13 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1827/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року в адміністративній справі №280/1827/21 (суддя у 1 інстанції Садовий І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелитопольпродмаш Украина" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелитопольпродмаш Украина" звернулося з позовом до суду до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00079340720 від 31.12.2020 року, №00079350720 від 31.12.2020 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00079340720, №00079350720. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелитопольпродмаш Украина" судовий збір у сумі 2995 грн. 92 коп.
В апеляційній скарзі відповідач, зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та винесене з порушенням норм діючого законодавства України, не відповідає обставинам справи та не правильно застосовано норми матеріального права, а тому просить скасувати таке рішення та відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "ЛЕЙБЕЛИН СИСТЕМС ГРУПП" та ПП "АДАТТО". В ході проведеної перевірки, відповідачем встановлено відсутність у ТОВ "ЛЕЙБЕЛИН СИСТЕМС ГРУПП" необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині навантаження, відвантаження товару, забезпеченості персоналом, транспортних засобів, що, на його думку, свідчить про відсутність у товариства можливості здійснювати фактичні товарні операції з позивачем. У ПП "АДАТТО" відсутні достатні трудові ресурсу для виконання обсягу робіт для виробництва обладнання, та/або його купівлі-продажу, який зазначений в видаткових накладних, виписаних на ТОВ "Мелитопольпродмаш Украина" .
В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, що у період з 24.11.2020 року по 30.11.2020 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт №2740/08-01-07-20/39322425 від 07.12.2020 року.
Згідно з висновків акту, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 156716 грн.;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 3833 грн.
31.12.2020 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
- №00079340720, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платнику у банку, у загальному розмірі 156716 грн., в тому числі, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 39179 грн.;
- №00079350720, яким зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 3833 грн.
За результатами розгляду в адміністративному порядку вказані рішення залишені без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.
Як свідчать обставини справи, висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства базується на підставі не підтвердження здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ "ЛЕЙБЕЛИН СИСТЕМС ГРУПП" та ПП "АДАТТО".
Так, 29.05.2020 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ЛЕЙБЕЛИН СИСТЕМСС ГРУПП" (постачальник) укладено договір поставки №22 на загальну ціну 508599 грн.
У відповідності до умов цього договору, позивачем сплачено 508599 грн., у тому числі: 01.06.2020 - 305 159,40 грн. (платіжне доручення № 108); 27.07.2020 - 123439, 60 грн. (платіжне доручення № 150); 04.08.2020р. - 80 000 грн. (платіжне доручення № 160) (а.с.102-104, т.1).
На виконання умов договору, TOB "ЛЕЙБЕЛИН СИСТЕМС ГРУПП" поставило позивачу машину етикувальну, пристрій етикувальний у кількості 2 штук та стіл обертовий накопичувальний на загальну суму 508599 грн., що підтверджується видатковою накладною №8 від 03.08.2020р.
Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною №8 від 03.08.2020р., а також актом здачі-приймання №12 виконаних робіт наданих послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом).
Товар поставлено перевізником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі укладеного договору від 13.06.2019р. №1 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу по території України.
За результатом здійснених господарських операцій, TOB "ЛЕЙБЕЛИН СИСТЕМС ГРУПП" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 12 від 01.06.2020р. на суму ПДВ 50859,90 грн.; № 14 від 27.07.2020р. на суму ПДВ 20573,27 грн.; № 16 від 03.08.2020р. на суму ПДВ 13333,33 грн.
Позивачем було зазначено, що машина етикувальна у кількості 1 штука та пристрій етикувальний у кількості 1 штуки шляхом крупновузлової зборки та комплектування стали частиною машини етикувальної на 2 позиції з притискним транспортером і приводною станцією; стіл обертовий накопичувальний у кількості 1 штуки шляхом крупновузлової зборки та комплектування став частиною обертового накопичувального столу діаметром 1,2 м. з регулюванням швидкості обертання.
Надалі товар реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" за умовами укладеного договору поставки № 377 від 26.05.2020р.
За результатами поставки, позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 29.05.2020р. на суму ПДВ 32921,50 грн.; № 1 від 04.08.2020р. на суму ПДВ 76816,94 грн. Отриманий дохід позивачем відображено у податковій декларації з податку на прибуток за період 2020 рік (рядок 01).
05.12.2019 року між ПП "АДАТТО" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки 05.12.19р.
За умовами укладеного договору, ПП "АДАТТО" поставило позивачу:
- пристрій етикувальний у кількості 1 шт. вагою 50 кг на загальну суму 120000 грн, що підтверджується накладною №АД1259 від 09.06.2020р..
Транспортування товару підтверджено доданою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною № 35 від 09.06.2020. Оплата товару здійснена платіжним дорученням від 13.01.2020р. №6 на суму 120000 грн. За результатом здійсненої господарської операції, ПП "АДАТТО" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 13.01.2020р. на суму ПДВ 20000 грн. В якості доказів використання поставленого товару у власній господарській діяльності позивачем долучено до матеріалів справи контракт №378 від 26.05.2020р., укладений з ПрАТ "КОМБІНАТ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ", видаткову накладну № ПМ-0000006 від 15.06.2020р., експрес-накладну №59000523577320 від 15.06.2020 року. Отриманий від господарської операції дохід, позивач відобразив у податковій декларації з податку на прибуток за 2020 рік (код рядку 01);
- рольганг у кількості 1 шт., стіл приймально-накопичувальний у кількості 1 шт., трап у кількості 1 шт. загальною вагою 260 кг на загальну суму 78196,20 грн., що підтверджується накладною №АД1260 від 16.06.2020р. Транспортування товару підтверджено доданою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною №36 від 16.06.2020р., актом здачі-приймання №10 виконаних робіт/наданих послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом). Оплата товару здійснена платіжним дорученням від 03.03.2020р. №29 на суму 39092,10 грн., від 20.05.2020р. №99 на суму 1000 грн., від 25.05.2020р. №101 на суму 29104,10 грн.
За результатом здійсненої господарської операції, ПП "АДАТТО" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 03.03.2020р. на суму ПДВ 6515,35 грн, №1 від 20.05.2020р. на суму ПДВ 1666,67 грн.; №2 від 25.05.2020р. на суму ПДВ 4850,68 грн.
Поставлені товари, а саме:
- рольганг у кількості 1 штуки, стіл приймально-накопичувальний у кількості 1 штуки, трап у кількості 1 штуки обліковуються на складі позивача за субрахунком бухгалтерського обліку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби", що підтверджується картками складського обліку матеріалів: № 06/19, № 06/17, № 06/18 (типова форма № М-12);
- огорожа у кількості 1 штуки, механізм подачі повітря у кількості 1 штуки, електрична шафа у кількості 1 штуки, держатель у зборі у кількості 1 штуки загальною вагою 600 кг. на загальну суму 119724, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №АД1262 від 22.06.2020. В якості доказу транспортування товару до матеріалів справи долучено товарно-транспортну накладну № 37 від 22.06.2020, акт здачі-приймання № 11 виконаних робіт/наданих послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом) від 22.06.2020. Позивачем сплачено товар у повному обсязі 01.06.2020 платіжним доручення №109. За результатом здійсненої господарської операції, ПП "АДАТТО" складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.06.2020 на суму ПДВ 19954,00 грн. Отриманий за цією поставкою товар використано в господарській діяльності позивача, а саме: огорожа у кількості 1 штуки, механізм подачі повітря у кількості 1 штуки, електрична шафа у кількості 1 штуки, держатель у зборі у кількості 1 штуки обліковуються на складі за субрахунком бухгалтерського обліку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби", що підтверджується картками складського обліку матеріалів: № 06/26, № 06/25, № 06/24, № 06/23 (типова форма № М-12), актом інвентаризації станом на 01.11.2020 р.;
- установка обдування шийки пляшки у кількості 1 штуки загальною вагою 90 кг на загальну суму 46002,00грн., що підтверджується видатковою накладною № 1284 від 17.08.2020р.; товарно-транспортною накладною № 38 від 17.08.2020р.; актом здачі-приймання № 14 виконаних робіт/наданих послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом) від 17.08.2020р.; платіжними дорученнями №157 від 30.07.2020 на суму 23001 грн., №184 від 28.08.2020р. на суму 23001 грн.
За результатом виконаних операцій, ПП "АДАТТО" складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 30.07.2020р. на суму ПДВ 3833,50 грн., №2 від 17.08.2020р. на суму ПДВ 3833,50 грн.
В подальшому товар реалізовано Приватному акціонерному товариству "ОДЕСАВИНПРОМ" за умовами укладеного договору поставки №381 від 06.07.2020р. За результатом поставки, позивач складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 27.07.2020р. на суму ПДВ 5466,67 грн.; №6 від 25.08.2020р. на суму ПДВ 5466,67 грн. Отриманий дохід позивачем відображено у податковій декларації з податку на прибуток за період 2020 рік (рядок 01) (а.с.227-239, т.1);
- рольганг у кількості 1 штуки, вуглекислотний колектор у кількості 1 штуки загальною вагою 200 кг на загальну суму 84330 грн, що підтверджується видатковою накладною №1285 від 17.08.2020; товарно-транспортною накладною № 38 від 17.08.2020; актом здачі-приймання № 14 виконаних робіт/наданих послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом) від 17.08.2020; платіжними дорученнями №50 від 27.03.2020 на суму 42165 грн, №155 від 27.07.2020 на суму 42165 грн. За результатом виконаних операцій, ПП "АДАТТО" складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 27.03.2020 на суму ПДВ 7027,50 грн, №4 від 27.07.2020 на суму ПДВ 7027,50 грн. Поставлені товари обліковуються на складі позивача за субрахунком бухгалтерського обліку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби", що підтверджується картками складського обліку матеріалів №08/15, №08/16 (типова форма № М-12) (а.с.241-249,1-4, т.2);
- опора за зразком у кількості 10 штук, накладка опори у кількості 10 штук загальною вагою 40 кг. на загальну суму 6450 грн, що підтверджується видатковою накладною АД №1286; товарно-транспортною накладною №38 від 17.08.2020; актом здачі-приймання №14 виконаних робіт/наданих послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом) від 17.08.2020; платіжним дорученням №165 від 11.08.2020. За результатом здійсненої господарської операції ПП "АДАТТО" складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.08.2020 на суму ПДВ 1075 грн. Отриманий за цією поставкою товар обліковуються на складі позивача за субрахунком бухгалтерського обліку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби", що підтверджується картками складського обліку матеріалів: № 08/17, № 08/18 (типова форма № М-12).
Відносно тверджень відповідача, що у контрагентів позивача відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності трудові та виробничі ресурси, та посилання на неможливість встановити ланцюг придбаних ПП «ПСГ ІН» послуг, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
По-перше, навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.
По-друге, жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
Відсутність матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.
Також, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.
При цьому слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).
У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.
Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес СепортСентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.
Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів з ТОВ "ЛЕЙБЕЛИН СИСТЕМС ГРУПП" та ПП "АДАТТО". Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.
Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Зміст укладених позивачем з ПП «Регіональний охоронний альянс» та ПП «ПСГ ІН» договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.
При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його контрагентом, так і на час їх виконання, вказані суб'єкти господарювання знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платниками податку на додану вартість.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року в адміністративній справі №280/1827/21 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року в адміністративній справі №280/1827/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва