27 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1717/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року в адміністративній справі №280/1717/21 (суддя у 1 інстанції Лазаренко М.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 18.02.2021 №0800-0605-8/12820 щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6819,27 грн. (шість тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень 27 копійок), сплаченого згідно квитанції №071910062 від 30.09.2019 року;
- зобов'язати відповідача сформувати та надати позивачу, передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції №071910062 від 30.09.2019 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6819,27 грн. (шість тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень 27 копійок).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6819,27 грн., сплаченого згідно квитанції №071910062 від 30.09.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та надати ОСОБА_1 , передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції №071910062 від 30.09.2019 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6819,27 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та винесене з порушенням норм діючого законодавства України, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати таке рішення та відмовити у задоволені позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, що 30.09.2019 позивач як Покупець, та ОСОБА_2 , як Продавець, уклали Договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . загальною площею - 79,32 кв.м, житловою площею 60,6 кв.м, кількість житлових кімнат в квартирі - 3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 117449532101, засвідченим Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. в реєстрі за №2115.
Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №182973555 від 30.09.2019 року власником квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48933372 від 30.09.2019 року.
При нотаріальному посвідченні Договору купівлі-продажу майна від 30.09.2019 року позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 6819,27 грн., що підтверджується квитанцією №071910062 від 30.09.2019 року.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте отримав відмову з посиланням на те, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить вичерпного переліку власників нерухомого майна, та відповідно витяги з нього не доводять факту придбання покупцем нерухомого майна вперше.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З аналізу зазначених вище законодавчих норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше.
За приписами пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015р. №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до абзацу десятого пункту 2.2 розділу II Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013р. №43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням або висновком органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом, в даному випадку, є Пенсійний фонду України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, про що вірно зазначив суду першої інстанції у рішенні.
Так, факт придбання позивачем квартири підтверджується Договором купівлі - продажу квартири, посвідченим нотаріально та зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 2115, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене саме на відповідача покладається обов'язок щодо доведення правомірності у відмові позивачу повернути сплачений судовий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки відповідач не надав відповідних доказів до суду, то слід вважати, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбавав житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу, підлягає поверненню.
Відсутність механізму перевірки органами Пенсійного фонду України інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови в поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 розділу І Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Тобто, подання про повернення коштів до органу Казначейства повинно подаватись саме платником, яким сплачено такі кошти, разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (пункт 5 Порядку). Зазначений порядок не містить застереження щодо направлення подання про повернення коштів безпосереднього до органу Казначейства органом, який здійснює контроль за правильністю зарахування коштів, в даному випадку органом Пенсійного фонду.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року в адміністративній справі №280/1717/21 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року в адміністративній справі №280/1717/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва