Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3406/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Донрибкомбінат" (84173, Донецька область, Слов'янський район, сел. Мирне, код ЄДРПОУ 00476625)
до Фізичної особи-підприємця Пашинського Павла Петровича ( АДРЕСА_1 , ідент номер НОМЕР_1 )
про стягнення 34 449,21грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 31 800,00грн., 3% річних в розмірі 594,93грн., збитки від інфляції в розмірі 2 054,28грн. Всі судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, позивач просить покласти на відповідача.
Також позивач просить суд надати йому можливість протягом п'яти днів після ухвалення рішення довести розмір фактично понесених судових витрат у зв'язку із розглядом справи та залучити до матеріалів справи докази таких витрат. Позивачем до матеріалів справи надано попередній розрахунок судових витрат на суму 10 270,00грн., який складається з суми судового збору в розмірі 2 270,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на ст.ст.526, 610, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України та ст.ст.216, 218, 222 Господарського кодексу України, посилається на те, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу № 136 від 15.12.2020 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався.
Ухвалою суду від 30.08.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Донрибкомбінат" залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
13.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 14.09.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Донрибкомбінат" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвала суду від 14.09.2021 отримана позивачем - 20.09.2021, відповідачем - 17.09.2021, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений строк не скористався.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від учасників справи не надходило.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
15.12.2020 між Приватним акціонерним товариством "Донрибкомбінат" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Пашинським Павлом Петровичем (відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 136 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався на умовах, визначених цим договором передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити рибу товарну (далі товар).
У п.2.1, п.2.4 договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару в строк до 6 календарних днів на підставі виставленого рахунка.
Кількість, ціна на товар, що поставляється за договором, визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.2.2 договору).
Загальна сума договору, за умовами п.2.3 договору, є сумою всіх підписаних специфікацій до даного договору
Строк поставки товару сторони погодили у п.3.2 договору, за умовами якого позивач зобов'язався здійснити поставку товару протягом 2-х днів з моменту отримання заявки на товар.
15.12.2020 між сторонами складено та підписано специфікацію № 1, якою погодили найменування, одиницю виміру товару, його кількість та ціну. Загальна сума товару, що поставляється відповідачу складає 93 000,00грн.
На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар:
- за видатковою накладною № ДК-1613 від 16.12.2020 на суму 10 950,00грн;
- за видатковою накладною № ДК-1664 від 23.12.2020 на суму 15 900,00грн;
- за видатковою накладною № ДК-1667 від 23.12.2020 на суму 3 300,00грн;
- за видатковою накладною № ДК-1671 від 28.12.2020 на суму 12 600,00грн.
Всього позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 42 750,00грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, за отриманий товар розрахувався частково на суму 10 950,00грн, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 31 800,00грн, яка до теперішнього часу не сплачена.
Позивач 22.01.2021 направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити поточну заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).
Так, відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вже було встановлено судом, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 6 календарних днів з моменту отримання партії товару.
Проте, відповідач поставлений позивачем товар прийняв, однак заборгованість в повному обсязі не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 42 750,00грн та здійснення відповідачем часткової оплати товару на суму 10 950,00грн підтверджується копіями видаткових накладних, товарно-транспортними накладними, підписаними відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, та бухгалтерською довідкою станом на 16.08.2021, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач в повному обсязі розрахувався за товар, поставлений позивачем.
Факт наявності заборгованості на вказану суму відповідачем не спростований та не оспорюється.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 31 800,00грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних на загальну суму 594,93грн за період з 30.12.2020 по 16.08.2021 та збитків від інфляції в сумі 2 054,28грн за період січень-серпень 2021 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 30.12.2020 по 16.08.2021 (за кожен місяць окремо) на загальну суму 594,93грн та збитків від інфляції за період січень-серпень 2021 року на загальну суму 2 054,28грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, позов є цілком обґрунтованим та таким. що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи, відповідно до якого судовий збір за подання позовної заяви становить 2 270,00грн, витрати, пов'язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу становлять 8 000,00грн.
При цьому, позивач звертаючись до суду з позовом, зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, буде наданий суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
За таких обставин, суд керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.
Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що дане питання буде вирішено судом після звернення позивача з відповідною заявою відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пашинського Павла Петровича ( АДРЕСА_1 , ідент номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Донрибкомбінат" (84173, Донецька область, Слов'янський район, сел. Мирне, код ЄДРПОУ 00476625) - 31 800,00грн основного боргу, 594,93грн 3% річних, 2 054,28грн збитків від інфляції та 2 270,00грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.
У зв'язку з перебуванням судді Лавренюк Т.А. на лікарняному з 04.11.2021 по 18.11.2021 повне рішення складено 19.11.2021.
Суддя Т.А. Лавренюк