому, суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
Таким чином, керуючись приписами ст. ст. 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути заяву про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» з доданими до неї документами заявнику.
2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя Л.В. Сокуренко