18 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3473/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області, про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просить:
- зобов'язати Рукшинську сільську раду Дністровського району Чернівецької області VIII скликання, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2021 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 7325086800:01:002:0392 площею 0,12 га для індивідуального садівництва за межами с.Орестівка, Рукшинської сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області";
- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області йому надано дозвіл на розробку проектної документації із землеустрою. Після проходження державної експертизи по земельній ділянці, яку останній бажає отримати у власність, присвоєно кадастровий номер 7325086800:01:002:0392.
14.05.2021 року наказом ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність вказаної земельної ділянки з підстав невідповідності частині 9 статті 118 Земельного кодексу України, та запропоновано позивачу звернутись із заявою про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 7325086800:01:002:0392 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, яка розташована за межами с.Орестівка, Рукшинської сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області до Рукшинської сільської ради.
Позивач звертав увагу суду на те, що 07.06.2021 року звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 7325086800:01:002:0392 орієнтованою площею 0,12 га для індивідуального садівництва за межами с.Орестівка, Рукшинської сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області. Однак, спірним рішенням позивачеві відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв'язку із тим, що місце розташування земельної ділянки на яку видано дозвіл на виготовлення проектної документації - за межами с. Орестівка, а місце розташування земельної ділянки на яку розроблено проект землеустрою в межах с. Орестівка.
На думку позивача оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що поданні графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в повній мірі відповідає проекту землеустрою.
Окрім того, на думку позивача, відповідач зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, оскільки проект землеустрою погоджений у встановленому законом порядку, а земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що наказом ГУ Держгеокадасту у Чернівецькій області позивачеві надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Орестівка Рукшинської сільської ради.
Звертав увагу суду на те, що уклавши договір № 2-ОР від 14.09.2020 року із сертифікованим інженером - землевпорядником, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться в межах с. Орестівка Рукшинської сільської ради та є комунальною власністю, що суперечить частині 6 статті 118 та статті 122 Земельного кодексу України та викопіюванню з кадастрової карти (плану) наданої Державним кадастровим реєстратором на вимогу позивача.
Наголошував на тому, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було розроблено не на ту земельну ділянку на яку було видано наказ ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області.
Крім того, заперечив щодо доводів позивача з приводу того, що графічні матеріали на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки в повній мірі відповідає проекту землеустрою, оскільки на викопіюванні з плану землекористування Рукшинської сільської ради чітко вказано бажане місце розташування земельної ділянки за межами с. Орестівка, а проект землеустрою розроблено в межах с. Орестівна, про що свідчить абрис земельної ділянки при проведені геодезичних робіт.
3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1.Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2.Ухвалою суду повернуто без розгляду клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.
3.Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. 24.09.2019 року позивач керуючись Законом України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографі та кадастру Чернівецької області відділу у Хотинському районі із запитом про витребуванням вичерпної інформації про земельну ділянку, відповідно до схеми розташування земельної ділянки, яка знаходиться в підпорядкуванні Пригородської сільської ради Рукшинської ОТГ Хотинського району Чернівецької області. (а.с.9)
2. Головним управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Чернівецької області відділу у Хотинському районі листом 0-24-0,260-4/230-14 повідомило позивача про те, що дана земельна ділянка розташована в с. Орестівка є землями державної власності сільськогосподарського призначення (пасовища), інформація щодо власника та користувача даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відсутня. (а.с. 13)
3. 13 грудня 2019 року позивач звернувся до голови Рукшинської сільської ради, із заявою про витребування довідки (позиції) щодо можливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо вказаної на схемі розташування земельної ділянки в
заяві згідно публічної кадастрової карти України, на підставі чого, позивач претендує на безоплатне отримання земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га у власність для ведення садівництва. (а.с.14)
4. Згідно довідки ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області від 16.12.2019 року № 0-24-0.270-1890/167-19 встановлено, що відповідно до бази даних других примірників державних актів взірця затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 та № 1019, за період з 2003 року до 01.01.2013 року в адміністративних межах міста Чернівці земельні ділянки за ОСОБА_1 не обліковувались. (а.с.18)
5. Відповідно до довідки Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 17.12.2019 року № Т-7342/004/01 встановлено, що позивачем не використано право на безоплатну передачу земельних ділянок у власність.
6. 27.12. 2019 року Рукшинська сільська рада Хотинського району Чернівецької області відповіддю вх.№1042 від 27.12.2019р. повідомила позивача про те, що земельна ділянка, яка вказана на викопіюванні із кадастрової карти, знаходиться в межах населеного пункту (с.Орестівка). Позиція сільської ради щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої може бути передана земельна ділянка у власність чи користування, надається у разі розташування земельної ділянки за межами населеного пункту. (а.с. 23)
7. Судом встановлено, що згідно викопіювання кадастрової карти (плану) НВ-7305283952020 від 23.01.2020р., земельна ділянка, яка розташована в межах індексу кварталу "002" є Державною власністю. (а.с. 21)
8. 23.01.2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність.
9. 23.03.2020 року згідно наказу ГУ Держгеокастру у Чернівецькій області № 24-1382/14-20-сг позивачеві надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами с.Орестівка, Рукшинської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, орієнтований розмір земельної ділянки 0,12 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (01.05). (а.с.27)
10. Згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.01.2021 року № НВ-1215256682021 встановлено, що земельній ділянці на яку розроблено проект землеустрою, присвоєно кадастровий номер 7325086800:01:002:0392 (а.с.30).
11. 14.05.2021 р. наказом ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області №24-337/14-21-СГ позивачеві відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність вказаної земельної ділянки з підстав невідповідності ч.9 ст.118 Земельного кодексу України та запропоновано звернутись із заявою про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 7325086800:01:002:0392 орієнтовною площею 0.12 га для індивідуального садівництва за межами с.Орестівка, Рукшинської сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області до Рукшинської сільської ради. (а.с.62)
12. 07.06.2021 року позивач звернувся до Рукшинської сільської ОТГ із заявою про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 7325086800:01:002:0392. орієнтовною площею 0.12 га для індивідуального садівництва за межами с.Орестівка, Рукшинської сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області. (а.с. 65)
13. Рішенням VIII сесії VIII скликання Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області №372/08/2021 від 29.06.2021 року позивачеві відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 7325086800:01:002:0392 орієнтовною площею 0.12 га для індивідуального садівництва. Підставою відмови слугувало те, що розглянувши проект землеустрою після проведення геодезичних обмірів та формування земельної ділянки, звіривши з картографічними матеріалами Рукшинської сільської ради встановлено, що земельна ділянка на яку видано Наказ ГУ Держгеокадастру, і земельна ділянка яка сформувалась в результаті сформованого проекту - це зовсім різні ділянки. Місце розташування земельної ділянки на яку видано наказ ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області - за межами с.Оресрівка, а місце розташування земельної ділянки на яку розроблено проект землеустрою - в межах с.Орестівка. (а.с.66)
14. Судом також досліджені викопіювання з публічної кадастрової карти с. Орестівка Чернівецької області (долучено відповідачем до відзиву) з якого вбачається, що місце розташування земельної ділянки на яку було видано наказ ГУ Дежгеокадастру щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - за межами населеного пункту, а місце розташування земельної ділянки, на яку розроблено проект землеустрою - в межах населеного пункту.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Згідно вимог статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).
За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 35 ЗК України визначено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Згідно статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
3. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
4. Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
5. Суд звертає увагу на те, що станом на час звернення із заявою до відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, норми статті 186-1 ЗК України втратили чинність.
6. З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідний проект землеустрою був погоджений відділом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.
7. Зі змісту норм чинних на час звернення із заявою, і виготовлення позивачем документації із землеустрою вбачається, що законом передбачався певний алгоритм та етапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
8. Як зазначалось вище, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
9. Відповідно до норм частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
10. Виходячи з наведеного вище, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
11. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що оскаржуваним рішенням відповідач відмовив у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, у зв'язку із тим, що земельна ділянка на яку видано Наказ ГУ Держгеокадастру і земельна ділянка яка сформувалась в результаті сформованого проекту - це зовсім різні ділянки. Місце розташування земельної ділянки на яку надано дозвіл на розроблення проектної документації відрізняється від місця розташування земельної ділянки на яку розроблено проект землеустрою.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач звертаючись до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, надав викопіювання з плану землекористування Рукшинської сільської ради (с.Орестівка) Хотинського району Чернівецької області із визначеним місцем розташування бажаної земельної ділянки. Згідно зазначеного викопіювання (а.с.28, зворотна сторона аркуша) чітко вбачається, що бажане місце розташування земельної ділянки розташоване поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 7325086800:01:002:0207.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, зокрема проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, та співставивши з відомостями з Публічної кадастрової карти України суд дійшов висновку, що місце розташування земельної ділянки на яку розроблено проект землеустрою та присвоєно кадастровий номер 7325086800:01:002:0392, відмінне від місця розташування земельної ділянки на яку позивачеві надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, згідно наказу Головного управління Держгеокадасту в Чернівецькій області від 23.03.2020 року. Зазначене також підтверджується і картографічними матеріалами та абрисом земельної ділянки.
Відтак, оцінюючи аргументи сторін та матеріали справи в контексті встановлених обставин справи, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 7 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
З огляду на викладене, суд вважає, що посадові особи відповідача відмовляючи у задоволенні заяви позивача, діяли в спосіб та порядок встановлений чинним законодавством України, оскільки місце розташування об'єкта (земельної ділянки), на який надано дозвіл на виготовлення проектної документації не відповідає розробленій документації із землеустрою.
Згідно статті129 Конституції України та статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В свою чергу позивачем не доведено суду обґрунтованість заявлених вимог, а відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Рукшинська сільська рада Дністровського району Чернівецької області (вул. Головна, 42, с. Рукшин, Хотинський район, Чернівецька область, 60030, код ЄДРПОУ: 04416938).
Суддя О.В. Боднарюк