ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" листопада 2021 р. справа № 300/682/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.,
секретар судового засідання Пиріг Х.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Котика Р.В.,
представника Коломийської районної державної адміністрації Тутецького М.І.,
представника Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації Заграновської С.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку,-
25.02.2021 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Коломийської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу за №02-08/27-к від 11.02.2021, поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказу Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації за №02-08/27-к від 11.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 ». На переконання позивача вказаний наказ є незаконним, оскільки відбулася не ліквідація Городенківської районної державної адміністрації, а реорганізація Городенківської та Снятинської районних державних адміністрацій шляхом приєднання до Коломийської районної державної адміністрації відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій". Звернула увагу суду, що перед звільненням Управлінням соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації позивачу вакантна посада запропонована не була. Відтак позивач просила суд визнати протиправним та скасувати вищезазначений наказ, поновити її на посаді державної служби в Коломийській районній державній адміністрації та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
18.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Коломийської районної державної адміністрації проти задоволення позовних вимог заперечив. Вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача відсутні, оскільки звільнення позивача проведено з дотриманням норм чинного законодавства України. Вказав, що план вивільнення працівників Городенківської РДА було затверджено головою Івано-Франківської ОДА 28.01.2021, в якому зазначено термін вивільнення працівників, зокрема і термін звільнення ОСОБА_1 - 11.02.2021 року. Пояснив, що позивач особисто під розписку попереджена наказом за №02-08/2-к від 11.01.2021 про можливе звільнення у зв?язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА. Звернув увагу суду, що відбулася повна ліквідація Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, а тому ОСОБА_1 інші вакантні посади запропоновані не були. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У поданій суду відповіді на відзив від 30.03.2021 представник позивача зазначив, що заперечення, вказані у відзиві, необгрунтовані та не спростовують позовні вимоги. Вказав, що при звільненні позивача відповідачем не дотримано положень Конвенції Міжнародної організації праці за №158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», яка ратифікована Україною 04.02.1994 та вимог, встановлених ст. 87 Закону України «Про державну службу». Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
18.05.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник Коломийської районної державної адміністрації вказав, що доводи, викладені представником позивача у відповіді на відзив, є безпідставними та не відповідають дійсності. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 залучено до участі у справі як другого відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації.
24.05.2021 представником позивача подано до суду заяву про витребування доказів. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 витребувано додаткові докази.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 замінено відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації його правонаступником - Управлінням соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації.
08.07.2021 представником Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації подано відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строку для подання такого відзиву у зв'язку з отриманням 30.06.2021 копії адміністративного позову ОСОБА_1 . Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 дане клопотання задоволено, продовжено Управлінню соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації строк для подання відзиву.
У відзиві на позовну заяву представник Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації проти задоволення позовних вимог заперечила. На переконання представника відповідача, ОСОБА_1 звільнено на законних підставах та з дотримання норм чинного законодавства України у зв??язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА. Вказала, що подання пропозиції вакантної посади державному службовцю з боку суб'єкта призначення або керівника державної служби є його правом, а не обов'язком. Просила суд відмовити у задоволенні позову.
У поданій суду відповіді на відзив від 23.08.2021 представник позивача зазначив, що у відповідності до положень Конвенції Міжнародної організації праці за №158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» суб'єкт призначення або керівник державної служби має обов'язок пропонувати державному службовцю вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В ході судового розгляду представник позивача на підтвердження заявлених позовних вимог подав в суд додаткові письмові пояснення від 30.06.2021 та від 27.08.2021 року.
27.09.2021 представник Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації подала заперечення на відповідь на відзив, в яких вказала, що жодних вимог законодавства України, чинного на момент припинення публічної служби ОСОБА_1 , роботодавцем не порушено, тому підстави для скасування наказ про звільнення позивача відсутні.
Протокольною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 витребувано у відповідача додаткові докази.
Ухвалою суду від 15.09.2021 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні суду пояснила, що у період з 01.11.2018 по 11.02.2021 працювала заступником начальника відділу державних соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації. Вказала, що наказом за №02-08/27-к від 11.02.2021, її протиправно було звільнено із займаної посади. Зазначила, що при звільненні вакантні посади їй не пропонувались, хоча іншим особам такі посади були запропоновані. Підтвердженням цього є факт переведення 14 осіб з Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації до Городенківського відділу адміністративного забезпечення у складі Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Вказав, що ОСОБА_1 звільнено з займаної посади заступника начальника відділу державних соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації з порушенням положень Конвенції Міжнародної організації праці за №158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» та вимог, встановлених ст. 87 Закону України «Про державну службу». Зазначив, що позивача 13.01.2021 було ознайомлено з наказом від 11.01.2021 за №02-08/2-к про можливе звільнення у зв'язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації. Вказав, що при звільненні вакантні посади позивачу не пропонувались, хоча іншим особам такі посади були запропоновані. Звернув увагу суду, що 10.02.2021 чотирнадцять з тридцяти восьми працівників Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації було переведено до Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації. Проте критерії відбору таких працівників залишились невідомі. Крім того зазначив, що держава не відмовлялась від виконання функцій соціального захисту населення, відтак в даному випадку на його думку має місце не ліквідація юридичної особи, а фактично її реорганізація. Вказав, що відповідно до ст.87 Закону України «Про державну службу» (у редакції 04.03.2021) суб'єкт призначення або керівник державної служби має обов'язок запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Лише коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі відмови від переведення на запропоновану посаду, державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». Представник позивача просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації за №02-08/27-к від 11.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державних соціальних допомог в Коломийській районній державній адміністрації та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача.
Представник Коломийської районної державної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм чинного законодавства. Зазначив, що постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідації районів" №807 від 17.07.2020 в Івано-Франківській області утворено Коломийський район (з адміністративним центром у місті Коломия) у складі території, зокрема, Городенківської міської територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію Городенківської та Снятинської РДА шляхом приєднання до Коломийської РДА районних державних адміністрацій. Розпорядженням голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 04.01.2021 №2 утворено комісію з реорганізації Городенківської та Снятинської РДА, шляхом їх приєднання до Коломийської РДА та призначено голову Коломийської РДА головою комісії з реорганізації Городенківської та Снятинської РДА. Головою комісії з реорганізації Городенківської та Снятинської РДА дано доручення голові Городенківської РДА, члену комісії з реорганізації здійснити заходи щодо попередження про можливе наступне звільнення працівників Городенківської РДА, яка реорганізовується у термін до 11.01.2021, та до 22.01.2021 підготувати план вивільнення працівників. План вивільнення працівників Городенківської РДА затверджено головою Івано-Франківської ОДА 28.01.2021, в якому зазначено термін вивільнення працівників, зокрема і термін звільнення ОСОБА_1 - 11.02.2021. Вказав, що позивач особисто під розписку попереджена про можливе звільнення у зв?язку з ліквідацією Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА (наказ №02-08/2-к від 11.01.2021). Звернув увагу суду, що відбулася повна ліквідація Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, а тому ОСОБА_1 інші вакантні посади запропоновано не було. Додав, що у день звільнення з позивачем проведено повний розрахунок. Відтак, вважає, що при звільненні ОСОБА_1 дотримано вимоги чинного законодавства. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у поданому відзиві на позов. Суду пояснила, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та не суперечить положенням Конвенції Міжнародної організації праці за №158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця». Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова, позивача, представників позивача і відповідачів, подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 , 31.10.2018 наказом за №01-08/170-к від 31.10.2018 ОСОБА_1 призначено в порядку переведення з посади заступника начальника відділу прийняття рішень на посаду заступника начальника відділу державних соціальних допомог з 01.11.2018 з посадовим окладом згідно штатного розпису та із збереженням 5 рангу державної служби.
В судовому засіданні встановлено, що 16.12.2020 до трудової книжки позивача внесено запис за №24 про те, що Городенківську районну РДА на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 за №1635-р реорганізовано шляхом приєднання до Коломийської РДА, а 11.01.2021 - запис за №25 про ліквідацію Управління праці та соціального захисту Городенківської РДА відповідно до розпорядження Коломийської РДА від 11.01.2021 за №8.
Суд встановив, що наказом від 11.02.2021 за №02-08/27-к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу державних соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації у зв'язку з ліквідацією організації згідно п.1 ст. 40 КЗпП.
Не погоджуючись із вказаним наказом позивач, з метою захисту свої порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у положеннях Конвенція Міжнародної організації праці за №158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», яка ратифікована Україною 04.02.1994, а також статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначається Законом України "Про державну службу" за №889-VІІІ від 10.12.2015 (надалі - Закон №889-VІІІ).
За змістом частини 1 статті 3 Закону №889-VІІІ цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Пунктами 2, 7 частини 1 статті 1 Закону №889-VІІІ державна служба визначена як публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, щодо забезпечення виконання законів та інших нормативно-правових актів та реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Відповідно до частин 2 і 3 статті 5 Закону №889-VІІІ відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Так положення ст.19 Конституції України кореспондовані в пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Закону №889-VІІІ, за змістом яких державна служба здійснюється з дотриманням принципів, зокрема, верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; а також принципу законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави припинення державної служби визначено статтею 83 Закону №889-VIII, відповідно до пункту 4 частини 1 якої, державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
У відповідності до положень частини першої статті 87 Закону №889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, серед іншого, є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (пункт 1); ліквідація державного органу (пункт 1-1).
Згідно частини 3 статті 87 Закону №889-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб?єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1, 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше, ніж за 30 календарних днів. Суб?єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (надалі - КЗпП України).
Підстави припинення трудового договору визначені статтею 36 КЗпП України, до яких віднесено, зокрема, ініціативу власника або уповноваженого ним органу.
Згідно із приписами пункту 1 абзацу 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
У відповідності до частини 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Питання забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників врегульовано главою ІІІ-А КЗпП України. Так, згідно статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (частина 1).
Відповідно до частини 2 даної статті при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Згідно ч.3 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
З системного аналізу наведених норм слідує, що розірвання трудового договору з працівником має супроводжуватися наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених Законом України "Про державну службу" та КЗпП України, а також дотриманням установлених вимог при вивільненні працівника. Вказані норми кореспондуються з конституційним правом громадянина на захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
Як вбачається зі змісту оскарженого наказу, підставою звільнення позивача є ліквідація організації - Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА (пункт 1 статті 40 КЗпП України).
Судом встановлено, що пунктом 9 постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідації районів" №807 від 17.07.2020 в Івано-Франківській області утворено Коломийський район (з адміністративним центром у місті Коломия) у складі територій Гвіздецької селищної, Городенківської міської, Заболотівської селищної, Коломийської міської, Коршівської сільської, Матеївецької сільської, Нижньовербізької сільської, Отинійської селищної, Печеніжинської селищної, Підгайчиківської сільської, П'ядицької сільської, Снятинської міської, Чернелицької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" встановлено, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" і статті 71 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1.
Додатком 1 до зазначено розпорядження визначено, що Городенківська та Снятинська райдержадміністрації реорганізуються шляхом приєднання до Коломийської райдержадміністрації.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв'язку із зміною адміністративно-територіального устрою України визначає Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 за №1321 (надалі - Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на райдержадміністрації, які у зв'язку з прийняттям постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" підлягають утворенню та/або реорганізації (пункт 2).
Відповідно до пункту 4 Порядку якщо територія району, ліквідованого Верховною Радою України (далі - ліквідований район), включається до території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого вже існує райдержадміністрація, райдержадміністрація, що діяла на території ліквідованого району, реорганізується шляхом її приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.
Пунктом 7 Порядку встановлено, перехід повноважень, прав та обов'язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).
Згідно з пунктом 8 Порядку перехід майна, майнових прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.
Відповідно до пунктом 9 пункту 1 Порядку передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації.
Згідно з пунктом 10 Порядку райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку.
В судовому засіданні встановлено, що функції Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації здійснює Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації. Таким чином, останнє є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації.
Як вбачається з матеріалів справи, Головою Коломийської районної державної адміністрації 11.01.2021 видано розпорядження за №1 "Про попередження працівників Городенківської та Снятинської районних державних адміністрацій", пунктом 2 якого зобов?язано керівників структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічного права Городенківської РДА персонально попередити працівників підпорядкованих структурних підрозділів 11.01.2021 про можливе наступне звільнення із займаних посад відповідно до вимог чинного законодавства.
11.01.2021 начальником Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА відповідно до вимог пункту 1 частин 1 та 1-1 статті 87 Закону України "Про державну службу" та статті 49-2 КЗпП України видано наказ за №02-08/2-к "Про попередження працівників управління праці та соціального захисту Городенківської РДА про їх можливе звільнення у зв?язку з ліквідацією", пунктом 1 якого визначено персонально попередити працівників Управління праці та соціального захисту Городенківської РДА про їх можливе звільнення із займаних посад не раніше, ніж за один місяць, у зв?язку з ліквідацією, згідно додатку.
Суд встановив, що на виконання наказу №02-08/2-к від 11.01.2021 ОСОБА_1 попереджено про можливе звільнення із займаної посади у зв?язку з ліквідацією організації, що підтверджується її підписом у додатку до вказаного наказу.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2021 головою Івано-Франківської ОДА затверджено план вивільнення працівників Городенківської РДА, яка реорганізується шляхом приєднання до Коломийської РДА, у якому визначено терміни вивільнення працівників Городенківської РДА, в тому числі і позивача - 12.02.2021 (порядковий номер 66).
Суд відхиляє як безпідставні твердження представника відповідача про те, що при попередженні позивача про її можливе звільнення із займаної посади вакантна посада ОСОБА_1 запропонована не була, оскільки відбулася повна ліквідація Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА з огляду на нижченаведене.
Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.
Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах положення цього Кодексу поширюється, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною третьою статті 81 Цивільного кодексу України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.
Суд зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА відноситься до юридичних осіб публічного права.
Суд приймає до уваги, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з'ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший орган.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 4 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 802/651/16-а, від 24 вересня 2019 року у справі № 817/3397/15.
Згідно наявних відомостей з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України 26.05.2021 державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис за №100 107 111000 9000323 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, на підставі рішення щодо припинення.
Зі змісту розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій", постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 за №1321 та розпорядження Коломийської районної державної адміністрації від 11.01.2021 за №8 слідує, що держава від виконання завдань та функцій в Городенківському районі, які були покладені на відповідний орган праці та соціального захисту населення, не відмовилась, а поклала виконання цих функцій на інший територіальний орган. Тобто у спірному випадку фактично мала місце реорганізація зазначеного органу, оскільки відповідна функція держави припинена не була.
Одночасно суд приймає до уваги те, що 19.01.2021 розпорядженням голови Коломийської РДА за №20 "Про затвердження структури і штатної чисельності Коломийської РДА" перейменовано юридичну особу публічного права "Управління праці та соціального захисту населення Коломийської РДА" на "Управління соціального захисту населення Коломийської РДА" та затверджено структуру і штатну чисельність останнього у кількості 69 осіб згідно з додатком 3.
08.02.2021 розпорядженням голови Коломийської РДА за №47 "Про нову редакцію додатків 3, 4, 7, 8 до розпорядження районної державної адміністрації від 19.01.2021 №20" затверджено додаток 3, яким визначена структура та штатна чисельність Управління соціального захисту населення Коломийської РДА у новій редакції.
Так у структурі Управління соціального захисту населення Коломийської РДА у новій редакції утворено Городенківський відділ адміністративного забезпечення у кількості 14 штатних одиниць.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено повної ліквідації юридичної особи публічного права - Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, оскільки виконання функцій ліквідованого органу покладено на Управління соціального захисту населення Коломийської РДА, у структурі якого затверджено Городенківський відділ адміністративного забезпечення у кількості 14 штатних одиниць, а тому зобов'язанням роботодавця (держави) є вжиття заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
З огляду на наведене суд відхиляє як безпідставні доводи представника відповідача про те, що подання пропозиції вакантної посади державному службовцю з боку суб'єкта призначення або керівника державної служби є його правом, а не обов'язком. Суд зазначає, що в даному випадку держава, як роботодавець, мала зобов'язання по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, перед звільненням позивачу вакантна посада запропонована не була.
Таким чином при ліквідації Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА з покладанням функцій ліквідованого органу на Управління соціального захисту населення Коломийської РДА, виникає обов'язок по пропонуванню працівникам ліквідованої організації вакантних посад в органі, якому передано виконання таких функцій. Відтак, щодо позивача недотримано порядку звільнення, оскільки вакантні посади ОСОБА_1 запропоновані не були.
Одночасно суд приймає до уваги те, що 10.02.2021 чотирнадцять з тридцяти восьми працівників Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації було переведено до Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації. Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.
Суд зазначає, що відповідачем наявність відповідних критеріїв відбору та переважне право на залишення на роботі цих 14 осіб не доведено та не обгрунтовано жодними письмовими чи іншими доказами, які надані суду та містяться в матеріалах справи. Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
В такому випадку фактично має місце протиправна дискримінація до 24 осіб, в тому числі і позивача, без обгрунтування критеріїв відбору. Статтею 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що в порушення ст. 77 КАС України відповідачами правомірність оскарженого наказу, не доведена та не обгрунтована жодними письмовими доказами, які надані суду та містяться в матеріалах справи.
Окрім цього, суд приймає до уваги наступне.
Так, у сталій практиці ЄСПЛ поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «C. Дж. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria»), заява № 1365/07, п. 39, у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11, п 170).
Згідно з положеннями Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 (надалі також "Рекомендація R (80)2") - під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді заступників Міністрів).
Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» (у редакції від 15.01.2021, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Проте у відповідності до цієї ж норми редакції 06.03.2021 суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
На переконання суду, наведеними змінами до Закону України «Про державну службу» законодавець вкотре наголосив на обов'язку держави по працевлаштуванню працівників ліквідованих установ, встановивши при цьому переважне право на залишення на роботі таких працівників, а також звільнення державних службовців у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Одночасно суд враховує те, що рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, в жодному разі не має бути свавільним, а прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю.
Так вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов'язаний виправдати свої дії чи бездіяльність, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі «Суомінеен проти Фінляндії» № 3780001/97, п. 36).
Наведення мотивів ухваленого рішення є об'єктивною і формальною гарантією, якої вимагає пункт 45 Висновку № 1 КРЄС.
Вказані порушення трудових прав ОСОБА_1 є безумовною підставою для визнання її звільнення з державної служби незаконним, а тому наказ Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації за №02-08/27-к від 11.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.
За наслідками судового розгляду суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 було звільнено незаконно, внаслідок чого порушено її право на проходження публічної служби, яке підлягає судовому захисту.
Як вже зазначено судом вище, Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації припинено з 26.05.2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений саме на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Проте суд вважає, що поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу державних соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації, яке припинено з 26.05.2021, буде суперечити ефективному захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 .
На переконання суду, належним способом поновлення права ОСОБА_1 на проходження публічної служби є її поновлення в Управлінні соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації, яке є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації, в силу особливостей правонаступництва органів державної влади.
З огляду на наведене, оскільки права позивача порушені, то вони підлягають відновленню шляхом скасування оскарженого наказу та поновлення позивача, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України, на посаді заступника начальника відділу державних соціальних допомог або рівнозначну цій посаді в Управлінні соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 згідно оскарженого наказу звільнено 11.02.2021, то позивача слід поновити на посаді заступника начальника відділу державних соціальних допомог або рівнозначній цій посаді в Управлінні соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації з 12.02.2021 року.
Правові наслідки незаконного звільнення працівника з роботи передбачені частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України. Так, вказана стаття передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Вимушений прогул у зв'язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 рахується судом з 11.02.2021 по 09.11.2021 (день ухвалення судом даного рішення) та становить 185 робочих днів.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації від 17.03.2021 за №413, розмір заробітної плати позивача за останні 2 календарні місяці роботи складає 19 336,26 грн.
Відповідно, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить - 471,62 грн.
Оскільки вимушений прогул ОСОБА_1 складає 185 днів з 11.02.2021 по 09.11.2021 включно, то на її користь слід стягнути з Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації середній заробіток в сумі 87 249,70 грн. (471,62 грн. х 185 днів) за час вимушеного прогулу.
Згідно пунктів 2-3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2) та поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9 668 грн. підлягає негайному виконанню.
При цьому на переконання суду позивачем обрано невірний спосіб захисту її порушеного права на проходження публічної служби на посаді заступника начальника відділу державних соціальних допомог Коломийської районної державної адміністрації, оскільки в зазначеному державному органі така посада відсутня.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Однак, позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачувався, оскільки остання звільнена від його сплати згідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як наслідок, розподіл судових витрат на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
На підставі статей 19, 43, 129-1 Конституції України, статей 1, 3, 5, 83, 87 Закону України «Про державну службу», статей 36, 40, 49-2, 235 Кодексу законів про працю України, статті 27 Закону України «Про оплату праці», керуючись ч. 2 ст.9 та статтями 77, 78, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації за №02-08/27-к від 11.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 з 12.02.2021 на посаді заступника начальника відділу державних соціальних допомог або рівнозначну цій посаді в Управлінні соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 87 249 (вісімдесят сім тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 70 копійок.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державних соціальних допомог або рівнозначній цій посаді в Управлінні соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації та в частині стягнення заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) за один місяць в сумі 9 668 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 13 копійок звернути до негайного виконання.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідачі: Коломийська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 23806257, вул. М. Верещинського, 17, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200;
Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 20558069, вул. І. Франка, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200.
Рішення суду складене в повному обсязі 19.11.2021 року.
Суддя Гундяк В.Д.