ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
02 листопада 2021 року Справа № 923/573/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. за участю секретаря судових засідань Крутьковій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 , смт. Каланчак, Херсонська область, ІПН НОМЕР_1 ,
до: Каланчацького сільського споживчого товариства, смт. Каланчак, Херсонська область, код ЄДРПОУ 36882407,
третя осіба-1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - учасник Каланчацького сільського споживчого товариства ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , с. Олександрівка, Каланчацький р-н, Херсонська область,
третя осіба-2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - учасник Каланчацького сільського споживчого товариства ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , с. Олександрівка, Каланчацький р-н, Херсонська область,
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Данченко Ю.М., ордер серії ХС № 157295 від 23.04.2021;
від відповідача - не з'явився;
від 3-х осіб - адвокат Сонько В.В., ордер серії ВТ № 1012414 від 14.06.2021.
У відповідності до ч. 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи.
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Каланчацького сільського споживчого товариства, в якій просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення Загальних зборів членів Каланчацького сільського споживчого товариства від 02 липня 2012 року, викладене у протоколі № 2 від 08.11.2013 в частині прийняття до складу членів Товариства ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати рішення Загальних зборів членів Каланчацького сільського споживчого товариства від 08 листопада 2013 року, викладене у протоколі № 3 від 08.11.2013 р. в частині прийняття до складу членів Товариства ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .;
- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Каланчацьке сільське споживче товариство (код ЄДРПОУ 36882407) про включення до складу членів товариства ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що рішенням загальних зборів членів Товариства, викладеним у протоколі № 2 від 02.07.2012 прийнято до складу членів Товариства ОСОБА_2 та зобов'язано нового члена товариства внести вступний внесок у розмірі 5,00 грн та обов'язковий пайовий внесок в розмірі 200,00 грн.
В подальшому, рішенням загальних зборів членів Товариства, викладеним у протоколі № 3 від 08.11.2013 прийнято до складу членів Товариства ОСОБА_3 та зобов'язано при вступі до членів Товариства ОСОБА_4 внести членські внески: вступний внесок у розмірі 150,00 грн та обов'язковий пайовий внесок в розмірі 150,00 грн.
За твердженням позивача, членами Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було внесено вступний та обов'язковий пайовий внесок.
Позивач вважає, що підставою для визнання недійсними вказаних рішень є недотримання під час їх проведення вимог чинного на час прийняття рішень законодавства та Статуту Споживчого товариства у частині невиконання Третіми особами вимог щодо сплати вступного та обов'язкового пайового внесків. Позовні вимоги спираються на протиправність включення третіх осіб до складу Споживчого товариства у статусі членів Споживчого товариства.
З урахуванням зазначеного, з посиланням на положення статуту Каланчацького сільського споживчого товариства та приписи Закону України "Про кооперацію" позивач просить суд визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.04.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу час для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 18 травня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі № 923/573/21 на 15 червня 2021 року.
Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.
Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та запропонувати третім особам на протязі 15 днів з дня отримання позовної заяви з додатком надати письмові пояснення по суті заявленого позивачем позову.
Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3).
На адресу Господарського суду Херсонської області повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти про вручення позивачу, відповідачу та третім особам ухвали суду від 18.05.2021.
Ухвалою від 15.06.2021 суд відклав підготовче засідання у справі на 10:00 год. 30.06.2021.
17 червня 2021 року до суду від третіх осіб у справі надійшли спільні пояснення по суті заявленого позову, в яких треті особи вказують, що позивачем не зазначено які саме його права порушено внаслідок несплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вступних та обов'язкових пайових внесків. Враховуючи незначні розміри членських внесків, які треті особи зобов'язані були внести згідно рішень загальних зборів Товариства, їх невнесення жодним чином не могло вплинути на майновий стан Каланчацького сільського споживчого товариства. Разом з тим зазначають, що вказані внески було сплачено у повному обсязі, проте квитанції про сплату не збереглась через тривалий проміжок часу. Також позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав. Треті особи також просять суд застосувати позовну давність до вимог позивача. З урахуванням викладеного, треті особи просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Пояснення третіх осіб прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 30.06.2021 суд протокольною ухвалою продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/573/21 на підставі Конвенції з прав людини та основоположних свобод, визначено провести підготовче засідання у справі впродовж розумного строку. Також суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14:30 год. 16.09.2021.
12 липня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву
12 липня 2021 року до суду від представника позивача у справі надійшла заява про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення з додатком.
16 вересня 2021 року на електрону адресу Господарського суду Херсонської області від третіх осіб надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: копій матеріалів реєстраційної справи Каланчацького сільського споживчого товариства.
Також 16 вересня 2021 року до суду від третіх осіб надійшло клопотання про поновлення строку для надання доказів та залучення до матеріалів справи наданих доказів.
Вказане клопотання третіх осіб судом було задоволено та прийнято до розгляду і залучено до матеріалів справи надані докази.
Ухвалою від 16 вересня 2021 року суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву. Судом прийнято рішення про залишення без розгляду відзиву відповідача на позовну заяву (вх. №5639/21 від 12.07.2021).
Також ухвалою від 16 вересня 2021 року суд відмовив третім особам у задоволені клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 16.09.2021 суд оголосив перерву до 11:00 год. 04.10.2021.
04 жовтня 2021 року до суду від третіх осіб надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивач у справі є одночасно керівником відповідача, а тому зацікавлений у задоволенні позовних вимог, вказує про зловживання позивачем наданими процесуальними правами, обранням позивачем неналежного способу захисту.
Ухвалою від 04.10.2021 суд відмовив третім особам у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Також ухвалою від 04.10.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/573/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.11.2021.
Матеріали справи містять докази вручення ухвали суду від 04.10.2021 позивачу та відповідачу.
У призначене судове засідання 02.11.2021 з'явились представники позивача та третіх осіб.
Представник відповідача у судове засідання 02.11.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Наслідки неявки у судове засідання учасника справи, передбачені ст. 202 ГПК України.
Враховуючи, що явка відповідача не була визнана судом обов'язковою, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, з огляду на відсутність жодних заяв про продовження/поновлення строків для подачі доказів, відсутність заявлених учасником справи заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник третіх осіб у судовому засіданні 02.11.2021 надав усні пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які викладені у поясненнях на позовну заяву.
У судовому засіданні 02.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено присутніх учасників справи про орієнтовний час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд,
в с т а н ов и в :
Матеріалами справи свідчать, що 15 лютого 2010 року Каланчацькою районною державною адміністрацією Херсонської області проведено державну реєстрацію Каланчацького сільського споживчого товариства, про що видано свідоцтво Серія НОМЕР_4 про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису ЄДР 14911020000000424 від 15.02.2010 року.
За твердженням позивача 12 січня 2010 року рішенням установчих загальних зборів пайовиків Каланчацького сільського споживчого товариства (надалі - Товариство), викладеним у протоколі від 12.01.2010 року, у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було прийнято рішення про створення Каланчацького сільського споживчого товариства, про затвердження Статуту товариства, про обрання органів управління Товариства, про затвердження розмірів вступного та обов'язкового пайових внесків. Вказаним рішенням було обрано головою Товариства - ОСОБА_1 , ревізором - ОСОБА_6 , затверджено розмір вступного внеску - 5,00 гривень та обов'язкового пайового внеску у розмірі 200,00 грн.
В подальшому, 02 липня 2012 року загальними зборами Товариства було прийнято рішення, викладене у протоколі № 2 від 02.07.2012 про добровільний вихід та виключення з членів Товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про прийняття до складу членів Товариства - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), який проживає за адресою, АДРЕСА_1 та зобов'язано нового члена Товариства внести вступний внесок у розмірі 5,00 грн та обов'язковий пайовий внесок в розмірі 200,00 грн.
Крім того, 08 листопада 2013 року загальними зборами Товариства було прийнято рішення, викладене у протоколі № 3 від 08.11.2013 про прийняття до складу членів Товариства - ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_5 ), яка проживає за адресою, АДРЕСА_2 . Також прийнято рішення про прийняття до складу членів Товариства - ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням було зобов'язано при вступі до членів Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_3 внести членські внески: вступний внесок у розмірі 5,00 грн. та обов'язки пайовий внесок в розмірі 150,00 грн.
Позивач зазначає, що 05 травня 2014 року загальними зборами Товариства було прийнято рішення, викладене у протоколі № 4 від 05.05.2014 про внесення змін до Статуту Товариства з викладенням його у новій редакції, а саме: зазначення у тексті Статуту Товариства перелік його членів.
Позивач зазначає, що 01 квітня 2021 року за зверненням члена Товариства ОСОБА_7 головою Товариства було прийнято розпорядження № 01/04/21 від 01.04.2021 "Про проведення перевірки документального оформлення приймання в члени споживчого товариства», яким було призначено проведення перевірки документального оформлення приймання в члени споживчого товариства та створено комісію щодо проведення перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 1 від 05 квітня 2021 року про результати перевірки документального оформлення прийняття в члени споживчого товариства, видачі, зберігання і використання бланків членських квитків, приймання вступних та обов'язкових, додаткових пайових внесків, перевірки стану обліку членів споживчого товариства (надалі - Акт перевірки).
Позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки було встановлено наступні факти:
- З приводу правильності ведення обліку бланків членських квитків, правильності ведення відомостей з приймання вступних і обов'язкових пайових внесків порушень не виявлено;
- З приводу дотримання порядку приймання громадян у члени споживчого товариства Комісією виявлено порушення порядку прийняття у члени споживчого товариства громадян: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх неправомірне прийняття до складу членів споживчого товариства, оскільки останніми не здійснено внесення вступного та обов'язкового пайового внеску: 02.07.2012 - ОСОБА_2 , 08.11.2013 - ОСОБА_3 ;
- З приводу правильності видачі та обліку членських квитків, комісією виявлено порушення щодо відсутності видачі членських квитків 02.07.2012 - ОСОБА_8 та 08.11.2013 - ОСОБА_3 ;
- За результатом проведення документальної перевірки документального оформлення прийняття в члени споживчого товариства; видачі, зберігання і використання бланків членських квитків; приймання вступних та обов'язкових, додаткових пайових внесків, перевірки стану обліку членів споживчого товариства Комісією рекомендовано споживчому товариству здійснити дії усунення виявлених порушень шляхом скасування рішень загальних Зборів споживчого товариства щодо включення громадян: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до числа членів споживчого товариства.
Позивач вказує, що з урахуванням зазначеного рішення загальних зборів Товариства, викладене у протоколі № 2 від 02.07.2012 про включення до складу членів Товариства ОСОБА_2 та рішення загальних зборів Товариства, викладене у протоколі № 3 від 08.11.2013 про включення до складу членів Товариства ОСОБА_3 відбулось з порушеннями чинного на час прийняття рішень законодавства та положень Статуту Товариства та підлягають скасуванню в частині, що суперечить законодавству.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію". Відповідно до положень зазначеного Закону (в редакції чинній на день прийняття оскаржуваних рішень) кооперація це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про кооперацію" (в редакції чинній на день прийняття оскаржуваних рішень) метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження, мету створення і вичерпний перелік видів його діяльності; склад засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу, порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальністю за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах, порядок скликання загальних зборів.
Редакція статуту (чинна на день прийняття оскаржуваних рішень) Каланчацького сільського споживчого товариства не містить обов'язкових розділів передбачених Законом, а відтак, суд вважає, що питання не врегульовані ним регулюються нормами чинного законодавства.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Суд зазначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Під час розгляду відповідних справ необхідно враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина п'ята статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, потрібно оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Позивач в позові зазначив, що оскаржуване рішення, викладене у протоколі № 2 від 02.07.2012 про включення до складу членів Товариства ОСОБА_2 та оскаржуване рішення загальних зборів Товариства, викладене у протоколі № 3 від 08.11.2013 про включення до складу членів Товариства ОСОБА_3 відбулось з порушеннями чинного на час прийняття рішень законодавства та положень Статуту Товариства та підлягають скасуванню в частині, що суперечить законодавству.
Згідно абзацу 2 пункту 9 Статуту Каланчацького сільського споживчого товариства (в редакції від 12.01.2010) кожний кандидат у члени Каланчацького сільського споживчого товариства вносить вступний та обов'язків пайовий внесок у розмірах, що визначаються загальними зборами засновників Каланчацького сільського споживчого товариства.
Згідно абзацу 1 пункту 10 Статуту (в редакції від 12.01.2010) членом Каланчацького сільського споживчого товариства фізична чи юридична особа стає після сплати у повному обсязі вступного, обов'язкового пайових внесків та прийняття рішення про їх прийом. Кожному члену при вступі до Каланчацького сільського споживчого товариства видається членський квиток.
Обґрунтування з боку позивача будується на Акті № 1 від 05 квітня 2021 року, яким встановлено, що членами Товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не внесено вступний та обов'язковий пайовий внесок.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували доводи позивача, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не внесено вступний та обов'язковий пайовий внесок ( ОСОБА_2 - вступний внесок у розмірі 5,00 грн. та обов'язки пайовий внесок в розмірі 200,00 грн. ОСОБА_3 - вступний внесок у розмірі 5,00 грн. та обов'язки пайовий внесок в розмірі 150,00 грн).
Проте, слід зазначити, що на час звернення позивача з даним позовом до суду та на день прийняття рішення у даній справі, позивач - ОСОБА_1 є також керівником Каланчацького сільського споживчого товариства, тобто відповідача.
Вказані обставини можуть свідчити про зацікавленість відповідача не надавати у повній мірі достатніх доказів на спростування доводів позивача, або взагалі їх приховування чи знищення (доказів внесення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вступних та обов'язковий пайових внесків) до звернення з даним позовом до суду.
З викладеного слідує наявність конфлікту інтересів - ситуація, що характеризується суперечністю між особистим інтересом особи та її формальними обов'язками, що впливає на об'єктивність або неупередженість її поведінки.
Суд вважає, що наявність вказаних обставин (відсутність доказів внесення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вступних та обов'язковий пайових внесків), не може бути достатньою підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень, оскільки саме відповідальна особа Каланчацького сільського споживчого товариства повинна була перед прийняттям оскаржуваних рішень проконтролювати внесення кандидатами у члени Товариства вказаних внесків. Тобто в даному випадку вина третіх осіб взагалі відсутня, оскільки до кола їх повноважень не відносився контроль по сплаті цих внесків, а їх не сплата не може бути підставою для визнання рішення зборів Товариства недійсними.
Крім того, чинна редакція статуту Товариства та чинні норми матеріального права України станом не день прийняття оскаржуваних рішень, не містять підстав для визнання недійсними прийнятих зборами рішень, як не внесення кандидатами у члени товариства обов'язкових внесків.
Суд також погоджується з доводами третіх осіб, викладених у письмових поясненнях, що права позивача, як члена Каланчацького сільського споживчого товариства внаслідок несплати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вступних та обов'язкових пайових внесків не порушені, оскільки вказані внески підлягали сплаті на користь Каланчацького сільського споживчого товариства, а не позивача. Тобто не отримання юридичною особою пайових внесків жодним чином не призвело до порушення майнових прав позивача, як члена тоариства.
Отже, якщо дійсно треті особи не сплатили пайові внески, які мають не значний розмір, то відповідач жодним чином не позбавлений був права звернутись до третіх осіб з вимогою сплатити вказані пайові внески. Тим більше, що у заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23.09.2021. (т.1 а.с. 207, 208) вони вказують, про те, що оскільки у них не збереглись підтверджуючі документи, а тому просять відповідача повідомити номер поточного рахунку Каланчацького сільського споживчого товариства для повторної оплати внесків.
Отже, відсутні жодні перешкоди для отримання Каланчацьким сільським споживчим товариством вказаних пайових внесків.
Суд вважає, що вказаний позов спрямований лише до намагання позивача разом з мовчазною згодою відповідача усунути третіх осіб від членства у Товаристві, оскільки ані позивач, ані відповідач, керівником якого є позивач, жодним чином не намагались у досудовому порядку хоча б повідомити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виявлення факту не сплати ними вказаних пайових внесків та запропонувати їм надати пояснення та/або запропонувати сплатити на користь Каланчацького сільського споживчого товариства ці внески.
Крім того, статтею 13 Закону України "Про кооперацію" визначено, що членство в кооперативі припиняється у разі:
- добровільного виходу з нього;
- припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу;
- несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу;
- смерті члена кооперативу - фізичної особи;
- ліквідації члена кооперативу - юридичної особи;
- припинення діяльності кооперативу.
Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що припинення членства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у Каланчацькому сільському споживчому товаристві належить до виключної компетенції загальних зборів цього товариства.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заяву третіх осіб про застосування позовної давності до вимог позивача суд залишає без розгляду, оскільки відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Проте, відповідно до приписів ст. 45 ГПК України треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до кола таких осіб (сторони у спорі) не відносяться, треті особи є лише учасниками справи.
Щодо інших доводів учасників справи, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.11.2021.
Суддя С.В. Нікітенко