вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/763/21
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Сичуку І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011, код - 14305909
до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
про дострокове стягнення 139 174,08 грн заборгованості за кредитним договором
за участю представників:
позивача: Сапіга Микола Миколайович
відповідача: не з'явилась
27.07.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 114-43/3-175792 від 29.06.2021 року) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Гургач Олени Олександрівни про дострокове стягнення 139 174,08 грн заборгованості, з яких 125 000,00 грн заборгованість за кредитом та 14 174,08 грн заборгованість за відсотками за кредитним договором № 011/64672/596986/R від 09.06.2020 року.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року відкрито провадження у справі № 902/763/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
07.09.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшов запит (вих. № 114-43/3-191930 від 01.09.2021 року) про повідомленням судом стану розгляду справи № 902/763/21.
Ухвалою суду від 07.09.2021 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін на 30.09.2021 року.
Також, даною ухвалою зобов'язано Тульчинську міську територіальну громаду у строк надіслати на поштову та електронну адреси Господарського суду Вінницької області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ).
17.09.2021 року на електронну адресу суду від Виконавчого комітету Тульчинської міської ради на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 07-22-3018 від 17.08.2021 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не значиться за адресою АДРЕСА_1 , вибула 03.02.2021 року в АДРЕСА_2 .
22.09.2021 року на електронну адресу від представника позивача надійшла заява (вих. № 114/43/3-196367 від 21.09.2021 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
30.09.2021 року на електронну адресу від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вих. № 114-43/3-198832 від 29.09.2021 року), в якій останній просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Гургач О.О. 137 669,68 грн заборгованості, з яких 123 495,60 грн заборгованість за тілом кредиту та 14 174,08 грн заборгованість за відсотками.
В судовому засіданні 30.09.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України до 21.10.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 30.09.2021 року.
При цьому, з метою забезпечення учасникам процесу можливості реалізувати процесуальні права, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 21.10.2021 року в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв"язку EasyCon за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 30.09.2021 року.
05.10.2021 року засобами електронного зв'язку від представника позивача надійшла заява (вих. № 114-48/3-199219 від 30.09.2021 року), в якій останній просить суд замінити у справі № 902/763/21 відповідача Фізичну особу-підприємця Гургач Олену Олександрівну на фізичну особу ОСОБА_1 .
11.10.2021 року до суду від представника позивача надійшла заява (вих. № 114-48/3-199219 від 30.09.2021 року), в якій останній просить суд замінити у справі № 902/763/21 відповідача Фізичну особу-підприємця Гургач Олену Олександрівну на фізичну особу ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.10.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
Також, ухвалою суду зобов'язано Брацлавську селищну раду та Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Немирівської міської ради надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_1 ).
В судовому засіданні 21.10.2021 року судом оголошено перерву до 10.11.2021 року.
08.11.2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вих. № 114-48/3-207688 від 04.11.2021 року), в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 136 419,68 грн заборгованості з яких 122 245,60 грн заборгованість за кредитом та 14 174,08 грн заборгованість за відсотками. Також у заяві останній просить суд проводити судове засідання призначене на 10.11.2021 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.11.2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вих. № 114-48/3-207688/1 від 10.11.2021 року), в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 135 495,60 грн заборгованості з яких 121 495,60 грн заборгованість за кредитом та 14 174,08 грн заборгованість за відсотками.
В судовому засіданні 10.11.2021 року прийняв участь представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.
Зважаючи на вищевикладене, судом враховується наступне.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
В судовому засіданні 10.11.2021 року в межах дня оголошувалась перерва.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 011/64672/596986/R від 09.06.2020 року.
З метою захисту своїх прав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гургач Олени Олександрівни 125 000,00 грн заборгованості за кредитом та 14 174,08 грн заборгованості за відсотками за кредитним договором № 011/64672/596986/R від 09.06.2020 року.
Матеріали справи не містять відзиву або іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Фізична особа-підприємець Гургач Олена Олександрівна 09.06.2020 року звернулась до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" із Заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі «Вид кредиту» підтвердив намір отримати кредит, зазначивши суму кредитування, бажаний строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту.
09.06.2020 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Гургач Оленою Олександрівною укладено кредитний договір № 011/64672/596986/R (а.с. 16-21, т. 1).
Відповідно п. 1.1 Кредитного договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 130 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.
Згідно п. 1.2 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту - 27.05.2022 рок, або інша дата визначена відповідно до ст. 8 Договору.
Кредит надається Позичальнику на погашення боргових зобов'язань, які виникли відповідно заяви про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" № 011/64672/596986 від 15.07.2019 року, укладеного між Позичальником та Кредитором (Кредитний договір) (п. 1.3 Кредитного договору).
Протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати щомісяця Кредиторові проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі: з 09.06.2020 року по 08.09.2020 року - 0,01% річних; з 09.09.2020 року - 24% річних, на рахунок нарахованих доходів Кредитора АТ "Райффайзен Банк Аваль", або на інші рахунки, визначені Кредитором та доведені до відома Позичальника.
Розмір процентної ставки може змінюватися у випадках та на умовах передбачених договором (п. 2.1 Кредитного договору).
Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості Позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується (п. 2.2 Договору).
Обов'язковими умовами надання Позичальнику кредиту є: наявність поточного рахунку Позичальника, відкритого в установі Кредитора; підписання графіку погашення заборгованості (Додаток № 1 до договору); наявність заборгованості Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором (п. 3.1 Кредитного договору).
Згідно п. 3.2 Кредитного договору після виконання Позичальником обов'язкових умов, вказаних в п. 3.1 Договору, Кредитор на підставі письмової заяви Позичальника, протягом 2 банківських днів з дати її отримання, надає кредитні кошти в розмірі фактичної заборгованості Позичальника за Кредитним договором (п. 1.3 Договору) на дату видачі кредиту, але не більше суми визначеної у п. 1.1 Договору. Кредитні кошти за договором надаються з позичкового рахунку шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок Кредитора № НОМЕР_2 на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), для подальшого використання за цільовим призначенням в п. 1.3 Договору.
Згідно умов п. 4.1. Договору Позичальник зобов'язався виконати зобов'язання за Договором, в т. ч. здійснити повернення Кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі в порядку, визначеному Договором.
Відповідно до умов п. 4.2., п. 4.3. Договору Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами у валюті Кредиту кожного місяця в розмірі згідно з Графіком (Додаток № 1 до Договору). Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату процентів за його користування кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену Графіком (Додаток № 1 до Договору).
За змістом ст. 9 Кредитного договору Позичальник засвідчив та гарантував, що на момент укладення Договору володів достатнім рівнем плато та кредитоспроможності, має всі повноваження для укладення та виконання умов Кредитного договору та не існує жодної з обставин Дефолту, визначених ст. 8 Кредитного договору.
Відповідно до п. 11.1. Кредитний договір набуває чинності з часу його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору.
За твердженнями позивача, відповідач (Позичальник) не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами укладеного Кредитного договору, у зв'язку чим станом на 26.02.2021 року заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором № 011/64672/596986/R від 09.06.2020 року складає 139 174,08 грн, з яких заборгованість за кредитом у розмірі - 125 000,00 грн; заборгованість за відсотками у розмірі - 14 174, 08грн.
При цьому, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості, а саме 30.07.2021 року у сумі 504,40 грн, 27.08.2021 року у сумі 1 000,00 грн, 07.10.2021 року у сумі 500,00 грн та 02.11.2021 року у сумі 750,00 грн згідно з заявою представника позивача про уточнення позовних вимог (вих. № 114-48/3-207688/1 від 10.11.2021 року) заборгованість відповідача перед позивачем становить 135 495,60 грн з яких 121 495,60 грн заборгованість за кредитом та 14 174,08 грн заборгованість за відсотками.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 т. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких позивачем подано даний позов до суду, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" кредиту відповідачу та відсутність повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів зі сторони останнього у відповідності до умов Кредитного договору та заявленої вимоги про дострокове повернення кредиту.
При цьому виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про правомірність та підставність заявлення позивачем вимоги про повернення кредиту з огляду на несплату відповідачем платежів за кредитним договором у встановлені строки.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 121 495,60 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вих. № 114-48/3-207688/1 від 10.11.2021 року) основного боргу правомірними та обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.
Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 14 174,08 грн заборгованості за відсотками, які підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пункту 2.1 Кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати щомісяця Кредиторові проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі: з 09.06.2020 року по 08.09.2020 року - 0,01% річних; з 09.09.2020 року - 24% річних, на рахунок нарахованих доходів Кредитора АТ "Райффайзен Банк Аваль", або на інші рахунки, визначені Кредитором та доведені до відома Позичальника.
Розмір процентної ставки може змінюватися у випадках та на умовах передбачених договором.
Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості Позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується (п. 2.2 Договору).
Разом з тим, Позичальник отримавши кредитні кошти на умовах повернення, строковості та платності порушив свої договірні зобов'язання, щодо строків повернення кредиту, процентів за його користування, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
Судом не виявлено недоліків у правильності розрахунків заборгованості за Кредитним договором.
Отже суд доходить висновку про правомірність обчислення нарахуванні процентів річних за користування кредитом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.
Судом також враховано правовий статус відповідача. як внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено Довідкою №522-39 від 27.10.2014 року (т. 1 а.с. 125).
06.09.2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1646-IX «Про внесення зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення деяких категорій внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики».
Однак, даний закон застосовується виключно до кредитних договорів та договорів позики, укладені:
- до 20 лютого 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
- до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Оскільки, Кредитний договір № 011/64672/596986/R було укладено 09.06.2020 року, предметом позову не нарахування штрафних санкцій, тому у суду відсутні правові підстави для застосування положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Акціонерного товариства "Райффазен Банк" підлягає задоволенню.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118,123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011, код - 14305909) 121 495,60 грн - заборгованості за Кредитним договором № 011/64672/596986/R від 09.06.2020 року, 14 174,08 грн - заборгованості за відсотками, 2 270,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник рішення надіслати сторонам на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з описом вкладення до цінного листа, та засобами електронного зв'язку за наступною адресою: Legal.collection@raiffeisen.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2021 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011)
3 - відповідачу (АДРЕСА_3)