16 листопада 2021 р. № 400/7061/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача Ромашиної І.В. , пр. відповідача Кердікошвілі О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Фермерського господарства "АЛЕСЯ", вул. Шкільна, 6-А, с. Кубряки, Веселинівський район, Миколаївська область, 57070,
до відповідача:Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. А. Шептицького, 9, с. Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57116, Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Леніна, 1А, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва Південного територіального Квартирно-експлуатаційного управління, Міністерства оборони України, пр-т Миру, 62 а, м. Миколаїв, 54056,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2020 № 2,
Позивач - Фермерське господарство «АЛЕСЯ» звернулось до суду до Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та протиправним рішення ХХХХVІ позачергової сесії Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області восьмого скликання від 26.06.2020 № « Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку» та його скасування.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірним рішенням відповідач1 обмежив його права на отримання пільги із сплати земельного податку, що не передбачено чинним законодавством, тому у позивача виник обов'язок із компенсації вартості земельного податку за земельну ділянку, що використовується у сумісній сільськогосподарській діяльності з КЕВ м.Миколаєва в максимальному розмірі 5% від нормативної грошової оцінки. При прийнятті спірного рішення відповідач порушив вимоги ст.19 Конституції України, Регламент ради, ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ЗУ «Про місцеве самоврядування», тому спірне рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Відповідач 1 відзив суду не надав.
Відповідач 2 надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду. Також спірне рішення прийнято відповідно до вимог ст.277 ПК України, яким передбачена ставка податку за земельні ділянки у розмірі не більше 5 % від нормативно грошової оцінки, що і було зроблено відповідачем. Позивач безпідставно посилається на обмеження права користування пільгою, оскільки рішення прийнято відповідно до норм Податкового Кодексу України. Протокол № 5 засідання постійної комісії від 19.06.2020 свідчить, що питання надання пільги КЕВ на ньому розглядалось, відсутність візування проекту рішення юридичною службою не перешкоджає розглянути запропонований проект депутатами ради. Позивач безпідставно посилається на План роботи Михайлівської сільської ради, оскільки питання щодо встановлення місцевих податків і зборів відноситься до компетенції депутатів відповідної ради відповідно до ст.26,59 Закону України « Про місцеве самоврядування». Також відповідно до п.11-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про місцеве самоврядування» передбачено, що на рішення органів місцевого самоврядування, які передбачені цим пунктом не поширюються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ч.3 ст.15 Закону України « Про доступ до публічної інформації», ЗУ Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ Миколаєва Південного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України надала суду пояснення, в яких повністю підтримала позицію позивача та вважає, що спірне рішення є протиправним та його необхідно скасувати.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, що КЕВ намагалось скористатись податковою пільгою, що підтверджується доданим до відзиву на позов протоколом №2 від 11.02.2021 засіданні постійної комісії, на якому розглядалось питання зменшення ставки земельного податку для земель Широколанівського полігону та скасування рішення ради від 26.06.2020. З протоколу № 5 не вбачається, що питання надання пільги КЕВ розглядалось на засіданні постійної комісії від 19.06.2020.Спірне рішення прийнято в порушення норм Регламенту ради без попереднього обговорення на засіданні постійної комісії та без погодження юридичною службою. Матеріали підготовлені з відступом від вимог Регламенту, приймаються до розгляду на сесії, як виняток, лише у випадку, коли вони вимагають термінового вирішення, були розглянуті на профільній комісії та завізовані головами всіх постійних комісій, але такі матеріали відсутні. Спірне рішення не відноситься до рішень, що передбачені п.11-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про місцеве самоврядування».
Відповідач 2 надав суду заперечення, в яких зазначив, що місцеві податки та збори встановлюються рішенням сільської ради в порядку визначеному Податковим Кодексом України. Відповідно до ст.283 ПК України визначено вичерпний перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, до яких не віднесено землі для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, які звільняються від оподаткування. Скасування спірного рішення призведе до суттєвих негативних наслідків для місцевої бюджетної системи територіальної громади.
Заслухав пояснення представника позивача, відповідача 2, третьої особи, дослідив докази, суд встановив:
Фермерське господарство «АЛЕСЯ» та Квартирно-експлуатаційний відділ м.Миколаєва Південно-східного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України уклали договір про спільний обробіток землі № 10 від 29.07.2016 та здійснюють сільськогосподарську діяльність на земельних ділянках загальновійськового полігону «Широколанівський». За умовами п.8.1 договору прибуток, отриманий сторонами в результаті здійснення спільної діяльності, розподіляється пропорційно часткам та понесеним фактичним затратам.
Додатковою угодою № 4 від 30.11.2020 сторони внесли зміни до п.4.1, який доповнили абз.17 та передбачили, що ФГ «Алеся» зобов'язано щомісячно, до 20 числа наступного за звітним місяця, починаючи з серпня 2020, компенсувати КЕВ м. Миколаєва вартість сплаченого податку в розмірі 100%. Сума земельного податку, що підлягає компенсації, кожного наступного календарного року може змінюватись, залежно від встановленої рішенням органів місцевого самоврядування ставки земельного податку для відповідної категорії земель на кожен наступний календарний рік.
Михайлівська сільська рада Миколаївської області прийняла рішення ХХХХVІ позачергової сесії восьмого скликання від 26.06.2020 № « Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку», яким встановила на території Михайлівської сільської ради ставки земельного податку згідно з додатком з 01.01.2021.
У додатку 1 п.15.1 передбачено, що для розміщенням та постійної діяльності Збройних сил встановлені ставки податку за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено 5%.
У додатку 2 до рішення затверджено перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до п.284.1 ст.284 ПК України із сплати земельного податку: земельні ділянки Збройних сил України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, та іншим військовим формуванням утвореним відповідно до законодавства України - пільга 100%. Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку надають в оренду земельні ділянки або укладають договори про спільний обробіток тощо, зазначених земельних ділянок, податок сплачується на загальних підставах згідно класифікатору земель.
Протокол № 5 засідання постійної комісії Агропромислового комплексу земельних відносин, будівництва, власності, екології та охорони навколишнього середовища від 19.06.2020 свідчить, що п.4 порядку денного було розгляд клопотання КЕВ у м. Миколаєві щодо надання пільг зі сплати земельного податку, п.8 про розгляд встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021.
Позивач надав суду протокол, в якому відсутній аркуш, в якому вирішувалось питання розгляду клопотання КЕВ. Відповідач 2 надав суду протокол, в якому зазначено, що комісія вирішила по п.4 питанню порядку денного рекомендувати спеціалісту-землевпоряднику підготувати проект рішення по ставках земельних податків на затвердження сесією та включити пільги на землі полігону згідно чинного законодавства. По п.8 порядку денного вирішили підготувати проект рішення на затвердження сесією Михайлівською сільською радою після розгляду на засіданні спільних депутатських комісій.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України, Михайлівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області з 21.12.2020 перебуває у стані припинення, запис № 1005151270013000032.
Відповідно до Розпорядження КМУ від 12 червня 2020 року № 719-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області» територія Михайлівської сільської територіальної громади (у складі території Криничанської та Улянівської сільських рад) увійшла до складу Степівської сільської територіальної громади Миколаївської області з адміністративним центром в с. Степове, тому Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області є правонаступником Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Частиною 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено право сільських рад вирішувати встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України та приймати рішення щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.
Пунктом 12.3 ст.12 Податкового кодексу України передбачено право сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів, а підпунктом 12.4.1 пункту 12.4 ст.12 ПКУ встановлено, що до повноважень зазначених суб'єктів владних повноважень у сфері податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.
Частиною 12 ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Частиною 15 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що порядок підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Статтею 7 Регламенту ради встановлено, що діяльність ради, її виконавчих органів здійснюється згідно з планами роботи, які затверджується радою та виконавчими органами з врахуванням пропозицій постійних комісій і депутатів ради, наукових установ та об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації громадян.
Статтею 32 Регламенту передбачено, що підготовлені проекти рішень ради проходять юридичну експертизу в юридичній службі та погоджуються (візуються) головою профільної комісії ради.
Згідно ст.33 Регламенту, не пізніше, як за день до розгляду питань на сесії, постійні комісії ради проводять їх попереднє обговорення. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які розглядаються і враховуються при наявності остаточного рішення на сесії ради.
Ст. 35 Регламенту встановлено, що матеріали, підготовлені з відступами від вимог цього Регламенту, приймаються до розгляду на сесії ради, як виняток, лише у випадку, коли вони вимагають термінового вирішення, були розглянуті на профільній комісії та завізовані головами всіх постійних комісій і вносяться до порядку денного сесії в порядку їх надходження. Регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом (ст.1 ЗУ №1160).
Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160-1V забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
Громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду (ст.ст.5,6 ЗУ №1106).
Статтею 8 Закону № 1160-1V передбачено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта, обов'язково до оприлюднення проекту регуляторного акта, його розробником готується аналіз регуляторного впливу, з метою одержання зауважень та пропозицій.
Кожен проект регуляторного акта в силу ст.9 Закону № 1160-1V підлягає оприлюдненню з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Стаття 33 Закону № 1160-ІУ передбачає, що у разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу, відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.
Статтею 34 Закону № 1160-1V встановлено, що кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Стаття 35 Закону № 1160-ІУ встановлює, що оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради: оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради; можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.
Статтею 36 Закону № 1160-ІУ встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Надані суду докази свідчать, що розгляд питань про встановлення ставок та пільг із сплати місцевих податків і зборів у Плані роботи Михайлівської сільської ради на 2020 рік не заплановано, висновку юридичної експертизи до проекту оскаржуваного Рішення юридичною службою Михайлівської сільської ради не зроблено, відсутні інші матеріали з цього питання, що розглянуті на профільній комісії, завізовані головами всіх постійних комісій і які могли б, як виняток, бути прийнятими до розгляду на сесії ради , що є порушенням п.п.7,32,33,35 Регламенту, але не дотримання цих норм не можуть привести до протиправності спірного рішення, оскільки в даному випадку необхідно застосовувати спеціальну процедуру прийняття рішення, яка передбачена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що спірне рішення вони прийняли без дотримання норм Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», але вважає, що цей недолік прийняття спірного рішення не може вплинути на його правомірність, оскільки рішення прийнято з дотриманням ставок земельного податку та встановлення пільг передбачених Податковим Кодексом України.
Таким чином, відповідачем 1, при підготовці та прийнятті спірного рішення порушено вимоги ст. ст. 1, 4-9, 31-36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що є підставою для визнання його протиправним та нечинним.
Порушення регуляторним органом вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, недотримання принципів державної регуляторної політики (передбачуваності, плановості, обґрунтованості), відсутності аналізу регуляторного впливу акта, порушення вимог щодо оприлюднення регуляторного акта та документа, що містить аналіз його регуляторного впливу є підставою для визнання такого акту протиправним та нечинним. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у Постанові від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Додатку 2 до оскаржуваного Рішення, відповідачем незаконно та протиправно обмежено право платників земельного податку - КЕВ м.Миколаєва, як військового формування, утвореного відповідно до законодавства України, на користування пільгами, якщо укладено договір про спільну діяльність або про спільний обробіток земельних ділянок, оскільки відповідно до п. 284.3. ст.284 ПКУ передбачено, що якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території та не зазначено такого обов'язку для платників, які здійснюють на належних їм землях господарську діяльність, у тому числі - у вигляді спільного обробітку землі.
Стосовно цих доводів суд зазначає наступне: нормами Податкового Кодексу, які є спеціальними для цих правовідносин не передбачено право на пільгу для земель оборони, тому КЕВ користується пільгою зі сплати податку на землю не в силу Закону, а в зв'язку з тим, що сільська рада в межах наданих їй повноважень передбачених п.284.1 ст.284 ПК України надала 100% пільгу стосовно земель КЕВ, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів та одночасно передбачила застереження стосовно того, що якщо землі передані в оренду або укладено договір про спільний обробіток землі, то земельний податок сплачується на загальних підставах, що цілком узгоджується з нормами Податкового Кодексу України та наданими сільській раді повноваженнями.
Крім того, суд зазначає, що права позивача в даному випадку ФГ «Алеся» не порушується Додатком 2 до спірного рішення, оскільки його не стосуються, а стосуються прав та обов'язків саме КЕВ. Права ФГ «Алеся» порушуються укладеною додатковою угодою № 4 від 30.11.2020, якою сторони внесли зміни до п.4.1, а не спірним рішенням, тому в цій частині доводи позивача суд відхиляє.
Також суд відхиляє доводи відповідача 2 стосовно того, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки відповідно до ч.2,3 ст.265 КАС України право оскаржити нормативно правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, протягом всього строку їх чинності.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що порушення порядку прийняття рішення не може привести до його протиправності та не чинності, оскільки Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачений чіткий алгоритм дій при прийнятті рішення, яке є регуляторним актом та ст.36 цього Закону передбачено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений,
Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що пп.6 п.11-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування», Закон №540 надано право органам місцевого самоврядування приймати рішення без дотримання процедур передбачених вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації, оскільки вимоги до рішень органів місцевого самоврядування без дотримання процедур передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", ч.3 ст. 15 Закона України "Про доступ до публічної інформації", Законом України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання» стосуються тільки рішень, які зазначені у цьому пункті, а саме це питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов'язаних з такими обставинами, процедурні питання. Спірним рішенням-встановлено ставки та пільги місцевих податків, тому воно не відноситься до тих рішень, які передбачені п.11-1.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не довів суду належними доказами, що спірне рішення було прийнято з дотриманням процедури передбаченої чинним законодавством, тому позов належить задовольнити. Відповідно до ст.265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та підлягають стягненню з відповідача 2 на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Фермерського господарства "АЛЕСЯ" (вул. Шкільна, 6-А, с. Кубряки, Веселинівський район, Миколаївська область, 57070, ідентифікаційний код 38094210) до Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. А. Шептицького, 9, с. Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57116, ідентифікаційний код 04375642) , Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Леніна, 1А, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107, ідентифікаційний код 02125987) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення ХХХХVІ позачергової сесії Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області восьмого скликання від 26.06.2020 року № 2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку".
3. Зобов'язати Степівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області (вул. Леніна, 1-А, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107, ідентифікаційний код 02125987) невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення після набрання рішенням законної сили у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.
4. Стягнути з Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. А. Шептицького, 9, с. Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57116, ідентифікаційний код 04375642) на користь Фермерського господарства "АЛЕСЯ" (вул. Шкільна, 6-А, с. Кубряки, Веселинівський район, Миколаївська область, 57070, ідентифікаційний код 38094210) судовий збір у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень), сплачений квитанцією № 69009 від 23.08.2021 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст рішення складено відповідно до частини 3 статті 243 КАС України та підписано суддею 19.11.2021р.