27 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1879/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року в адміністративній справі №280/1879/21 (суддя у 1 інстанції Семененко М.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерліттех-99" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерліттех-99" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1703 від 26.02.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно з яким прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків;
- зобов'язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок про те, що позивач належить до ризикових платників податків, що перешкоджає здійсненню належної господарської діяльності, рішення №1703 від 26.02.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято з прошенням процедури прийняття таких рішень.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1703 від 26.02.2021 року, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області відносно платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРЛІТТЕХ-99”. Зобов'язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРЛІТТЕХ-99” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРЛІТТЕХ-99” судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн. У задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне та неповне дослідження судом першої інстанції всіх обставин у справі, просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що спірне рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавств є правомірним та не підлягає скасуванню. Зазначено, що віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку ризикових підприємств не порушує права та інтереси позивача.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 03.02.2017 року, що підтверджується Витягом №1708264500015 з Реєстру платників податку на додану вартість від 07.02.2017 року.
20.02.2020 року адвокат Кравченко С.І. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001819 від 27.09.2018) звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області з адвокатським запитом в інтересах ТОВ “ІНТЕРЛІТТЕХ-99”, в якому зазначив, що відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 ТОВ “ІНТЕРЛІТТЕХ-99” з 04.02.2020 року віднесено до реєстру ризикових платників податків згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Оскільки отримане рішення не містить інформації, яка саме інформація та по якій операції і з яким контрагентом стала підставою для віднесення ТОВ “ІНТЕРЛІТТЕХ-99” до ризикових згідно п.8, просив надати таку інформацію та копії документів, які були передані на розгляд Комісії по віднесенню ТОВ “ІНТЕРЛІТТЕХ-99” до ризикових суб'єктів господарювання та на підставі яких винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 року.
У відповідь на адвокатський запит ГУ ДПС у Запорізькій області листом від 26.02.2020 року №12854/10/08-01-06-03-17 повідомило, що підставою для включення позивача до реєстру ризикових платників є податкова інформація про здійснення щодо придбання товарів від контрагентів-постачальників ПП “ЛЮКСФОР”, ПП “ГОЛДМАРІН”, TOB “АРИМА”, TOB “АГРО ЕКОІЛ” TOB “ТАРЕНС”, TOB “НЕДА 1”, TOB “ЛАЙНИС”, TOB “ОТИДА”, які по ланцюгу постачання відповідно до даних ЄРПН здійснюють операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою, відмінною від номенклатури придбання. Щодо надання копій документів, які було передано на розгляд Комісії по віднесенню ТОВ “ІНТЕРЛІТТЕХ-99” до ризикових суб'єктів господарювання, повідомлено, що запинувана інформація містить у тому числі внутрівідомчу службову інформацію, що пов'язана з розробкою напряму та методів діяльності ДФС та пов'язана із прийняттям, в ході службової діяльності ДФС, управлінських рішень, а тому є інформацію з обмеженим доступом (а.с.138-139).
18.02.2021 року адвокат Кравченко С.І. звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області в інтересах ТОВ “ІНТЕРЛІТТЕХ-99” із заявою про виключення позивача з реєстру ризикових платників податків (а.с.21-23).
До заяви додано повідомлення про об'єкти, що пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОП); фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 1 півріччя 2019 року від 01.07.2019 року; копії договорів, актів прийому-передачі, актів виконання договору та платіжних документів щодо оренди нежитлових приміщень, які позивач використовує в своїй діяльності; договори поставки та первинні документи (видаткові, товарно-транспортні накладні, рахунки, платіжні документи тощо) по взаємовідносинам позивача з ПП “ЛЮКСФОР”, ПП “ГОЛДМАРІН”, TOB “АРИМА”, TOB “АГРО ЕКОІЛ” TOB “ТАРЕНС”, TOB “НЕДА 1”, TOB “ЛАЙНИС”, TOB “ОТИДА”, а також установчі документи та витяги з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначених контрагентів.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення від 26.02.2021 року №1703 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку “Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі” (а.с.140).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).
Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Так, за змістом п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпним переліком.
Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, Порядком встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
- у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності
Або
- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18, від 17.07.2020 року у справі №280/1098/19, від 10.07.2020 року у справі №520/5168/19 в межах розгляду даної справи, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки останні сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, який втратив чинність 01.02.2020 року.
На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
Так, підставою для включення позивача до реєстру ризикових платників є податкова інформація про здійснення щодо придбання товарів від контрагентів-постачальників ПП “ЛЮКСФОР”, ПП “ГОЛДМАРІН”, TOB “АРИМА”, TOB “АГРО ЕКОІЛ” TOB “ТАРЕНС”, TOB “НЕДА 1”, TOB “ЛАЙНИС”, TOB “ОТИДА”, які по ланцюгу постачання відповідно до даних ЄРПН здійснюють операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою, відмінною від номенклатури придбання.
Водночас слід зазначити, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що контрагенти позивача здійснюють сумнівні господарські операції, а тому негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Проте, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У цьому випадку, необґрунтоване прийняття вказаного рішення тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних, неможливості сформувати податковий кредит контрагентами позивача та, як наслідок, ризик припинення господарських взаємовідносин.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків носить протиправний характер та підлягає скасуванню. Скасування такого рішення є наслідком виключення позивача з вказаного переліку з метою поновлення порушених прав та інтересів останнього.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року в адміністративній справі №280/1879/21 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року в адміністративній справі №280/1879/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва