10 листопада 2021 року справа № 580/4803/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мельник Т.В.,
представника позивача - Кирмана О.Д. (згідно з ордером),
представника відповідачів - Білоуса В.Ю. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІД ТРЕЙД ТД" до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
09.07.2021 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІД ТРЕЙД ТД" (18007, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Луценка, будинок 7, офіс 5; код ЄДРПОУ 42870622) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач 1), ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 (регіонального податкового органу) від 04.03.2021 №27015 про його відповідність критеріям ризиковості платника податку;
зобов'язання відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
визнання протиправним і скасування рішення відповідача 1 (регіонального податкового органу) від 17.03.2021 №2477921/42870622 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі - ПН) від 24.02.2021 №9 в ЄРПН;
зобов'язання відповідача 2 зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних ПН від 24.02.2021 №9 на відпуск ТОВ “Опті-Торг 777” піддонів в кількості 2800 штук на суму 403200,00грн, в т.ч. ПДВ 67200,00грн за датою прийняття її до ЄРПН.
Додатково просив судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування зазначено, що відповідач 1 безпідставно та всупереч закону прийняв вказані вище рішення з мотивів надання позивачем документів, складених з порушенням законодавства, а саме в ТТН не зазначений перевізник.
14.07.2021 суд прийняв її до розгляду та відкрив загальне позовне провадження.
03.08.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача 1 з проханням відмовити у задоволенні позову повністю. Стверджує, що не допустив порушень та виніс спірні рішення з дотриманням вимог закону. Проаналізувавши податкову звітність встановлено, що позивач протягом 2019-2020 років, окрім придбання піддонів і дошок, що відповідає основному виду діяльності, здійснював придбання цукру, мішків пропиленоих, послуги з розробки та тестування програмного забезпечення, надання консультацій правового характеру. Водночас реалізував піддони, дошки, цукор та бірки антикрадіжні, антикрадіжні етикетки для заморозки, датчики антикрадіжні для пляшок (радіочастотні). Водночас згідно зі звітністю за вересень-листопад 2019 року у позивача працює 1 особа, а за 2020-2021 роки звітність щодо працюючих не подана. Податкове навантаження за 2019 рік з ПДВ склало 0,28%, за 2020 рік воно збільшилося в грудні 2020 року, а в 2021 році нульове податкове навантаження. З огляду на встановлену невідповідність придбаних та реалізованих товарів і послуг, позивача включено до реєстру ризикових платників податків. Зазначене вплинуло на реєстрацію вказаної вище ПН. Оскільки в пакеті поданих для реєстрації ПН документів наявні ТТН без зазначення перевізника та підписів водіїв, врахувавши умови договору, прийняте спірне рішення про відмову в такій реєстрації.
29.09.2021 на адресу суду надійшла від позивача відповідь на відзив з проханням позов задовольнити. Стверджує про відсутність будь-яких підстав для визнання його до підприємств з ознаками ризиковості, адже здійснює незаборонені види господарської діяльності. Вважає, що відповідач 1 не вказав жодного обґрунтованого факту здійснення ризикових господарських операцій. Для реєстрації спірної ПН подано достатній обсяг документів для підтвердження реальності господарської операції. Виявлені недоліки в ТТН не є істотними.
У підготовчому провадженні суд долучив до матеріалів справи всі подані сторонами докази, продовжив термін підготовчого провадження на 30 днів.
У відкритих судових засіданнях представники сторін підтримали викладені в письмових заявах по суті правові позиції та просили їх задовольнити.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
З ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрований з 07.03.2019. Засновник і керівник - ОСОБА_1 . Зареєстровані види господарської діяльності:
46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (основний)
46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами
16.24 Виробництво дерев'яної тари.
08.02.2021 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідача 1 прийняла рішення №18437 про відповідність позивача п.8 Критеріям ризиковості платника податків.
24.02.2021 позивач подав електронне повідомлення від 21.02.2021 №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. В графі «Інформація» зазначив, що зареєстрований за вказаною адресою та вказав зазначений основним вид господарської діяльності . Здійснює оптову та роздрібну торгівлю піддонами та іншими суміжними товарами. Є платником на загальних підставах та платником ПДВ (зареєстрований з 01.04.2019). Має розрахунковий рахунок. Винаймає офісне та складське приміщення. Має найманих працівників та сплачує податки з заробітної плати найманих працівників. Для здійснення основного виду господарської діяльності засновник відповідно до закону вніс у статутний капітал піддони в кількості 21000шт та брус в кількості 500куб.м., що оформлено документами: рішенням від 06.03.2019 №1 учасника, в якому зазначено грошову оцінку піддонів, актом прийому-передачі від 06.03.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «СІД ТРЕЙД ТД», - та зазначено в розділі «Статутний капітал» статуту, завіреного нотаріально. Для зберігання матеріальних цінностей (піддонів та бруса) укладений договір оренди складського приміщення.
До нього додав письмове пояснення, в якому відобразив вказану вище інформацію та додатково відомості про закупівлю піддонів, кількістю 16704шт, у ТОВ «Українська металева група» (код ЄДРПОУ 31129503, квитанція №9074797193), ТОВ «Армін Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 42303883, квитанція №90871555579), ТОВ «ДАК-ПАЛЕТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41189684, квитанції №№9335275307, 9335275306, 9335275305, 9335275304, 9335275303, 9335275302, 9335275301, 9335275300, 93325275299) у розрізі кількості товару, сум коштів, реквізитів договорів і видаткових накладних, у т.ч. реквізитів зареєстрованих ПН. Також вказав про закупівлю у постачальника - ТОВ «НОРТОН-1206» відходів деревообробки (тирсу) в кількості 763,2т на суму 290016,грн (без ПДВ), відомості про реалізацію в розрізі дат, кількості товару та покупців з відомостями про реєстраційні номери ПН. Вважає, що на підставі аналізу вказаних відомостей можна дійти висновку про підтвердження наявності в нього сировини та товарів для виконання операцій з реалізації товарів іншим контрагентам.
Згідно з додатком до вказаного пояснення позивач надав копії (всього на 168 арк.): статуту, рішення №1 учасника товариства, акту прийому-передачі майна №1 від 06.03.2019, акту оцінки майна від 06.03.2019, договорів оренди нерухомого майна, офісного приміщення, відповідального зберігання тощо, видаткових накладних за 2019-2020 роки, актів відповідального зберігання, інвентаризації, ТТН за 2019 рік.
04.03.2021 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідача 1 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийняла спірне рішення №27015 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, зазначивши п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме платник не надав достатню кількість документів для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
09.03.2021 позивач подав для реєстрації в ЄРПН виписану ним ПН від 24.02.2021 №9 щодо продажу ТОВ «ОПТІ-ТОРГ-777» (код ЄДРПОУ 43808814) піддонів кількістю 2800шт на суму 403200,00грн (у т.ч. ПДВ - 67200,00грн).
З квитанції №2 суд установив, що ПН прийнята, а реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки платник відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Тому позивач подав повідомлення від 10.03.2021 №9, в якому зазначив, що для здійснення основного виду діяльності він відвантажив піддони згідно з договором №8 у кількості 2800шт за ціною 144грн та виписав вказану вище ПН. У письмовому поясненні вказав, що для здійснення основного виду діяльності засновник вніс у статутний капітал піддони в кількості 21000шт та брус в кількості 500м.куб. Вклад у негрошовій формі оформлено рішенням від 06.03.2019 №1 учасника, в якому зазначено грошову оцінку піддонів, актом прийому-передачі від 06.03.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «СІД ТРЕЙД ТД», актом оцінки майна. Про нього також в вказано в статуті підприємства, посвідченого нотаріально. Загальна сума внесеного капіталу - 2680000,00грн. Для зберігання укладено договір оренди складського приміщення. Робоча сила для навантаження та складування піддонів не використана. Контроль за навантаженням здійснив безпосередньо директор - Громенко Р.О. та відповідальна особа за приймання товару покупця. За період з 06.03.2019 і дотепер закуплені додатково піддони кількістю 16704шт. у контрагентів: ТОВ «Українська металева група» (код ЄДРПОУ 31129503, квитанція №9074797193), ТОВ «Армін Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 42303883, квитанція №90871555579), ТОВ «ДАК-ПАЛЕТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41189684, квитанції №№9335275307, 9335275306, 9335275305, 9335275304, 9335275303, 9335275302, 9335275301, 9335275300, 93325275299). Для здійснення основного виду діяльності 24.02.2021 відвантажені піддони згідно з умовами договору №8 від 12.10.2020 в кількості 2800шт за ціною 144грн, у т.ч. ПДВ. Загальна сума 403200,00грн, у т.ч. ПДВ - 67200,00грн.
Для прийняття рішення про реєстрацію згаданої ПН також надав: рішення №1 учасника товариства, сторінку 7 Статуту, акт оцінки майна, акт прийому-передачі майна, договір оренди офісу, договір оренди складу, договір поставки, видаткову накладну №9, квитанцію №9044459419, ТТН.
17.03.2021 За результатом їх розгляду Комісія відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, винесла спірне рішення №2477921/42870622 про відмову у реєстрації ПН з підстави надання платником копій документів, складених з порушення законодавства. У додатковій інформації зазначив, що в ТТН не зазначений перевізник.
Тому позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.
Для вирішення спору суд урахував вимогу абзацу другого ст.19 Конституції України діяти в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.
Спірні відносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Суд врахував, що відповідач прийняв спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та оформив його згідно з додатком 4, форма якого відповідає затвердженій Порядком №116.
Формалізований зміст спірного рішення передбачає точні види підстав для його прийняття, що не підлягають зміні, та мають обиратися позначкою в залежності від фактичних обставин:
у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності;
з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ___ 2019 р.
Далі його зміст передбачає вид рішення: про відповідність або невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Водночас у графі щодо рішення про відповідність зазначено колонки, які контролюючий орган зобов'язаний заповнити для розкриття його передумов і змісту: "Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)____" або "Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)____".
У спірному такому рішенні зазначено про врахування від платника документів від 21.02.2021 №1. Підставою відповідності є п.8 критеріїв ризиковості платника зазначено про недостатню кількість документів для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
Зазначене формулювання є загальним, оскільки не має конкретного змісту, як зазначено вище - «розшифрування», а саме яких документів платник не надав та для встановлення яких обставин і фактів, що мають значення для ухвалення законного рішення.
Відсутність детального змісту підстав прийнятого контролюючим органу рішення позбавляє платника усунути можливі упущення, спростувати ознаки ризиковості, усунути будь-які сумніви контролюючого органу в дотриманні ним вимог податкового законодавства.
Отже, спірне рішення не є обґрунтованим.
Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, відповідні Комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а додатком 3 - критерії ризиковості здійснення операцій.
Такими критеріями згідно з додатком 1 є:
1. платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;
2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;
3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;
4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);
6. платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
7. платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
8. у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Зважаючи на застосований спірним рішенням п.8 Критеріїв ризиковості платника, суд врахував, що вказана норма передбачає отримання інформації, отриманої контролюючим органом в межах владних повноважень зі звітності такого платника. Така звітність повинна підтверджувати, що платник здійснив ризикову операцію.
Згідно з окремими положеннями п.19-1.1 ст.19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість тощо.
Як зазначено вище, критерії ризиковості операцій зазначені в додатку 3.
Критеріями ризиковості здійснення операції згідно додатку 2 є:
відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС;
відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення;
відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;
складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається);
перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги;
складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
Доказами не підтверджено аналізу відповідачами в контексті наведених підстав критеріїв отриманих від позивача документів.
Серед зазначеного переліку критеріїв не передбачено здійснення платником господарських операцій із платниками, щодо яких наявна інформація про ознаки безтоварних операцій або якщо останні є ризиковими.
Жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження податкової інформації про здійснення позивачем операцій, що відповідають встановленим у додатку 3 до Порядку №1165 критеріям, відповідачі не надали, про неможливість чи перешкоди їх подачі суд не повідомили.
Зазначений перелік також не містить такої підстави, як неподання платником окремого виду податкової звітності. Водночас звітність з ПДВ та подані позивачем відповідачу 1 копії договорів, первинних бухгалтерських документів, ТТН підтверджують наявність місця для зберігання товару, вид і вартість товару, внесеного до статутного капіталу, придбання та реалізацію дерев'яних піддонів, дошок та брусів. Аналіз придбання інших видів товарів та підтвердження неможливості реалізації його не вказана в спірних рішеннях. Зупинення реєстрації ПН у заявлених спірних правовідносинах стосувалося виключно продажу піддонів дерев'яних. При цьому явних ознак невідповідності їх кількості кількості попередньо придбаних не встановлено.
Суд урахував, що єдиний факт реалізації товару, що не був відображений у звітності щодо його попереднього придбання, не є достатнім для висновку про відсутність реальності операції щодо продажу товару. Обґрунтованим вважатиметься відповідний висновок за умови підтвердження належними доказами фіктивності відповідних операцій, що згідно з нормами Кримінального Кодексу України відповідають ознакам злочину. Крім того, дії контролюючого органу мають бути узгодженими з відповідними висновками. Однак вказані в спірному рішенні щодо відповідності критерію ризиковості платника та зупинення реєстрації ПН у заявлених спірних правовідносинах відповідно до відомостей електронної квитанції не стосувалися перевищення залишку придбаного товару.
Тому суд дійшов висновку про недоведеність наявності підстави, застосованої спірним рішенням. Отже, воно не відповідає вимогам закону. Тому позовна вимога визнати спірне рішення про відповідність позивача критерію ризиковості протиправним і скасувати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до положень п.6 розділу "Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків" Порядку №1165 здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, відповідач 1 наділений повноваженням виключити платника з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості.
Тому позовна вимога зобов'язати його виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Отже, саме відповідач 2 уповноважений забезпечити прийняття та реєстрацію ПН в ЄРПН.
Відповідно до окремими вимогами п.201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 вказаного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.п.25, 26 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520.
Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, відповідні комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН та зобов'язані проаналізувати зміст посвідчуваних ними відомостей, звірити дані, у т.ч. з наявною податковою інформацією.
Згідно з п.п.3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахункукоригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі,може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Виконання вказаної норми платником полягає не у формальному підході, а є орієнтиром для спростування платником виявлених автоматизованою системою моніторингу ознак ризиковості.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - ЗУ №996-XIV) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність згідно зі ст.4 ЗУ №996-XIV ґрунтуються на таких принципах:
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;
нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1 ЗУ №996-XIV).
Зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Отже, для правильного ведення податкової звітності документи бухгалтерського обліку повинні відображати дійсну господарську операцію, внаслідок якої суб'єкти господарювання отримують зміни в майновому стані. Складання первинних документів та формування податкової звітності щодо правочинів, які реально не відбувалися, є податковим порушенням.
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі виявлення однієї зі вказаних трьох підстав:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Перевіряючи обґрунтованість спірних рішень та їх відповідність законодавчим підставам, суд урахував, що позивач надавав відповідачу 1 письмові пояснення та документи, які, на його думку, підтверджували реальність операцій, щодо яких виписана ПН для реалізації товару.
Вказані вище встановлені судом обставини спору підтверджують, що з пояснень позивача відповідачу 1 стало відомо, що ПН виписана у зв'язку з продажем на підставі укладеного договору дерев'яних піддонів, кількістю 2800шт. Підставою зупинення реєстрації у квитанції вказано відповідність платника пункту 8 критеріїв ризиковості, що з огляду на вказане вище належними доказами не підтверджено. Надані платником документи підтверджують закупівлю піддонів, кількістю 16704шт, та внесення у статутний капітал піддонів в кількості 21000шт, що є істотно більшою, аніж вказана для продажу в ПН №9.
Зазначені позивачем реквізити платіжних документів, їх копії та копії договорів щодо правочинів, у т.ч. щодо наявності такого виду товару, надані відповідачу 1, підтверджують, що операція у ПН №9 відповідає зареєстрованому виду його господарської діяльності, такий вид товару у позивача перебував, наявні технічні можливості його зберігати на орендованому складі. Отже, обґрунтованих сумнівів у їх достовірності не викликають.
Операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, відповідно до підп. “а” п. 185.1 ст185 ПК України є об'єктом оподаткування ПДВ.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг згідно з п.188.1 ст.188 ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Абзацом першим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, дії продавця щодо реєстрації в ЄРПН ПН щодо продажу товару, виписаної за правилом першої події, є виконанням встановленого законом обов'язку.
Встановлені обставини спору свідчать про дотримання позивачем вказаного вище обов'язку зі складання ПН №9 на підставі ВН №9 від 24.02.2021, у зв'язку з виникненням у нього на підставі закону податкових зобов'язань з ПДВ.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №996-XIV є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суд урахував, що для реалізації товару первинним документом є видаткова накладна, для перевезень - товарно-транспортна накладна.
ВН, на підставі якої виписана позивачем ПН №9, недоліків щодо оформлення не містить, складена відповідно до вимог закону. Позивач надав відповідачу 1 докази переміщення в той же день реалізованого товару - ТТН від 24.02.2021 №№9, 10, 11, 12 (кожна на 700шт піддонів).
Підставою спірного рішення щодо відмови зареєструвати ПН вказано недоліки в ТТН. Зокрема, виключно щодо відсутності в них відомостей про перевізника.
Дослідивши ТТН в матеріалах справи, суд встановив, що додані позивачем до позовної заяви ТТН (а.с.42-45) не відповідають за змістом тим, що подані відповідачу 1 (а.с. 118-125) у заявлених спірних правовідносинах. Зокрема, у наданих суду наявні підписи водіїв, а для відповідача 1 - відсутні. Водночас в усіх не вказано у відповідних графах назви автоперевізника.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (далі - Правила №363).
Відповідно до розділу 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Абзац перший п.11.1 розділу 11 Правил №363 передбачає, що ТТН є основним документом на перевезення вантажів, а форму наведено в додатку 7 до цих Правил.
Отже, відсутність заповнених граф ТТН становить порушення вимог до її оформлення.
Абзац другий п.11.1 розділу 11 Правил №363 встановлює право суб'єкта господарювання оформлювати її без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Для оцінки істотності врахованих відповідачем 1 у спірному рішенні недоліків суд врахував, що всі ТТН підписані та скріплені печатками позивача, як продавця і вантажовідправника, та ТОВ «ОПТІ-ТОРГ-777», як покупця та вантажоодержувача. У графах про товар зазначено перевезення саме дерев'яних піддонів відповідно до ВН №9 від 24.02.2021. Крім того, зазначені різні автомобілі, що перевозили товар, з посиланням на державні номерні знаки та водії: ДАФ НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ), РЕНО НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4 (водій ОСОБА_3 ), ІВЕКО НОМЕР_5 з причепом НОМЕР_6 (водій ОСОБА_4 ), РЕНО НОМЕР_7 з причепом НОМЕР_8 (водій ОСОБА_5 ).
Докази спростування використання вказаних автомобілів відсутні.
Отже, заповнені графи ТТН містили відомості, що ідентифікують господарську операцію з перевезення вказаного в ПН №9 товару відповідному контрагенту позивача.
Факт відсутності вказівки в ТТН назви автоперевізника відповідачем 1 враховано безпідставно, оскільки у спірних правовідносинах він не з'ясував приналежність вказаних транспортних засобів, у т.ч. не перевірив можливості такого перевезення безпосередньо силами вантажоотримувача.
Неподання позивачем податкової звітності щодо оплати праці найманих працівників має бути перевірений у встановленому законом порядку до часу надання йому правової оцінки, оскільки він може свідчити як про відсутність працівників, так і про порушення обов'язків податкового агента.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачі вказаних обов'язків не виконали.
Отже, спірне рішення про відмову в реєстрації ПН прийняте з порушенням вказаних вище вимог нормативно-правових актів.
Сукупність поданих позивачем для реєстрації ПН документів свідчила про наявність підстав для реєстрації ПН. Наявність та обґрунтованість сумнівів відповідача 1 щодо недостовірності вказаної в ПН №9 господарської операції не підтверджена.
Тому суд дійшов висновку, що позовна вимога визнати протиправним і скасувати відповідне рішення відповідача 1 обґрунтована та підлягає задоволенню.
Належним та ефективними способом відновлення порушених прав є зобов'язання відповідача 2, як адміністратора ЄРПН, зареєструвати вказану вище ПН датою її подання до реєстру.
Зважаючи на результат вирішеного спору згідно з ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені квитанцією від 09.07.2021 №14 на 4540,00грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, який безпосередньо порушив заявлені права позивача.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Задовольнити адміністративний позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІД ТРЕЙД ТД" (18007, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Луценка, будинок 7, офіс 5; код ЄДРПОУ 42870622) повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) від 04.03.2021 №27015 про відповідність ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІД ТРЕЙД ТД" (18007, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Луценка, будинок 7, офіс 5; код ЄДРПОУ 42870622) критеріям ризиковості платника податку та зобов'язати його у встановленому законом порядку виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області від 17.03.2021 №2477921/42870622 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.02.2021 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання податкову накладну ТОВ "СІД ТРЕЙД ТД" (18007, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Луценка, будинок 7, офіс 5; код ЄДРПОУ 42870622) від 24.02.2021 №9 на відпуск ТОВ «Опті-Торг 777» піддонів в кількості 2800 штук вартістю 403200,00грн (у т.ч. ПДВ - 67200,00грн).
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІД ТРЕЙД ТД" (18007, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Луценка, будинок 7, офіс 5; код ЄДРПОУ 42870622) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 4540,00грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень нуль копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Повний текст рішення виготовлений і підписаний 19.11.2021.