ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.11.2021Справа № 910/14542/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Приватного підприємства «Кірасир»
до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес»
про стягнення 299 281, 04 грн.
Приватне підприємство «Кірасир» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» про стягнення 299 281, 04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повністю не виконав свої грошові зобов'язання за договорами № 01102016 від 01.10.2016, № 368 від 19.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14542/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 01.10.2021 представник відповідача подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечував повністю.
Представник позивача 11.10.2021 подав до суду відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Позивач протягом періоду часу квітень 2021 року, липень - серпень 2021 року надавав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 558 521, 79 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами надання послуг № 275 від 31.07.2021, № 278 від 16.08.2021, № 152 від 30.04.2021, № 273 від 31.07.2021, № 277 від 16.08.2021.
Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Шляхом надання позивачем охоронних послуг та їх прийняття відповідачем за актами № 275 від 31.07.2021, № 278 від 16.08.2021, № 152 від 30.04.2021, № 273 від 31.07.2021, № 277 від 16.08.2021 сторонами фактично було укладено у спрощений спосіб договір надання послуг.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За твердженням позивача, відповідач оплатив надані послуги тільки частково, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 295 925, 42 грн. Підставою виникнення позовних вимог є невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договорами № 01102016 від 01.10.2016, № 368 від 19.07.2019
Відповідач проти позову заперечує, у зв'язку з тим, що строки дії договорів № 01102016 від 01.10.2016, № 368 від 19.07.2019 закінчились, тому вони не поширюють свою дію на правовідносини сторін з надання послуг за актами № 275 від 31.07.2021, № 278 від 16.08.2021, № 152 від 30.04.2021, № 273 від 31.07.2021, № 277 від 16.08.2021.
Сторонами у справі 01.10.2016 укладено договір № 01102016, а 19.07.2019 року - договір № 368, за якими позивач зобов'язався забезпечувати недоторканість товарно-матеріальних цінностей відповідача, а останній - прийняти та оплатити надані послуги.
Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з пунктом 10.1 договору № 01102016 від 01.10.2016 договір діє до 01.10.2017. Пунктом 10.1 договору № 368 від 19.07.2019 встановлено, що договір набирає чинності з 19 липня 2019 року і діє до 19 липня 2020 року.
Відповідно до пункту 10.2 договору № 368 від 19.07.2019 за згодою сторін, термін дії договору може бути продовжений на строк не більше, ніж на один календарний рік, після письмового укладання та підписання сторонами додаткової угоди.
Матеріали справи не містять доказів вчинення сторонами письмових правочинів про продовження строків дії договорів № 01102016 від 01.10.2016, № 368 від 19.07.2019, в тому числі шляхом укладення додаткових угод.
Твердження позивача про те, що посилаючись на договори № 368 від 19.07.2019, № 01102016 від 01.10.2016 в актах надання послуг та в графі призначення платежу при оплаті таких послуг сторони продовжили строки їх дії суд відхиляє, оскільки продовження строку дії договорів не оформлено належним чином, як це передбачено умовами договорів.
Враховуючи наведене, строк дії договору № 01102016 від 01.10.2016 закінчився 02.10.2017, а договір № 368 від 19.07.2019 закінчив свою дію 20.07.2020.
Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що на правовідносини сторін щодо надання послуг з охорони за актами надання послуг № 275 від 31.07.2021, № 278 від 16.08.2021, № 152 від 30.04.2021, № 273 від 31.07.2021, № 277 від 16.08.2021 договори № 368 від 19.07.2019, № 01102016 від 01.10.2016 не поширюють свою дію.
Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Сторонами у справі не встановлено строк оплати наданих послуг за актами № 275 від 31.07.2021, № 278 від 16.08.2021, № 152 від 30.04.2021, № 273 від 31.07.2021, № 277 від 16.08.2021.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки статтею 530 Цивільного кодексу України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, то відповідна позовна заява, копію якої позивач згідно вимог Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний надіслати відповідачу, може вважатись вимогою позивача про оплату у розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок оплатити надані послуги за актами надання послуг № 275 від 31.07.2021, № 278 від 16.08.2021, № 152 від 30.04.2021, № 273 від 31.07.2021, № 277 від 16.08.2021.
З позовної заяви та долучених до матеріалів справи платіжних доручень № 9450267919 від 08.09.2021, № 9942700877 від 08.09.2021 вбачається, що відповідач оплатив надані послуги тільки частково (в тому числі, після подання позову до суду), у результаті чого існує прострочена заборгованість у розмірі 189 497, 99 грн.
В свою чергу, відповідач у своєму відзиві не заперечує факт надання охоронних послуг та наявності боргу у вищезазначеному розмірі.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 189 497, 99 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 189 497, 99 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 340, 20 грн. - пені, нарахованої за період часу з 11.05.2021 по 01.09.2021 по договору № 01102016 від 01.10.2016.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Обгрунтовуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача пені, позивач посилається на пункт 5.9 договору № 01102016 від 01.10.2016.
Враховуючи, що договір № 01102016 від 01.10.2016 припинив свою дію 02.10.2017, нарахування штрафних санкцій за його порушення після зазначеної дати є неправомірним.
З огляду на те, що розрахунок пені здійснено на підставі договору № 01102016 від 01.10.2016, після закінчення строку його дії, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 340, 20 грн. - пені, нарахованої за період часу з 11.05.2021 по 01.09.2021.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 500, 00 грн. витрат на поштові відправлення документів по справі.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною другою статті 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження витрат на поштові відправлення у даній справі суду надано фіскальний чек на суму 76, 61 грн. та поштову накладну № 5002906889669 на суму 79, 20 грн.
Отже, позивачем надано докази на понесення ним витрат на поштові послуги, пов'язані з направленням документів по справі на загальну суму 155, 81 грн. Витрати позивача на поштові відправлення документів по справі у розмірі 344, 19 грн. (500, 00 грн. - 155, 81 грн.) не підтверджені матеріалами справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на поштові відправлення документів по справі підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 155, 81 грн.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В, ідентифікаційний код 01200244) на користь Приватного підприємства «Кірасир» (50029, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Шостаковича, будинок 12, ідентифікаційний код 34488609) 189 497 (сто вісімдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 99 коп. - основного боргу, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 81 коп. - витрати на поштові відправлення документів по справі та 4 434 (чотири тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 24 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк