ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.11.2021Справа № 910/10121/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/10121/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмейда Груп" (вул. Іоанна Павла ІІ, 20, Київ, 01042, код ЄДРПОУ 34972142)
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815)
в особі філії: Регіональна філія «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200)
про стягнення 12 406,52 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмейда Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця» в особі філії: Регіональна філія "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 12406,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 99-34972142/2020-001 від 13.03.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині збереження вантажу під час його перевезення , у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 12406,52 грн. у порядку компенсації завданих збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10121/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.08.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив відповідача, в якому він визначив вимоги позивача безпідставними у зв'язку з відсутністю вини залізниці як перевізника та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
16.08.2021 до відділу діловодства суду надійшов лист відповідача № НЮ-14/1975 від 09.08.2021 з викладенням правової позиції відповідача по справі, у якій відповідач зазначає про відсутність відповідальності відповідача після передачі вантажу одержувачу, та в даному випадку відсутня вина залізниці.
19.08.2021 через відділ загального діловодства суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав обґрунтування правових підстав покладання відповідальності на відповідача та належності наданих позивачем доказів.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
13.03.2020 на підставі заяви (акцепту) про прийняття в цілому публічної пропозиції договору (оферти) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмейда Груп" (позивач, замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (відповідач, перевізник) укладено договір №99-34972142/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір перевезення), що підтверджується інформаційним повідомленням, надісланим відповідачем засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу позивача.
Відповідно до п. 1.1. договору перевезення предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 1.3 договору перевезення встановлено, що перевезення є послугою, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до договору, статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно.
За визначенням, наведеним у даному пункті договору перевезення первинними документами є документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу, інші.
Пунктом 1.4. договору перевезення передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
В абзаці 2 пункту 2.3.3. договору перевезення визначено, що в разі оформлення первинних документів із зауваженнями, їх паперові копії надаються замовнику безкоштовно.
Розділом 8 договору перевезення сторони погодили електронний документообіг між перевізником та замовником, що передбачає оформлення документів в електронній формі з накладанням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов'язковість паперового оформлення.
Пунктом 5.6. договору перевезення встановлено, що перевізник відповідає за шкоду спричинену вантажу та/або вагонам замовника відповідно до законодавства.
25.09.2020 між ТОВ "Алмейда Груп" (далі - позивач, постачальник) та ТОВ «ПОСКО Інтернешнл Україна» (далі - покупець) укладено договір поставки № 250920-АГ (далі -договір поставки), відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити 2000+/-5% пшениці 3-го класу (далі - товар) за ціною без ПДВ 6258,33 грн за 1 т.
Відповідно до розділу 2 договору поставки товар мав бути поставлений насипом автомобільним та/або залізничним транспортом на умовах поставки DAP «Постачання в місці призначення»: залізнична станція Миколаїв-вантажний Одеської залізниці, код станції 415207, назва терміналу ПрАТ "Миколаївський КХП" за адресою м. Миколаїв, вул, 1-ша Слобідська, 122 (надалі - термінал) у відповідності із правилами «Інкотермс-2020». Транспортні документи заповнюються згідно інструкцій покупця (п.2.3). Видаткова накладна оформлюється постачальником по факту доставки товару в місце доставки, датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на партію товару (п.2.4).
Згідно з пунктом 2.5 договору поставки вага товару визнається постачальником та покупцем як остаточна на підставі реєстру переважування згідно з результатами такого зважування транспортних засобів в місці призначення. У випадку розбіжностей в межах +/-5% між договірною кількістю товару із прийнятою покупцем відповідно до умов договору, сплатити вартість поставленого, але не оплаченого товару
Відповідно до п. 2.5.1 поставки при переважуванні в місці поставки у разі розбіжності між вагою брутто в залізничній накладній та вагою по переважуванню більш ніж на 0,5% постачальник та/або його експедитор повинен бути повідомлений про такі розбіжності протягом 24 годин з моменту виявлення таких розбіжностей. Постачальник має право бути присутнім особисто або надіслати свого представника для контрольного переважування товару про що покупець та/або його експедитор у місці поставки має бути повідомлений протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення від покупця та/або його експедитора.
Затримка оплати, простій вагонів та/або додаткові залізничні витрати, що виникають у зв'язку з переважуванням, пов'язаним з розбіжністю за вагою, затримкою відповіді від постачальника, мають бути перевиставлені на винну сторону та мають бути відшкодовані протягом 3-х банківських днів з моменту отримання інвойсу та підтверджуючих документів. Якщо кількість товару, що надійшла в місце призначення, є меншою за кількість, зазначену в перевізних документах, то така різниця не підлягає оплаті та вся нестача покладається на постачальника. У разі, якщо за загальною остаточною вагою нетто в залізничній накладній та загальній вазі завантаженого товару визначеному при переважуванні , розбіжність складає більше 0,5% покупець та/або його експедитор на прохання постачальника зобов'язаний надати акт переважування вагонів.
Відповідно до пункту 2.16. договору поставки датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата підписання видаткової накладної. Ризики випадкової втрати чи пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту розвантаження товару з вагонів та/або автотранспорту в місці поставки.
Підпунктом 3.1.1. договору поставки передбачено здійснення покупцем оплати 80% вартості кожної партії товару протягом 3 банківських днів з дня завантаження товару на елеваторі та надання підтверджуючих документів. Кінцева оплата 20% вартості товару здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з дати поставки товару згідно з реєстром портового терміналу про прийом товару та отримання покупцем видаткової та податкової накладної та оригіналів інших документів, передбачених за умовами договору.
03.10.2020 в межах договору перевезення між позивачем та відповідачем була оформлена накладна № 51016525, відповідно до якої відправник (позивач) ТОВ «Алмейда Груп» зі станції Рубіжне Донецької залізниці на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці з подачею на під'їзні колії клієнта відправив вагонами № 95187308, 95227484, 95261277, 95198461 вантаж - пшеницю насипом загальною вагою 278150 кг, в тому числі в спірному вагоні № 95187308 - 69500 кг. Згідно з накладною вага вантажу була визначена відправником на електронних вагах (заводський № 305). Відправником також було заявлено, що вантаж поставляється за договором 250920-АГ від 25.09.2020 експортеру ТОВ "Поско Інтернешнл Україна".
10.10.2020 вантаж прибув на станцію призначення, про що свідчить відмітка в залізничній накладній № 51016525 від 03.10.2020.
10.10.2020 о 20:10 відповідно до записів у пам'ятці № 2135 про подавання вагонів спірний вагон № 95187308 був поданий на під'їзну колію Ольшанської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗ" (код ЄДРПОУ 25956299). Спірний вагон був прийнятий у складі групи вагонів представником вантажовласника Орбеладзе Н.Н. без зауважень, про що свідчить його підпис на роздрукованій 10.10.2020 о 20:58 пам'ятці № 2135 про подавання вагонів.
10.10.2020 в залізничній накладній № 51016525 від 03.10.2020 зроблено відповідний запис про видачу відповідачем представнику позивача вантажу саме 10.10.2020.
11.10.2020 ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" за підписом операційного директора П.М. Лінника направив начальнику станції Миколаїв-Вантажний регіональної філії «Одеська залізниця» лист № 879 з проханням на вимогу ТОВ «Алмейда Груп» (позивач) провести комісійну перевірку, скласти комерційний акт та провести видачу вантажу у вагоні № 95187308, що прибув за накладною № 51016525, оскільки при первинному перевантаженні вагонів на брутто виявилась різниця із вагою, вказаною відправником, в сторону зменшення на 2200 кг, а при огляді нижніх розвантажувальних люків виявлені зажаті зерна пшениці. В листі також повідомлено при забезпечення цілодобової охорони, що унеможливлює доступ та втручання до вантажу сторонніх осіб.
11.10.2020 станція Миколаїв-Вантажний регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" за підписом заступника начальника станції О.О. Кратасюка направила ПрАТ «КХП» лист № 622М з відмовою в комісійній видачі вагону № 95187308 на підставі ст.52 Статуту залізниць України, оскільки спірний вагон було прийнято без зауважень за участю комерційного агента станції та представника одержувача, при чому не було виявлено пошкодження ЗПП відправника, відбитки пломб відповідали вказаним у перевізних документах, інших комерційних несправностей не виявлено.
12.10.2020 ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" направив Дирекції залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" скаргу на відмову начальника станції Миколаїв-Вантажний у комісійній перевірці маси вантажу.
12.10.2020 представниками ПрАТ "Миколаївський КХП", регіональної Торгово-промислової палати, ТОВ"Алмейда Груп" було складено Акт розходження ваги по брутто №295 з фіксацією різниці ваги брутто в - 2100 кг, та Акт загальної форми № 296 з фіксацією різниці ваги нетто в - 2000 кг.
13.10.2020 Виробничий підрозділ "Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" направив ПрАТ "КХП" лист №ДМ 5-07/659, в якому зазначив, що скарга на відмову у комісійній перевірці маси вантажу не підлягає задоволенню, оскільки у регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відсутні правові підстави для проведення комісійної видачі вантажу з вагона № 95187308.
13.10.2020 експертом Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської обл. та представником ТОВ «Алмейда Груп» за присутності представників ПрАт «Миколаївський КХП» проведено зважування та огляд вагона № 95187308, про що складено Акт експертизи № 120-0982, в якому зокрема зазначено, що вагон опломбований непорушними пломбами ЗПП, при зовнішньому огляді виявлено у середньому розвантажувальному бункері зі сторони штурвалів вагона в місці прилягання кришки до корпусу бункера виявлено зазор з затиснутим ганчір'ям, травою і зернами пшениці, а при розкритті верхніх завантажувальних люків та огляді поверхні між другим та третім завантажувальними люками виявлено конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) завглибшки до 1 м з чітко виявленою смугою, характерною для стікаючого вантажу вниз у бік другого (середнього) розвантажувального бункера зі сторони штурвалів вагону, також при зважуванні вагону було встановлено розбіжність фактичної ваги нетто із заявленою в документах у 2000 кг. Під час проведення експертизи експертом було здійснено фотографування зазначених фактів невідповідності, виявлених при зовнішньому огляді.
Одержувач вантажу, зазначений в накладній №51016525 від 03.10.2020 ПрАТ "Миколаївський КХП", вчинив переуступний напис на накладній, чим передав право на пред'явлення претензій і позовів відправнику вантажу, ТОВ "Алмейда Груп".
Як вбачається з матеріалів справи, постачальником ТОВ "Алмейда Груп" було виставлено покупцю рахунок № 586 від 05.10.2020 на оплату партії товару, що перевозилася групою вагонів за накладною № 51016525 від 03.10.2020, загальною кількістю 1 939,55 т та загальною вартістю 14 566 012,74 грн. Відповідно покупцем за договором поставки, ТОВ «Поско Інтернешнл Україна» було прийнято товар, що був перевезений спірним вагоном за спірною накладною у кількості, що менше за заявлену для перевезення на 2000 кг. Також покупцем була здійснена оплата 80% партії товару в сумі 11 652 810,19 грн за платіжним дорученням № 1146000179 від 05.10.2020 та остаточний розрахунок за отриманий товар (за вирахуванням вартості 2000 кг) в сумі 2 156 737,15 грн за платіжним дорученням № 114600351 від 22.10.2020.
Відтак позивач вважає, що з урахуванням норми недостачі 0,5% згідно п.27 Правил видачі вантажу, йому було завдано збитків в сумі 12 406, 52 грн з вини відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до п.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Частиною 1 ст. 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Згідно зі ст. 127 Статуту залізниць залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Водночас згідно зі статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється правилами.
Отже, допустимим доказом матеріальної відповідальності відповідача (вантажовідправника) є саме комерційний акт або акт загальної форми, складені відповідно до 129 Статуту залізниць України та Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334 (далі - Правила складання актів).
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 3 Правил складання актів визначено, що акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Комерційний акт згідно з пунктом 10 Правил складання актів підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
В матеріалах справи наявний акт загальної форми №296 за період 12.10.2020 18:40 - 12.10.2020 18:41, складений представниками ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" за участі представника позивача, який втім не містить підпису уповноважених працівників залізниці.
Суд також встановив, що ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" 11.10.2020 звертався з листом №1 до Начальника станції Миколаїв - Вантажний регіональної філії "Одеська залізниця", у якому просило провести комісійну перевірку та скласти відповідний комерційний акт, на який відпвоідачем надано відповідь №622М від 11.10.2020 про відсутність підстав для комісійної видачі вагону №95187308, оскільки вказаний вагон був у технічному стані справний, оглянутий на коліях станції за участю агента комерційного станції, та представника вантажоодержувача, ЗПП відправника у наявності не пошкоджені, відбитки відповідають вказаним у перевізному документі, інших комерційних несправностей при передачі вагону не виявлено. Вагон прийнятий від станції без зауважень, про що свідчить пам'ятка на подавання вагонів.
12.10.2020 ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" звертався до Начальника виробничого підрозділу "Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" зі скаргою вих. №878, у якій просило надати розпорядження (вказівку) начальнику станції Миколаїв - Вантажний про проведення комісійної перевірки маси і стану вантажу у ванні №95187308 та складення відповідного акту.
У відповідь на вказане звернення Виробничим підрозділом "Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій» регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" надано лист ДН5-07/669 від 13.10.2020, в якому заявника повідомлено, що скарга від 12.10.2020 вих. №878 , оскільки вагон №95187308 прибував на станцію Миколаїв-Вантажний 10.10.2020 о 00 год. 50 хв. та фактично прийнятий 10.10.2020 о 20 год. 10 хв. без будь-яких зауважень, заявка на комісійну видачу надійшла після фактичної видачі вантажу, а тому у філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзаліхниця» відсутні правові підстави для проведення комісійної видачі з вагона №95187308.
Як раніше зазначалося, спірний вагон було подано для приймання вантажу одержувачем на під'їзні колії Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗ» (код ЄДРПОУ 25956299).
При оформленні залізничної накладної позивач як вантажовідправник вказав в графі 10 найменування станції призначення, а в графі 11 здійснив запис про подачу вагонів на під'їзні колії.
Відповідно до п.1.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64-77 Статуту залізниць), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство).
Залізничні під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Згідно з п. 4.6. зазначених Правил обслуговування залізничних під'їзних колій обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту забирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця.
Згідно з абз. 2 п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, атою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Відповідно до положень, викладених в абз. 2 п. 10 Правил видачі вантажів при подаванні вагонів на під'їзні колії передача їх провадиться в місцях, установлених договорами про подавання й забирання вагонів або договорами про експлуатацію під'їзної колії, і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам'ятці про подавання/забирання вагонів.
За приписами п. 11 Правил видачі вантажу при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу.
Пунктом 23 Правил видачі вантажів встановлено, у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена письмово одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.
Відповідно статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею.
У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули в справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості й стану.
Відповідно до пам'ятки №2135 про подавання вагонів, отримання вантажу 10.10.2020 одержувачем засвідчено підписанням пам'ятки про подачу/забирання вагонів № 2135 від 10.10.2020 та внесенням в графу 53 електронної накладної № 51016525 дати одержання вантажу - 10.10.2020, - номера довіреності на одержання вантажу, дати її видачі, серії і номера паспорта матеріально відповідальної особи, яка одержала вантаж, з накладанням електронного цифрового підпису одержувача.
Таким чином, враховуючи, що представник станції Миколаїв - Вантажний передав, представник ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗ" прийняв вагон №95187308, та в момент приймання вагону вимога щодо перевірки маси вантажу заявлена не була, у відповідності до ст. 52 Статуту залізниць України були відсутні правові підстави для складання комерційного акту.
Враховуючи викладене вище, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, як і не надав доказів порушення працівниками залізниці порядку перевірки вантажу та складення комерційного акту або акту загальної форми.
Разом з тим, не є належним та допустимим доказом обставин матеріальної відповідальності відповідача наданий позивачем акт експертизи №120-0982 від 13.10.2020, складений експертом Карнаух Н.І.
За змістом статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
В той же час, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст.1 Закону України "Про судову експертизу"судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону).
Разом з цим, приписами ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Частиною 2 та 3 статті 10 вказаного Закону визначено, що судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Втім, доказів на підтвердження повноважень Карнаух Н.І., який здійснював дослідження (кваліфікаційне свідоцтво, сертифікат тощо), як судового експерта надано не було.
Крім того, всупереч вимогам ч. 7. ст. 98 Господарського процесуального кодексу України у вказаному висновку експерта не зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як вище зазначалося, відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Під час розгляду справи позивач не надав належних та допустимих доказів вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2021
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА