29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" листопада 2021 р. Справа № 924/1057/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали
за позовом АТ КБ "Приватбанк", м.Київ
до ФОП Заремського Олександра Васильовича, м.Славута, Хмельницької області
про стягнення 27 066,48 грн., з яких 8 547,94 грн. - 3% річних та 18 518,54 грн. - інфляційних втрат
Представники сторін: не з"явились
Суть спору:
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява АТ КБ "Приватбанк", м.Київ до ФОП Заремського Олександра Васильовича, м.Славута, Хмельницької області про стягнення 27 066,48 грн., з яких 8 547,94 грн. - 3% річних та 18 518,54 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 22.10.2021р. прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в засідання суду не з"явився.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду від 22.10.2021р. щодо подання відзиву на позов не виконав, однак на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 22.10.2021р. направлена на адресу відповідача зазначену в єдиному державному реєстрі із відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
25.10.2018р. між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (банк) та Фізичною особою - підприємцем Заремським Олександром Васильовичем (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Умови) на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України шляхом приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Умови), що розміщені на сайті ПАТ КБ "Приватбанк".
Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом. У п. 1 заяви визначено істотні умови кредитного договору, зокрема:
Пункт 1.1 заяви передбачає, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни.
За змістом п. 1.2 заяви розмір кредиту: 200 000,00 грн.
Строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту (п. 1.3 заяви).
У п. 1.4 узгоджено, що проценти за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту.
В пункті 1.5 заяви визначено, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.
Відповідно до п. 1.6 заяви, у випадку порушення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять в розмірі 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.
Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.
25.10.2018р. позивачем було перераховано на рахунок ФОП Заремського О.В. кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача за період 25.10.2018р. - 28.09.2021р.
АТ КБ "Приватбанк" додано Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (Розділ 3.2.8 Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ"), затверджений на засідання правління АТ КБ "Приватбанк" від 09.02.2017р., протокол №10.
У пункті 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.
Відповідно до п. 3.2.8.3.1 Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.
Пунктом 3.2.8.3.1.4. передбачено, що клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
Відповідно до п. 3.2.8.3.2. Умов, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).
При порушення Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. Уразі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку , передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення. (п. 3.2.8.3.3. Умов).
За змістом п. 3.2.8.6.2 при настанні будь-якої з наведених подій, в тому числі порушення клієнтом будь-яких зобов'язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, Банк на свій розсуд має право:
а) змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі, шляхом надсилання повідомлення. При цьому, згідно зі ст.ст. 212; 611; 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов'язання за кредитом.
або:
б) розірвати договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії договору клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або:
в) відповідно до ст. 651 ЦКУ, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 Умов).
Згідно п. 3.2.8.9.3 Умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1.).
Відповідно до п. 3.2.8.9.6. Умов, зобов'язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/ осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.8.10 цього договору, далі - процентів згідно з п. 3.2.8.3.4 цього договору, далі прострочених процентів згідно з п. 3.2.8.3.3. цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів - далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат банку згідно з п.п.3.2.8.5.14, цього договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.
Пунктом 3.2.8.9.7 Умов передбачено, що розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Згідно з п. 3.2.8.10.1 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, п. 3.2.8.9 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.8.10.3 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 15 років. (п. 3.2.8.10.5 Умов)
Договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п. 3.2.8.11 Умов).
Судовим наказом від 16 липня 2019 р. № 924/368/19 стягнуто з фізичної особи - підприємця Заремського Олександра АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д (код 14360570) 166666,66 грн. (сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 66 коп.) заборгованості за кредитом, 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7200,00 грн. (сім тисяч двісті гривень 00 коп.) заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1613,66 грн. (одна тисяча шістсот тринадцять гривень 66 коп.) пені та 192,10 грн. (сто дев'яносто дві гривни 10 коп.) витрат зі сплати судового збору.
22.04.2021 року відповідачем в повному обсязі погашено заборгованість.
Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання з врахуванням ст.625 ЦК України позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 18 518,54 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом у розмірі 8 547,94 грн. за період з 07.08.2019 року до 22.04.2021 року.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитний ліміт на загальну суму 200 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача за період 25.10.2018р. - 28.09.2021р.
Згідно із ч. 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2018р. між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (банк) та Фізичною особою - підприємцем Заремським Олександром Васильовичем (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Умови) на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України шляхом приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Умови), що розміщені на сайті ПАТ КБ "Приватбанк".
Укладений між позивачем та відповідачем договір є змішаним за своєю правовою природою, оскільки містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору. Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.
Судовим наказом від 16 липня 2019 р. № 924/368/19 стягнуто з фізичної особи - підприємця Заремського Олександра АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д (код 14360570) 166666,66 грн. (сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 66 коп.) заборгованості за кредитом, 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7200,00 грн. (сім тисяч двісті гривень 00 коп.) заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1613,66 грн. (одна тисяча шістсот тринадцять гривень 66 коп.) пені та 192,10 грн. (сто дев'яносто дві гривни 10 коп.) витрат зі сплати судового збору.
22.04.2021 року відповідачем в повному обсязі погашено заборгованість.
Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання з врахуванням ст.625 ЦК України позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 18 518.54 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом у розмірі 8 547,94 грн. за період з 07.08.2019 року до 22.04.2021 року.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому зобов'язання відповідача зі сплати суми боргу тривало до 22.04.2021 року.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено те, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитом фактично виконано у повному обсязі лише 22.04.2021 року. Відтак, позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27 066,48 грн., з яких 18 518,54 грн. інфляційних втрат та 8 547,94 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом за період з 07.08.2019 року по 22.04.2021 року.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Заремського Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код 14360570) 18 518,54 грн. (вісімнадцять тисяч п"ятсот вісімнадцять гривень 54 коп.) інфляційних втрат, 8 547,94 грн. (вісім тисяч п"ятсот сорок сім гривень 94 коп.) 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом за період з 07.08.2019 року по 22.04.2021 року та 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.Д.Вибодовський
Віддрук 3 прим.:
1- до справи
2- позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_1;
3 - відповідачу - ФОП Заремському О.В., АДРЕСА_1