17.11.2021 м. Дніпро Справа № 904/4309/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді (доповідача) Паруснікова Ю.Б.
суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 по справі № 904/4309/21 (суддя Бєлік В.Г.), повний текст рішення складено 30.07.2021
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ
до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», м. Дніпро
про скасування рішення комісії, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», в якому просить скасувати рішення комісії від 18.11.2020 з розгляду акта про порушення від 12.11.2020 № 012619 результати якого оформлені протоколом № 75.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 по справі № 904/4309/21 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду позивач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 по справі № 904/4309/21 та прийняти нове, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків викладених у рішенні обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з наступних підстав:
- судом першої інстанції не досліджувалось питання щодо повноважень та необхідної кваліфікації працівників відповідача складати акти про порушення;
- судом не надано належної оцінки тим обставинам, що квартира, в якій представниками відповідача виявлено факт самовільного підключення не є придатною для проживання та відповідно у ній з моменту набуття Банком права власності ніхто не проживав;
- судом цілком знехтувано та не надано жодної оцінки наявному в матеріалах справи висновку будівельно-технічного дослідження № 103-20 від 18.12.2020 складеного судовим експертом Бихно М.В., що дана квартира була цілком не придатна для проживання, а тому сам факт використання електричної енергії є безпідставним;
- судом не встановлено коли саме та безпосередньо ким здійснювались заходи щодо самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі. Саме лише посилання відповідача на акт про порушення не дає підстав вважати, що таке порушення було вчиненим позивачем.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач з доводами та вимогами апеляційної скарги Банку не погоджується, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач просить колегію суддів звернути увагу на те, що самим позивачем ані в позовній заяві, а ні під час розгляду справи в суді першої інстанції не порушувалось питання про начебто відсутність повноважень та необхідної кваліфікації у працівників відповідача щодо складання акту про порушення. Позивач не заявляв жодного клопотання про витребування у відповідача доказів на підтвердження повноважень тих працівників, що склали спірний акт про порушення.
Також, відповідач вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність підстав для складання акту про порушення з підстав не придатності для проживання квартири, в якій виявлено порушення, оскільки виходячи з приписів положень статей 319, 322 ЦК України, відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна. На думку відповідача, саме власник майна несе відповідальність за порушення ПРРЕЕ - самовільне підключення лічильника на об'єкті (спірної квартири) до електричних мереж.
При виявленні самовільного підключення донарахування обсягу необлікованої електричної енергії здійснюється не на підставі того, скільки споживачем було спожито електричної енергії, а на підставі порядку, визначеного главою 8.4. «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил» розділу 8 ПРРЕЕ (п. 8.2.4. ПРРЕЕ) та даних, відображених в акті про порушення ПРРЕЕ. Тобто неважливо чи здійснювалося постійне проживання на об'єкті чи ні.
Відповідач зазначає також про те, що при самовільному підключенні позивач отримав можливість доступу до дооблікових токопровідних мереж, і саме тому приладом обліку не могло бути зафіксовано жодного споживання електричної енергії. При цьому, на думку відповідача, сам лише факт самовільного підключення до електромереж постачальника є достатньою правовою підставою для здійснення донарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії.
Крім того, відповідач вважає неналежними подані позивачем до суду докази - акт про не проживання від 01.12.2020 і висновок будівельно-технічного дослідження № 103-20 від 18.12.2020, оскільки вони жодним чином не спростовують факту безоблікового споживання електричної енергії позивачем, адже означене могло мати місце і за відсутності постійного проживання.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
12.11.2020 працівниками структурного підрозділу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» проведено перевірку електролічильника на об'єкті позивача, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Дмитра Войчишина, будинок 12, квартира № 46 та складено акт про порушення № 012619, на підставі підпункту 7, пункту 8.4.2. ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Самовільне підключення відбулося після відключення 21.09.2009 поза приладом обліку.
Самовільне підключення виконано мідним дротом перерізом 2х2,5мм приховано, виявити яке при контрольному огляді можливості не було, та виконано методом накручування до зачищених ввідних дротів у квартирі за панеллю лічильника. Для виявлення місця підключення були використані індикатор прихованої проводки типу «Дятел», токовимірювальні кліщі та здійснено частковий демонтаж панелі, на якій знаходився розрахунковий прилад обліку.
Під час складання акту був присутній представник позивача - Телебей Леся Олександрівна - комендант Криворізької філії АТ КБ «ПриватБанк», яка підписала зазначений акт без зауважень та заперечень (а. с. 8 т 1).
Відповідач наголошує, що в Акті про порушення № 012619 від 12.11.2020 містяться всі необхідні та достатні відомості для визначення обсягу необлікованої електричної енергії. Означений Акт складений з дотриманням вимог ПРРЕЕ.
18.11.2020 представником позивача - Телебей Л.О. подано до відповідача заяву про здійснення розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 012619 від 12.11.2020 на комісії 18.11.2020 (а. с. 53 т 1).
18.11.2020 відбулося засідання комісії відповідача з розгляду Акту про порушення № 012619 від 12.11.2020, на якому був присутній представник позивача -Телебей Л.О., яка не заявила жодного зауваження до виявленого порушення ПРРЕЕ на об'єкті за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дмитра Войчишина, 12/46.
На підставі зафіксованого вказаним актом порушення комісія АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» прийняла рішення про донарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, про що було складено протокол № 75 від 18.11.2020 (а. с. 9 т 1).
Відповідно до протоколу № 75 від 18.11.2020 обсяг необлікованої електричної енергії склав 17392 кВт*год, а її вартість 44430,35 грн.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача про донарахування йому вартості необлікованої електричної енергії на підставі протоколу № 75 від 18.11.2020 та оскаржує його до господарського суду, що і є предметом судового розгляду по даній справі.
5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції задовольняє доводи апеляційної скарги та відхиляє доводи викладені в рішенні судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Пунктом 5.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) закріплені права Оператора системи, яким є відповідач.
Так, згідно з п. 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має зокрема право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірюванні обсягів споживання електричної енергії; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж:, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
В той же час, пп. 5, 20, 25 п. 5.5.5. ПРРЕЕ на споживача електричної енергії покладено обов'язок, зокрема: не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж: споживача, а також: відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення езобліковог користування електричною енергією від технологічних електричних мереж; споживача; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також: тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача; виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно п. 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи) (п. 8.2.5. ПРРЕЕ).
В Акті про порушення № 012619 від 12.11.2020 зазначений зміст виявленого порушення з посиланнями на відповідні пункти ПРРЕЕ, він підписаний як з боку представників відповідача, так і з боку представника самого позивача без будь-яких зауважень. У цьому акті про порушення містяться всі відомості, необхідні та достатні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії. Означений Акт складений з дотриманням вимог ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше, ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти Методики, та розрахункові документи для оплати необлікованої е/енергії та/або збитків.
Пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Підпунктом 7 п. 8.4.2. ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як самовільне підключенння електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
У даному випадку Акт про порушення № 012619 від 12.11.2020 складений за участю представника позивача, підписаний останнім без заперечень.
Засідання комісії відповідача про розгляд вказаного акту відбулося 18.11.2020. Представник позивача брав участь на засіданні та не заявив жодного зауваження до виявленого порушення ПРРЕЕ на спірному об'єкті.
За наслідками засідання комісії відповідача за фактом виявленого порушення ПРРЕЕ на об'єкті позивача, комісією вирішено здійснити донарахування вартості обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, як це передбачено п. 8.2.4 та пп. 7 п.8.4.2 ПРРЕЕ.
Рішення засідання комісії Відповідача по розгляду акту № 012619 від 12.11.2020 оформлено протоколом № 75 від 18.11.2020.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії відповідача зі складання акту про порушення № 012619 від 12.11.2020, яким зафіксований факт самовільного підключення на об'єкті позивача за адресою: м. Кривий Ріг вул. Д. Войчишина. 12/46. та здійснення донарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, що зафіксовано у протоколі № 75 від 18.11.2020 передбачені чинним законодавством України та вчинені із дотриманням вимог нормативно-правових актів, зокрема ПРРЕЕ.
Колегія суддів також погоджується з необґрунтованим посиланням позивача на те, що між ним та відповідачем не укладено жодного договору про постачання електричної енергії, а тому на позивача не поширюються вимоги ПРРЕЕ і вій не є суб'єктом даних правовідносин.
Так, відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.
Зі змісту положень ПРРЕЕ вбачається, що термін «споживач електричної енергії» також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання. Тобто, дія ПРРЕЕ поширюється як на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на осіб, які в порушення цих ПРРЕЕ споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.
З огляду на зазначене, твердження позивача про те, що він начебто не є суб'єктом даних правовідносин, є безпідставними та необґрунтованими.
Доводи апелянта про те, що позивача з моменту набуття ним права власності на квартиру не проживає на об'єкті, а тому відсутнє споживання електричної енергії з його боку, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, виходячи з приписів положень ст. 319, 322 ЦК України, відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння). Саме власник майна, здійснюючи утримання відповідного майна, зобов'язаний не допускати порушень ПРРЕЕ і саме власник майна є відповідальним за порушення ПРРЕЕ, зокрема, за допущене ним самовільне підключення до електричних мереж.
Аналогічний висновок закріплений у постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2014 по справі № 910/23542/13. Зокрема, Вищий господарський суд України скасовуючи постанову апеляційного господарського суду України, погодився з правовою позицією місцевого господарського суду України та зазначив, що для донарахування споживачу вартості електроенергії визначальним є факт порушення ним Правил; якщо ж таку особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність осіб, які б проживали в належній позивачу квартирі, не звільняє останнього від відповідальності за виявлені порушення ПРРЕЕ, як власника відповідної квартири, оскільки кожен власник має не лише суб'єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою, суспільством за неналежне використання цих прав.
Сам по собі факт самовільного підключення до об'єктів електроенергетики відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», пп. 7 п.8.4.2 ПРРЕЕ є окремим порушенням ПРРЕЕ, і в такому випадку необхідність доведення факту здійснення безоблікового споживання електричної енергії спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики не передбачено та не вимагається.
При цьому, у разі виявлення самовільного підключення, донарахування обсягу необлікованої електричної енергії здійснюється на підставі порядку, визначеного главою 8.4 «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил» розділу 8 ПРРЕЕ (п. 8.4.2. ПРРЕЕ) та даних, відображених в акті про порушення ПРРЕЕ.
Таким чином, важливим є сам факт самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, як окреме порушення ПРРЕЕ, за яке має нести відповідальність позивач, як власник відповідної квартири.
При самовільному підключенні, зафіксованому по акту № 012619 від 12.11.2020, позивач отримав можливість доступу до облікових токопровідних мереж, а тому приладом обліку, встановленим за адресою м. Кривий Ріг вул. Д. Войчишина, 12/46, не могло бути зафіксовано жодного споживання електричної енергії за вказаною адресою.
Доводи апелянта про те, що судом не надано належної оцінки обставинам, що квартира, в якій представниками відповідача виявлено факт самовільного підключення не є придатною для проживання, що підтверджується наявним в матеріалах справи висновком будівельно-технічного дослідження № 103-20 від 18.12.2020, складеного судовим експертом Бихно М.В., а відповідно у ній з моменту набуття Банком права власності ніхто не проживав, колегія суддів також відхиляє, оскільки сам по собі факт самовільного підключення, незалежно від обставин та можливості безоблікового споживання електроенергії є достатньою правовою підставою для донарахування вартості необлікованої електричної енергії.
Висновок будівельно-технічного дослідження № 103-20 від 18.12.2020 складеного судовим експертом Бихно М.В. про те, що дана квартира була цілком не придатна для проживання, жодним чином не спростовує факт правомірності складеного відповідачем акту про порушення та притягнення до відповідальності позивача.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджувалось питання щодо повноважень та необхідної кваліфікації працівників відповідача складати акти про порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки позовні вимоги Банку не ґрунтувалися на таких доводах позивача, а відповідно відповідач зі свого боку, не міг заперечити проти таких доводів позивача.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає доводи апелянта таким, що не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є законним, обґрунтованим, а тому підстав для його скасування колегією суддів не виявлено.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому місцевий господарський суд дійшов до правильних та обґрунтованих висновків про задоволення позову.
Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного відповідачем рішення, колегією суддів не виявлено.
7. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача у справі - АТ КБ «ПриватБанк».
Керуючись ст.ст. 129, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 по справі № 904/4309/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22.11.2021.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Л.М. Білецька
І.О. Вечірко