"08" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1863/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 916/1863/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН"
до відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: Галайчук Г.С. ордер № 1042394 від 21.05.2021р.;
від відповідача: Дусь Ю.Л. /самопредставництво/.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН" звернулось до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" з позовом, в якому просить Господарський суд Одеської області:
- зобов'язати Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 29.12.2020р., яка становить 28 974, 80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що після набуття позивачем права власності на квартиру, особовий рахунок № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , також було переоформлено на позивача, що підтверджується письмовою відповіддю Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" від 16.02.2021р. №02.01-21/73, однак позивач не брав на себе зобов'язань сплачувати борги попередніх власників квартири.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
05.07.2021р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН" та встановлення останньому строку для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали суду.
08.07.2021р. за вх.№18330/21 Господарським судом одержано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН" про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.08.2021р.
Під час підготовчого провадження підготовчі засідання відкладалися господарським судом та строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів, про що судом постановлені відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання 12.08.2021р. та 22.09.2021р.
У підготовчому засіданні 06.10.2021., за участю представника відповідача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою відхилено клопотання позивача за вх.№26278/21 від 05.10.2021р. про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 11.10.2021р., із викликом учасників справи у судове засідання.
Також у підготовчому провадженні сторонами надано до суду:
клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на позов за вх.№22007/21 від 18.08.2021р.;
відзив за вх.№22020/21 від 18.08.2021р.;
відповідь на відзив за вх.№22146/21 від 19.08.2021р.;
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.11.2021р., до 08.11.2021р., про що судом постановлені відповідні ухвали, які занесені до проколу судового засідання.
Також під час розгляду справи по суті господарським судом одержано заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про закриття справи №916/1863/21, в якій останній просить суд закрити провадження у справі №916/1863/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН" до
Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про зобов'язання вчинити певні дії, з посиланням при цьому на те, що на даний час договірні стосунки КП «Теплопостачання міста Одеси» із ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» належним чином не оформлено. Вказана у позовної заяві заборгованість стосується не позивача (ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН»), а попереднього власника квартири АДРЕСА_1 - гр. ОСОБА_1 . Більш того, КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось із заявою про видачу судового наказу до Київського районного суду про стягнення з гр. ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з теплопостачання у розмірі 32338,64 грн. Право обліку заборгованості за надання послуг з теплопостачання належить їх виконавцю - КП «Теплопостачання міста Одеси». При формуванні абонентської бази відкриваються особові рахунки із наданням індивідуального номеру, які є документами внутрішньогосподарського обліку. Будь які коригування у вказаних документах є правом підприємства, але ніяким чином не його обов'язком. Те, що за колишнім власником квартири АДРЕСА_1 рахується заборгованість, про стягнення якої КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду, не стосується ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН». Таким чином, жодні права позивача як споживача комунальних послуг не порушені, предмет судового спору відсутній.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 08.11.2021р. за участю представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача:
- після набуття ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» права власності на квартиру, особовий рахунок № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , також було переоформлено на позивача, що підтверджується письмовою відповіддю Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» від 16.02.2021 р. № 02.01-21/73;
- з вищевказаної відповіді також стало відомо, що по вказаному особовому рахунку утворилась заборгованість у розмірі 28 974,80 грн. станом на 01.01.2021р., яку відповідач вважає можливим списати тільки на підставі рішення за позовом кредитора (КП «Теплопостачання міста Одеси») до боржника. Однак, зобов'язання по оплаті комунальних послуг виникли у позивача з часу набуття права власності на вказану квартиру та початку користування цими послугами. Згідно договору відступлення прав вимоги, позивач не брав на себе зобов'язань сплачувати борги попередніх власників квартири;
- діючим законодавством не передбачено обов'язку нового власника квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не обумовлено в договорі за яким вони набули право власності;
- складаючи позовну заяву, позивач користувався позицією, що викладена в Постанові ВС від 01.09.2020 р. по справі № 686/6276/19, провадження № 61-3604 св 20, відповідно до якої Верховний суд залишив без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, якими було саме зобов'язано КП «УМК «Центральна» Хмельницької міської ради виключити з обліку по особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири за період до 03 серпня 2018 року;
- відповідач не наводить жодних доказів того, що позивач будь-яким чином взяв на себе зобов'язання сплачувати борги попередніх споживачів послуг теплопостачання, по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Стислий виклад позиції відповідача:
- виконати рішення про виключення суми боргу з облікової документації не представляється можливим, тому що таке діяння тягне правопорушення (ст.164 Податкового кодексу України; Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «дебіторська заборгованість», наказ МФ України від 08.10.99р. № 237; інших нормативно-правових актів. Відповідно до діючих норм і методик, борг буде розкладатись між власниками/співвласниками житлового будинку, солідарними у виконанні зобов'язань по дому (оплати відпуску теплової енергії в будинок). Без участі представника органу управління житловим будинком, розгляд вимог позивача неправомірно (абзац 2 частини 1 ст.1 ЗУ від 02.06.05 «Про теплопостачання»; п.2 п.9 ч.1 і 2 ст.1, ст.9 ЗУ від 14.05.15 № 417 «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку»; ч.3 ст.9, ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.17 № 2180).
- посилання на судження Верховного Суду України тут недоречні, тому що мова йде не про нового власника, а про нового боржника по оплаті теплової енергії, як нового споживача товарної продукції - теплової енергії - перед теплопостачальною організацією.
Обставини встановлені судом.
29.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В. та зареєстровано в реєстрі за №1882.
Відповідно до п. 1 договору, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 , своїх зобов'язань щодо повернення кредиту за Кредитним договором №11312800000 від 11.03.2008р. сторони цього Договору вирішили здійснити, відповідно до ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 5.2.1, 5.3 іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 11.03.2008р., реєстровий №1211, позасудове врегулювання згідно з окремим договором між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок повного виконання основного зобов'язання за кредитним договором №11312800000 від 11.03.2008р. Іпотекодержатель задовольняє забезпечені іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, отже Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає у власність належне Іпотекодовцю нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме: квартиру під номером АДРЕСА_1 , що складається з однієї житлової кімнати загальною площею 50,5, житловою площею 17,4 кв.м. (квартира).
Згідно з п. 2 договору, квартира належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 11.03.2008, реєстровий №1201, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 11.03.2008р., дублікат якого виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 29.12.2020, реєстровий №400.
Право власності на квартиру зареєстровано за Іпотекодавцем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що є архівною частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 18.03.2008, номер запису: 345 в книзі: 677пр-190, реєстраційний номер 6653766.
29.12.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» набуло право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: квартира загальна площа 50,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на непорухоме майно про реєстрацію іпотеки від 29.12.2020р. індексний номер 239338738.
В подальшому ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» звернулося до КП "Теплопостачання міста Одеси" із запитом та листі за №02.01 - 21/73 від 16.02.2021р. КП "Теплопостачання міста Одеси" на звернення ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» повідомило, про те, що на підставі наданих документів, особовий рахунок № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_1 , переоформлено на ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» з моменту набуття права власності. На момент переоформлення по вказаному особовому рахунку утворилась заборгованість у розмірі 28 974, 80 грн. станом на 01.01.2021р. Також у відповіді роз'яснено, що при формуванні абонентської бази, відкриваються особові рахунки із наданням індивідуального номеру, цифрова комбінація якого місить код вулиці, багатоквартирного будинку та квартири, значення яких не змінюється залежно від переоформлення особових рахунків та споживачів. Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а на особу.
У зв'язку з тим, що на особовому рахунку позивача наявна заборгованість попереднього власника, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Висновки суду.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Як встановлено господарським судом, позивач 29.12.2020р. набув право власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 .
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
За змістом статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Як встановлено судом, заборгованість позивача за житлово-комунальні послуги з 29.12.2020р., тобто з моменту набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 , відсутня, що не заперечується і самим відповідачем.
Разом з тим, як свідчить лист Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" з моменту набуття позивачем права власності на вказану квартиру особовий рахунок № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_1 переоформлено на позивача та момент переоформлення по вказаному особовому рахунку утворилась заборгованість у розмірі 28 974, 80 грн. станом на 01.01.2021р.
Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Статтею 322 визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Таким чином, позивач, як новий власник нерухомого майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.
Як вище встановлено господарським судом у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 29.12.2020р., зареєстрованого в реєстрі за №1882, згідно з яким позивач набув права власності на квартиру, не міститься застережень про переведення боргу попереднього власника й не міститься згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов'язанні).
При цьому, аналогійний висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 01.09.2020 р. по справі № 686/6276/19 та на підставі п. 4 ст. 236 ГПК України враховується господарським судом під час розгляду даної справи.
Посилання відповідача, на те, що судження Верховного Суду викладені у Постанові Верховного Суду від 01.09.2020 р. по справі № 686/6276/19 недоречні у даній справі, господарський суд до уваги не приймає, оскільки спірні правовідносини у справі №686/6276/19 є подібними за своїм предметом і підставами, що і у справі №916/1863/21, яка розглядається господарським судом.
Більш того, господарський суд зауважує, що сам же відповідач у листі від 16.02.2021р. за №02.01.-21/73 зазначив про переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 по квартирі 108 на позивача з наявним на цьому особовому рахунку заборгованості станом на 01.01.2021р. в розмірі 28974, 80 грн.
Поряд з цим, самим відповідачем підтверджується, що вказана заборгованість є заборгованістю попереднього власника, з вимогою щодо стягнення якої позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу наказу.
Посилання відповідача на те, що виконати рішення про виключення суми боргу з облікової документації не представляється можливим, не приймаються до уваги господарським судом, оскільки в підтвердження таких посилань відповідач не надав до суду відповідних доказів, а також доказів, які свідчать, що заборгованість певної особи обліковується лише на відповідному рахунку, без її обліку в інших бухгалтерських документах.
Заява Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про закриття справи №916/1863/21 за вх.№28777/21 від 29.10.2021р. не підлягає задоволенню у зв'язку із тим, що звернення відповідача до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з попереднього власника не свідчить про відсутність спору у даній справі про зобов'язання відповідача виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 29.12.2020р., яка становить 28 974, 80 грн.
З огляду на вищевикладене, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН", а отже і їх задоволення
У позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, які в силу вимог п.1 ч.4 ст.129 ГПК України у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як встановлено господарським судом, позивачем на підтвердження надання правничої допомоги надано до суду:
1) Ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1042394 від 21.05.2021р.. який видано адвокатом Галайчук Г.С. на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №04/01/2021-1 від 04.01.2021р. у судах.
1)Додаткову угода №1 від 24.06.2021р. до договору про надання правничої допомоги №04/01/2021-2 від 04.01.2021р., яка укладена між Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН" (Клієнт), та згідно з якою за надання правничої допомоги щодо надання правничої допомоги по списанню заборгованості попередніх власників за послуги теплопостачання, по квартирі за адресою, вул. Академіка Корольова, 18, кв. 108, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги Клієнт виплачує Бюро гонорар в сумі 7000 грн. не пізніше 24.06.2021р.
2) Прибутковий касовий ордер №24/06-2 від 24.06.2021р. та квитанція до прибуткового касового ордера від 24.06.2021р. на суму 7000 грн.
За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
На думку суду, заявлений розмір витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн. (який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача) є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, із врахуванням того, що позовна заява ґрунтується виключна на правових висновках, що містяться у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 р. по справі № 686/6276/19 та не потребувала значного обсягу часу на її підготовку, а відповідь на відзив фактично дублює зміст позовної заяви.
За таких обставин, господарським судом зменшується розмір заявлених до стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу та стягненню з відповідача підлягає 3 500 грн.
На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН" до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
2.Зобов'язати Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1б, код ЄДРПОУ 34674102, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 29.12.2020р., яка становить 28 974, 80 грн.
3.Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1б, код ЄДРПОУ 34674102, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН" (65114, м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, буд. 47/1 кв. 2, код ЄДРПОУ 41586366) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 18 листопада 2021 р.
Суддя Г.Є. Смелянець