Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3087/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛІК", м. Харків
про стягнення 1308573,60 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Жилко С.Є., за посвідченням
відповідача - Шапорь С.М., директор, Любімий О.М., наказ від 02.11.2021 року
Позивач - Харківська міська рада, м. Харків звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛІК", м. Харків, в якому просить стягнути з відповідача 1295139,40 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: вул. Індустріальна, 3 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634 та додаткової угоди №1301 від 03 вересня 2013 року. Також просить покласти на відповідача витрати з судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 11 серпня 2021 року на 12:20 годин.
Протокольною ухвалою суду від 11 серпня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 27 вересня 2021 року на 11:20 годин.
01 вересня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛІК" подано відзив (вхідний № 20248) на позовну заяву.
21 вересня 2021 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано заяву (вхідний № 22165) про збільшення розміру позовних вимог.
27 вересня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛІК" подано клопотання (вхідний № 22543) про долучення доказів до матеріалів справи, яке суд задовольняє та долучає надані докази до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2021 року прийнято до розгляду заяву (вхідний № 22165 від 21 вересня 2021 року) позивача про збільшення позовних вимог; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 03 листопада 2021 року та відкладено підготовче засідання на 04 жовтня 2021 року на 15 годин.
04 жовтня 2021 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано письмові пояснення (вхідний № 23209), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 28 жовтня 2021 року на 10:30 годин.
28 жовтня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛІК" подано письмові пояснення (вхідний № 25283), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 24 жовтня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 02 листопада 2021 року на 11:30 годин.
Протокольною ухвалою суду від 02 листопада 2021 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 листопада 2021 року на 10:40 годин.
Представник позивача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі. Вказує на ті обставини, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634 та договір про зміну від 03 вересня 2013 року № 1301 до договору оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634, якою встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 16028324 грн, розмір орендної плати на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки і складає 480849,72 грн на рік або 40070,81 грн на місяць. Відповідно пункту 10 договору оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634 обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Оскільки відповідач не застосовував індекси інфляції під час розрахунку орендної плати за період з 01 серпня 2018 року по 18 травня 2021 року виникла заборгованість, що заявлена до стягнення.
Представники відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позовну заяву та наданих письмових поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечують, просять відмовити у задоволенні позову, вважають, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відсутні правові підстави для збільшення розміру орендної плати за вказаний позивачем період часу дії договору оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідачів, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Харківської міської ради від 06 липня 2005 року № 121/05 Товариству з обмеженою відповідальністю "БЛІК" надано в користування земельну ділянку загальною площею 2,1133 га, яка розташована за адресом м. Харків, вул. Індустріальна, б. 3, для реконструкції та подальшої експлуатації об'єктів нерухомості.
На підставі зазначеного рішення між сторонами спору укладено договір оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634, який має дію на період реконструкції об'єктів - до 01 липня 2007 року, на період експлуатації об'єктів - до 01 липня 2030 року.
Згідно умов договору про зміну від 03 вересня 2013 року до договору оренди землі від 29 грудня 2006 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації № 968/12 від 20 вересня 2012 року становить 16028324,00 грн.
Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 857/12 від 02 жовтня 2012 року на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 480849,72 грн, або в місяць - 40070,81 грн.
Згідно пп. г) пункту 13 договору оренди землі від 29 грудня 2006 року розмір орендної плати переглядається внаслідок інфляції щорічно.
Вимогами пп. д) пункту 28 договору оренди землі від 29 грудня 2006 року передбачено, що в разі ухилення відповідача від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, позивач має право звернутись до суду для визнання договору про зміну умов договору оренди землі укладеним в зміненій редакції.
До позовної заяви позивачем надано розрахунок позовних вимог, з якого стає зрозумілим, що позивач під час визначення розміру заборгованості використовував положення пункту 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1996 року № 786, де встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Для розрахунку позовних вимог позивач використовує розмір орендної плати, зазначений в пункті 9 спірного договору (40070,81 грн на місяць), не враховуючи при цьому впливу змін нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Розрахувавши загальний розмір орендної плати за період з 01 серпня 2018 року по 18 травня 2021 року, позивач вирахував з цієї суми орендну плату, фактично сплачену відповідачем за даними листа ГУ ДПС України в Харківській області від 18 травня 2021 року № 11506/5/20-40-04-11 та податкової звітності відповідача, яка визначена відповідачем щорічно на підставі нормативної оцінки земельної ділянки та застосування відповідних коефіцієнтів.
Аргументи позивача, викладені в позовні й заяві та змінах до неї, суд оцінює критично, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а згідно ст. 13 цього ж Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
В той же час статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Об'єктом оподаткування орендною платою є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Вимогами пункту 288.5 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до пункту 285.1 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Одночасно пунктом 286.2 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
З наведеного вище стає зрозумілим, що законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.
За умовами пунктів 10, 13 договору оренди землі від 29 грудня 2006 року обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, а переглядається внаслідок інфляції щорічно.
Також сторони спору в пункті 36 договору оренди землі від 29 грудня 2006 року передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру є суттєвою умовою договору оренди. Виходячи з цього, у разі збільшення розміру орендної плати сторони договору мають погодити зміни до договору оренди, оскільки відбувається зміна суттєвих умов договору.
Під час розгляду спору позивач не надав до суду доказів погодження з відповідачем змін розміру орендної плати за договором оренди землі від 29 грудня 2006 року, вчинених у належний спосіб, тому у суду відсутні підстави вважати орендну плату іншою, ніж вказана в договорі про зміну від 03 вересня 2013 року № 1301 до договору оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634, а саме - 40070,81 грн на місяць.
Також судом встановлено, що згідно даних податкової звітності відповідача за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, що знаходиться в матеріалах справи, та на підставі даних листа ГУ ДПС у Харківській області від 18 травня 2021 року № 11506/5/20-40-04-11 відповідач самостійно заявив до сплати та фактично сплатив орендної плати за земельну ділянку, яка розташована за адресом м. Харків, вул. Індустріальна, б. 3, за 2018 рік - 760542,36 грн, за 2019 рік - 760542,36 грн, за 2020 рік - 700171,72 грн, за 2021 рік (станом на 18 травня 2021 року) - 253514,18 грн.
Відсутність порушень правильності розрахунку відповідачем орендної плати за спірний період часу підтверджується актом про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛІК" (код за ЄДРПОУ 22708573) від 11 листопада 2019 року № 714/20-40-05-02-08/22708573, який складено ГУ ДПС у Харківській області.
Виходячи з цього, суд вважає некоректним розрахунок позовних вимог, в якому позивач від суми орендної плати за спірним договором, збільшеної на індекс інфляції за кожний місяць періоду проведення розрахунку без врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вираховує суму орендної плати, фактично сплачену відповідачем та розраховану на підставі даних нормативної оцінки земельної ділянки та застосування відповідних коефіцієнтів, як це передбачено Податковим кодексом України та пунктом 5 договору оренди землі від 29 грудня 2006 року № 7634.
Крім цього до матеріалів справи залучено висновок судового експерта від 31 серпня 2021 року № 14, який зроблено на замовлення відповідача з урахуванням матеріалів справи. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судовий експерт встановив, що розрахунок позовних вимог позивача документально не підтверджується.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "19" листопада 2021 р.
Суддя П.В. Хотенець