ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.11.2021Справа № 910/14416/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14416/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ТЕС"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
03 вересня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ТЕС" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 25.08.2021 року до Приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 89 485,46 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 46 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані незабезпеченням відповідачем схоронності вантажу під час його перевезення, що призвело до недостачі вугілля у вагонах, яка була зафіксована комерційними актами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14416/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478545424 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 року у справі № 910/14416/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 19.10.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 03.11.2021 року (включно).
17.09.2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив № 2022/1712 від 13.09.2021 року, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у графі 20 накладних №№ 46110292, 46109997, 46140398, 46221156, 45456472, 45456423, 45498086, 45687928, 46147823, 46147849, 46422507, 45441839, 45454568, 47478409, 47139043, 46952198 та досильних накладних №№ 46958617, 46952214, 46958666 зазначено вологість - не більше 12%, тому норма природної втрати має складати 2%, а позивач помилково застосовує норму природної втрати 1%, що призводить до збільшення ваги недостачі. Таким чином, з урахуванням норми природної втрати 2% вартість недостачі вантажу складає 48 885,30 грн.
20.09.2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що необхідність застосування норми природної втрати у розмірі 2% маси нетто вантажу є безпідставним та необґрунтованим, оскільки якість вантажу (кам'яне вугілля) та стан вантажу не тотожні поняття. З урахуванням визначення національними стандартами України кам'яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
На підставі укладеного між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник) та AT «Укрзалізниця» (перевізник) договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 року (в оприлюдненій редакції від 12.11.2020 року, яка вводиться в дію 13.12.2020 року), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 1.9. названого договору код платника є номером договору з замовником.
Пунктом 1.10. цього ж договору передбачено, що договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1. договору.
Згідно з Повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 року, замовнику присвоєно код платника 8127810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером, який використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Відповідно до п. 2.1. договору замовник зобов'язався надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності.
Згідно з п. 2.2.1. договору замовник має право на власний розсуд укладати договори з третіми особами (вантажовідправниками, вантажоодержувачами, платниками, експедиторами, митними брокерами, особами, що володіють транспортними засобами, портовими операторами та іншими) відповідаючи за їх дії або бездіяльність, перед Перевізником як за власні, а також виступати платником в інтересах третіх осіб за Договором.
У пункті 2.3.2. договору визначено, що виконавець зобов'язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів.
У розділі 4 договору сторони передбачили порядок проведення розрахунків за надані виконавцем послуги.
У період з червня по липень 2021 року залізницею було здійснено перевезення вантажу - вугілля кам'яне марки г-газовий у вагонах за залізничними накладними №№ 46110292, 46109997, 46140398, 46221156, 45456472, 45456423, 45498086, 45687928, 46147823, 46147849, 46422507, 45441839, 45454568, 47478409, 47139043, 46952198 по досильним накладним №№ 46958617, 46952214, 46958666 до станції призначення - Роя Донецької залізниці, одержувачем якого є ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС». Вантажовідправником вказаного вугілля є ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
У графі 20 вказаних накладних зазначено «вугілля кам'яне марки г-газовий, вантаж маркований продольними бороздами, вантаж у твердому стані». Жодних відміток щодо прийняття вантажу у вологому стані накладні не містять.
По прибутті вагонів на станцію Роя Донецької залізниці проведено перевірку стану вантажу та виявлено нестачу вантажу, про що було складено комерційні акти: № 481001/360, № 481001/361, № 481001/362, № 481001/363, № 481001/366, № 481001/371, № 481001/372, № 481001/334, № 481001/335, № 481001/336, № 481001/337, № 481001/338, № 481001/339, № 481001/340, № 481001/357, № 481001/358, № 481001/359, № 4810017367, № 481001/377, № 481001/369, № 4810017370, № 481001/364, № 481001/365, № 481001/379, № 481001/330, № 481001/331, № 481001/332, № 481001/333, № 481001/384, № 481001/383, № 481001/381, № 481001/382.
Спір у даній справі виник внаслідок часткової втрати вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки.
Відповідач проти позовних вимог в частині стягнення 40 600,16 грн. заперечує, мотивуючи це тим, що норма недостачі товару (кам'яного вугілля) повинна становити 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься, зокрема, до перевезення вантажів у вологому стані.
За змістом ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України).
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В ст. 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
У відповідності до ст. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Комерційні акти № 481001/360, № 481001/361, № 481001/362, № 481001/363, № 481001/366, № 481001/371, № 481001/372, № 481001/334, № 481001/335, № 481001/336, № 481001/337, № 481001/338, № 481001/339, № 481001/340, № 481001/357, № 481001/358, № 481001/359, № 4810017367, № 481001/377, № 481001/369, № 4810017370, № 481001/364, № 481001/365, № 481001/379, № 481001/330, № 481001/331, № 481001/332, № 481001/333, № 481001/384, № 481001/383, № 481001/381, № 481001/382. за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Згідно з ДСТУ 4083:2012 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше ніж 16,0% (пункт 4.3.). Один із основних показників якості вугілля кам'яного є волога, яка за даними залізничних накладних не перевищує гранично допустиму норму, що підтверджується записом у графі 20 перевізного документа "Вантаж у твердому стані, з вологістю не більше 12%".
Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за № 163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання гранулометричного складу палива.
З урахуванням визначення національними стандартами України кам'яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем було вугілля кам'яне, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу, зазначеної в перевізних документах при розрахунку збитків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правильно застосовано норму природної втрати вантажу у розмірі 1%.
При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, суд дійшов висновку, що розрахунок є вірним, а сума збитків, у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, становить 89 485,46 грн.
Згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, у графі 20 накладної зазначається найменування вантажу та його відмінні ознаки (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді).
В пункті 20 накладних зазначено «вугілля кам'яне марки г-газовий, вантаж маркований продольними бороздами, вантаж у твердому стані». Жодних відміток щодо прийняття вантажу у вологому стані накладні не містять. Вугілля кам'яне - мінеральне паливо, до якого, згідно Правил видачі вантажів застосовується норма природної втрати вантажу 1%.
З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Таким чином, оскільки при перевезенні вантажу за залізничними накладними №№ 46110292, 46109997, 46140398, 46221156, 45456472, 45456423, 45498086, 45687928, 46147823, 46147849, 46422507, 45441839, 45454568, 47478409, 47139043, 46952198 по досильним накладним №№ 46958617, 46952214, 46958666, що було здійснено Акціонерним товариством "Українська залізниця", останнім не було дотримано обов'язку зі збереження вантажу, прийнятого до перевезення, внаслідок чого наявна недостача вантажу, а відповідачем в свою чергу не доведено, що недостача вантажу відбулась не з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська теплова електрична станція" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу у розмірі 89 485,46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська теплова електрична станція" (ідентифікаційний код 43594541, адреса: 85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34) грошові кошти: вартості недостачі вантажу в розмірі 89 485,46 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 46 копійок) та судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 22.11.2021р.
Суддя О.В. Котков