11 листопада 2021 р.Справа № 520/7640/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 01.07.21 по справі № 520/7640/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області № 8 від 31.03.2021р.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми» №8 від 31.03.2021р., якою застосовано 30.000,00грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваний правовий акт індивідуальної дії винесений без повного з'ясування обставин справи, упереджено, з грубим порушенням права оператора ринку на проведення арбітражного дослідження, за відсутності належних доказів вчинення особою протиправного діяння та всупереч вимогам ч.1 ст.17 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" щодо принципів здійснення державного контролю, а тому має істотні і нездоланні недоліки як процедури прийняття, так і результатів вирішення питання про винність. Наполягав, що відбір зразків продукції протиправно здійснювався у неіснуючого оператору ринку. Стверджував, що не вчиняв того правопорушення, у якому звинувачується органом контролю.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №8 від 31.03.2021 р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби (ідентифікаційний код - 40324829; місцезнаходження - 61166, м. Харків, пр-т Науки, буд. 40) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (ідентифікаційний код -36537542; місцезнаходження - 62103, Харківська область, м. Богодухів, пров. Харківський, буд. 6) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції було неповно досліджено фактичні обставини справи, зроблено невірні висновки та винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 07.12.2020р. комісією у складі головних спеціалістів відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Чорнобаївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області у магазині ІНФОРМАЦІЯ_2 у ФОП ОСОБА_1 (смт.Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область) було здійснено контрольний захід у вигляді відбору зразка масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру, вагою 200 гр, ТМ Milker, ТОВ «Богодухівський молзавод», провул. Харківський, 6, м.Богодухів, Харківська обл, дата виготовлення - 19.09.2020р., про що складено акт відбору зразків №89.
Відповідно до вказаного акту відбору зразків один відібраний зразок був направлений до Черкаської РДПЛ ДПСС м. Черкаси.
За результатами випробувань відібраного зразка масла Черкаською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів складено експертний висновок №008391 д.к./20 від 23.12.2020р., відповідно до якого у наданому зразку продукції - масло солодковершкове «Селянське» 73 % жиру ТМ Milker не відповідає за тригліцеридним складом молочного жиру ДСТУ 4399:2005; ДСТУ ІSO 17678:2010.
Відповідно до направлення від 14.01.2021р. №72 начальником Богодухівського районного управління, державним інспектором, державним ветеринарним інспектором Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Долуду О.І., головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Богодухівського районного управління, державним інспектором, державним ветеринарним інспектором Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Качкарьовою Ю.В. 20.01.2021р. було проведено позаплановий захід у формі інспектування ТОВ «Богодухівський молзавод».
За результатами проведеного позапланового заходу було складено акт від 20.01.2021р. №72 (далі за текстом - Акт), відповідно до висновків якого за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наступні порушення: частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» №771 від 23.12.1997р. щодо вимоги до обігу об'єктів санітарних заходів та маркування продукту; частини першої, третьої та четвертої ст.5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» №2639 від.06.12.2018 р. щодо наявності на продукті неточної інформації, що не відповідає вимогам ISO 17678:2010; інформації про харчовий продукт, яка вводить в оману споживача; незабезпечення дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти. Акт містить відмітку уповноваженої особи позивача про те, що виявленими порушеннями ТОВ «Богодухівський молзавод» не погоджується.
20.01.2021р. ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області було винесено припис №001 з вказівкою на порушення ТОВ «Богодухівський молзавод» положень чинного законодавства, зазначених в Акті від 20.01.2021р. №72.
Також, 20.01.2021р. у ході проведення вказаного позапланового заходу начальником Богодухівського районного управління, державним інспектором, державним ветеринарним інспектором Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Долудою О.І. було складено протокол №2 від 20.01.2021р. (далі за текстом - Протокол), копія якого вручена уповноваженій особі заявника.
Відповідно до розділу Протоколу «Інформація про порушення», місцем вчинення порушення вказано: ТОВ «Богодухівський молзавод», пров. Харківський 6, м. Богодухів, Богодухівський район, Харківська область, 62103. Розділ протоколу «дата та час вчинення порушення» містить інформацію, що порушення вчинене « 20» січня 2021 року, час 14год.00хв.» Суть порушення відповідно до змісту протоколу полягає в реалізації харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров'я людини або тварини, а саме масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ Milker (виробник: ТОВ «Богодухівський молзавод», адреса потужностей виробництва: провулок 6, м.Богодухів, Харківська область, 62103), яке згідно експертного висновку від 23.12.2020 р. №008391 за вмістом тригліцеридного складу молочного жиру не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2010 та вводить споживача в оману.
Згідно з Протоколом вказаними діями порушено вимоги частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» №771/97-ВР від 23.12.1997р., частини першої, частини третьої та частини четвертої статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» №2639 від.06.12.2018 р., відповідальність за що встановлена пунктом 22 частини 1 статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 року №2042-VIII. У протоколі міститься відмітка уповноваженої особи позивача про те, що з виявленими порушеннями ТОВ «Богодухівський молзавод» не погоджується.
22.01.2021р. заявник листами за №33 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківський області та Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.
Відповідно до вказаних листів заявник просив: провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) (прийняти рішення про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування)) других відібраних зразків (арбітражних зразків) масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ Milker дата виготовлення 19.09.2020 року (акт відбору зразків №89 від 07.12.2020 р.) на відповідність за фізико-хімічними показниками щодо наявності немолочних жирів (масова частка немолочного жиру) ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2016 в акредитованій уповноваженій референс-лабораторії випробувальний центр Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи; повідомити де на час звернення знаходяться арбітражні зразки вказаного масла; надати відповідні копії актів відбору зразків; надати копії товарно-транспортних та/або видаткових накладних на отримання ФОП ОСОБА_2 масла вказаних партій; надати копії наказу (витягу з наказу) та або розпорядження, направлення на перевірку (інспектування) ФОП ОСОБА_1 спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.
Листом №17.0-057/2/1386-21 від 28.01.2021р. Головне управління Держпродспоживслужби в Харківський області повідомило заявника про те, що звертатися з заявою до територіального органу Держпродспоживслужби повинен оператор ринку - тобто ФОП ОСОБА_1 , у якого і було проведено відбір зразків.
26.02.2021р. ТОВ «Богодухівський молзавод» направив на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області пояснення (заперечення) №77 по справі про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», в яких посилався на те, що експертний висновок не може бути належними доказами порушення позивачем вказаного Закону через його невідповідність вимогам чинного законодавства та через незабезпечення юридичної та аналітичної відповідності відібраних зразків.
31.03.2021р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено постанову №8 про 30.000,00 грн. штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі за текстом - Постанова).
Відповідно до вказаної Постанови суб'єктом владних повноважень було виявлено реалізацію харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров'я людини або тварини, а саме - масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ «Milker» (виробник ТОВ «Богодухівський молзавод», адреса потужностей виробництва: провулок Харківський, 6 м. Богодухів, Харківська область, 62103), яке згідно експертного висновку від 23.12.2020р. №008391 д.к./20 Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби за вмістом тригліцеридного складу молочного жиру не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2016 та вводить споживача в оману».
Згідно з Постановою ТОВ «Богодухівський молзавод» порушено вимоги пункту 3 частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності т якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771, частини першої, частини третьої, та частини четвертої статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 №2639-VІІІ, відповідальність за що встановлено пунктом 22 частини 1 статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 №2042- VІІІ» та накладено штраф у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а саме 30 000,00 грн.
Не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, а саме під час реалізації управлінської функції контролю взагалі не з'ясував реальних обставин фактичної дійсності, припустився помилки у тлумаченні змісту належної норми права, надав неправильну кваліфікацію діянню приватної особи, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення не узгоджується ані з дійсним змістом нормативного регламентування, ані з характером, предметом та наслідками вчинків приватної особи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Суспільні відносини з приводу державного контролю у сфері обігу продуктів та кормів, здоров'я та благополуччя тварин, обігу побічних продуктів тваринного походження регламентовано приписами Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" №2042-VIII від 18.05.2017р. (далі за текстом- Закон №2042).
Відповідно до п.9 ст.1 Закону №2042 державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.
Згідно з п.24 ст.1 Закону №2042 оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор потужностей. Для цілей розділу VII цього Закону до операторів ринку також належить оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження.
Пунктом 55 ст.1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997/97-ВР №771 (далі за текстом - Закон №771) визначено, що оператор ринку харчових продуктів - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.
Частиною першою ст.17 Закону №2042 передбачено, що державний контроль здійснюється за принципами:1) пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності; 2) рівності прав і законних інтересів усіх операторів ринку; 3) гарантування прав та законних інтересів кожного оператора ринку; 4) об'єктивності та неупередженості здійснення державного контролю; 5) законності; 6) відкритості, прозорості, плановості та системності державного контролю; 7) неприпустимості дублювання заходів державного контролю між компетентним органом, його територіальними органами, державними установами, підприємствами та організаціями, підпорядкованими компетентному органу, органами виконавчої влади та уповноваженими особами; 8) презумпції правомірності діяльності оператора ринку, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків оператора ринку та/або повноважень компетентного органу, інших осіб, що здійснюють державний контроль; 9) орієнтованості державного контролю на запобігання порушенням законодавства; 10) недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення операторів ринку до відповідальності або застосування примусових заходів; 11) оцінки ризиків та доцільності;12) дотримання умов міжнародних договорів України.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №2042 заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.
Частиною шостою ст.1 Закону №2042 передбачено, що відбір зразків - форма державного контролю, що полягає у здійсненні відбору зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження або будь-яких речовин (у тому числі з довкілля), які пов'язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів або кормів, здоров'ям та благополуччям тварин, з метою перевірки шляхом проведення простих або лабораторних досліджень (випробувань) відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;
Cтаттею 21 Закону № 2042, визначені методи (методики) відбору зразків та їх простих і лабораторних досліджень (випробувань), а також види лабораторних досліджень (випробувань).
Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті для цілей державного контролю використовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - національними стандартами України. За їх відсутності застосовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або Європейським Союзом.
У разі неможливості застосування положень частини першої цієї статті дозволяється використовувати методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань), валідовані уповноваженою лабораторією (ч. 2 ст. 21 Закону № 2042).
Методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань) повинні визначатися за такими критеріями: 1) правильність; 2) можливість застосування (матриця та інтервал концентрації); 3) межа виявлення; 4) межа виміру; 5) точність;6) повторюваність; 7) відтворюваність; 8) відновлення; 9) вибірковість; 10) чутливість; 11) лінійність;12) похибка вимірювання; 13) інші критерії, які можуть бути визначені як обов'язкові центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, затверджує методи (методики) відбору зразків (ч. 4 ст. 21 Закону № 2042).
Відбір зразків здійснюється у порядку: 1) планового відбору - для виконання щорічного плану державного контролю та/або щорічного плану державного моніторингу;2) позапланового відбору - якщо під час здійснення державного контролю виникла обґрунтована підозра щодо невідповідності або існують інші підстави для відбору зразків, встановлені цим Законом (ч. 5 ст. 21 Закону № 2042).
Відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань) (ч.6. ст. 21 Закону № 2042).
Відбір зразків здійснюється в межах граничних норм, встановлених відповідними нормативно-правовими актами або національними стандартами України. Вартість зразків, відібраних для здійснення державного контролю, державою не відшкодовується, крім вартості одного зразка, який відбирається для здійснення державного моніторингу. Розмір відшкодування державою вартості відібраного зразка визначається на основі його ринкової вартості у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (ч. 7 ст. 21 Закону № 2042).
Відбір зразків здійснюється на підставі акта відбору зразків, що складається у двох примірниках, один з яких видається оператору ринку. В акті відбору зразків зазначається перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування), а також застосований метод (методика) відбору зразків (за наявності). У разі відбору зразків в межах фізичної перевірки вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, в акті відбору зразків зазначається відповідний пункт частини першої статті 45 цього Закону, який є підставою для здійснення такого відбору (ч. 8 ст. 21 Закону № 2042-VIII).
Компетентний орган зобов'язаний забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) (ч.9 ст.21 Закону № 2042).
Порядок відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю а також форма акту відбору зразків затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №490 від 11.10.2018р. (далі за текстом - Порядок №490).
Згідно з п. 9 Порядку №490, відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).
Відповідно до пункту 14 Порядку №490 посадова особа зобов'язана забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).
Зразки пакуються і опломбовуються (опечатуються) у місці відбору, про що зазначається в акті відбору. Маркування відібраних зразків здійснюється посадовою особою, що склала акт відбору зразків, та повинно містити повну інформацію для ідентифікації кожного зразка, у тому числі відомості щодо дати і часу відбору та посадової особи, яка провела відбір зразків.
Оператор ринку зобов'язаний забезпечити зберігання зразка, наданого йому на випадок арбітражного лабораторного дослідження (випробування), та поводження з ним у спосіб, що гарантує його юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). У разі втрати (знищення) зазначеного зразка або відмови оператора ринку від направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторії для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) результати основного лабораторного дослідження (випробування) вважаються остаточними (ч. 10 ст. 21 Закону № 2042).
Оператор ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом (ч. 11 ст. 21 Закону № 2042).
Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними. (ч. 12 ст. 21 Закону № 2042).
Протягом двох робочих днів після отримання заяви про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) компетентний орган приймає одне з таких рішень: про погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторії; про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) в акредитованій лабораторії, яка розташована в іншій країні та має статус референс-лабораторії згідно із законодавством такої країни.
Компетентний орган повідомляє оператора ринку про прийняте ним рішення та про акредитовану лабораторію, яка буде проводити арбітражне лабораторне дослідження (випробування), не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення (ч. 13 ст. 21 Закону № 2042).
Оператор ринку зобов'язаний направити відповідний зразок для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) до зазначеної в повідомленні компетентного органу акредитованої лабораторії протягом двох робочих днів з дня отримання такого повідомлення (ч. 14 ст. 21 Закону № 2042).
Витрати, пов'язані з проведенням арбітражного лабораторного дослідження (випробування), несе оператор ринку. Якщо результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, за результатами арбітражного лабораторного дослідження (випробування) не підтверджені, компетентний орган відшкодовує оператору ринку вартість такого арбітражного лабораторного дослідження (випробування) (ч.15 ст.21 Закону №2042).
Результати арбітражного лабораторного дослідження (випробування) є остаточними (ч.16 ст. 21 Закону №2042).
Відповідно до п.22 ч.1 ст.65 Закону України №2042 оператори ринку несуть відповідальність за реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров'я людини або тварини у вигляді накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється в порядку, передбаченому ст. 66 Закону №2042. Зокрема, частиною другою вказаної статті передбачено, що штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до частини 8 ст. 66 Закону №2042 справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.
Справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин (ч. 9 ст. 66 Закону №2042).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до протоколу №2 від 20.01.2021р. та Постанови №8 від 31.03.2021р. подією вчинення правопорушення є діяння заявника 20.01.2021р. за адресою провул. Харківський, 6, м.Богодухів, Харківська обл., 62103 у вигляді реалізації харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров'я людини або тварини, а саме масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ «Milker», яке згідно яке згідно експертного висновку від 23.12.2020 р. №008391 за вмістом тригліцеридного складу молочного жиру не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2010 та вводить споживача в оману.
Однак як свідчать матеріали справи, зразки продукції були вилучені не у заявника 20.01.2021р., а у ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2, який знаходиться в смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область.
Разом з цим, відповідно до п. 22 ч. 1 ст.65 Закону №2042-VIII, реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров'я людини або тварин тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
При цьому, у розумінні п.75 ч. 1 ст. 1 Закону №771 реалізацією є передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом харчового продукту від однієї особи до іншої безвідносно від того, чи відбулася реалізація платно та/або в іншій формі.
Матеріали справи не містять будь-яких здобутих владним суб'єктом в установленому закону порядку об'єктивних даних про вчинення саме Товариством діяння у вигляді реалізації продукції, маркування якої не відповідає законодавству.
Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що згідно з даними офіційних джерел: Реєстру потужностей операторів ринку (https://www.agro-id.gov.ua/reestr.rs/rs/) та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) оператор ринку ФОП ОСОБА_1 взагалі не обліковується.
Натомість, у перелічених реєстрах міститься інформація про оператора ринку ОСОБА_3 , який свою діяльність в якості ФОП припинив 17.01.2018, номер запису: 20190060006000796.
На підставі вищевикладеного, колегія судів робить висновок, що матеріали проведеного заходу державного нагляду (контролю) не містять достовірної інформації стосовно суб'єкта, у якого проводився контрольний захід у вигляді відібрання зразка масла.
Крім того, дотримання суб'єктом владних повноважень процедури відбору зразків продукції у поєднанні із належним виконанням суб'єктом владних повноважень обов'язку по створенню умов для можливості майбутнього проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) є безумовною гарантією права виробника на оспорювання власних суджень органу публічної інформації під час контролю за обігом харчових продуктів.
Недотримання цих гарантій створює безумовний, нездоланний і непереборний дефект у реалізації власної функції контролю в частині повноти та достовірності висновків перевірки.
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що відповідач в ході розгляду справи інформації щодо обставин відібрання зразку масла не надав, зазначивши при цьому, що відібрання у неіснуючого оператора ринку зразків не спростовує реальності події вчинення Товариством правопорушення.
Разом з цим, відповідно до акту відбору зразків продукції від 07.12.2020 р. №89, колегія судів зазначає, що усупереч вимогам ч. 9 ст. 21 Закону № 2042, пунктів 9, 14 Порядку №490 цей документ не містить повної інформації стосовно відібраного зразка (відсутня інформація про номер партії виробленого масла) та про належне відібрання арбітражного зразка (відсутня будь-яка інформація щодо відібраного зразка, передбачена Порядком №490, а саме - час, дата опломбування, номер пломби).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми» №8 від 31.03.2021р., про застосування штрафу в розмірі 30.000,00грн.
Доводи апелянта про підтвердження події вчинення правопорушення листом самого заявника колегія суді не бере до уваги та зазначає, що вказаний лист містить інформацію з приводу посилення контролю за маркуванням та виробництвом масла солодковершкового.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятої постанови, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Колегія суддів, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів зазначає про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року по справі № 520/7640/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.< Звіт >
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 19.11.2021 року