19 листопада 2021 року Справа № 280/7754/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 084450003402 від 19.03.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи згідно записів в трудовій книжці від 01.03.1973, трудовій книжці від 07.08.1988 серія НОМЕР_2 , трудовій книжці від 15.10.1995 серія НОМЕР_3 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 16.03.2021 з урахуванням страхового стажу за період роботи згідно записів в трудовій книжці від 01.03.1973, трудовій книжці від 07.08.1988 серія НОМЕР_2 , трудовій книжці від 15.10.1995 серія НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком, при цьому надавши усі передбачені законодавством України документи. Вказує, що за результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення № 084450003402 про відмову в призначенні позивачу пенсії. Також у вищевказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано дані з трудової книжки від 01.03.1973, оскільки її копія, яка була надана разом із заявою, була завірена нотаріально, що на думку відповідача не відповідає вимогам и. 2.23 Постанови 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає таке твердження відповідача таким, що не відповідає вимогам Порядку 22-1, оскільки відповідно до п. 2.23 Порядку 22-1, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Крім того, вказує, що певні недоліки, щодо заповнення трудової книжкн не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві від 24.09.2021 вх. № 55464 вказав, що оскільки позивачем при зверненні за призначенням пенсії за віком не було надано оригінал трудової книжки від 01.03.1973 року, а подано копію трудової книжки засвідчену нотаріусом, що не відповідає вимогам чинного законодавства, на підставі чого, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи відповідно до трудової книжки від 01.03.1973 року до страхового стажу та здійснити призначення пенсії за віком з 16.03.2021 відповідно до норм ч. 2 ст. 26 Закону № 1058. Також вказує, що до страхового стажу не враховано періоди роботи: з 15.11.1990 року, оскільки неможливо ідентифікувати запис про звільнення та має місце виправлення в даті наказу про прийняття на роботу; з 21.09.1991 року по 02.12.1993 року, оскільки запис засвідчено печаткою на іноземній мові, відповідно до Порядку № 22-1 необхідно долучити переклад українською мовою, засвідчений в установленому порядку. Страховий стаж з 16.01.1995 року по 20.05.2008 року враховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, оскільки має місце виправлення в даті наказу про прийом на роботу. У зв'язку з викладеним, ГУ ПФУ в Запорізькій області не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у їх задоволенні.
Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7754/21 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення мені пенсії за віком.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення № 084450003402 про відмову в призначенні пенсії, з посиланням на те, що страховий стаж позивача складає 9 років 6 місяців 21 день. Вказано, що до страхового стажу не зараховано дані з трудової книжки від 01.03.1973, оскільки її копія яка була надана разом із заявою була завірена нотаріально, що не відповідає вимогам п. 2.23 Постанови 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. ( п. 1.6 Порядку 22-1)
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. ( п. 1.7 Порядку 22-1).
Суд зауважує, що згідно з абзацом першим пункту 2.23 Порядку №22-1 (у редакції на час спірних правовідносин) документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
При цьому абзац другий пункту 2.23 Порядку №22-1 містить застереження, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
В силу пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.
Аналізуючи наведені норми права суд доходить висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи встановленої форми та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. При цьому, трудова книжка має бути надана в оригіналі, або копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком за його заявою. При цьому, підставою відмови стала недостатня кількість страхового стажу, а саме, 9 років 6 місяців 21 день, у зв'язку з незарахуванням даних копії трудової книжки від 01.03.1973, завіреної нотаріусом.
З матеріалів справи вбачається, підтверджується самим позивачем у позовній заяві та письмових поясненнях, що ним при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії дійсно було подано нотаріально засвідчену копію трудової книжки від 01.03.1973, що суперечить положенням 2.23 Порядку №22-1.
При цьому, посилання позивача на вказаний пункт Порядку №22-1 із зазначенням про можливість подання документів як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально суд не приймає. Так, як вже було зазначено вище, даний пункт в редакції на момент спірних правовідносин містив пряму вказівку про те, що трудова книжка подається саме в оригіналі або копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Тож, з огляду на вказані обставини, відповідач правомірно та у порядку передбаченому чинним на момент спірних правовідносин законодавством прийняв рішення № 084450003402 від 19.03.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
При цьому, суд не надає оцінку доводам сторін про підстави не врахування конкретних періодів роботи позивача згідно записів у трудовій книжці від 07.08.1988 серія НОМЕР_2 , трудовій книжці від 15.10.1995 серія НОМЕР_3 , оскільки такі обставини не були враховані та покладені в основу оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу.
Тому, хоча відповідач і посилається на такі доводи у відзиві на позовну заяву, проте оскаржуване рішення не містить інформації про підстави незарахування до страхового стажу позивача конкретних періодів, посилання на недоліки заповнення трудових книжок тощо.
Суд вважає, що в рамках даного спору, враховуючи висновок суду про неподання позивачем передбаченого Порядком №22-1 оригіналу трудової книжки або її належним чином засвідченої копії, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення у зв'язку з недостатністю стажу, досліджувати наявність або відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно записів у трудовій книжці від 07.08.1988 серія НОМЕР_2 , трудовій книжці від 15.10.1995 серія НОМЕР_3 є передчасним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права повторно звертатися до відповідача із заявою та належним чином оформленими документами згідно Порядку №22-1.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.11.2021.
Суддя Л.Я. Максименко