ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.11.2021Справа № 910/15106/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ СЕРВІС" (02105, м. Київ, вул. Возз'єднання, буд. 26/2)
про стягнення заборгованості у розмір 58 785,63 грн.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ СЕРВІС" про стягнення заборгованості у розмір 58 785,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 420026/2юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.12.2014, а саме, в частині повної та своєчасної оплати послуг, за період з квітня 2017 по квітень 2021, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 47 647,74 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 304,45 грн та інфляційну складову боргу у розмірі 7 833,44 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15106/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
11.10.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає про неналежне надання позивачем послуг з центрального опалення. Зважаючи на не проведення ТОВ «Євро-Реконструкція» перерахунків розміру плати за надані послуги неналежної якості, ТОВ «Том Сервіс» вважає розрахунки позивача некоректними та такими, що не можуть бути підставою для стягнення відповідних грошових сум. Крім того, відповідно до розрахунку суми боргу, за березень 2017 року нарахування у розмірі 2 300,46 гривень є сплаченими, та борг за відповідний календарний місяць складає 0,00 гривень. Водночас, у додатку 2 (Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних) позивач на сплачену суму розміром 2 300,46 гривень нараховує штрафні санкції за період з 21.04.2017 по 01.08.2021 не зважаючи, що у відповідача відсутній борг за вказаний період. Цією ж датою відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності.
27.10.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження відключення від теплопостачання належного йому приміщення, відповідач має відшкодувати в повному обсязі вартість наданої позивачем теплової енергії. По обліковим даним департаменту енергозбуту ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» із письмовими зверненнями щодо неналежної температури повітря в приміщені, або відсутності теплоносія з початку опалюваного періоду 2017-2018 років, до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» відповідач не звертався, як і не надав суду підтвердження того, що додані ним до позовної заяви листи дійсно направлялися на адресу позивача. У відповіді позивач також зауважує, що розмір заборгованості за березень 2017 року у сумі 2 300, 46 грн. був сплачений відповідачем лише 28.03.2018 року, а тому відповідно ця сума заборгованості за березень 2017 року була внесена позивачем до Додатку № 2 до позовної заяви для нарахування індексу інфляції та 3 % річних за несвоєчасну сплату, проте, помилково був зазначений період прострочки з 21.04.2017 по 01.08.2021 замість періоду з 21.04.2017 по 28.03.2018. Таким чином, станом на вересень 2021 року у відповідача наявна заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення за період з квітня 2017 року по квітень 2021 року (включно) в розмірі 45 347, 28 гри, яка зроблена на підставі фактично поставленої теплової енергії, здійснено відповідно до умов договору, звітів з показниками лічильника теплової енергії, нарядів на підключення/відключення об'єкту. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку становить 7 237, 62 грн. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку становить 3 073, 21 грн. Вищевказані суми позивач просить стягнути з відповідача, про що свідчить прохальна частина відповіді на відзив.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, суд розцінює заявлені позивачем у відзиві на позовну заяву вимоги щодо стягнення 55 658,11 грн, як заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову.
Щодо заявленої відповідачем вимоги про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідач сам вказав у поданому відзиві, що розмір наявної у нього заборгованості за березень 2017 року у сумі 2 300, 46 грн був сплачений 28.03.2018 року, тобто вказане свідчить про те, що споживач послуг згідно здійсненого останнього платежу у березні 2018 року визнав наявний у нього обов'язок по сплаті коштів за отримані послуги з централізованого опалення та існуючу заборгованість за отримані послуги, що є підставою для переривання заявленого позивачем строку позовної давності.
02.11.2021 до канцелярії суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем до матеріалів справи не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про надання відповідачу послуг з централізованого опалення належної якості. Цією ж датою відповідачем було подано клопотання про залишення відповіді на відзив без розгляду.
18.11.2021 до суду надійшли письмові пояснення позивача, у яких останній зауважує, що відповідач додає до заперечення складені акти у жовтні 2021 року, перед початком іншого опалювального періоду 2021-2022 роки, а відповідно вони не мають жодного відношення до поданого позову та не можуть бути належними доказами у справі. Позивач також зауважує, що згідно договору взяв на себе обов'язок щодо здійснення визначеного в договорі обсягу постачання відповідачу теплової енергії, а не обов'язок забезпечення нормативної температури повітря у приміщеннях відповідача, який залежить не тільки від обсягу постачання теплової енергії, а також й від багатьох інших факторів, що можуть впливати на температуру повітря у приміщеннях будівлі, таких як: технічний стан системи тепло споживання та опалювальних приладів будівлі, стан утеплення будівлі, виконання споживачем заходів по підготовці будівлі та систем тепло споживання до опалювального періоду, раціональне використання споживачем теплової енергії та інше.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" №1198-VII від 10.04.14. виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку №26/2 по пр. Соборності (Возз'єднання) в м. Києві.
01 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» (надалі - позивач, виконавець) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОМ СЕРВІС» (надалі - відповідач, споживач) укладено договір № 420026/2юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - договір), відповідно до якого позивач зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги.
Загальна опалювальна площа нежитлового приміщення відповідача за адресою: м. Київ пр. Соборності (Возз'єднання), 26/2, складає 111,30 м.кв.
Відповідно до п. 7 договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.05.
Згідно з п. 9 договору, з урахуванням додаткових угод до нього, встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
У разі невиконання споживачем умов, зазначених у п.9.1. договору або за наявності у споживача заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, незалежно від зазначеного споживачем призначення платежу, отримані грошові кошти зараховуються виконавцем як плата за послуги, що прострочена споживачем найдовше.
За умови відсутності заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води грошові кошти зараховуються виконавцем, як попередня оплата споживача за майбутні періоди та враховуються при розрахунках в подальшому.
Договір укладений строком до 01.12.2015 року і щороку продовжується, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Станом на час розгляду справи вищевказаний договір є дійсним.
На виконання умов договору № 420026/2юр від 01.12.2014 позивачем в період опалювального сезону, зокрема за 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 роки, надалися відповідачу послуги з централізованого опалення, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами готовності вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період, показниками приладу обліку за період з лютого 2017 року по квітень 2021 року, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення.
За доводами позивача, відповідач порушуючи умови договору не здійснював сплату послуг за поставлену теплову енергію, в результаті чого станом на вересень 2021 року у останнього наявна заборгованість за період з квітня 2017 року по квітень 2021 року (включно) в розмірі 45 347, 28 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.
Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст 24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 420026/2юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.12.2014 позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення до житлового будинку за адресою: м. Київ пр. Соборності (Возз'єднання), 26/2, зокрема, протягом 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 опалювального періоду, що підтверджується актами постановки на комерційний облік приладів теплової енергії балансоутримувача, актами готовності вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період, відомостями показників приладу обліку за період з лютого 2017 року по квітень 2021 року, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення.
Будь-якого належного доказу, зокрема акту про відключення будинку за адресою: пр. Соборності, 26/2 в м. Києві від мережі централізованого опалення, матеріали справи не містять. Тобто, відповідач має відшкодувати в повному обсязі вартість наданої позивачем теплової енергії, а саме за період з квітня 2017 року по квітень 2021 року у розмірі 45 347,28 грн.
При цьому, доводи відповідача щодо надання позивачем послуг з централізованого опалення неналежної якості, не приймаються судом до уваги, оскільки надані в підтвердження вищевказаних доводів листи, акт-припису та акти проведення вимірювання температури повітря в приміщеннях споживача не стосуються спірного періоду.
Судом також враховано, що нарахування позивачем наведеної суми боргу здійснювалось, виходячи з обсягів спожитої теплової енергії за показниками приладу обліку теплової енергії та тарифів на теплову енергію, установлених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідні періоди.
Статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону (комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає, зокрема, обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, та розподіляється між споживачами в такому порядку: загальний обсяг теплової енергії розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Відповідно до вимог пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Судом встановлено, що розрахунок фактично поставленої теплової енергії, здійснено відповідно до звітів з показниками лічильника теплової енергії та нарядів на підключення/відключення об'єкту, та вказує спожиту кількість Гкал. У розрахунку фактично поставленої теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії вказується саме в Гкал, згідно будинкового засобу обліку, та обсягу спожитої теплової енергії відповідачем теж в Гкал. Показники будинкового лічильника теплової енергії, який обліковує фактичну кількість теплової енергії, яка була витрачена (спожита) теплоспоживальним обладнанням будівлі для функціонування опалювальних приладів та забезпечення опалення будівлі, розподіляються між всіма користувачами приміщень пропорційно до площі займаних споживачами приміщень.
Отже, розподіл визначеного загального обсягу теплової енергії між споживачами здійснювався пропорційно до площі споживачів, що узгоджується з нормами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Умовами договору №420026/2юр від 01.12.2014 визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
Як встановлено судом, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем платежів за надані в період з квітня 2017 по квітень 2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 45 347,28 грн.
Отже, відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України не здійснив сплату заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, тобто, не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення вищевказаної суми основної заборгованості є обґрунтованими.
11.10.2021 року до суду надійшла заява відповідача про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч.ч.3,4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі (712/8916/17 (пункт 28)).
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до суду з вказаним позовом 14.09.2021 року, що підтверджується накладною Акціонерного товариства «Укрпошта».
Згідно з п. 9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що Законом «Про теплопостачання» визначено щомісячний строк оплати, обов'язок відповідача по оплаті за послуги з централізованого опалення за період з квітня 2017 року по квітень 2018 року на загальну суму 16 598,72 грн виник з 21.05.2017 року по 21.05.2018 року відповідно, а тому загальний строк позовної давності за вказаною вимогою на момент звернення до суду сплив 21.05.2021 року.
Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.
Так, із розрахунку суми боргу, долученого до матеріалів позовної заяви, вбачається, що відповідачем у березні 2018 року здійснювалась часткова оплата за надані у березні 2017 року послуги з постачання теплової енергії, проте, суд не приймає до уваги вказану проплату на підтвердження вчинення відповідачем дій, які б свідчили про переривання загального строку позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за період квітень 2017 року - квітень 2018 року.
Відтак, до вимог позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ СЕРВІС" заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період квітень 2017 року - квітень 2018 року на загальну суму 16 598,72 грн за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 420026/2юр від 01.12.2014 підлягають застосуванню загальні строки позовної давності за заявою відповідача.
За таких підстав, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ СЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за період з жовтня 2018 року по квітень 2021 року у розмірі 28 748,56 грн.
Крім того, при зверненні з позовом до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 3073,21 грн та інфляційні втрати у розмірі 7 237,62 грн за загальний період прострочення з 21.04.2017 року по 01.08.2021 року.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з оплати наданих послуг за період з квітня 2017 року по квітень 2018 року не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основного зобов'язання, в задоволенні якого судом було відмовлено у зв'язку з застосуванням загального строку позовної давності.
При цьому, перевіривши розрахунок 3% річних за період прострочення з жовтня 2018 по квітень 2021, суд встановив, що сума 3% річних є меншою, ніж заявлено позивачем, а тому за розрахунком суду обґрунтованою до стягнення сумою є 1 281,92 грн, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог в цій частині.
За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період прострочення з жовтня 2018 по квітень 2021 становить суму більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума у заявленому позивачем, а саме у розмірі 2 794,30 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ".
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ СЕРВІС" (02105, м. Київ, вул. Возз'єднання, буд. 26/2, ідентифікаційний код 30369470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20, ідентифікаційний код 37739041) основний борг у розмірі 28 748 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 1 281 грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 794 грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 338 грн 75 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.11.2021
Суддя Л. Г. Пукшин