19 листопада 2021 рокуСправа № 280/11239/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
18.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5789-50 від 18.11.2020.
Разом з позовною заявою до суду надано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за вимогою відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5789-50 від 18.11.2020 на суму 35 586,07 грн. в межах виконавчого провадження №66982133 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що оскаржувана вимога перебуває на примусовому виконанні в Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). В рамках вказаного виконавчого провадження вчиняються дії з примусового виконання спірної вимоги, зокрема 07.10.2021 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника, яка направлена на виконання до ТОВ «Карлсберг Україна» за місцем роботи позивача. Позивач звертає увагу, що невжиття заходу забезпечення позову унеможливить поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та посилається на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки). Крім того, встановлення ознак протиправності спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки), враховуючи предмет позову, є фактично вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті, що суперечить основним засадам і принципам адміністративного судочинства.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
У свою чергу Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З долучених до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що на примусовому виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №66982133 з примусового виконання вимоги №Ф-5789-50 У від 18.11.2020 про стягнення з позивача 35 586,07 грн. В рамках вказаного виконавчого провадження головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 07.10.2021 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Вербицькою Л.Г. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , що отримує дохід у ПрАТ «Карлсберг Україна» у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 39 444,68 грн.
Отже, судом встановлено, що розпочато примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-5789-50, яку позивач вважає протиправним та оскаржує в судовому порядку в межах розгляду даної справи.
При вирішенні заяви суддя виходить з того, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).
Закон №1404-VIII також не містить механізму зупинення виконання оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) до розгляду спору судом.
Пунктом 2 статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-5789-50, оскільки подальше проведення виконавчих дій з примусового виконання вказаного виконавчого документу може призвести до того, що в разі задоволення судом позовних вимог за результатами розгляду даної адміністративної справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.
Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим остання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 248, 295 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №66982133 на підставі виконавчого документа: вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-5789-50 У - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/11239/21.
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (частина 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач- Головне управління ДПС у Запорізькій області, місце знаходження: 69107 м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Повне судове рішення складено 19 листопада 2021 року.
Ухвала набрала законної сили 19 листопада 2021 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 20 листопада 2024 року.
Суддя М.О. Семененко