вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" листопада 2021 р. Справа№ 910/3722/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Попікової О.В.
за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.
за участю представника: згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021, повний текст складено 26.05.2021
у справі №910/3722/21 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО"
про стягнення 1 610 444,41 грн,
Короткий зміст позовних вимог.
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - позивач, ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - відповідач, ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО") про стягнення 1 610 444,41 грн , з яких: 300 312,81 грн заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в жовтні та грудні 2020 року (основний борг); 590 368,70 грн пені за період з 23.11.2020 по 31.01.2021; 147 592,19 грн 3% річних за період з 23.11.2020 по 31.01.2021; 568 318,28 грн інфляційних втрат за період з 01.11.2020 по 31.01.2021 та 3 852,43 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеним відповідно до заяви-приєднання від 19.12.2018 на сайті постачальника (http//www.zoe.com.ua), в частині своєчасної та повної оплати наданої послуги з розподілу електричної енергії.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/3722/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 300 312,81 грн (триста тисяч триста дванадцять гривень 81 копійок) основного боргу, 308 937,69 грн (триста вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 69 копійок) пені, 3 852,43 грн (три тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні 43 копійок) штрафу, 77 234,42 грн (сімдесят сім тисяч двісті тридцять чотири гривні 42 копійок) 3% річних, 297 440,50 грн (двісті дев'яносто сім тисяч чотириста сорок гривень 50 копійок) інфляційних втрат, 14 817,70 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 70 копійок) судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог у задоволеній частині.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/3722/21 скасувати частково та прийняти нове судове рішення у відповідній частині, яким стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 281 431,01 грн пені, 70 357,77 грн трьох відсотків річних, 270 877,78 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, за доводами апеляційного оскарження відповідач оскаржив судове рішення в частині, у задоволенні якої судом першої інстанції було відмовлено.
Скаржник стверджує, що до позову подав всі належні та допустимі докази в підтвердження факту прострочення відповідачем оплати надання послуг за період з березня 2020 року по вересень 2020 року. Наголосив, що відсутність повного тексту судового рішення про стягнення основного боргу з відповідача на користь позивача за надані послуги за період з березня по вересень 2020 року, яке не набрало законної сили, не позбавляє права позивача заявити позов про стягнення пені та інших санкцій за інший період. Суд пешої інстанції помилково самостійно не дослідив подані позивачем докази, що призвело до неправильного прийняття судового рішення та відмови у задоволенін позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Буравльов С.І., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/3722/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 18.08.2021 о 14:20 год. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 11.08.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 11.08.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов'язковою.
В ході апеляційного перегляду справи склад колегії суддів неодноразово змінювався та розгляд справи відкладався.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021, у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3722/21.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду та повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/3722/21 прийняти до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О. Розгляд справи постановлено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 13.10.2021 о 14:00 год.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/3722/21, розгляд якої відбудеться в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EASYCON» 08.11.2021 о 14 год. 20 хв.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Розгляд клопотань.
11.08.2021, 16.08.2021 від позивача надійшли клопотання, у яких останній просив долучити до справи копію рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №910/20350/20. При цьому просить визнати поважною причину пропуску строку встановленого судом в ухвалі. Скаржник зазначив, що станом на момент подачі апеляційної скарги у даній справі, повний текст судового рішення у справі №910/20350/20 позивач не отримав, що унеможливило подання цього рішення разом із скаргою.
Колегія суддів, розглянувши означені клопотання, дійшла висновку їх задовольнити та долучити до справи копію рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №910/20350/20.
Явка представників учасників справи.
В судове засідання від 08.11.2021 з'явився представник позивача.
Відповідач до судового засідання не з'явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.
Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 08.11.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.
Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов'язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.
Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення у даній справі частково скасувати, виходячи з такого.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
01.01.2019 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії, що видана згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 №1415. Тобто з 01.01.2019 позивач є оператором системи розподілу та надає послуги з розподілу.
На виконання постанови №1415 від 13.11.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (далі - позивач, ПАТ "Запоріжжяобленерго", ОСР) розміщено на офіційному веб-сайті оператора системи розподілу: http//www.zoe.com.ua договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії" та заяви-приєднання.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Пунктом 1.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що оператор системи розподілу укладає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 4 до цих Правил та укладається з кожним ектропостачальником, який звертається до оператора системи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" визначено постачальником "останньої надії".
19.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - відповідач, ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", постачальник) підписало заяву-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір). За змістом цієї заяви-приєднання, з моменту її акцептування постачальник та ОСР набувають всіх прав та обов'язків за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1.1 Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам постачальника як послуги ОСР. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору.
Пунктом п. 1.2 Договору визначено, що умови Договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).
Додатковою угодою № 5 про внесення змін до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії викладено вказаний договір, опублікований на сайті ПАТ "Запоріжжяобленерго" 04.12.2018 зі змінами та доповненнями, в новій редакції, що набрала чинності з 22.10.2020. Редакція Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, опублікована на сайті ПАТ "Запоріжжяобленерго" 04.12.2018 із змінами та доповненнями, втратила чинності з 22.10.2020.
За змістом п. 2.2 Договору постачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього договору та плату за надання послуг комерційного обліку електричної енергії (інформаційних послуг), послуг з відключення та підключення об'єктів споживачів постачальника згідно з додатком 1 "Порядок розрахунків", який є невід'ємною частиною цього договору.
За змістом п. 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 5, постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього договору за сукупністю споживачів постачальника, які за умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії постачальника, та інших послуг ОСР згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до цього Договору.
Розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць (п. 3.3 Договору та аналогічний за змістом п. 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 5).
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що оплата послуг з розподілу здійснюється постачальником у формі 100% попередньої оплати. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує розрахунковому періоду.
За змістом п. 3.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 5 оплата (придбання) послуг з розподілу здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.
Згідно з п. 2.3 додатку 1 до Договору ("Порядок розрахунків") постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та постачальником (додаток 2), складеного за підсумками розрахункового періоду (п. 2.8 цього Порядку розрахунків), та рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання. Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам постачальника, зазначеної в Акті прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою постачальника за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Аналогічний за змістом п. 2.3 додатку 1 до Договору в редакції Додаткової угоди № 5.
Пунктом 9.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 5 встановлено, що цей Договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього Договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не визначено в заяві-приєднання. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов Договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати наданої послуги з розподілу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги з розподілу електричної енергії за період жовтень та грудень 2020 року, що становить 300 312,81 грн (основний борг). На вказану суму основного боргу позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також нараховано штраф за прострочення понад 30 днів оплати послуг з розподілу електричної енергії по рахунку № 40/10 від 13.11.2020.
Позивач також вказав, що заборгованість відповідача за надані послуги з розподілу електричної енергії за Договором, яка виникла в період з січня по квітень 2019 року, була стягнута на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі №910/5307/19, яке набрало законної сили.
Заборгованість відповідача за надані послуги з розподілу електричної енергії за Договором, яка виникла в період з травня по липень 2019 року та в період з вересня 2019 року по лютий 2020 року, була стягнута на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі № 910/7655/20, яке набрало законної сили.
Крім цього, як зазначив позивач, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 відкрито провадження у справі №910/20350/20 за позовом ПАТ "Запоріжжяобленерго" до ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" про стягнення заборгованості в розмірі 15 614 132,95 грн, в тому числі заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за Договором за період з березня по вересень 2020 року.
Оскільки станом на дату подання даної позовної заяви відповідач не здійснив оплату послуг з розподілу електричної енергії за періоди з січня по квітень 2019 року, з травня по липень 2019 року, з вересня 2019 року по лютий 2020 року та з березня по вересень 2020 року, позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за новий період прострочення оплати боргу за вказані періоди.
Відповідач згідно поданого відзиву заперечував проти позову повністю, оскільки на теперішній час не отримано відповіді від ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" щодо коригування обсягів споживання споживача - Південно-Східне МРУ ВКПП за період квітень-червень 2020 року, крім того, досі не вирішено питання по споживачам, які раніше були на постачанні ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" і по яким не була скоригована розбіжність у відповідних обсягах (ПАТ "Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів", ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)", ПСП "Лендфорт Азов", ТОВ "Агрофірма Лан", ПВКФ "Меркурій", ТОВ "Спецмонтажінновація", ПАТ "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329", ЗДП "Радіо", ТОВ Фірма "Мета", ТОВ "Автотранспортна фірма "Земляни, ЛТД", ФОП Мокієнко Наталія Іванівна, Селянське (фермерське) господарство "Родючість", ФО Васильцова Тетяна Олегівна), а також по споживачу, який переданий у ліквідованому стані (ФОП Кучеренко Т.Є.).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
За приписами частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач шляхом подання заяви-приєднання від 19.12.2018 приєднався до умов Договору електропостачальника надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який станом на час розгляду даної справи по суті є чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого відповідач приєднався 19.12.2018, як належну підставу у розумінні норм ст. 11 ЦК України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Судом досліджено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5307/19 за позовом ПАТ "Запоріжжяобленерго" до ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" про стягнення 8 364 615,17 грн, з яких 8 337 888,24 грн основного боргу, 24 671,01 грн пені та 2 055,92 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі № 910/5307/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та яке набрало законної сили 27.11.2019, позовні вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено в повному обсязі, стягнуто з ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 16 555 839 грн 97 коп., пеню в сумі 1 216 414 грн 83 коп., 3% річних в сумі 103 795 грн 57 коп., інфляційні втрати в сумі 183 781 грн 11 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 270 897 грн 47 коп.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі № 910/5307/19 судом встановлено, що:
- на виконання умов договору Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" у період з січня по квітень 2019 року було надано Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" рахунки: № 63 від 13.03.2019 за фактичні послуги з розподілу електричної енергії у лютому 2019, № 101 від 15.04.2019 за фактичні послуги з розподілу електричної енергії у березні 2019, № 125 від 13.05.2019 за фактичні послуги з розподілу електричної енергії у квітні 2019 та перерахунок за січень 2019;
- у відповідача утворилась заборгованість за період з січня по квітень 2019 року, що загалом становить 16 555 839, 97 грн, з яких: за лютий 2019 в розмірі 8 313 611,69 грн з урахуванням податку на додану вартість; за березень 2019 в сумі 6 064 244, 58 грн з урахуванням податку на додану вартість; за квітень 2019 року в розмірі 1 579 336, 44 грн з урахуванням податку на додану вартість;
- окрім заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 16 555 839,97 грн, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 216 414,83 грн за період з 02.04.2019 по 05.07.2019, 3% річних в сумі 103795,57 грн за період з 02.04.2019 по 05.07.2019, інфляційних втрат в сумі 183 781,11 грн за період з 01.04.2019 по 31.05.2019.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/7655/20 за позовом ПАТ "Запоріжжяобленерго" до ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" про стягнення 6 531 858,82 грн, з яких 749 462,74 грн основного боргу, 4 173 802,92 грн пені, 899 169,10 грн штрафу, 463 964,91 грн 3% річних, 245 459,15 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/7655/20, яке набрало законної сили 22.10.2020, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" основний борг в сумі 749 462 грн 74 коп., пеню в розмірі 4 171 647 грн 88 коп., штраф в сумі 899 169 грн 10 коп., 3% річних в розмірі 463 862 грн 53 коп., інфляційні втрати в сумі 245 459 грн 15 коп. та судовий збір в розмірі 97 977 грн 88 коп., відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/7655/20 судом встановлено, що:
- у період з травня 2019 по липень 2019 та з вересня 2019 по лютий 2020 Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" було надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії, про що сторонами складено та підписано наступні акти прийому-передачі наданих послуг: №05/2019 від 31.05.2019 на суму 25175,60 грн; №06/2019 від 30.06.2019 на суму 383 955,28 грн; №07/2019 від 31.07.2019 на суму 37 129,52 грн; №40 від 30.09.2019 на суму 52 899,23 грн; б/н від 31.10.2019 на суму 58 810,64 грн; №40 від 30.11.2019 на суму 92 510,15 грн; б/н від 31.12.2019 на суму 142 674,24 грн; б/н від 31.01.2020 на суму 7273,76 грн; б/н від 29.02.2020 на суму 220 842,29 грн;
- на оплату послуг згідно вказаних актів позивачем було направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача відповідні рахунки, а саме: рахунок на оплату послуг за травень 2019 направлено 14.06.2019; рахунок на оплату послуг за червень 2019 направлено 23.07.2019; рахунок на оплату послуг за липень 2019 направлено 15.08.2020; рахунок на оплату послуг за вересень 2019 направлено 15.10.2019; рахунок на оплату послуг за жовтень 2019 направлено 14.11.2019; рахунок на оплату послуг за листопад 2019 направлено 17.12.2019; рахунок на оплату послуг за грудень 2019 направлено 15.01.2020; рахунок на оплату послуг за січень 2020 направлено 14.02.2020; рахунок на оплату послуг за лютий 2020 направлено 16.03.2020;
- виходячи з умов укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати послуг з розподілу електричної енергії, що були надані позивачем у періоди з травня 2019 по липень 2019 та з вересня 2019 по лютий 2020 на загальну суму 749 462,74 грн, настав;
- враховуючи те, що відповідач належних і допустимих у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії не надав, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в частині стягнення основного боргу в сумі 749 462, 74 грн;
- суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 463 964,91 грн, інфляційних втрат в сумі 245 459,15 грн, 4 173 802,92 грн пені та 899 169,10 грн - штрафу;
- судом також враховано, що у межах №910/5307/19 предметом позову було стягнення пені нарахованої за період з 02.04.2019 по 05.07.2019, тоді як у межах розглядуваного спору у справі № 910/7655/20 заявлено вимоги про стягнення неустойки за період з 06.07.2019 по 31.05.2020, тобто, періоди є відмінними.
В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України у даному випадку рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі 910/5307/19, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, та рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі № 910/7655/20, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення для суду при вирішенні даної справи № 910/3722/21, а встановлені цими рішеннями обставини повторного доведення не потребують.
Разом з цим, у справі №910/20350/20 за позовом ПАТ "Запоріжжяобленерго" до ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" про стягнення заборгованості в розмірі 15 614 132,95 грн, в тому числі 12 247 491,65 грн заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за Договором за період з березня по вересень 2020 року, у судовому засіданні 20.05.2021 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Станом на час розгляду судом даної справи № 910/3722/21, повне рішення у справі № 910/20350/20 не складено, не набрало законної сили. Відтак обставини наявності у відповідача заборгованості за Договором за період з березня по вересень 2020 року не встановлені рішенням суду в іншій господарській справі.
По матеріалам даної справи № 910/3722/21 судом встановлено, що у жовтні та грудні 2020 року ПАТ "Запоріжжяобленерго" (позивачем) було надано ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (відповідачу) послуги з розподілу електричної енергії, про що сторонами складено та підписано Акт прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) у жовтні 2020 року на суму 38 524,25 грн та Акт прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) у грудні 2020 року на суму 261 788,56 грн, а всього на суму 300 312,81 грн (далі - акт за жовтень та грудень 2020 року).
Згідно вказаних актів сторони підтвердили, що послуги надані в повному обсязі та належним чином оформлені, постачальник не має претензій до виконавця.
Судом встановлено, що на оплату послуг згідно вказаних актів позивачем було направлено відповідачу засобами поштового та електронного зв'язку рахунки № 40/10 від 13.11.2020 та № 40/12 від 12.01.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 6903528661523, № 6903528933388 та скриншотами зображень електронних листів позивача від 13.11.2020 № 007-066/17609, від 12.01.2021 № 007-066/109.
За твердженнями позивача, які відповідачем спростовані не були, Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" розрахунків за послуги, які було надано Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" у жовтні 2020 року та грудні 2020 року, здійснено не було, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за вказаний період у розмірі 300 312,81 грн, що і стало підставою для нарахування на цю суму заборгованості 1 819,34 грн пені за період з 24.11.2020 по 31.01.2021, 454,84 грн 3% річних за період з 24.11.2020 по 31.01.2021, 346,72 грн інфляційних втрат за період з 01.12.2020 по 31.12.2020, 3 852,43 грн штрафу за прострочення оплати рахунку № 40/10 від 13.11.2020.
Одночасно, з огляду на непогашення відповідачем заборгованості, наявність якої було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі № 910/5307/19, яке набрало законної сили, позивачем на залишок такої заборгованості у розмірі 12 992 302,81 грн нараховано 299 992,33 грн пені за період з 23.11.2020 по 31.01.2021, 74 998,08 грн 3% річних за період з 23.11.2020 по 31.01.2021, 287 350,77 грн інфляційних втрат за період з 23.11.2020 по 31.12.2020.
З огляду на непогашення відповідачем заборгованості у розмірі 749 462,74 грн, наявність якої було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі № 910/7655/20, яке набрало законної сили, позивачем на дану суму заборгованості нараховано 7 126,02 грн пені за період з 23.11.2020 по 21.12.2020, 1 781,50 грн 3% річних за період з 23.11.2020 по 21.12.2020, 9 743,01 грн інфляційних втрат за період з 23.11.2020 по 30.11.2020.
З огляду на непогашення відповідачем заборгованості у розмірі 12 247 491,65 грн, яка визначена предметом розгляду у справі № 910/20350/20, позивачем на дану суму заборгованості нараховано 281 431,01 грн пені за період з 23.11.2020 по 31.01.2021, 70 357,77 грн 3% річних за період з 23.11.2020 по 31.01.2021, 270 877,78 грн інфляційних втрат за період з 23.11.2020 по 31.12.2020.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 2.3 додатку 1 до Договору ("Порядок розрахунків") в редакції Додаткової угоди №5 постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та постачальником (додаток 2), складеного за підсумками розрахункового періоду (п. 2.8 цього Порядку розрахунків), та рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання. Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам постачальника, зазначеної в Акті прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою постачальника за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Як встановлено судом, на оплату послуг згідно актів за жовтень та грудень 2020 року позивачем було направлено засобами електронного зв'язку на електронну адресу відповідача наведені акти та рахунки №40/10 від 13.11.2020 та № 40/12 від 12.01.2021.
Пунктом 2.4 додатку 1 до Договору ("Порядок розрахунків") в редакції Додаткової угоди № 5 встановлено, що датою отримання рахунка постачальником, вважається:
- у разі направлення рахунка електронною поштою - вважається наступний робочий день після направлення їх ОСР;
- у разі направлення рахунка рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 (три) календарні дні, по області - 5 (п'ять) календарних днів, по Україні - 7 (сім) календарних днів);
- у разі направлення рахунка нарочним - дата вручення його постачальнику;
- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику постачальника - дата отримання цього рахунка постачальником, зазначена ним в рахунку на екземплярі ОСР.
Таким чином, датою отримання рахунку №40/10 від 13.11.2020, направленого електронною поштою 13.11.2020, вважається 16.11.2020, а датою отримання рахунку № 40/12 від 12.01.2021, направленого електронною поштою 12.01.2021, вважається 13.01.2021.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи приписи ст. 253 ЦК України та умови п. 2.3, 2.4 додатку 1 до Договору, суд доходить висновку, що остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії за жовтень 2020 в сумі 38 524,25 грн відповідач мав здійснити до 23.11.2020 (включно), остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії за грудень 2020 в сумі 261 788,56 грн відповідач мав здійснити до 20.01.2021 (включно).
Отже, виходячи з умов укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати послуг з розподілу електричної енергії, що були надані позивачем у жовтні та грудні 2020 на загальну суму 300 312,81 грн, настав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у встановлений п. 2.3 додатку 1 до Договору строк не здійснив остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії у жовтні та грудні 2020 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за вказаний період на загальну суму 300 312,18 грн (основний борг).
Відповідач належних і допустимих у розумінні ст. 76, 77 ГПК України доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за Договором щодо здійснення остаточного розрахунку за розподіл електричної енергії у жовтні та грудні 2020 року не надав, наявність заборгованості у заявленому до стягнення розмірі не спростував.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову повністю, оскільки не вирішено питання щодо коригування обсягів споживання споживача - Південно-Східне МРУ ВКПП за період квітень-червень 2020 року, а також не вирішено питання по споживачам, які раніше були на постачанні ДПЗД і по яким не була скоригована розбіжність у відповідних обсягах.
Відповідні заперечення відповідача правомірно відхилено судом першої інстанції як безпідставні та необгрунтовані, оскільки жодні докази, на підтвердження викладених відповідачем обставин, до відзиву на позовну заяву не додані та в подальшому до матеріалів справи не долучені.
Крім того, судом обґрунтовано відмічено, що спірне питання щодо коригування обсягів споживання споживача - Південно-Східне МРУ ВКПП стосується періоду квітень-червень 2020, тоді як предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості відповідача за послуги з розподілу електричної енергії за період жовтень, грудень 2020 року. Наразі період, за який не була скоригована розбіжність у відповідних обсягах по іншим споживачам, які раніше були на постачанні ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", - відповідачем у відзиві на позовну заяву взагалі не вказано.
Зважаючи на встановлені судом обставини колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 300 312,81 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України)
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Виходячи з положень статей 610, 611, 612 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.6 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, постачальник сплачує ОСР пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день прострочення), по день фактичної оплати.
Аналогічні умови містить пункт 6.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 5, згідно якого за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, постачальник сплачує ОСР пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день прострочення) за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Пунктом п. 4.1 додатку 1 до Договору ("Порядок розрахунків") в редакції Додаткової угоди №5 встановлено, що у разі несплати постачальником виставлених рахунків (включаючи попередню оплату) за надання послуг з розподілу електричної енергії в установлений строк, ОСР нараховує, а постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день прострочення) за кожен день прострочення платежу, включно по день фактичної оплати, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.
З огляду на порушення відповідачем строків розрахунків за послуги, які було надано у період жовтень та грудень 2020 року, а також у зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості, наявність і обсяги якої було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі № 910/5307/19 (за період з лютого по квітень 2019), рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі № 910/7655/20 (за період з травня 2019 по липень 2019 та з вересня 2019 по лютий 2020), та у зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості, яка є предметом спору у справі Господарського суду міста Києва № 910/20350/20 (за період з березня по вересень 2020), позивачем було нараховано пеню на загальну суму 590 368,70 грн, з якої:
299 992,33 грн - за прострочення оплати заборгованості за період з лютого по квітень 2019 (період нарахування пені з 23.11.2020 по 31.01.2021);
7 126,02 грн - за прострочення оплати заборгованості за період з травня 2019 по липень 2019 та з вересня 2019 по лютий 2020 (період нарахування пені з 23.11.2020 по 21.12.2020);
281 431,01 грн - за прострочення оплати заборгованості за період з березня по вересень 2020 (період нарахування пені з 23.11.2020 по 31.01.2021);
1819,34 грн - за прострочення оплати заборгованості за період жовтень та грудень 2020 (період нарахування пені з 24.11.2020 по 31.01.2021).
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Відповідно до положень ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). (Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 по справі № 916/1777/19).
Таким чином, нарахування пені за період прострочення грошового зобов'язання, кінцевою датою якого визначено 31.01.2021, відповідає приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та принципу свободи договору, який визначено статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені в сумі 1 819,34 грн, яку було нараховано у зв'язку порушення відповідачем строків розрахунків за послуги, які було надано у період жовтень та грудень 2020; пені в сумі 299 992,33 грн, яку було нараховано у зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості, наявність і обсяги якої було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі №910/5307/19; пені в сумі 7 126,02 грн, яку було нараховано у зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості, наявність і обсяги якої було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі № 910/7655/20, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок у цій частині є арифметично вірним та відповідає встановленим судом обставинам справи.
При цьому, судом також враховано, що у межах справи № 910/5307/19 предметом позову було стягнення пені, нарахованої за період з 02.04.2019 по 05.07.2019, у межах справи № 910/7655/20 предметом позову було стягнення пені, нарахованої за період з 06.07.2019 по 31.05.2020, у межах справи № 910/20350/20 предметом позову є стягнення пені, нарахованої за період з 01.06.2020 по 22.11.2020, тоді як у межах розглядуваного спору заявлено вимоги про стягнення неустойки за період з 23.11.2020 по 31.01.2020, тобто, періоди є відмінними.
Колегія суддів за результатом дослідження матеріалів справи погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 308 937,69 грн, вважає його законним та обгрунтованим.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок штрафу в сумі 3 852,43 грн (за прострочення понад 30 днів оплати рахунку № 40/10 від 30.11.2020), суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним та відповідає встановленим судом обставинам справи, а отже, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 77 234,42 грн та інфляційних втрат в сумі 297 440,50 грн, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Колегія суддів також погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими.
Окрім цього, щодо іншої частині позовних вимог по пені, зокрема в сумі 281 431,01 грн за прострочення оплати заборгованості за Договором в сумі 12 247 491,65 грн за період з березня по вересень 2020 року місцевий господарський суд дійшов висновку відмовити з посиланням на безпідставність. При цьому судом зауважено, що оскільки наявність та обсяги такої заборгованості визначені предметом спору у справі № 910/20350/20, повне рішення у якій станом на час розгляду даної справи № 910/3722/21 судом не складено, не набрало законної сили, то позивачем не доведено прострочення такої заборгованості.
З цих підстав місцевий господарський суд також відмовив у задоволенні в іншій частині вимог про стягнення 3% річних в сумі 70 357,77 грн та інфляційних втрат в сумі 270 877,78 грн, оскільки позивачем не доведено прострочення заборгованості за Договором в сумі 12 247 491,65 грн за період з березня по вересень 2020.
Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначений висновок суду про відмову у задоволенні пені в сумі 281 431,01 грн, 3% річних в сумі 70 357,77 грн та інфляційних втрат в сумі 270 877,78 грн вважає помилковим, з наступних підстав.
У справі № 910/20350/20 судом розглядались вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - відповідач) про стягнення 15 614 132, 95 грн за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеним відповідно до заяви-приєднання від 19.12.2018 з яких: 12 248 491, 65 грн основного боргу, 1 432 686, 08 грн пені, 352 931, 42 грн, 356 274, 64 грн інфляційних втрат та 1 224 749, 17 грн штрафу.
У цій справі позивачем нараховано пеню в розмірі 1 432 686, 08 грн та штраф у розмірі 1 224 749, 17 грн за період з 01.06.2020 по 22.11.2020 включно; 3% річних в сумі 352 931, 42 грн та інфляційні втрати у розмірі 356 274, 63 грн за період з 01.06.2020 по 22.11.2020 включно.
Господарським судом міста Києва 20.05.2021 у справі № 910/20350/20 проголошено вступну та резолютивну частину відповідно до якої: позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 12 247 491 (дванадцять мільйонів двісті сорок сім тисяч чотириста дев'яносто одну) грн 65 коп. основного боргу, 1 432 686 (один мільйон чотириста тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн 08 коп. пені, 352 931 (триста п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн 42 коп. 3% річних, 356 274 (триста п'ятдесят шість тисяч двісті сімдесят чотири) грн 63 коп. інфляційних втрат, 1 224 749 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) грн 17 коп. штрафу та 234 211 (двісті тридцять чотири тисячі двісті одинадцять) грн 99 коп. витрат зі сплати судового збору.
В той же час, станом на момент винесення рішення цій справі (24.05.2021), повний текст судового рішення від 20.05.2021 у справі № 910/20350/20 складено не було. (Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2021)
В межах цієї справи, з огляду на непогашення відповідачем заборгованості у розмірі 12 247 491,65 грн, яка визначена предметом розгляду у справі № 910/20350/20, позивачем на дану суму заборгованості нараховано 281 431,01 грн пені за період з 23.11.2020 по 31.01.2021, 70 357,77 грн 3% річних за період з 23.11.2020 по 31.01.2021, 270 877,78 грн інфляційних втрат за період з 23.11.2020 по 31.12.2020.
Як свідчать матеріали справи, позивачем до позовної заяви було надано копії рахунків та актів приймання - передачі послуг з розподілу електричної енергії, в тому числі за період з березня по вересень 2020 року, оформлених у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.
Як вже зазначалось вище, згідно з п. 2.3 додатку 1 до Договору ("Порядок розрахунків") постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та постачальником (додаток 2), складеного за підсумками розрахункового періоду (п. 2.8 цього Порядку розрахунків), та рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання. Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам постачальника, зазначеної в Акті прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою постачальника за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Аналогічний за змістом п. 2.3 додатку 1 до Договору в редакції Додаткової угоди № 5.
Так, на виконання умов договору, протягом періоду з березня 2020 по вересень 2020 року позивачем надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії загальною вартістю 12 247 491, 65 грн, що підтверджується актами прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія), а саме: від 31.03.2020 на суму 87 092, 82 грн, від 30.04.2020 на суму 89 384, 00 грн, від 31.05.2020 на суму 1 634 478, 06 грн, від 30.06.2020 на суму 3 956 588, 00 грн, від 31.07.2020 на суму 4 068 214, 81 грн, від 31.08.2020 на суму 2 271 483, 66 грн, від 30.09.2020 на суму 140 250, 00 грн.
Вказані акти підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками. В актах відображено за який місяць надані послуги з розподілу електричної енергії та сума наданих послуг з урахуванням ПДВ.
Підпис відповідача на вказаних актах свідчить про отримання ним відовідних актів та їх повернення позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що на оплату послуг згідно вказаних актів позивачем було направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача відповідні рахунки, а саме: №40/03 від 10.04.2020 за березень 2020, №40/04 від 12.05.2020 за квітень 2020, №40/05 від 11.06.2020 за травень 2020, №40/06 від 10.07.2020 за червень 2020, №40/07 від 12.08.2020 за липень 2020, №40/08 від 09.09.2020 за серпень 2020, №40/09 від 09.10.2020 з вересень 2020.
Вказані обставини підтверджуються представленими суду фіскальними чеками Акціонерного товариства "Укрпошта", списками згрупований поштових відправлень, що скріплені відтисками печатками відділення поштового зв'язку, та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Таким чином, виходячи з положень договору та вимог чинного законодавства, враховуючи отримання відповідачем актів прийму-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії та відповідних рахунків, строк оплати послуг з розподілу електричної енергії настав.
Відповідач, у встановлені строки, оплату послуг з розподілу електричної енергії належним чином не здійснив. Доказів протилежного відповідач суду не подав.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, наявні у справі докази, колегія суддів приходить висновку, що факт надання послуг з розподілу електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг у спірний період, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Як було зазначено судом, позивачем було нараховано пеню у сумі 281 431,01 грн - за прострочення оплати заборгованості за період з березня по вересень 2020 (період нарахування пені з 23.11.2020 по 31.01.2021).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Колегія суддів зауважує, що період по пені який розглядався у справі № 910/20350/20 є з 01.06.2020 по 22.11.2020 , у даній справі - 23.11.2020 по 31.01.2021, тобто період є відмінним і пеню позивачем розраховано в межах шестимісячного строку.
Відтак, за висновком суду апеляційної інстанції оскільки зазначеними доказами підтверджується факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг у спірний період, то позовні вимоги про стягнення пені у сумі 281 431,01 грн - за прострочення оплати заборгованості за період з березня по вересень 2020 (період нарахування пені з 23.11.2020 по 31.01.2021) підлягають задоволенню.
Крім того, позивач заявив про стягнення 70 357,77 грн 3% річних за період з 23.11.2020 по 31.01.2021, 270 877,78 грн інфляційних втрат за період з 23.11.2020 по 31.12.2020 за прострочення оплати заборгованості за період з березня по вересень 2020 року.
Колегія суддів зауважує, що період 3 % річних та інфляційних втрат який розглядався у справі № 910/20350/20 є 01.06.2020 по 22.11.2020, у даній справі - 23.11.2020 по 31.12.2020, тобто період є відмінним.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 70 357,77 грн та інфляційних втрат в сумі 270 877,78 грн, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції на наявні у матеріалах справи докази подані позивачем уваги наведене уваги не звернув. При цьому колегія суддів зазначає, що господарський суд під час розгляду конкретної справ на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно встановити та надати оцінку всім доказам по справі в їх сукупності та дійти власних висновків з відповідним застосуванням необхідних матеріально правових норм.
До того ж, відсутність повного тексту судового рішення про стягнення основного боргу з відповідача на користь позивача за надані послуги за період з березня по вересень 2020 року, яке не набрало законної сили, не позбавляє права позивача заявити позов про стягнення пені та інших санкцій за інший період.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому оскаржене рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у відмовленій судом частині.
Тому апеляційна скарга на рішення суду підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Тож, судом апеляційної інстанції за результатами прийняття постанови, якою скасовано рішення та прийнято нове про відмову у його задоволенні, здійснюється новий розподіл судових витрат, і у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати пов'язані з розглядом справи було покладено відповідно до ст. 129 ГПК України на позивача.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/3722/21 скасувати в частині у якій у позові було відмовлено, прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, виклавши резолютивну частину в цій частині у наступній редакції:
«Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (Україна, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) 281 431 (двісті вісімдесят одну тисячу чотириста тридцять одну) грн 01 коп. пені, 70 357 (сімдесят тисяч триста п'ятдесят сім) грн 77 коп. 3% річних, 270 877 (двісті сімдесят тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 78 коп. інфляційних втрат та 9 339,10 грн судового збору за подачу позову».
3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/3722/21 залишити без змін.
4. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (Україна, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) 14 009 (чотирнадцять тисяч дев'ять) грн 10 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Господарському суду міста Києва видати накази.
6. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови суду складено та підписано - 22.11.2021.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
О.В. Попікова