18 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/10698/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач, скаржник)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021
у справі № 910/10698/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" (далі- ТОВ ""Біогазенерго", позивач)
до ДП "Гарантований покупець",
про стягнення 18 132 457,57 грн,
ДП "Гарантований покупець" 25.10.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/10698/21 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Також скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом постанови у даній справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/10698/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/10698/21, якою апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/10698/21 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги ДП "Гарантований покупець" у контексті оскаржуваної ухвали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2021 у справі № 910/10698/21, зокрема відмовлено ДП "Гарантований покупець" у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/10698/21 залишено без руху з тих підстав, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Вказаною ухвалою суду надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Також, роз'яснено ДП "Гарантований покупець", що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Однак, у встановлений строк ДП "Гарантований покупець" вимоги ухвали суду від 27.08.2021 у справі № 910/10698/21 про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, зазначені вище недоліки не усунуто, у зв'язку з чим, ухвалою оскаржуваною Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/10698/21 повернуто апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/10698/21 на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України.
Ухвалу суду від 19.10.2021 у справі № 910/10698/21 мотивовано, зокрема тим, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2021 у справі № 910/10698/21 про залишення апеляційної скарги без руху отримано ДП "Гарантований покупець" - 01.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Разом з цим, станом на день постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, яка датована 19.10.2021, ДП "Гарантований покупець" недоліки поданої апеляційної скарги не усунуто та не надано суду доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі.
За таких обставин, суд апеляційної дійшов висновку, що ДП "Гарантований покупець" у строк, встановлений судом, недоліки апеляційної скарги, встановлені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2021 у справі № 910/10698/21 не усунуто, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору суперечить пункту 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та постанові Вищого господарського суду України від 21.06.2017 у справі № 905/89/17.
З урахуванням приписів статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується, виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Статтею 260 ГПК України передбачено підстави залишення апеляційної скарги без руху та її повернення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина 2 статті 260 ГПК України, тобто вона залишається без руху).
Згідно з частиною 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд керувався, зокрема, частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 260 ГПК України.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що не усунення будь-якого з недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, має наслідком повернення апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суд апеляційної інстанції, керуючись статтями 174, 258, 260 ГПК України дійшов вірного висновку про повернення апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/10698/21 з дотриманням зазначених норм процесуального законодавства.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права (частина четверта статті 174, частина шоста статті 260 ГПК України).
Твердження скаржника про те, що апеляційним господарським судом в оскаржуваній ухвалі суду порушено приписи статей 6, 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору суперечить пункту 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та постанові Вищого господарського суду України від 21.06.2017 у справі № 905/89/17 визнаються судом не переконливими з огляду на таке.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже суд, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити сплату судового збору:
1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або
2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм вказаної статті убачається, що норми пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини першої цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…".
Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов'язком суду, що було враховано судом апеляційної інстанції.
Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у цій справі немає.
Близька за змістом правова позиція щодо застосування Закону України "Про судовий збір" є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Вищого господарського суду України від 21.06.2017 у справі № 905/89/17 відхиляються судом, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанова Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.
Отже, з огляду на те, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги протягом передбаченого строку, доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги відповідно до вимог статті 258 ГПК України не надав, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України під час прийняття оскаржуваної ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/10698/21 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У зв'язку з наявністю підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом постанови у даній справі, залишається Судом без розгляду.
Суд також наголошує, що повернення апеляційної скарги в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, адже учасник справи не позбавляється можливості повторно звернутися із апеляційною скаргою у відповідності та з дотриманням вимог статей 256, 258, 259 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/10698/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос