Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" листопада 2021 р.Справа № 922/1537/21
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Сальнікова Г.І.
при секретарі судового засідання Гадіровим Туралом Рафіг огли
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" (61002, м. Харків, пров. Театральний, буд. 11/13)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоресер Глобал Сервісез Лімітед" Limited Liability Company “Florecer Global Services Limited” (63, NormalWilliamsstreet, Ikoyi, Lagos, Nigeriа)
про стягнення 132000,00 доларів США.
за участю
представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" звернувся до Господарського суду Харківської області до відповідача - Limited Liability Company“ Florecer Global Services Limited” (Nigeriа) про стягнення 132000,00 доларів США. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за контрактом поставки № 1-1704 від 17.04.2021 в частині здійснення покупцем повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.11.2021 об 11:00. Вказаною ухвалою зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" у строк до 07.06.2021 надати суду 2 (два) примірники офіційного перекладу з української мови на англійську - ухвали Господарського суду Харківської області від 17.05.2021 та копії позовної заяви від 26.04.2021 б/н, судового доручення про надання правової допомоги, підтвердження про вручення документа (правильність яких посвідчити нотаріально). Також, вказаною ухвалою постановлено звернутись з дорученням до Міністерства юстиції України для направлення судового доручення про надання правової допомоги через дипломатичні канали юридичній особі - Limited Liability Company“ Florecer Global Services Limited”, яка зареєстрована у Федеративній Республіці Нігерія (63, Normal Williams street Ikoyi, Lagos, Nigeria). Провадження у справі № 922/1537/21 зупинено.
07.06.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву разом із доданими до неї документами (вх. №13182).
10.06.2021 господарський суд Харківської області відповідно до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1092/5/54 від 27.06.2008 звернувся до Міністерства юстиції України з дорученням про вручення за кордоном судового документу, а саме: ухвали господарського суду Харківської області від 17.05.2021 року про відкриття провадження у справі № 922/1537/21 та копії позовної заяви б/н від 26.04.2021 для направлення дипломатичними каналами до компетентного суду Федеративної Республіки Нігерія через Міністерство юстиції України.
Враховуючи, що провадження у справі зупинялось, з огляду на необхідність проведення призначеного на 16.11.2021 об 11:00 судового засідання, суд вважає за необхідне провадження у справі поновити.
Позивач та відповідач у підготовче засідання 16.11.2021 не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд доходить висновку про необхідність залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" без розгляду, виходячи з наступного.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4, частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Зокрема, частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасникам справи у судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є змагальність сторін та диспозитивність. Положеннями статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, господарські процесуальні правовідносини як форма господарського судочинства виникають, розвиваються та припиняються за волею й ініціативою сторін спору в результаті розпорядження своїми матеріальними та процесуальними правами. Визначально принцип диспозитивності виявляється у двох аспектах: суд може відкрити провадження у справі лише за заявою сторони; предмет судового провадження, його подальша модифікація визначається тільки стороною. Реалізація стороною своїх правомочностей призводить до динаміки господарського судочинства, впливає на рух справи.
У нерозривному зв'язку з принципом диспозитивності перебуває принцип змагальності сторін. Так, згідно з частинами 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Варто зазначити, що елементом принципу змагальності сторін, серед іншого, є участь сторін у процесі. У даному разі позивач є особою, зацікавленою у своєчасному та правильному вирішенні його позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Натомість позивачем не дотримано покладених на нього Господарським процесуальним кодексом України зобов'язань, не забезпечено явки представника з розгляду ініційованої ним справи в судове засідання, не повідомлено суд про причини неявки, що не сприяло з'ясуванню всіх обставин справи. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, про дату, час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить відмітка про отримання копії ухвали господарського суду Харківської області від 17.05.2021 на відповідній заяві (а.с. 46). Окрім того, суд зазначає, що явку учасників справи у підготовче засідання визнано судом обов'язковою, про що свідчить пункт 8 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 17.05.2021.
Згідно з частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Такі наслідки, зокрема, передбачені частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічне положення міститься в пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічного правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19)
Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 07.08.2019 у справі № 916/81/17, від 29.12.2020 у справі №910/14532/19, від 16.02.2021 у справі №917/692/20, від 01.11.2021 у справі №904/5646/20 скасовуючи постанови суду апеляційної інстанції та залишаючи ухвали суду про залишення позову без розгляду в силі вказав, що норми процесуального законодавства не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки але був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Верховним Судом наголошено, що апеляційним судом не враховано, що позивачем не дотримано положень статті 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, як учасником процесу, тоді як лише за умов дотримання зазначених положень у позивача можливе виникнення права на розгляд справи за його відсутності.
Суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, є безпосередньо сам факт не з'явлення позивача у судове засідання, якого своєчасно та належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності. Така норма не дозволяє подвійного її тлумачення.
У даному разі, з матеріалів справи суд не вбачає наявності будь-яких заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності повноваженого представника позивача.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак надане кожному право не може трактуватися безмежно. Реалізація такого права повинна відбуватися на умовах, визначених законом. Принцип законності є необхідною складовою верховенства права. Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Отже, кожен, хто звертається до суду, повинен дотримуватися певних правил та процедур, визначених законом. Зазначене є передумовою забезпечення прав та свобод людини.
Відповідно до пункту 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, можливість участі позивача у судовому засіданні залежить лише від його волевиявлення. При цьому, судом враховано й те, що господарським судом було створено усі умови для реалізації позивачем його процесуальних прав, що свідчить про забезпечення його права на справедливий судовий розгляд. Саме тому, зважаючи на неявку позивача в судове засідання, яка визнавалась судом обов'язковою, неповідомлення про причини неявки, враховуючи належність повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання та відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі імперативної норми частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності та належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 230, частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Поновити провадження у справі №922/1537/21.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наноагріколь" до Limited Liability Company“ Florecer Global Services Limited” про стягнення 132000,00 доларів США - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу складено та підписано 18.11.2021 р.
Суддя Г.І. Сальнікова